Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 2040/7854/18
провадження № К/990/30008/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курило Л.В., Бегунца А.О., Мельнікової Л.В. від 01 серпня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просила:
- скасувати рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 07 червня 2018 року № 5945-02/23 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ;
- зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, починаючи з 30 травня 2018 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 23 травня 2018 року № 171/08/20-23-05-19 та від 23 травня 2018 року № 172/08/20-23-05-19, які видано Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Скасовано рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 07 червня 2018 року № 5945-02/23 про відмову в переході ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
Зобов`язано Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, починаючи з 30 травня 2018 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 23 травня 2018 року № 171/08/20-23-05-19 та від 23 травня 2018 року № 172/08/20-23-05-19, які видано Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області.
3. 20 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами.
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено.
Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року скасовано.
Заяву Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
6. Залишаючи без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тому ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку відповідачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
7. Проте посилання відповідача на внутрішні організаційні процеси у роботі Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області під час воєнного стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість вчасного подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та без надання відповідних доказів, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги та слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду.
8. Відповідач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку та не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, скасовано рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 07 червня 2018 року № 5945-02/23 про відмову в переході ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ;
зобов`язано Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, починаючи з 30 травня 2018 року із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 23 травня 2018 року № 171/08/20-23-05-19 та від 23 травня 2018 року № 172/08/20-23-05-19, які видано Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області.
11. 17 лютого 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами.
12. Встановивши, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем не додано документа про сплату судового збору, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2022 року залишив заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року без руху та надав строк для усунення недоліків.
13. У зв`язку з неусуненням у встановлений судом строк недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2022 року повернув заявнику заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року.
14. 20 вересня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами, в якій просило суд поновити строк для подачі заяви про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року, переглянути вказане судове рішення за нововиявленими обставинами, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
15. Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказав, що постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 636/2618/17 скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері дитини-інваліда з дитинства. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 2040/7854/18 зобов`язано управління пенсійного фонду перевести позивачку на пенсію державного службовця, з урахуванням віку, якого ОСОБА_1 досягла на момент призначення пенсії, тобто, зниженого пенсійного віку. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для набуття права на пенсію державного службовця необхідно досягнення жінками 60-річного віку. Таким чином, оскільки право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку визначене постановою суду, яка на теперішній час скасована, то, як наслідок, підлягає скасуванню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 2040/7854/18, яким ОСОБА_1 призначено пенсію як державному службовцю, у віці 51 року, замість законодавчо встановленого віку 60 років.
16. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху, надано строк для надання окремої заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку.
17. На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Клопотання обґрунтовано введенням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану та веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, що об`єктивно вплинуло на можливість звернення до адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
18. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 2040/7854/18 було задоволено. Поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 2040/7854/18.
19. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено.
Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
20. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року скасовано.
Заяву Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права. Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а висновки суду апеляційної інстанції є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
23. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо підстав для поновлення процесуального строку, викладені в постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 14 лютого 2023 року у справі № 360/5558/21, від 16 березня 2023 року у справі № 520/23938/21 та від 27 квітня 2023 року у справі № 520/18079/21.
24. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Відповідно до частин першої - другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
26. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
27. Як убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідач вказав, що постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 636/2618/17 скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як матері дитини-інваліда з дитинства. Отже, підставою звернення відповідача до суду із заявою про перегляд Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами є пункт 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення.
28. Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
30. Закріплений у частинах першій-третій статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.
31. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
32. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
33. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
35. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
36. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
37. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
38. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
39. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
40. Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
41. Зазначені висновки щодо питання поновлення пропущеного процесуального строку, сформовано Верховним Судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 160/9356/22.
42. Основними аргументами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами є посилання на обставини введення на території України воєнного стану.
43. Питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 02 червня 2022 року у справі у № 757/30991/18-а, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 та від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22.
44. Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
45. У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд наголосив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
46. Також у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
47. Варто також зауважити, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
48. Систематичні ракетні обстріли міста Харкова є загальновідомим фактом та висвітлюється у численних ЗМІ, в тому числі і у періоді, на який припав перебіг процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (лютий - вересень 2022 року), і ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку відповідачем з огляду на наведення ним конкретних фактів, як саме введення воєнного стану та означені обставини об`єктивно могли вплинути на пропуск такого строку.
49. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначало, що наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22 квітня 2022 року № 278-0 з 18 квітня 2022 року було оголошено простій в роботі юридичною управління, яке відповідальне за претензійно-позовну роботу в т.ч. своєчасне подання заяв, позовів, апеляційних чи касаційних скарг по боржниках та пенсіонерах Куп`янського та Чугуївського районів Харківської області, а саме у відділі представництва інтересів в судах та інших органах № 2, зокрема начальнику відділу Дикань І.Д., головному спеціалісту - юрисконсульту Козачку А.М.
Згідно наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31 серпня 2022 року № 1263-0 скасовано простій не з вини працівника з 01 вересня 2022 року начальнику відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління Дикань І.Д., а з 13 вересня 2022 року скасовано простій не з вини працівника, головному спеціалісту юрисконсульту відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління Козачку А.М.
Встановлення простою в роботі працівників відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які згідно наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28 грудня 2021 року № 983-0 здійснюють представництво в судах та інших органах по боржниках та пенсіонерах Куп`янського та Чугуївського районів Харківської області, - з 18 квітня 2022 року до 01 вересня 2022 року слід розцінювати як поважну причину пропуску строку звернення до суду.
Головне управління не мало можливості проводити реєстрацію вхідної кореспонденції так як знаходилось в зоні бойових дій і не мало доступу до ключів, а тому Управління не могло своєчасно отримати та зареєструвати вхідну кореспонденцію після 24 лютого 2022 року в підсистемі Електронного Документообігу так як не було технічної можливості.
50. В оскаржуваній ухвалі, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наведеним аргументам, не перевірив обставини, на які посилається відповідач, не з`ясував, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та чи мав можливість скаржник своєчасно вчинити відповідні процесуальні дії.
51. Отже, суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки, передбачені частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
53. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
54. Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного адміністративного суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій
