ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 163/1251/22
провадження № 61-1215св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
заявник - Вишнівська сільська рада,
заінтересовані особи: Руденський психоневрологічний інтернат, ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня 2022 року
у складі судді Чишія С. С. та постанову Волинського апеляційного суду від
14 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У серпні 2022 року орган опіки та піклування Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі - орган опіки та піклування Вишнівської сільської ради) звернувся до суду із заявою про тимчасове звільнення особи від повноважень опікуна над недієздатною особою.
Заява мотивована тим, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12 липня 2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною та рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради від 16 жовтня 2002 року призначено над нею опікуна - ОСОБА_1 .
У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України та через загострення ситуації на території Донецької області, з метою збереження життя та здоров`я ОСОБА_2 07 квітня 2022 року евакуйована зі Слов`янського психоневрологічного інтернату (м. Слов`янськ, Донецька обл.) до Руденського психоневрологічного інтернату (с. Руда, Ковельський район, Волинська область).
Недієздатна особа не має права вчиняти будь-які правочини, адже всі правочини від її імені вчиняє опікун. З моменту окупації зв`язок з опікуном ОСОБА_1 втрачено, оскільки вона перебуває на тимчасово окупованій території України, де ведуться бойові дії. Піклуючись про підопічну ОСОБА_2 , адміністрація Руденського психоневрологічного інтернату не має законних підстав здійснювати будь-які дії для захисту її прав та законних інтересів, а опікун ОСОБА_1 тимчасово не може виконувати обов`язків опікуна, що передбачені статтею
67, частинами першою, третьої статті 72 ЦК України, а саме: вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного, дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.
Орган опіки та піклування Вишнівської сільської ради просив звільнити
ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатною особою ОСОБА_2 на період воєнного часу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня
2022 року заяву органу опіки та піклування Вишнівської сільської ради задоволено.
Тимчасово, на період воєнного стану, звільнено ОСОБА_1 від обов`язків опікуна ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з того, що призначений судом опікун через проживання в районі проведення воєнних (бойових) дій не може виконувати своїх обов`язків, а підопічна влаштована в заклад соціального захисту. Тому суд задовольнив заяву органу опіки та піклування Вишнівської сільської ради.
Постановою Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня 2022 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала про те, що хоч і проживає у Бахмутському районі Донецької області, проте регулярно надсилає на адресу закладу поштові посилки з необхідними речами та здійснює грошові перекази. Проте вона не надала жодного доказу, який би це підтверджував, та не вказала, з ким із посадових осіб диспансеру та коли спілкувалась.
Встановлено, що орган опіки та піклування Вишнівської сільської ради звернувся до суду із заявою, оскільки підопічну ОСОБА_2 поміщено до закладу соціального захисту - спочатку Слов`янського психоневрологічного інтернату,
а в подальшому евакуйовано до Руденського психоневрологічного інтернату, де перебуває протягом тривалого часу. Заінтересована особа ОСОБА_1
в апеляційній скарзі також зазначала про те, що факт перебування її підопічної ОСОБА_2 спочатку у Слов`янському, а потім у Руденському психоневрологічних інтернатах їй відомий, оскільки вона особисто надала згоду директору Слов`янського психоневрологічного інтернату на евакуацію її дочки до Руденського психоневрологічного інтернату. Разом з цим будь-яких доказів на підтвердження цих обставин до матеріалів справи не приєднано.
Таким чином, повноцінне і належне виконання опікуном ОСОБА_1 повноважень щодо її підопічної ОСОБА_2 тимчасово, у період воєнного стану, є неможливим, оскільки опікун перебуває на тимчасово окупованій території (відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75). Постійне проживання ОСОБА_2 у закладі соціального захисту, що територіально віддалений від місця проживання її опікуна, фактично обмежує недієздатну
в належному представництві та захисті її прав та інтересів.
Апеляційний суд відхилив посилання заінтересованої особи ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції повідомив її неналежним чином про час, дату та місце проведення судового засідання.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня
2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року,
в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження
у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення
в судовому порядку спору про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується
в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права;
дізнавшись про ухвалення рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня 2022 року та не погоджуючись з викладеними
в ньому обставинами, ОСОБА_1 звернулась до Волинського апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказане рішення. Зазначене свідчить про існування у справі спору про право, зокрема право ОСОБА_1 опікуватись своєю недієздатною дитиною. Проте апеляційний суд проігнорував існування у цій справі спору про право;
суд першої інстанції порушив норми частини другої статті 300 ЦПК України щодо призначення іншої особи опікуном в разі звільнення попереднього опікуна від виконання своїх повноважень. Апеляційний суд на ці порушення уваги не звернув. До цього часу ані орган опіки та піклування, ані будь-яка інша особа
не звернулась до суду із заявою про встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , як того вимагають норми цивільного законодавства України;
позбавлення ОСОБА_1 опікунських прав без достатніх на те підстав
та порушення органом опіки та піклування норм законодавства не сприятиме захисту прав та інтересів недієздатної особи та не слугуватиме досягненню мети самого опікунства.
У лютому 2023 року від Руденського психоневрологічного інтернату надійшла заява, в якій він просить рішення Любомльського районного суду Волинської області від 02 вересня 2022 року залишити без змін.
У березні 2023 року від Вишнівської сільської ради надійшов відзив, у якому сільська рада просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
ураховуючи складну ситуацію в державі через збройну агресію російської федерації, вести пошук опікунів на окупованих територіях неможливо. Під час прийняття рішення орган опіки та піклування Вишнівської сільської ради діяв суто в інтересах недієздатної ОСОБА_2 та керувався інформацією, яку надав Руденський психоневрологічний інтернат;
протягом 2022 року ОСОБА_1 не зверталась до Вишнівської сільської ради щодо поновлення своїх опікунських обов`язків. Лише 27 січня 2023 року ОСОБА_1 по телефону зв`язалась із головним спеціалістом гуманітарного відділу Вишнівської сільської ради Жаріновою Н. В. та повідомила, що вона, рятуючись від війни, виїхала на територію Польщі. У телефонній розмові
ОСОБА_1 цікавило лише куди спрямовуються кошти, які належать недієздатній ОСОБА_2 ;
рішення про тимчасове звільнення від обов`язків опікуна на період воєнного стану є обґрунтованим, адже опікун ОСОБА_1 , яка тривалий час перебуває за кордоном, фізично не може належно виконувати опікунських обов`язків, які передбачені статтями 67, 72 ЦК України;
піклуючись про підопічну ОСОБА_2 , адміністрація Руденського психоневрологічного інтернату має законні підстави здійснювати будь-які дії для захисту її прав та законних інтересів. Крім того, саме працівники закладу забезпечують ОСОБА_2 постійним стороннім доглядом, повноцінним харчуванням, одягом, засобами гігієни, створюють для неї належні умови проживання / перебування;
на території, де знаходиться Руденський психоневрологічний інтернат,
не ведуться бойові дії, а підопічні цього закладу на цей час знаходяться у безпеці. Проте у разі виникнення надзвичайної ситуації та оголошення евакуації, саме адміністрація інтернату несе відповідальність за життя і здоров`я підопічних, зокрема і недієздатної ОСОБА_2 .
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від
10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області
від 12 липня 2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною.
Рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради Донецької області
від 16 жовтня 2022 року № 388 ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання у її паспорті громадянина України та самою заінтересованою особою.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб запроваджено воєнний стан, який указами Президента України від
14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022,
від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено, зокрема й станом на дату ухвалення рішень судів попередніх інстанцій.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на
23 серпня 2022 року. У Донецькій області до таких територій віднесено Слов`янську і Торецьку міські територіальні громади.
Згідно з наказом в. о. директора Комунальної установи «Слов`янський психоневрологічний інтернат» від 07 квітня 2022 року № 86 мешканців установи евакуйовано до інтернатних закладів Волинської області, зокрема ОСОБА_2 , особу з інвалідністю з дитинства 1-А групи, ліжко хвору (пункт 33 списку евакуйованих) - до Руденського психоневрологічного інтернату (путівка № 1128).
Відповідно до наказу т. в. о. директора Руденського психоневрологічного інтернату від 09 квітня 2022 року № 15 ОСОБА_2 прийнято до інтернату на тимчасове проживання до стабільної ситуації в області та зараховано до списків підопічних (пункт 33 цього наказу).
Рішенням виконавчого комітету Вишнівської сільської ради від 28 липня 2022 року № 10/17 затверджено висновок органу опіки та піклування Вишнівської сільської ради про доцільність звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 над недієздатною особою ОСОБА_2 . Відповідно до змісту висновку ОСОБА_2
у встановленому законом порядку визнана недієздатною та над нею призначено опікуна, яка не може тимчасово виконувати своїх обов`язків через збройну агресію російської федерації. Оскільки ОСОБА_2 тимчасово перебуває у Руденському психоневрологічному інтернаті, то саме цей заклад фактично здійснює над нею опіку. З метою забезпечення прав ОСОБА_2 вказаним закладом орган опіки та піклування дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна.
