У Х В А Л А
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 592/8227/20
провадження № 61-14551ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловським Віталієм Андрійовичем, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 червня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення коштів та визнання права власності на частину квартири,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Павловського В. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 червня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.
До касаційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 14 300,00 грн.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що ціна позову у справі становить 1 015 940,00 грн.
Розмір сплаченого судового збору заявник не обґрунтував.
Як випливає з рішень судів попередніх інстанцій, у липні 2020 року, звернувшись з позовом, ОСОБА_1 просив: визнати факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 ; визнати спірні квартири спільною сумісною власністю сторін; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію, що становить 1/2 частину вартості квартири АДРЕСА_1 на день її відчуження; визнати договір купівлі-продажу № 2056 від 03 серпня 2020 року квартири АДРЕСА_2 недійсним; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Позов містить вимоги немайнового та майнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру ?- 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Судові рішення у справі не містять відомостей про вартість спірного нерухомого майна та ціну позову.
Враховуючи наведене та вимоги до суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 необхідно обґрунтувати розмір сплаченого судового збору у розмірі 14 300,00 грн, надати докази вартості спірного майна. У разі необхідності доплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи апеляційної скарги, не дослідив докази та не надав їм оцінки, чим порушив частину другу статті 367 та частину четверту статті 368, підпункти «в», «ґ» пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України, не виконав обов`язку з перегляду обставин справи, викладених у рішенні суду першої інстанції, які є суперечливими. Щодо таких обставин відсутній висновок Верховного Суду, який би врегулював подібні правовідносини.
Крім цього, заявник посилається на те, що суд першої інстанції не надав правильну оцінку доказам та деякі докази залишились поза увагою суду під час ухвалення рішення у справі.
Зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявник не зазначив стосовно яких саме норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам не є підставою касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389, частин першої, третьої статті 411 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити щодо яких норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, або інші передбачені цивільним процесуальним законом підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389, частин першої, третьої статті 411 ЦПК України; надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі; обґрунтувати ціну позову (надати докази, що підтверджують вартість майна), обґрунтувати розмір сплаченого судового збору та у разі необхідності доплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Якщо є підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, надання відстрочення/розстрочення або зменшення розміру судового збору, заявнику необхідно надати документи, що підтверджують такі підстави відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловським Віталієм Андрійовичем, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник