Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 930/2899/23
Провадження № 2-о/930/14/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.02.2024 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: головуючого судді - Науменка С.М.
за участю: секретаря судового засідання Андрущак Л.П.
учасників справи: заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Ускової С.Е., заінтересованої особи ОСОБА_2 представника заінтересованої особи Бессараб В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Брацлавська селищна рада Служба у справах дітей про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з заявою, про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просив, встановити факт, що має юридичне значення, а саме що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2020 року, постійно проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ..
Мотивуючи заяву тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проживали спільно у зареєстрованому шлюбі в період з 23 грудня 2005 року до середини 2012 року, коли фактично їх сімейні відносини були припинені.
Від спільного проживання у шлюбі в смт. Брацлав, на той час Немирівського району, у них народились діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Немирівського районного суду від 27.12.2012 року шлюб між ними було розірвано.
З 2006 року по травень 2015 року їх неповнолітні діти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проживали разом зі заявником в АДРЕСА_3 .
З 2012 року по травень 2015 року син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_6 перебували на повному його утриманні.
З травня 2015 року по травень 2019 року діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали у бабусі зі сторони матері, ОСОБА_7 , в с. Джулинка Гайсинського (колишнього Бершадського) району, де й відвідували школу.
Але на канікулах та влітку діти жили у заявника в АДРЕСА_1 .
Довідка Брацлавської селищної ради від 22.06.2023 свідчить про те, що до складу сім`ї заявника входять: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Старший син ОСОБА_5 сам визначив місце свого проживання зі заявником.
З січня 2020 року по даний час ОСОБА_5 постійно проживає разом зі заявником ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 і зареєстрований за даною адресою.
Мати дітей, ОСОБА_2 , з ними не проживає. Вона зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_4 , та фактично проживає в Республіці Польща приблизно з 2016 року по даний час.
Мати ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , не цікавиться сином, не приймає участі у його вихованні, утриманні та догляді та фактично відсутня у житті дитини.
Син залишився повністю лише під опікою заявника.
Він самостійно виховує ОСОБА_8 та повністю утримую його без участі матері ОСОБА_2 , піклуюсь про здоров`я сина, надає йому належний фізичний, духовний, гармонійний, розумовий розвиток, займаюсь його лікуванням, навчанням, несе додаткові витрати на утримання дитини.
Так, у разі підтвердження в судовому порядку факту того, що він самостійно виховує, здійснює догляд та утримує неповнолітнього сина без будь-якої сторонньої допомоги та участі матері, він зможу отримати право на відстрочку від призову під час мобілізації, внаслідок чого зможе забезпечити безпеку свого неповнолітнього сина, його належне виховання та навчання.
Крім того, згідно довідки Немирівського відділу ДВС станом на 01.10.2023 утворилась велика заборгованість по аліментам - у розмірі 196242,00 гри., стягуваних з нього на підставі виконавчого листа №126/16/10/15-ц виданого 04.08.2015 року Бершадським районним судом Вінницької області про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі - по 600 грн. на кожну дитину, починаючи з 29.04.2015 року і до їх повноліття.
Встановлення факту постійного проживання старшого сина ОСОБА_8 разом зі заявником, а не з його матір`ю, на користь якої стягуються аліменти, а також самостійного виховання ним сина та повного його утримання заявником без участі матері - є тією істотною обставиною, яка в розумінні ч. 2 ст. 197 СК України може бути підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , надала до суду заперечення, відповідно до яких зазначає, що твердження заявника не відповідають дійсності, виходячи з наступного. В 2012 році після розірвання шлюбу між нею та заявником, ОСОБА_2 разом із їх спільними дітьми переїхала на постійне місце проживання до своєї матері за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до довідки № 1621 від 09.11.2023 р. виданої Джулинською сільською радою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був прописана в АДРЕСА_4 з 25.07.2018, далі з 10.01.2019 р. зареєстрований в АДРЕСА_5 . Вибув із с. Джулинка 27.08.2021 до смт. Брацлав Вінницької області.
Згідно із характеристикою № 9 від 14.01.2020 р. ОСОБА_3 навчається у 8 класі. Мати ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_9 систематично цікавляться навчанням та поведінкою ОСОБА_8 , підтримують постійний зв`язок із класним керівником.
