Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 676/4559/22
провадження № 51-5696 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 червня 2023 року,
встановив:
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 червня 2023 року вирок суду залишено без зміни.
Захисник звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудженого.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог захисником викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, оспорюючи винуватість засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність та необґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ч. 1 ст. ст. 438 КПК України.
При цьому захисник, окрім іншого, вказує про однобічність та неповноту судового розгляду та доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
Таким чином, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
До того ж у касаційній скарзі захисник не зазначає, в чому незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом та які доводи апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Також захисник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити кримінальне провадження, проте, не наводить підстав для його закриття згідно ст. 284 КПК України, чим допускає протиріччя.
Крім того, всупереч положень ч. 4 ст. 427 КПК України до касаційної скарги захисника не додані оформлені належним чином усі документи, які підтверджують його повноваження відповідно до ст. 50 КПК України, а саме, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
