ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 вересня 2023 рокуСправа № 921/140/21УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянувши скаргу б/н від 10.08.2023 Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 01601, м. Київ, вул. Саксаганського,1, ЄДРПОУ 37243279 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі
за позовом: Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1
до відповідача: Державного підприємства Чортківський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, буд. 2-А
про стягнення 75 450 574,61 грн
за участі представників сторін:
стягувача: Уманець Г.С. (в режимі відеоконференції);
боржника: не прибув;
Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Наконечна І.В. головний державний виконавець
Суть справи: В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа № 921/140/21 за позовом Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, до відповідача - Державного підприємства Чортківський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, буд. 2-А, про стягнення 75 450 574,61 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.07.2021 у справі №921/140/21 позовні вимоги задоволено; вирішено стягнути з Державного підприємства Чортківський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, буд. 2-А, ідентифікаційний код 00956187 на користь Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279 75 450 574,61 грн /сімдесят п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривень 61 копійок/ ринкової вартості втраченого та зіпсованого зерна, з яких вартість: пшениці 2 класу в кількості 1564,169 т 12 435 143,55 грн; пшениці 3 класу в кількості 593,892 т 4 679 868,96 грн; пшениці 4 (6) класу в кількості 983,516т 7 720 600,60 грн; кукурудзи 3 класу в кількості 6 981,374т 50 614 961,50 грн та 794 500,00 грн (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот гривень) судового збору.
02.09.2021 Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.07.2021, яке набрало законної сили 02.09.2021, на підставі ст. 327 та п. п. 19.1 п.19 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), видано судовий наказ.
10 серпня 2023 року через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Державна продовольча-зернова корпорація України" (№ 8846 від 02.11.2021) звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою б/н від 10.08.2023 /вх. №6563/ на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Зокрема, заявник просить суд: визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №67474668; зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича або іншу посадову особу, у провадженні якої перебуватиме виконавче провадження №67474668 скасувати постанову від 19.07.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №67474668.
Ухвалою суду від 11.08.2023 призначено судове засідання для розгляду скарги Акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" б/н від 10.08.2023 /вх .№6563/ на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №921/140/21 на 21 серпня 2023 року об 12 год. 00 хв.; Головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Назаровцю А.Т., 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 до дня розгляду справи надати (надіслати) господарському суду письмові пояснення/заперечення на скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" на дії державного виконавця.
Ухвалою суду від 21.08.2023 відкладено розгляд скарги б/н від 10.08.2023 АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 01601, м. Київ, вул. Саксаганського,1, ЄДРПОУ 37243279 (вх. № 8846 від 02.11.2021) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на 01 вересня 2023 року; Головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Назаровцю А.Т., 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 до дня розгляду справи надати (надіслати) господарському суду письмові пояснення/заперечення на скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" на дії державного виконавця та належним чином завірену копію Листа Державної казначейської служби України від 28.06.2023 №5-06-06/11579.
22.08.2023через систему "Електронний суд" від скаржника Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України надійшло клопотання б/н від 22.08.2023 /вх.№6855/ про долучення до матеріалів справи Листа №5-06-06/11579 від 28.06.2023 Державної казначейської служби України.
Також, 29.08.2023 через систему "Електронний суд" Міністерством юстиції України подано клопотання б/н від 28.08.2023 про долучення до матеріалів справи Листа №5-06-06/11579 від 28.06.2023 Державної казначейської служби України.
29.08.2023 на адресу суду надійшов від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України Відзив №129816-22-23 від 25.08.2023 /вх. №6994/ на скаргу на дії державного виконавця, в якому просить відмовити у задоволенні вищезазначеної скарги АТ "ДПЗКУ". Зокрема зазначає, що АТ "ДПЗКУ" згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань є державним підприємством та належить до категорії стягувачів, на яких поширюється дія ч. 2. ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у зв`язку з чим державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану. Окрім того, у відзиві Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вказує щодо пропущення строку на звернення до суду із даною скаргою, оскільки, скаржник про повернення виконавчого документа стугявачу дізнався 31.07.2023 та згідно ухвали суду від 11.08.2023 скарга надійшла 10.08.2023, то останній день для зверненя до суду припадає на 09.08.2023.
В судовому засіданні 01.09.2023 представник АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підтримав подану скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з підстав викладених у ній.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечив щодо поданої скарги, просить відмовити у її задоволенні.
Представник боржника у судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення боржника про розгляд скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.09.2023 та ухвала/повідомлення суду від 11.08.2023 та від 21.08.2023 направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу (місцезнаходження) відповідача (боржника), а саме: 48500, м. Чортків, вул. Білецька, буд. 2-А, Тернопільська область, однак рекомендовані листи за номером 4602510853754 (ухвала суду від 11.08.2023) та за номером 4602510854963 (ухвала суду від 21.08.2023) 23.08.2023 та 31.08.2023 повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У цьому випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована /система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд відзначає, що відповідач (боржник) не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №921/140/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Розглянувши скаргу б/н від 10.08.2023 Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", заслухавши доводи представника стягувача та головного державного виконавця, дослідивши додані до матеріалів справи документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України).