Водночас, як вбачається із довідки від 03.11.2023 № 292 виданої Джулинським ліцеєм Джулинської сільської ради ОСОБА_3 , прибув та був зарахований до 1-Б класу Джулинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Згідно наказу Джулинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 127 від 05.09.2013. ОСОБА_3 , учень 2-Б класу, вибув до смт. Брацлава Немирівського району Вінницької області. 02.03.2015 ОСОБА_3 зарахований до 3-Б класу Джулинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, у 2021 році здобув базову загальну освіту. Мати ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_9 систематично цікавилися навчанням та поведінкою ОСОБА_8 , підтримували постійний зв`язок із класним керівником.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов № 15 від 13.01.2020 р. ОСОБА_9 проживає в АДРЕСА_4 разом із донькою ОСОБА_2 , онуком ОСОБА_3 та онучкою ОСОБА_4 . Діти мають окремі кімнати, місця для сну та відпочинку. Забезпечені всім необхідним для навчання та проживання. Мати виховує дітей самостійно з допомогою своєї матері. Батько участі у вихованні дітей не приймає. Умови проживання задовільні.
Також, як вбачається із заяви в матеріалах справи міститься довідка від 13.10.2013 р. № 11894 видана Немирівським відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області, подана до суду Заявником з якої вбачається, що заборгованість по аліментах станом на 01.10.2023 р. становить 196 тис. 242 гри. Дана довідка підтверджує факт того, що аліменти заявником на утримання сина ним взагалі не сплачуються.
З метою забезпечення нормального проживання та утримання дітей (купівлі продуктів харчування, одягу, побутової хімії, забезпечення коштів на навчання сина та ін. витрат) ОСОБА_2 змушена періодично виїжджати закордон на роботу для заробітку коштів та залишати дітей разом із своєю матір`ю.
Дійсно, із 01.09 2021 син навчається у Вищому професійному училищі № 41 м. Тульчина за професією "Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії "А1", "А2", "В1. Оскільки між м. Тульчин та смт, Брацлав (місцем проживання його батька) всього 20 км син вирішив, що на момент навчання з метою економії коштів на оренду житла він тимчасово буде знаходитися у батька.
Водночас, знаходження ОСОБА_3 на момент навчання у батька жодним чином не підтверджує факт утримання сина заявником. За період знаходження ОСОБА_2 закордоном вона постійно передавала кошти своїй матері, яка допомогла синові, купувала одяг, продукти харчування та інше.
Окрім того, вона постійно надсилала кошти на утримання сина на його особисту карту.
У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 , заперечує проти задоволення заяви.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_10 , заяву підтримали в повному обсязі, та просили суд її задовольнити з мотивів наведених в заяві.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Брацлавської селищної ради Науменко-Гончаренко А.М. надала суду заяву, в якій повністю визнала заявлені вимоги.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 , заперечувала проти задоволення заяви в повному обсязі, надала суду покази, що син ОСОБА_3 , з 2021 року проживає з батьком. Однак, батько не виконує рішення суду, щодо стягнення аліментів. Заперечувала, проти доводів заявника відповідно до яких, вона не надає матеріальної допомоги синові.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , сусідка ОСОБА_1 , надала суду покази, що ОСОБА_3 , проживав в смт. Брацлаві до 4 класу, потім разом з матір`ю виїхали до бабусі по материнській лінії. З 2020 року знов почав проживати разом з батьком в смт. Брацлав. Навчається в м. Тульчині, в технікумі. Матір ОСОБА_2 , вона не бачила давно. Сина ОСОБА_3 утримує батько ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , надала суду аналогічні покази.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , мати заявника, надала суду покази, що її внук ОСОБА_3 з січня 2020 року проживає разом з батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , вона давно не бачила. ОСОБА_2 , передавала дві сумки з продуктами, коли приїжджала внучка на Новий рік. Як їй відомо ОСОБА_2 , почала перераховувати кошту сину ОСОБА_3 , лише після звернення до суду з цією заявою.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_3 , надав суду покази, що він проживає разом з батьком з січня 2020 рову в смт. Брацлав, батько його повністю забезпечує. Навчається в Тульчинському професійно-технічному училищі. До того, дистанційно закінчив школу в с.Джулинка. Мати інколи перераховувала йому кошти на картку. З мамою деякий час не спілкувався, зараз інколи спілкуються по телефону.
Допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 , надала суду покази, що проживає в с. Джулинка, разом з бабусею та мамою. ЇЇ утримує тільки мати ОСОБА_2 батько матеріальної допомоги не надає, тому мати змушена їздити на заробітки закордон.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , мати ОСОБА_2 , надала суду покази, що ОСОБА_1 , допомоги дітям не надавав. Після закінчення школи в с. Джулинка, її внук ОСОБА_3 , поїхав проживати до батька ОСОБА_1 в смт. Брацлав. Її дочка ОСОБА_2 , надсилає кошти з-за кордону, для дітей. ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей не платив та має велику заборгованість.
Суд, заслухавши учасників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього ОСОБА_3 від 11.10.2023, за підписом начальника служби у справах дітей Брацлавської селищної ради Науменко-Гончаренко A.M., директора КУ «ЦПСП» Олійник Т.Г. та головного спеціаліста служби у справах дітей Ямполь І.М., встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , на момент обстеження проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту обстеження по факту проживання (не проживання) особи на території смт. Брацлав від 09.10.2023 за підписом депутата Брацлавської селищної ради Кушнір О.Я. та сусідів, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 2020 року по день складення акту проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
З Акту жителів смт. Брацлав від 11.10.2023, вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 , дійсно постійно проживає разом з батьком ОСОБА_1 , з січня 2020 року по день складення акту в АДРЕСА_3 , та перебуває на повному його утриманні. Мати дитини ОСОБА_2 жодного разу не провідувала сина в смт. Брацлав і фактично не проживає разом з ОСОБА_8 за вказаною адресою.
Відповідно до довідки № 292 від 03.11.2023 виданої Джулиценьким ліцеєм, 02.03.2015 ОСОБА_3 зарахований до 3-Б класу Джулицецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (наказ від 08.06.2021 № 9-у). У 2021 році здобув базову загальну освіту (наказ від 08.06.2021 № 9-у). Мати ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_9 систематично цікавилися навчанням та поведінкою ОСОБА_8 , підтримували постійний зв`язок із класним керівником.
Відповідно до довідки № 307 від 16.11.2023. за період 2020-2021 навчальних років учні Джулинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, зокрема учень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на дистанційному навчанні у зв`язку із встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 2011 від 11.03.2020 карантином та запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
При цьому, згідно ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.ч. 2,7-9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Нормою статті 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.
У відповідності до вимог статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також зобов`язані поважати дитину.
Відповідно до вимог ст.ст.151,153 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, залучати до виховання інших осіб обирати форми і методи виховання дитини, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, а також мають право на спілкування з дитиною. Частиною 2 ст. 155 СК України закріплено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність з створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що даний спір не пов`язаний з вирішенням спору про право, та має для заявника юридичне значення.
Так, судом встановлено, що заявник дійсно з січня 2020 року самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2006 р.н., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: показами заявника та показами наданими в судовому засіданні самим неповнолітнім ОСОБА_3 , показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , заявою про визнання заявлених вимог представника Служби у справах дітей Брацлавської селищної ради, двома актами обстеження умов проживання неповнолітнього від 11.10.2023 року та актом обстеження умов проживання неповнолітнього від 09.10.2023 року, а тому, заявлені вимоги є підставними в повній мірі та такі, що підтверджуються належними доказами.
Твердження заінтересованої особи ОСОБА_2 щодо відмови у задоволенні заяви, суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються зібраними по справі доказами, а саме показами самого неповнолітнього, свідків, актами обстеження його умов проживання, заявою про визнання заявлених вимог представника Служби у справах дітей Брацлавської селищної ради.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що встановлення фактів, матиме для заявника юридичні наслідки, іншого шляху для підтвердження даних фактів не існує, суд вважає доведеним той факт, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2020 року, постійно проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 та те, що ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_2 , а тому вважає за необхідне заяву задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 258, 259, 263, 268, 273, 293, 315, 352, 354, 355 ЦПК України,суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2020 року, постійно проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_2 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складення повного судового рішення - 01.03.2024.
Суддя: С.М. Науменко
