ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/4380/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Добриніна О.О., Юхименко М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Антонік С.Г., Березкіна О.В.)
за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2006 за №04.0712200006,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Покровська міська рада Дніпропетровської області (далі - Позивач, Міськрада) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач, Комбінат) з вимогою внести з 19.02.2020 зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2006, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та Нікопольською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Нікопольському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2007 за №04.0712200006, а саме:
п.п. 2.2 доповнити п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 та 2.2.4 такого змісту:
- п.п.2.2.1. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 1 510 198,77 грн.
- п.п.2.2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 20 314 117,18 грн.
- п.п.2.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 837 289,83 грн.
- п.п.2.2.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 2 105 139,46 грн.
Пункт 4.2. розділу 4. доповнити п.п. 4.2.1 такого змісту:
- п.п.4.2.1. Орендна плата за земельні ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га, 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га, 1222985500:01:450:0014, площею - 0,1434 га та 1222985500:01:450:0015 вноситься орендарем у грошовій формі згідно ставок орендної плати, затверджених рішенням 46 сесії міської ради 7 скликання від 27.06.2019 №11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради".
Додатки до договору доповнити пунктами 3, 4, 5 та 6 такого змісту:
- п.3 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га.
- п.4 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га.
- п.5 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га.
- п.6 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0015.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після набуття Позивачем права власності на вищезазначені земельні ділянки виникла необхідність приведення положень договору оренди землі у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати за вказані земельні ділянки.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2023 у справі №904/4380/21, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
2.2. Місцевий господарський суд виходив з того, що:
- рішення Міськради від 30.08.2016 №8 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області" та від 27.06.2019 №11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради" були прийняті до передачі спірних земельних ділянок до складу міста та до набуття Позивачем прав на них;
- відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок від 15.01.2021 №53, №54, №55, №56, наданих Міськрайнним управлінням у Нікопольському районі та м. Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, спірні земельні ділянки (кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га; кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га; кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га; кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га) знаходились на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, а не Міськради;
- Позивачем не надано доказів зміни зонального коефіцієнту Км2 з 1,74 на 1,65, який вказаний у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, а відтак, на дату оцінки та на теперішній час земельні ділянки мають різні характеристики, що унеможливлює використання технічної документації про нормативну грошову оцінку;
- позовні вимоги щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки стосовно нормативної оцінки та орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1222985500:01:450:0001 є необґрунтованими, оскільки земельна ділянка вже вибула з користування Відповідача з 01.06.2021;
- рішенням суду неможливо змінити зобов`язання, які виникли та виконувались в минулому, як того просить Позивач, оскільки зміна договірного зобов`язання відбувається з моменту набрання таким рішенням законної сили, а не з певної дати в минулому.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2023 у справі №904/4380/21 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.
Внесено з моменту набрання судовим рішенням законної сили зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2006, укладеного між ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та Нікопольською районною державною адміністрацією, зареєстрованого у Нікопольському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2007 за №04.0712200006, а саме:
Підпункт 2.2 договору від 01.10.2006 доповнено п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 такого змісту:
- п.п.2.2.1. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 20 314 117,18 грн.
- п.п.2.2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 837 289,83 грн.
- п.п.2.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га підлягає щорічній обов`язковій індексації та станом на 19.02.2020 з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 2 105 139,46 грн.
Пункт 4.2. розділу 4 договору від 01.10.2006 доповнено п.п. 4.2.1 такого змісту:
- п.п.4.2.1. Орендна плата за земельні ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га, 1222985500:01:450:0014, площею - 0,1434 га та 1222985500:01:450:0015 вноситься орендарем у грошовій формі згідно ставок орендної плати, затверджених рішенням 46 сесії міської ради 7 скликання від 27.06.2019 №11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради".
Додатки до договору доповнено пунктами 3, 4, 5 такого змісту:
- п.3 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га.
- п.4 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га.
- п.5 розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0015.
Провадження у справі в частині внесення змін до договору щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га закрито.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
2.4. Приймаючи вказану постанову апеляційний суд відмітив, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 01.10.2006.
Також апеляційна інстанція вказала на те, що на момент видачі витягів від 15.01.2021 №53, №54, №55, №56, у Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області були відсутні відомості про зміну адреси земельних ділянок, а тому у витягах вказано місце розташування: Покровська сільська рада. Вказані зміни до Державного земельного кадастру були внесені лише 07.11.2022 на підставі звернення Міськради.
Крім того, аналіз розпоряджень голови Дніпропетровської обласної Державної адміністрації "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №Р-427/0/3-19 від 01.08.2019 та №Р-516/0/3-19 від 13.09.2019, якими спірні ділянки передані до комунальної власності міста Покров, за висновком суду апеляційної інстанції свідчить не про зміну меж міста, а лише про зміну форми власності, - з державної на комунальну, - та, відповідно, про зміну власника.
Водночас, апеляційна інстанція погодилась з висновком місцевого суду, що рішенням суду неможливо змінити зобов`язання, які виникли та виконувались в минулому, як того просить Позивач, оскільки зміна договірного зобов`язання відбувається з моменту набрання таким рішенням законної сили, а не з певної дати в минулому.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 18.09.2019 у справі №904/3712/18, від 27.11.2019 у справах №904/5627/18 та №904/5631/18, від 11.12.2019 у справі №904/1763/19, від 17.12.2019 у справі №904/1770/19, від 19.12.2019 у справі №904/1762/19.