Позиція Верховного Суду
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України»).
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
У пункті 19 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».
Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Аналіз чинних положень ЦПК України, норм законів України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дає підстави для висновку, що суд наділений повноваженнями щодо виклику або повідомлення учасників справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції або на тимчасово окупованій території, та які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (зі змінами).
На час розгляду справи судами попередніх інстанцій Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами), який втратив чинність. На час розгляду справи судом касаційної інстанції Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами).
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 (провадження
№ 61-13667сво21) зазначено, що:
«обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».
Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).
У справі, що переглядається:
у заяві Вишнівської сільської ради про тимчасове звільнення особи від повноважень опікуна вказано адресу опікуна ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , офіційної електронної адреси не зазначено (а. с. 1). Ця ж адреса для поштової кореспонденції ( АДРЕСА_2 ) зазначена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (а. с. 36) та заяві про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 44);
згідно з копією паспорта громадянина України місцем проживання
ОСОБА_1 є та сама адреса (а. с. 7, зворот);
в ухвалі Любомльського районного суду Волинської області від 12 серпня 2022 року заяву Вишнівської сільської ради про тимчасове звільнення особи від повноважень опікуна прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження та призначено справу до судового розгляду на 02 вересня 2022 року о 14 год 35 хв
з викликом учасників справи. Крім того, вирішено повідомити учасників справи про час і місце судового засідання через електронну пошту та поміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади з посиланням на ухвалу суду
в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а. с. 19);
на виконання вказаної ухвали на електронні поштові адреси заявника Вишнівської сільської ради та заінтересованої особи Руденського психоневрологічного інтернату суд надіслав повідомлення від 18 серпня
2022 року про дату судового засідання у справі. 01 вересня 2022 року від указаних учасників справи до суду надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі (а. с. 20, 23-24);
повідомлення ОСОБА_1 про виклик у судове засідання як учасниці справи, яка проживає (знаходиться, перебуває) в районі проведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованій території України і не має офіційної електронної адреси, здійснювалось через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України на підставі подання помічника голови суду на ім`я в. о. керівника апарату Любомльського районного суду Волинської області (а. с. 21);
смт (чи селище) Північне (до 2016 року - Кірове) належить до Торецької міської громади Донецької області, яке вказане у Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75. Таким чином, суд першої інстанції повідомив ОСОБА_1 про судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України на підставі
статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян
та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
і наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, який був чинним на час здійснення повідомлення;
в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначала, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції (а. с. 37);
спростовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про її неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, апеляційний суд посилався на статтю 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Крім того, зазначив, що 18 серпня 2022 року помічник голови суду звернувся до
в.о. керівника апарату Любомльського районного суду із листом про розміщення судового оголошення про виклик в судове засідання у цій справі, призначене на 02 вересня 2022 року о 14 год 45 хв, із зазначенням інформації про справу
та посиланням на електронний варіант судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таке оголошення опубліковано 18 серпня 2022 року
на сайті Любомльського районного суду Волинської області та доступне
за посиланням: https://lb.vl.court.gov.ua/sud0310/gromadyanam/21/1309019/
(а. с. 71-72);
проте суд апеляційної інстанції не врахував те, що відповідно як до статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», так і до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» повідомлення про перше судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у визначених законом випадках здійснюється не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Оскільки судове засідання, в якому розглянуто справу, призначалось на 02 вересня 2022 року та є першим,
а повідомлення про нього опубліковано на сайті Любомльського районного суду Волинської області 18 серпня 2022 року, то таке повідомлення заінтересованої особи не можна вважати належним;
апеляційний суд також безпідставно посилався норми Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», оскільки аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції здійснював повідомлення ОСОБА_3 саме на підставі
статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
від 25 квітня 2022 року № 75, який був чинний на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;
крім того, відповідно до відомостей з сайту АТ «Укрпошта» в смт Північне Бахмутського району Донецької області є два відділлення цього оператора поштового зв`язку з індексами 85281 (тимчасово не функціонує.
Послуги надаються у МВПЗ 85280) та 85280 (працює). При цьому поштовим індексом адреси: вул. Юності, буд. 22, смт. Північне, Бахмутський район,
Донецька область є саме 85280. Проте повістка про виклик в судове засідання суду першої інстанції 02 вересня 2022 року ОСОБА_3 поштою не направлялась.
Таким чином, при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої
статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта
статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. Тому касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року скасувати.
Справу № 163/1251/22 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. М. Русинчук
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов
