ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3377/23 Справа № 932/3458/20 Головуючий упершій інстанції: Куцевол В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційним скаргам Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відносно нього 07.04.2017 Дніпропетровською митницею ДФС складений протокол про порушення митних правил №0102/110000014/17 за ст. 485 Митного кодексу України, а 29.06.2017 винесено постанову у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1674812,10 грн. В подальшому, постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 за адміністративним позовом ухвалено судове рішення про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17. З огляду на те, що довготривалий захист прав у суді (07.04.2017 день складання протоколу, 09.11.2019 дата набрання законної сили рішенням суду від 08.10.2019, термін розгляду склав 31 місяць 2 дні, або 946 днів) спричинив моральну шкоду, яка виразилась у переживаннях на фоні постійного душевного хвилювання щодо усвідомлення загрози стягнення у розмірі 1674812,10 грн. позивач її оцінює у 129641,20 грн., яка розрахована за механізмом, встановленим ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», за наступною формулою: 129363 (31 місяць х 4173,00 грн. (станом на день скасування постанови про накладення штрафу, мінімальна заробітна плата була встановлена ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на рівні 4173,00 грн) + 278,20 грн. (4173,00 грн. / 30 днів х 2 днів). Тому позивач просив стягнути на його користь з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду у розмірі 129641,20 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 25000,00 грн., шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку. В іншій частині позов залишено без задоволення (а.с. 227-234 т.1).
В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 1-9 т.2).
Також із апеляційною скаргою звернулась Дніпровська митниця Держмитслужби, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 26-32 т.2).
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 129641,20 грн. грн., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відзиву на апеляційні скарги не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 07 квітня 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил №0102/110000014/17 у відношенні начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз-Термінал» ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (а.с. 3-5 т.1).
Згідно копії постанови у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17 від 01.06.2017, складеної в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС, Рассоленка С.А., начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз-Термінал», визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1674812,10 грн. (а.с. 6-8).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі №804/4959/17, зокрема, скасовано постанову виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17 від 29.06.2017 (а.с. 9-13а т.1).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 у справі №200/11373/17 задоволено позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної фіскальної служби України від 29.06.2017 та постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 01.06.2017 по справі про порушення митних правил №0102/110000014/17 (а.с. 14-16 т.1).
Згідно наданої позивачем копії вказане вище рішення від 08.10.2019 №200/11373/17 набрало законної сили 09.11.2019 року (а.с. 14-16 т.1).
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 1167 ЦК, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду, при наявності її вини.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 1173 ЦК, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів
Статтею 1174 ЦК визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відшкодування шкоди є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, застосування якого можливе за наявності усіх його елементів: протиправна поведінка; шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина або незалежно від вини у випадках, передбачених ст.ст.1173, 1174 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
З урахуванням положень п. 10 ч. 2 ст. 16, статей 21, 1173, 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Встановлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 жовтня 2019 року у справі №200/11373/17 (2-а/200/991/17) скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 1 червня 2017 року у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17 залишено без розгляду. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Державної фіскальної служби України від 29 червня 2017 року відмовлено. Постанова набрала законної сили 17.11.2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року відмовлено, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 залишено в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №200/11373/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі №200/11373/17 повернуто скаржнику.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; враховуючи, що позивач обґрунтовує свої вимоги неправомірними діями працівників митниці; встановивши, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 8 жовтня 2019 року у справі №200/11373/17 (2-а/200/991/17) скасоване судом апеляційної інстанції, а адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 1 червня 2017 року №0102/110000014/17 залишений без розгляду, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Державної фіскальної служби України від 29 червня 2017 року відмовлено; приймаючи до уваги, що позивачем не доведено неправомірність складення вказаних постанов та, у зв`язку з цим, завдання йому моральної шкоди, - колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення моральної шкоди.
Колегія звертає увагу, що у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №200/11373/17 (2-а/200/991/17) відсутні висновки про неправомірність (протиправність) дій Дніпровської митниці Держмитслужби при складанні постанови від 1 червня 2017 року у справі про порушення митних правил №0102/110000014/17 та постанови Державної фіскальної служби України від 29 червня 2017 року.
Окрім того, доводи апелянта ГУ ДКСУ у Дніпропетровськійобласті,що у даній справі ДКСУ є неналежним відповідачем, заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.
Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі №554/5980/18.
З урахуванням наведеного вище, встановивши, що Державна казначейська служба України не є стороною спірних правовідносин, - в задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України повинно бути відмовлено з наведених вище підстав.
На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, допустивши також неправильне застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, з позивача на користь Державної казначейськоїслужби України підлягаютьстягненню судовівитрати увигляді сплаченогосудового зборуза поданняапеляційної скаргив сумі1944,62 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №593 від 21.04.2023 року (а.с. 43 т.2).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року відстрочено Дніпровській митниці Держмитслужби сплату судового збору у розмірі 1944,62 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 76-78 т.2).
Таким чином, з позивача підлягає стягненню судовий збір за подання Дніпровською митницею Держмитслужби апеляційної скарги, сплату якого відстрочено ухвалою суду, а саме у розмірі 1944,62 грн. в дохід держави.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Дніпропетровськійобласті,Дніпровської митниціДержмитслужби задовольнити.
Рішення Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від27вересня 2022року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_1 ) на користь Державної казначейськоїслужби України (код ЄДРПОУ 37567646) судові витрати у розмірі 1944 (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )в дохіддержави судовийзбір усумі 1944 (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) грн. 62 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 28 серпня 2023 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова
