УХВАЛА
27 травня 2024 року
м. Київ
справа №2040/7854/18
адміністративне провадження № К/990/18572/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківської області (далі - відповідач), в якому просила:
- скасувати рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківської області від 07.06.2018 № 5945-02/23 про відмову у здійсненні позивачці перерахунку пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;
- зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату позивачці пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 30.12.2018 із розрахунку 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати від 23.05.2018 № 171/08/20-23-05-19 та від 23.05.2018 № 172/08/20-23-05-19, які видано Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019, позов задоволено.
20.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 2040/7854/18 задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
13.05.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга позивачки, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржниця не наводить обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №2040/7854/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук