Постанова
Іменем України
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 932/3458/20
провадження № 61-14922св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Дніпровська митниця Держмитслужби, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що відносно позивача, 07 квітня 2017 року, Дніпропетровською митницею ДФС складений протокол про порушення митних правил № 0102/110000014/17 за статтею 485 Митного кодексу України, а 29 червня 2017 року - винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 674 812,10 грн.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року, за адміністративним позовом поданим 10 липня 2017 року, ухвалено судове рішення про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0102/110000014/17. З огляду на те, що довготривалий захист прав у суді (07 квітня 2017 року день складання протоколу, 09 листопада 2019 року дата набрання законної сили рішенням суду від 08 жовтня 2019 року, термін розгляду склав 31 місяць 2 дні або 946 днів) спричинив моральну шкоду, яка виразилась у переживаннях на фоні постійного душевного хвилювання щодо усвідомлення загрози стягнення у розмірі 1 674 812,10 грн. Позивач її оцінює у 129 641,20 грн, яка розрахована в порядку встановленому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», за наступною формулою: 129 363,00 (31 місяць х 4 173,00 грн (станом на день скасування постанови про накладення штрафу, мінімальна заробітна плата була встановлена в Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на рівні 4 173,00 грн) + 278,20 грн (4 173,00 грн/30 днів х 2 днів).
ОСОБА_1 просив:
стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду у розмірі 129 641,20 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
оскільки позивача протиправно було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, і для відвернення негативних явищ, які настали внаслідок складення протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення він був вимушений докласти значних додаткових зусиль, оскаржуючи постанову до ДФС України та до суду, а також внаслідок неправомірного та передчасного звернення постанови до виконання до спливу строку на добровільну сплату штрафу, при цьому весь час перебував під загрозою застосування штрафу у розмірі 1 674 812,10 грн;
суд вважав доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди діями відповідача - Дніпровської митниці Держмитслужби, що є правонаступником прав та обов`язків Дніпропетровської митниці ДФС. Тому позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської митниці Держмитслужби задоволено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України судові витрати у розмірі 1 944,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1 944,62 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що;
встановивши, що Державна казначейська служба України не є стороною спірних правовідносин, в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України повинно бути відмовлено з наведених вище підстав. Суд першої інстанції на це увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, допустивши також неправильне застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог;
за змістом частини першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог, з позивача на користь Державної казначейської служби України підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 944,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 593 від 21 квітня 2023 року (а. с. 43, т.2);
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року відстрочено Дніпровській митниці Держмитслужби сплату судового збору у розмірі 1 944,62 грн за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі (а. с. 76-78, т. 2). Таким чином, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подання Дніпровською митницею Держмитслужби апеляційної скарги, сплату якого відстрочено ухвалою суду, а саме у розмірі 1 944,62 грн в дохід держави.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, в якій просив:
змінити постанову апеляційного суду від 28 серпня 2023 року, виключивши з резолютивної частини абзац 4 та абзац 5 про стягнення з позивача судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судом апеляційної інстанції було протиправно стягнуто з позивача судовий збір на користь одного з відповідачів в розмірі 1 944,62 грн та 1 944,62 грн на користь держави, з огляду на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення до суду із позовною заявою за приписами пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ця норма закону не була застосована судом, хоча підлягала застосуванню;
так як позивач був звільнений від сплати судового збору під час звернення із позовною заявою до суду, з нього не може бути стягнутий судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачами.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
13 березня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року зазначено, що:
аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню;
наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 28 листопада 2013 № 12-рп/2013 зазначається, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
У справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або судупозивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 454/577/17 (провадження № 61-31587св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року в справі № 712/2452/17 (провадження № 61-32839св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 243/3882/19 (провадження № 61-17490св19)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17 вказано, що:
«заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Як передбачено в пункті 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях господарського процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним господарським процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушеного права.
З огляду на зазначене та беручи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» звільнене від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Система Торгсервіс» звільнене від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 14 грудня 2017 №914/1748/17».
У справі, що переглядається:
позивач звернувся лише з позовними вимогами про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади;
апеляційний суд не врахував, що пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» застосовується у зв`язку з захистом прав як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях судового процесу, а саме при апеляційному перегляді справи;
апеляційний суд не врахував, що якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України);
тому постанову апеляційного суду слід змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України судових витрат, компенсувавши судові витрати Державній казначейській службі України за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Натомість в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 1 944,62 грн абзац п`ятий резолютивної частини постанови апеляційного суду слід виключити.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в частині стягнення з позивача судового збору ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат змінити:
Виклавши мотивувальну частину постанови апеляційного суду в частині розподілу судового збору в редакції цієї постанови;
в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України судових витрат, компенсувавши судові витрати Державній казначейській службі України за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
абзац п`ятий резолютивної частини постанови апеляційного суду виключити.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору змінити:
викласти мотивувальну частину постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року в частині розподілу судового збору в редакції цієї постанови;
абзац четвертий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року змінити, виклавши його в такій редакції: «Компенсувати Державній казначейській службі України судові витрати у розмірі 1 944,62 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;
абзац п`ятий резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року виключити.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року в зміненій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
