УХВАЛА
22 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 905/1211/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум", 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД"
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 21 839 324,99 грн,
ВСТАНОВИВ:
10.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 (повний текст складено 08.05.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Донецької області від 30.01.2024 у справі № 905/1211/23. Вказана касаційна скарга була подана 10.05.2024 до Верховного Суду представником Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - адвокатом Левченком Ю. В. через підсистему "Електронний суд".
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).
Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).
Однак у поданій адвокатом Левченком Ю. В. касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи від імені якого подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет його представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржників, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
У поданій касаційній скарзі Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду є незаконною і необґрунтованою в частині зміни і доповнення рішення місцевого господарського суду. Однак скаржник в тексті касаційної скарги не зазначає підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини 1 цієї статті.
У прохальній частині поданої касаційної скарги Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" просить Суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 905/1211/23 в частині зміни рішення Господарського суду Донецької області від 30.01.2024 у справі № 905/1211/23 та доповнення його резолютивної частини абзацом 7. Однак скаржник при цьому не зазначає, які з повноважень Суду касаційної інстанції, передбачених положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України необхідно застосувати в разі скасування оскаржуваної постанови (залишити рішення місцевого господарського суду в цій частині в силі, ухвалити нове рішення, змінити рішення (постанову), не передаючи справи на новий розгляд, чи передати справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного господарського суду).
Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними та містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, а також про те, які з повноважень, передбачених положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, Суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" необхідно надати Суду касаційну скаргу в новій редакції, у якій слід:
- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника;
- навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваного судового рішення, що мають бути однозначними та узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 905/1211/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай
До уваги учасників судового процесу!
Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).
