Справа № 372/4561/23

2-ві/368/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Токовенко Н.О.

- розглянувши заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірині Іванівні, яка подана відповідачем ОСОБА_1 в цивільній справі № 372/4561/23, провадження № 2/368/207/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про поділ майна, що є спільним майном подружжя, суд, -

В С Т А Н О В И В :

04.01.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни, ( а.с., 118 - 120), яка подана відповідачем ОСОБА_1 в цивільній справі № 372/4561/23, провадження № 2/368/207/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про поділ майна, що є спільним майном подружжя.

В прохальній частині заяви про відвід судді відповідач ОСОБА_1 просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:

1. Відвести суддю Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірину Іванівну від розгляду цивільної справи № 372/4561/23 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна спільно набутого в шлюбі за наявності об`єктивних обставин.

2. Передати справу до розгляду до Оболонського районного суду міста Києва у зв`язку з наявністю поважних причин для такої передачі, а саме у зв`язку з наявністю проблем зі здоров`ям ОСОБА_1 , що унеможливлює прибуття до Кагарлицького районного суду Київської області.

Вимоги, викладені в прохальній частині заяви про відвід судді, відповідач ОСОБА_1 в мотивувальній частині заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

- В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходяться матеріали цивільної справи № 372/4561/23 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна спільно набутого в шлюбі.

Вважає, що суддя Шевченко Ірина Іванівна не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки, він вважає, що вона заінтересована у результаті розгляду справи.

В обгрунтування цього варто зазначити, що 01.12.2023 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області було винесено Ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності йому, ОСОБА_1 .

Проте, зазначає, що він проживає в місті Києві та також офіційно працює керівником Органу Самоорганізації Населення департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також він зараз проходить плановий огляд у лікаря кардіолога на стаціонарному лікуванні, адже у нього стоїть кардіостимулятор на серці і він потребує постійного нагляду і йому виїжджати за межі Києва не рекомендовано у зв`язку з ризиками зупинки серця, що може призвести до летального випадку, а тому дізнавшись 30.11.2023 року про те, що 01.12.2023 року буде розглядатися заява про забезпечення позову подав клопотання про перенесення судового засідання.

Клопотання про перенесення судового засідання було направлено ним 30.11.2023 року на електронну адресу Кагарлицького районного суду Київської області, попередньо узгодивши це в телефонному режимі з помічником судді Шевченко Ірини Василівни.

А також він двічі надсилав клопотання до Кагарлицького районного суду Київської області для того щоб з метою можливості його прибуття до суду передали справу для розгляду за його місцем реєстрації, а саме до Оболонського районного суду міста Києва тим паче, що і позивачка зареєстрована в Оболонському районі.

Але всі його клопотання було проігноровано та не взято до уваги.

Дані факти надають йому підстави вважати, що суддя упереджено ставиться до розгляду даної справи.

Так 14 грудня 2023 року суддею Шевченко І. І. було розглянуто його заяву про її відвід та за результатами розгляду було винесено Ухвалу, якою вважати заяву про відвід судді необгрунтованою. Та вказано, передати заяву ОСОБА_1 про відвід судці Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І. І. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна спільного набутого в шлюбі до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід.

14 грудня 2023 року в той же день його заяву про відвід було розглянуто головуючим суддею Кириченко В.І.

Ухвалою від 14 грудня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І. І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про гюділ майна, що є спільним майном подружжя - відмовити.

Справу направити до канцелярії суду для передачі судді Шевченко І.І. для продовження розгляду. Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду і заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги.

У зв`язку з цим я вважаю за необхідне ПОВТОРНО розглянути мою заяву про відвід судді Головою Кагарлицького районного суду Київської області Іванюю Тетяною Євгенієвною.

Адже, по перше нервинна заява була розглянута поверхнево без врахування істотних обставин, а саме його клопотання про перенесення судового засідання та передачу справи за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва не бралися до уваги, хоча на подачу таких клопотань в нього були поважні причини, а самі істотні проблеми зі здоров`ям, адже він зараз проходить плановий огляд у лікаря кардіолога на стаціонарному лікуванні, у нього стоїть кардіостимулятор на серці і він погребує постійного нагляду і йому виїжджати за межі Києва не рекомендовано у зв`язку з ризиками зупинки серця, що може призвести до летального випадку.

Тому, він вважає, що якщо його справу буде розглядати суддя Шевченко І.І., то буде винесено рішення, яке суперечитиме нормам законодавства та порушить його конституційне право на справедливий суд.

На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, - відповідач просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого залдовольнити вимоги, які містяться в прохальній частині його заяви про відвід судді.

08.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України, ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України для слухання даної справи в частині розгляду відводу судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 372/4561/23.

Слухання справи в частині заявленого відводу судді Шевченко І.І. було призначено на 13 год. 00 хв. 17.01.2024 року в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), про що було повідомлено учасників процесу судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується матеріалами справи.

В судове засідання, яке відбулося 17.01.2024 року, - сторони не з`явилися, хоча повідомлялися судом належним ичном про день, час та місце слухання справи.

Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. також була повідомлена про день час та місце слухання справи, та була повідомлена про те, що вона має право надати письмове пояснення по суті поданого до неї відводу, проте, - суддя Шевченко І.І., - таким правом не скористалася.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та в задоволенні вимог, викладених в прохальній частині заяви про відвід судді, - відмовити, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

19.09.2023 року на адресу Обухівського районного суду Київської області надійшля позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про поділ майна, що є спільним майном подружжя, ( а.с., 2 - 4), в прохальній частині якого позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. Поділити майно, що є спільною власністю подружжя виділивши у власність ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 , залишити у власності ОСОБА_1 Автомобіль маркі «КІА Sportage» 2011 року випуску, гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Полярний», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна вул, 19, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості майна відповідно до експертного висновку.

2. Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 понесені нею судові витрати повязані з розглядом справи.

19.09.2023 року автоматизованою системою документообігу Обухівського районного суду Київської області на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті була визначена суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Тетяна Григорівна, присвоєно справа № 372/4561/23, провадження № 2 - 1607/23, ( а.с., 19).

20.09.2023 року суддею Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г. винесено ухвалу, ( а.с., 20 - 21), згідно резолютивної частини якої:

- Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, - передати за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, за адресою: 09201, Київська обл., Обухівський р-н., м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно мотивувальної частини вищевказаної ухвали суду (підстави для направлення справи за підсудністю):

- 19.09.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , якій просить суд поділити майно, що є спільною власністю подружжя, зіціливши у власність ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 , залишити у власності ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА Sportage» 2011 року випуску, гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Полярний», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості майна відповідно до експертного висновку.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивачем подано позовну заяву за місцезнаходженням майна, вартість якого є найвищою, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з реформою децентралізації, яка відбулася на підставі постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 .V807- IX, що набула чинності, з 19.07.2020 змінився адміністративно- територіальний поділ Київської області зі збереженням її загальних меж, було ліквідовано Києво-Святошинський район Київської області та, зокрема, утворено Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад.

Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чіінності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.202.2 року № 2102-ІХ.

Відповідно до роз`яснення наданого Радою Суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Село Стайки до реформи децентралізації входило до складу Кагарлицького району Київської області.

Таким чином, справа не підсудна Обухівському районному суду Київської області.

З огляду на вищевикладене, та ураховуючи предмет спору, дана справа підлягає передачі до Кагарлицького районного суду Київської області, до територіальної виключної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана, (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).

18.10.2023 року дана справа надійшла до Кагарлицького районного суду Київської області, ( а.с., 25), - для її рохгляду по суті поданої позовної заяви, - на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 20.09.2023 року.

18.10.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті була визначена суддя Кагарлицького районного суду Шевченко І.І., присвоєно справа № 372/4561/23, провадження № 2/368/572/23, ( а.с., 26).

03.11.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області (головуюча - судді Шевченко І.І.) винесено ухвалу, ( а.с., 30 - 31), на підставі якої:

1. Відкрито провадження у справі.

2. Прийнято процесуальне рішення про слухання справи в загальному позовному провадженні.

3. Призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 27.11.2023 року.

21.11.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 , ( а.с., 34 - 35), в якому він просить суд на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України (підсудність справ за місцем проживання фізичної особи - відповідача), - направити дану справу для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.

21.11.2023 року на адресу суду надійшло письмове клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення проведення підготовчого судового засідання, так як він готує відзив на позовну заяву та має поганий стан здоров`я, ( а.с., 36 - 37).

27.11.2023 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, присвоєно справа № 372/4561/23, провадження № 2 - з/368/18/23, ( а.с., 39).

27.11.2023 року провведення підготовчого судового засідання відкладено на 27.11.2023 року в зв`язку з неявкою сторін по справі.

28.11.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, ( а.с., 44 - 48).

28.11.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійцшло письмове клопотання відповідача ОСОБА_1 , ( а.с., 66 - 67), в якій відповідач просить суд на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України (підсудність справ за місцем проживання фізичної особи - відповідача), - направити дану справу для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.

30.11.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло письмове клопотання відповідача ОСОБА_1 , ( а.с., 71 - 72), в якій відповідач просить суд на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України (підсудність справ за місцем проживання фізичної особи - відповідача), - направити дану справу для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.

01.12.2023 року Кагарлицьким районним судом по результатах розгляду заяви про забезпечення позову винесено ухвалу про забезпечення позову, ( а.с., 76, 79 - 81).

12.12.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійцшло письмове клопотання відповідача ОСОБА_1 , ( а.с., 84 - 85), в якій відповідач просить суд на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України (підсудність справ за місцем проживання фізичної особи - відповідача), - направити дану справу для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.

13.12.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., ( а.с. 87 - 88).

Згідно мотивувальної частини заяви про відвід судді, - підставою для відводу судді Кагарлицького районного суду Шевченко І.І., на думку відповідача ОСОБА_4 , - є те, що суддя не передає справу до іншого суду - до Оболонського районного суду м. Києва, так як він проживає в Оболонському районі міста Києва, а також підставою для відводу є те, що суддя Шевченко І.І. розглянула без нього заяву про забезпечення позову.

14.12.2023 року Кагарлицьким районним судом було проведено судове засідання лише в частині заявленого відводу судді Шевченко І.І., по результатах якого судом винесено ухвалу, (а.с., 98 - 100), згідно якої:

1. Вважати необгрунтованою заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

2. Передати відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.І. до канцелярії суду для визначення судді цього ж суду для слухання заяви про відвід.

14.12.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України, ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України для слухання даної справи в частині розгляду відводу судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І., присвоєно справа № 372/4561/23, провадження № 2 - ві/368/3/23, ( а.с., 101).

14.12.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді Кириченка В.І.) по результатах розгляду заяви про відвід судді Шевченко І.І. винесеено ухвалу, ( а.с., 102 - 103), згідно резолютивної частини якої:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районної суду Київської області Шевченко І.І., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя відмовити.

2. Справу направити до канцелярії суду для передачі судді Шевченко І.І. для продовження розгляду.

Підставами для відмови в задоволення заяви про відвід згідно мотивувальної частини вищевказаної ухвали послугувало наступне:

- ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, обгрунтовуючи заяву наступним.

Вважає, що суддя Шевченко Ірина Іванівна не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки вважає вона заінтересована у результаті розгляду заяви. 01.12.2023 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності йому, ОСОБА_1 .

Проте зазначає, що він проживає в місті Києві та також офіційно працює керівником органу Самоорганізації населення департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також зараз проходить плановий огляд у лікаря кардіолога, адже у нього стоїть кардіостимулятор, а тому дізнавшись 30.11.2023 р. про те, що 01.12.2023 р. буде розглядатися заява про забезпечення позову подав клопотання про перенесення судового засідання.

А також двічі надсилав клопотання для того, щоб з метою можливості прибути до суду передати справу для розгляду за його місцем реєстрації, а саме до Оболонського районного суду міста Києва.

Але всі його клопотання було проігноровано та не взято до уваги.

Дані факти надають йому підстави вважати, що суддя упереджено ставиться до розгляду даної справи.

Заява про відвід розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Судом встановлено слідуюче.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених стат 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка суо; інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання може бути підставою для відводу.

В матеріалах справи відсутні обставини, що викликають сумнів в неупередженості і об`єктивності судді, що передбачені ст. 36 ЦПК України.

04.01.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла повторна заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.І., ( а.с., 118 - 120), яка і є предметом розгляду в даному цивільному провадженні.

04.01.2024 року Кагарлицьким районним судом Київської області (під головуванням судді Шевченко І.І.) винесено ухвалу, (а.с., 112 - 115), згідно якої:

1. Вважати необгрунтованою заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.

2. Передати відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.І. до канцелярії суду для визначення судді цього ж суду для слухання заяви про відвід.

08.01.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України, ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України для слухання даної справи в частині розгляду відводу судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 372/4561/23, провадження № 2 - ві/368/1/24.

Отже, - що стосується процесуальних питань вирішення заявленого відводу судді Шевченко І.І.,, то суд використав наступні норми процесуального права:

Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обгрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Що стосується суті заявленого відводу судді Шевченко І.І., то суд констатує наступне:

- перш за все суд зазначає, що заявником взагалі в мотивувальній частині заяві про відвід судді Шевченко І.І. не вказано норму процесуального права, на підставі якої заявлено відвід судді.

Так, підстави для відводу судді зазначені в ст. 36 ЦПК України:

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно, з огляду на зміст заяви про відвід судді Шевченко І.І. можна зробити висновок, що відвід судді Шевченко І.І. відповідачем ОСОБА_1 заявлено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, - за наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, проте, з такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Проте, слід зазначити, що обставинами, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, можуть бути:

- незаконні дії судді під час розгляду справи;

- ігнорування законних вимог сторони;

- створення перешкод для реалізації процесуальних прав;

- нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді, тощо.

Для того, що б ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними, причому, в установленому законом порядку.

Дійсно, формулювання п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України свідчить про те, що підстави для заявлення клопотання про відвід не носять вичерпного характеру.

Відповідно, суд вважає, що відповідачем ОСОБА_1 не наведено належних, допустимих, законних підстав для відводу судді Шевченко І.І., з огляду на наступне:

- посилання позивача на ту обставину, що суддею Шевченко І.І. розглянуто клопотання сторони позивача про забезпечення позову без його участі, то суд зазначає наступне:

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України:

1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України:

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно, - суд зазначає, що розгляд заяви про забезпечення позову без виклику відповідача в рамках даного провадження, - не є порушенням суддею вимог, які ставляться до порядку розгляду заяв про забезпечення позову, та який врегульовано ст. 153 ЦПК України.

Що ж стосується не передачі суддею Шевченко І.І. справи до Оболонського районного суду м. Києва, то суд зазначає наступне:

- по перше, - суддя Шевченко І.І. просто фізично не взмозі розглянути таке клопотання відповідача в судовому засіданні, так як відповідач не з`являється в судові засідання, та, натомість, - надсилає відводи судді Шевечнко І.І., яка, в свою чергу, - зобов`язана без проведення будь - яких процесуальних дій, - вирішувати питання відводу, та, з огляду на її незгоду з відводами, - передавати справу до канцелярії суду для визначення інших суддів цього ж суду для слухання відводів судді Шевченко І.І., які в подальшому слухаються іншими суддями цього ж суду. Відповідно, - суд вважає, що своєю неналежною процесуальною повіедінкою відповідач ОСОБА_1 сам не дає змоги розглянути його клопотання, тим самим затягуючи процес, що, відповідно, - призводить до порушення процесуальних строків проведення підготовчого судового засідання, під час якого, зокрема, - можливо вирішувати питання щодо направлення справи до іншого суду для розгляду позову по суті.

- по - друге, - підсудність чітко врегульована параграфом 3 ЦПК України, - «Територіальна юрисдикція (підсудність)».

Так, відповідач ОСОБА_1 вважає, що в даному випадку суддею Шевченко І.І. порушено правила територіальної підсудності, так як, на думку суду, - слід застосовувати ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Дійсно, згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Проте, - в даному випадку слід застосовувати положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Суд наголошує, що процесуальна норма, яке регулює підсудність справ, де відповідачем є фізична особа, а саме, - ч. 1 ст. 27 ЦПК України, - є загальною нормою, а процесуальна норма, - ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - є спеціальна норма.

Суд наголошує, що при наявності конкуренції загальної та спеціальної норм, - завжди застосовується спеціальна норма.

Як вбачається з матеріалів справи, - предметиом позову в даному цивільному провадженні є, зокрема, - поділ нерухомого майна у виді житлового будинку, а тому слід застосовувати не ч. 1 ст. 27, а ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Крім того, - дана справа надійшла до Кагарлицького районного суду Київської області для слухання за підсудністю з Обухівського районного суду Київської області, - на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 20.09.2023 року, а тому слід погодитися з тим, що:

- дійсно, - 19.09.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , якій просить суд поділити майно, що є спільною власністю подружжя, виділивши у власність ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 , залишити у власності ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА Sportage» 2011 року випуску, гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Полярний», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості майна відповідно до експертного висновку.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивачем подано позовну заяву за місцезнаходженням майна, вартість якого є найвищою, а саме будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Згідно з реформою децентралізації, яка відбулася на підставі постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 .V807- IX, що набула чинності, з 19.07.2020 змінився адміністративно- територіальний поділ Київської області зі збереженням її загальних меж, було ліквідовано Києво-Святошинський район Київської області та, зокрема, утворено Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад.

Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.202.2 року № 2102-ІХ.

Відповідно до роз`яснення наданого Радою Суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Село Стайки до реформи децентралізації входило до складу Кагарлицького району Київської області.

Таким чином, справа не підсудна Обухівському районному суду Київської області а підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області..

З огляду на вищевикладене, та ураховуючи предмет спору, дана справа була передана до Кагарлицького районного суду Київської області, до територіальної виключної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана, (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, - суддя Кагарлицького районного суду Шевченко І.І. станом на даний час обмежена у перевизначенні підсудності справи, - так як у випадку перенаправлення справи, - це буде проявом спору про підсудності, - що чинним ЦПК України, - не допускається.

Що стосується того, що відповідач ОСОБА_1 зазначає, що він не може прибувати до Кагарлицького районного суду Київської області в зв`язку з тим, що в нього поганий стан здоров`я, то суд зазначає наступне:

- нормами чинного ЦПК України, зокрема, нормами, які передбачають порядок та можливість перенаправлення справи з одного суду до іншого, - не передбачено норму, яка б давала б змогу змінювати підсудність справи на вимогу однієї із сторін (відповідача чи позивача) - лише з підстави поганого стану здоров`я однієї із сторін (позивача чи відповідача).

- у випадку неможливості прибуття в судові засідання особисто, - відповідач не обмежений в праві скористатися інститутом представництва сторони в судовому засіданні через представника, - уклавши угоду з професійним адвокатом, або, - звернувшись до центру безоплатної правової допомоги з відповідною заявою, (при наявності відповідності статусу особі, якій надається безоплатна правова допомога від держави), - отримати адвоката (представника) - безкоштовно, за рахунок коштів держави.

Отже, - суд вважає, - що підставою для відводу судді Шевченко І.І. в даному цивільному провадженні, - є незгода відповідача ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Шевченко І.І. при проведенні провадження в даній справі, - що апріорі не може бути підставою для відводу.

Суд наголошує, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання може бути підставою для відводу.

Суд вважає, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні обставини, що викликають сумнів в неупередженості і об`єктивності судді Шевченко Ірини Іванівни, що передбачені ст. 36 ЦПК України.

Далі, суд зазначає, що ніякі гіпотетичні порушення, які нічим не підтверджені, - не повинні впливати на питання щодо об`єктивності та неупередженості судді при винесенні рішення, а тому заявляння головуючому судді відводу лише з підстав спотвореного розуміння відповідачем ОСОБА_1 норм матеріального та процесуального права, необгрунтована впевненість відповідача ОСОБА_1 наперед в результатах виснення рішення, на думку суду, - звинувачення в порушенні правосуддя - є юридично нікчемним при вирішенні даного відводу.

Думку відповідача ОСОБА_1 щодо упередженості відношення судді Шевченко І.І. довідповідача ОСОБА_1, - суд в даному випадку розцінює лише як неправомірне, неналежне підтримання своєї позиції, як простий захист прав та інтересів відповідача, який грунтується лише на припущеннях, та належними та допустимими, достатніми доказами в судовому засіданні з огляду на матеріали справи, - не підтверджено.

Згідно ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Виходячи з аналізу вищевказаної норми, обов`язок доведення обставин, які входять до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, імперативно, апріорі, - покладається на особу, яка такий відвід заявила, причому, суд зазначає, що таке доведення повинно грунтуватися на належних та допустимих доказах, які в даному випадку відповідач ОСОБА_1 взагалі не надав, просто перелічивши норми матеріального та процесуального права, причому, - хибно вважаючи свою правову позицією правильною, хоча така правова позиція відповідача не грунтується на нормах ЦПК України, які регулюють підсудність справ.

Причому, - суд зазначає, що доведення таких обставин здійснюється в тому ж порядку, як і доведення обставин цивільної справи по суті позову.

Отже, дійсно, - інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи, перешкоджає затягуванню процесу і забезпечує правильне вирішення спору.

Серед передбачених законом підстав до відводу (самовідводу) деякі мають безумовний (об`єктивний або очевидний) характер: участь судді у попередньому розгляді справи як свідка, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; родинні відносини між суддями або між суддею та однією із сторін, третьою особою, представником чи іншими особами, які беруть участь у справі, проте, в даному випадку позивач ОСОБА_1 посилається на умовну (суб`єктивну) підставу для відводу судді.

Відповідно, в даному випадку, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_1 , - не є достатніми для того, щоб поставити під сумнів об`єктивність судді Шевченко І.І.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право заявляти відвід повинно реалізовуватися відповідно до порядку, встановленого законом, а тому, нічим не підтверджена вимога відводу судді не може бути задоволена.

Вмотивованою можна вважати заяву про відвід, в якій міститься:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться (наприклад, допит та показання свідків, письмових доказів тощо), якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави для відводу;

- додатки, на які проводиться посилання в заяві про відвід;

- чітко сформульована вимога до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку в заяві про відвід судді Шевченко І.І. відсутні такі обов`язкові елементи для відводу судді:

- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;

- якомога більша деталізація цих фактів;

- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;

- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться підстави для відводу, виклад фактів, якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави, ( саме юридичні підстави, а не суб`єктивна думка представника третьої особи), для відводу.

Отже, суд вважає, що в даному випадку має місце проста незгода відповідача ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді Шевченко І.І., а тому, на глибоке переконання суду, - слід застосувати положення ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно, на глибоке переконання суду станом на час подання заяви про відвід судді Шевченко І.І. підстав для відводу, які зазначені в ч. 1 ст. 36 ЦПК України, - немає, має місце лише незгода відповідача ОСОБА_1 з процесуальними рішеннямии судді Шевченко І.І., які приймалися в рамках даного цивільного провадження, - що і є юридичною підставою для відмови в задоволенні відводу судді Шевченко І.І.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку відповідач ОСОБА_1 (який подає чисельні відводи з одних і тих же підстав) - знову ж таки застосовує відвід судді, як тактичний прийом затягування процесу, оскільки заява про відвід в даному випадку вирішується в іншому складі суду, вирішується в нарадчій кімнаті з постановленням ухвали, яка оформляється окремим документом.

Окрім того, зрозуміло, що в разі гіпотетичного задоволення заяви про відвід, - справа підлягає розгляду новим складом суду, - причому, - з початку.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальна поведінка відповідача ОСОБА_1 про наявність в його діях ознак зловживанням процесуальними правами, - проведення підготовчих судових засідань неодноразово відкладалося за його клопотаннями, належним чином не обгрунтованими, причому, - відповідачем до матеріалів справи не додано жодного належного та допустимого, достатнього документу, який би свідчив про стан його здоров`я та, відповідно, - свідчив би про поважність причин неприбуття відповідача в підготовчі судові засідання, які відкладалися лише в зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_1 .

Така процесуальна поведінка відповідача ОСОБА_1 в рамках даного цивільного провадження має ознаки діянь, які передбачені ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

- Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на обставини, які встановлені судом в судовому засіданні, та положення ст. 44 ЦПК України, - суд вважає, що в процесуальних діях відповідача ОСОБА_1 вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, що прямо заборонено ч. 1 ст. 44 ЦПК України.

Так, - відповідачем ОСОБА_1 в рамках даного цивільного провадження неодноразово подавалися заяви про відвід судді Шевченко І.І., такі заяви про відвід неодноразово суддями визнавалися безпідставними, так, - суддею Кагарлицького районного суду Київської області Кириченком В.І. вже розглядався аналогічний відвід, та по результах розгляду заяви про відвід, - судом було визнано такий відвід безпідставним.

Проте, - відповідач знову подав відвід судді Шевченко І.І., причому, - з підстав, які повністю аналогічні тим, які розглядалися суддею Кириченком В.І., - що, на думку суду, - має ознаки діяння, яке передбачене п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне наголосити судді Шевченко І.І., що при подачі наступної заяви відповідачем ОСОБА_1 з підстав, які є предметом розгляду в даному цивільному провадженні, - суддя Шевченко І.І. має повне право не виносити чергову ухвалу про безпідставність поданої заяви про відвід, після чого передавати справу до канцелярії суду для визначення іншого судді Кагарлицького районного суду для слухання відводу, а, - користуючись ч. 1 ст. 44, п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, - залишати таку заяву відповідача ОСОБА_1 , - без розгляду, та продовжувати далі слухання справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, 39, 40, ст. 44, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261, 263, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко Ірини Іванівни, яка подана відповідачем ОСОБА_1 в цивільній справі № 372/4561/23, провадження № 2/368/207/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про поділ майна, що є спільним майном подружжя, - відмовити.

Справу № 372/4561/23, провадження № 2/368/207/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про поділ майна, що є спільним майном подружжя, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області, - для передачі судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., - для продовження слухання справи по суті поданої позовної заяви.

Ухвала окремо від остаточного рішення суду першої інстанції (ухвали, рішення) оскарженню не підлягає.

Заперечення чи апеляційна скарга на дану ухвалу на підставі ч. 2 ст. 353 ЦПК України може бути включена до апеляційної скарги на остаточне рішення (ухвалу, рішення) суду першої інстанції.

Суддя: О.В. Закаблук