Справа № 372/4561/23
2/368/572/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Варлам Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кагарлик заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, обґрунтовуючи заяву наступним.
Вважає, що суддя Шевченко Ірина Іванівна не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки вважає вона заінтересована у результаті розгляду заяви. 01.12.2023 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності йому, ОСОБА_1 .
Проте зазначає, що він проживає в місті Києві та також офіційно працює керівником органу Самоорганізації населення департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також зараз проходить плановий огляд у лікаря кардіолога, адже у нього стоїть кардіостимулятор, а тому дізнавшись 30.11.2023 р. про те, що 01.12.2023 р. буде розглядатися заява про забезпечення позову подав клопотання про перенесення судового засідання.
А також двічі надсилав клопотання для того, щоб з метою можливості прибути до суду передати справу для розгляду за його місцем реєстрації, а саме до Оболонського районного суду міста Києва.
Але всі його клопотання було проігноровано та не взято до уваги.
Дані факти надають йому підстави вважати, що суддя упереджено ставиться до розгляду даної справи.
Представник позивача адвокат Орещенко Л.А. на підготовче засідання не з`явилася, подавши до уду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Розгляд справи відбувається відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя.
13 грудня 2023 р. відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.
Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Так, за змістом положень статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді Шевченко І.І. та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи № 372/4561/23, заявником (відповідачем) суду не надано.
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аргументи, якими заявники обґрунтовують заяву про відвід судді Шевченко І.І., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними діями і рішеннями судді, направленими на виконанням засад судочинства.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суддя не вбачає підстав для висновків про обґрунтованість заяви відповідача ОСОБА_1 , про відвід судді, оскільки явно не було порушення, заява не підтверджена документально.
За змістом ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві доводи про відвід судді є необґрунтованими, а тому питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеному у порядку ч. 1ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-38, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Вважати необґрунтованою заяву заявника (відповідача) - ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.
Передати заяву заявника (відповідача) - ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна спільного набутого в шлюбі до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 14.12.2023 р.
Суддя І.І. Шевченко
