Справа № 372/4561/23
2/368/572/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" січня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Варлам Є.Р.
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кагарлик клопотання відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя, обґрунтовуючи заяву наступним.
Суддя Шевченко Ірина Іванівна не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки, він вважає вона заінтересована у результаті розгляду справи. В обгрунтування цього варто зазначити, що 01.12.2023 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві власності йому, ОСОБА_1 .
Проте він проживає в місті Києві та також офіційно працюю керівником Органу Самоорганізації Населення департаменту суспільних комунікацій КМДА, а також він зараз проходжу плановий огляд у лікаря кардіолога на стаціонарному лікуванні, адже у нього стоїть кардіо стимулятор на серці і він потребує постійного нагляду і йому виїжджати за межі Києва не рекомендовано у зв`язку з ризиками зупинки серця, що може призвести до летального випадку, а тому дізнавшись 30.11.2023 року про те, що 01.12.2023 року буде розглядатися заява про забезпечення позову подав клопотання про перенесення судового засідання.
Клопотання про перенесення судового засідання було направлено ним 30.11.2023 року на електронну адресу Кагарлицького районного суду Київської області, попередньо узгодивши це в телефонному режимі з помічником судді Шевченко Ірини Василівни.
А також він двічі надсилав клопотання до Кагарлицького районного суду Київської області для того щоб з метою можливості його прибуття до суду передали справу для розгляду за його місцем реєстрації, а саме до Оболонського районного суду міста Києва тим паче, що і позивачка зареєстрована в Оболонському районі.
Але всі його клопотання було проігноровано та не взято до уваги.
Дані факти надають йому підстави вважати, що суддя упереджено ставиться до розгляду даної справи.
Так 14 грудня 2023 року суддею Шевченко І.І. було розглянуто його заяву про її відвід та за результатами розгляду було винесено ухвалу, якою вважати заяву про відвід судді необгрунтованою. Та вказано, передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна спільного набутого в шлюбі до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід.
14 грудня 2023 року в той же день його заяву про відвід було розглянуто головуючим суддею Кириченко В.І. Ухвалою від 14 грудня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судці Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя - відмовити.
Справу направити до канцелярії суду для передачі судді Шевченко І. І. для продовження розгляду. Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду і заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги.
У зв`язку з цим він вважає за необхідне повторно розглянути його заяву про відвід судді Головою Кагарлицького районного суду Київської області.
Адже, по перше первинна заява була розглянута поверхнево без врахування істотних обставин, а саме його клопотання про перенесення судового засідання та передачу справи за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва не бралися до уваги, хоча на подачу таких клопотань в нього були поважні причини, а самі істотні проблеми зі здоров`ям, адже він зараз проходить плановий огляд у лікаря кардіолога па стаціонарному лікуванні, у нього стоїть кардіо стимулятор на серці і він потребує постійного нагляду і йому виїжджати за межі Києва не рекомендовано у зв`язку з ризиками зупинки серця, що може призвести до летального випадку.
Тому, він вважає, що якщо його справу буде розглядати суддя Шевченко І.І, то буде винесено рішення, яке суперечитиме нормам законодавства та порушить його конституційне право на справедливий суд.
Суд, вислухавши відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, приходить до наступного висновку.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя.
04 січня 2024 р. відповідачем ОСОБА_1 було заявлено відвід судді, та окрім того до суду подано три ідентичні заяви про відвід.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 р. № 2006/23 від 19.05.2006 р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.
Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Так, за змістом положень статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ`єктивність судді Шевченко І.І. та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи № 372/4561/23, заявником (відповідачем) суду не надано.
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аргументи, якими заявники обґрунтовують заяву про відвід судді Шевченко І.І., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними діями і рішеннями судді, направленими на виконанням засад судочинства.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суддя не вбачає підстав для висновків про обґрунтованість заяви відповідача ОСОБА_1 , про відвід судді, оскільки явно не було порушення, заява не підтверджена документально.
За змістом ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві доводи про відвід судді є необґрунтованими, а тому питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеному у порядку ч. 1ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-38, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Вважати необґрунтованим клопотання заявника (відповідача) - ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І.
Передати клопотання заявника (відповідача) - ОСОБА_1 про відвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільним майном подружжя до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати цю заяву про відвід.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 08.01.2024 р.
Суддя І.І. Шевченко