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд зазначає, що АТ "ДПЗКУ" постанову від 19.07.2023 про повернення виконавчого документа стягувану у ВП №6747668 отримано 31.07.2023, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі за №2619ІНД2 від 31.07.2023.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу країни, стягувач мав право звернутися до суду із вищезазначеною скаргою у строк до 10.08.2023 включно (31.07.2023 + 10 календарних днів).
Стягувач звернувся зі скаргою до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 10.08.2023 в межах встановленого ст. 341 ГПК України строку.
Таким чином, стягувачем не пропущено строк звернення до суду зі скаргою в частині вимог про визнання протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №67474668; зобов`язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича або іншу посадову особу, у провадженні якої перебуватиме виконавче провадження №67474668 скасувати постанову від 19.07.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №67474668.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, положень ч.1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
В обґрунтування поданої скарги заявник посилаючись на лист Державної казначейської служби України №5-06-06/11579 від 28.06.2023, згідно якого повернуто на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наказ Господарського суду Тернопільської області від 09.02.2021у справі №921/140/21, мотивуючи тим, що стягувач відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємці та громадських формувань є державною власністю і дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширюється на акціонерне товариство, не знаходить підтвердження, оскільки, відповідно до п.1.1. Статут АТ "ДПЗКУ", який розміщений у публічному доступі, засноване на державній власності та є приватним підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67474668 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 02.09.2021 про стягнення з Державного підприємства Чортківський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, буд. 2-А, ідентифікаційний код 00956187 на користь Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279 75 450 574,61 грн /сімдесят п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривень 61 копійок/ ринкової вартості втраченого та зіпсованого зерна, з яких вартість: пшениці 2 класу в кількості 1564,169т 12 435 143,55 грн; пшениці 3 класу в кількості 593,892т 4 679 868,96 грн; пшениці 4 (6) класу в кількості 983,516т 7 720 600,60 грн; кукурудзи 3 класу в кількості 6 981,374т 50 614 961,50 грн та 794 500,00 грн (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот гривень) судового збору.
19.07.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, керуючись п.9 ч. першої ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №67474668.
Як вбачається із постанови від 19.07.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №67474668, 12.11.2021 державним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67474668.
12.11.2021 та 25.08.2022 державним виконавцем було накладено арешт на майно та кошти, що містяться на рахунках боржника та відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" та 26.08.2021 направлено платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт та згідно відміток на повернутих платіжних вимогах після опрацювання банківськими установами встановлено відсутність грошових коштів на рахунках боржника.
Разом з тим, було встановлено відповідно до відомостей МВС України наданих на запит державного виконавця, що за боржником зареєстровано ряд транспортних засобів.
Як зазначено у постанові від 19.07.2023, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником на праві власності нерухомого майна не зареєстровано.
В подальшому, враховуючи положення ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", на адресу Державної казначейської служби України", керуючись вимогами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, направлено заяву про прийняття до виконання виконавчого документа, а саме: наказ у справі №921/140/21.
Однак, листом Державної казначейської служби України №5-06-06/11579 від 28.06.2023, який долучено до матеріалів даної справи, повернуто без прийняття до виконання виконавчого документа, оскільки, за наказом Господарського суду Тернопільської області у справі №921/140/21 від 02.09.2021 стягувачем є АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", як відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань є державною власністю, і дія цього Закону на дані рішення суду не поширюється.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання (частина 1 статті 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
На переконання АТ "ДПЗКУ", норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є пріоритетним над положеннями Закону України "Про виконавче провадження" і судове рішення підлягає виконанню за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, визначеному статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Однак, посилання скаржника на застосування норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у даній ситуації є необґрунтованим.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (ч.2 ст. 22 Господарського кодексу України).
Частиною першою статті 63 Господарського кодексу України встановлено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.
Відповідно до приписів ст. ст. 3, 5 Закону України "Про акціонерні товариства", державними акціонерними товариствами є акціонерні товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності. Акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно отриманого на запит суду Витягу від 31.08.2023 за кодом 538392331287, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1 (код ЄДРПОУ 37243279) щодо інформації про кінцевого бенефіцеарного власника юридичної особи зазначено: кінцевий бенефіцеарний власник (контролер) у юридичній особі відсутній, оскільки єдиний акціонер належить до сфери управління органу державної влади (запис 2).
Таким чином, враховуючи те, що АТ "Державно продовольчо-зернова корпорація України" є державним підприємством та належить до категорії стягувачів, на яких поширюється дія ч. 2 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", державним виконавцем при винесені постанови від 19.07.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу було вчинено дії в рамках чинного законодавства.
Як передбачено ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за скаргою є безпідставними, а тому скарга задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 01601, м. Київ, вул. Саксаганського,1, ЄДРПОУ 37243279 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 27 .11.2023.
СуддяА.М. Сидорук
