УХВАЛА
16 березня 2023 р.Справа № 2040/7854/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відвід судді Бегунца А.О. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 2040/7854/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2022 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: . Курило Л.В. - головуючий суддя, суддів: .Мельнікова Л.В., Бегунц А.О.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відвід судді Бегунца А.О. по справі № 2040/7854/18.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 по справі № 2040/7854/18 колегія суддів під головуванням судді Бегунца А.О. підтримала позицію колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду викладену у постанові від 23.01.2018 по справі № 636/2618/17, яка скасована Постановою Верховного суду від 19.01.2022 по справі №636/2618/17. Посилаючись на викладене, заявник вважає, що суддя Бегунц А.О. ще до початку розгляду апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 2040/7854/18 сформував своє бачення щодо вирішення спору, що виник між сторонами, а тому має власну позицію щодо застосування норм матеріального права у вказаних правовідносинах, які викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2019 по справі №2040/7854/18 під головуванням судді Бегунц А.О. На підставі наведеного заявник вважає, що Бегунц А.О. підлягає відводу від апеляційного розгляду справи №2040/7854/18, як такий, що викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України є безумовною підставою для відводу.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36, 37 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Водночас, положеннями ч.4 ст.36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 37 КАС України передбачено випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, а саме:
1) суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі;
2) суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції;
3) суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції;
4) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
6) суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Як убачається з заяви про відвід судді Бегуца А.О., підставою для його відводу по справі є те, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 по справі № 2040/7854/21, яка ухвалена колегією суддів: Бегунца А.О., Лях О.П., Яковенка М.М., підтримала позицію суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 23.01.2018 по справі № 636/2618/17, яка в подальшому скасована постановою Верховного суду від 19.01.2022.
Проте, колегія суддів зазначає, що наведені у вказаній заяві обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Крім того, скасування Верховним Судом 19.01.2022 постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2018 по справі № 636/2618/17 жодним чином не свідчить про упередженість судді Бегунца О.А. у розгляді апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 2040/7854/18.
Таким чином, наведені у заяві про відвід обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, а тому вимоги заяви є безпідставними.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану зацікавленість судді Бегунца А.О. в результаті розгляду справи № 2040/7854/18 або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, заявником не надано.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому підстави для його задоволення відсутні.
Відповідно до ч.4 ст.40 КАС якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відвід судді Бегунца А.О. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 2040/7854/18 - відмовити.
Відповідно до ст. 40 КАС України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Мельнікова Л.В. Бегунц А.О.