3.3. Також заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосовав статтю 19 Конституції України, статтю 21 Закону України "Про оренду землі", статті 15, 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.1 статті 271, пункту 288.5 статті 288, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, статті 1, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", "Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (діяла до 10.11.2021), "Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" від 03.11.2021 №1147 (діє з 10.11.2021). При цьому скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування цих норм.
3.5. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 01.10.2006 між Нікопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Комбінат (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду орендарю 40 земельних ділянок загальною площею 8 284,9486 га, у тому числі: - кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га; - кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га; - кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га; - кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га.
4.2. Земельна ділянка надається в оренду для розміщення виробничих об`єктів підприємства добувної промисловості (код УКЦВЗД-3.1.1.) строком на 49 років, починаючи з 01.10.2006 по 31.12.2054 (пункти 3.1, 5.1 договору)
4.3. Пунктом 3.4 договору обумовлено, що при переході права власності на земельну ділянку або її частини, орендодавця до іншої особи, або осіб, цей договір зберігає свою чинність для нового власника, або власників.
4.4. Відповідно до пункту 4.2 договору орендна плата нараховується з моменту набуття чинності цього договору та після його державної реєстрації і є договірна, що складає 575,00 грн. за 1 га.
4.5. Договір зареєстровано у Нікопольському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2007 за № 040712500006.
4.6. Згідно з пунктом 4.7 договору підставами для зміни розміру, порядку, строків та умов виплати орендної плати можуть бути:
4.7.1 зміни умов господарювання, передбачених договором;
4.7.2 погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується відповідними документами;
4.7.3 невиконання або неналежне виконання орендодавцем обов`язків, які викладені у пункті 2.5 договору;
4.7.4 збільшення ставки земельного податку;
4.7.5 в інших випадках, передбачених законодавством України.
4.7. Відповідно до розпоряджень голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №Р-427/0/3-19 від 01.08.2019 та №Р-516/0/3-19 від 13.09.2019 земельні ділянки:
- кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га;
- кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га;
- кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га;
- кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га
передані у власність (комунальну) територіальної громади міста Покров в особі Міськради.
4.8. Рішеннями Міськради №12 від 30.08.2019 та №3 від 25.10.2019 "Про прийняття у комунальну власність Покровської міської ради з державної власності земельних ділянок" вище вказані земельні ділянки прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Покров в особі Міськради.
4.9. Право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за територіальною громадою міста Покров в особі Міськради 18.02.2020, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.02.2020 №201054465, №201082158, №201168661 та №201069038.
4.10. Рішенням Міськради №8 від 30.08.2016 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області" затверджено "Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області", розроблену Державним підприємством Українським державно науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя.
Також вказаним рішенням затверджено економіко-планувальне зонування земель міста Покров Дніпропетровської області та базову вартість земель міста Покров Дніпропетровської області станом на 01.01.2014 на рівні 121,65 грн/кв.м.
Цим же рішенням введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Покров Дніпропетровської області з 01.01.2018.
4.11. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021 №53 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га складає 2 105 139,46 грн.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021 №54 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га складає 837 289,83 грн.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021 №55 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га складає 20 314 117,18 грн.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.01.2021 №56 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га складає 1 510 198,77 грн.
4.12. Рішенням Міськради №11 від 27.06.2019 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради" затверджено розмір ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Міськради.
Згідно з Додатком до вказаного рішення земельні ділянки, які знаходяться в оренді у Відповідача, відносяться до пп. 11.01 п. 11 - Землі промисловості, Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, на які встановлена ставка орендної плати в 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту інфляції.
4.13. З метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства, Позивач листом №562/0/2-20/24 від 24.02.2020 надіслав Відповідачу 4 додаткові угоди до договору, якими, зокрема запропоновано внести зміни до Договору в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, які стали власністю територіальної громади міста Покров.
Так, згідно з розрахунками розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності розмір орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, площею 0,2721 га становить 5 034,00 грн на місяць (1 510 198,77 грн (нормативна грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення Міськради від 27.06.2019 №11) / 12 місяців); за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0002, площею 3,8322 га - 67 713,72 грн. на місяць (20 314 117,18 грн (нормативна грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення Міськради від 27.06.2019 №11) / 12 місяців); за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0014, площею 0,1434 га 2 790,97 грн на місяць (837 289,83 грн. (нормативна грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення Міськради Дніпропетровської області від 27.06.2019 № 11) / 12 місяців); за земельну ділянку кадастровий номер 1222985500:01:450:0015, площею 0,3519 га 7 017,13 грн на місяць (2 105 139,46 грн (нормативна грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення Міськради Дніпропетровської області від 27.06.2019 № 11) / 12 місяців).
4.14. Листом 16.04.2020 Відповідач відмовив Позивачу у підписанні додаткових угод до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що він користується спірними земельними ділянками згідно з діючим договором оренди землі.
4.15. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач зазначив, що за період з 19.02.2020 по 01.04.2021 за земельні ділянки, які перейшли у його власність, Відповідачем сплачено лише 19 476,50 грн орендної плати.
Такі дії Відповідача, на думку Позивача, порушують вимоги Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України, що у свою чергу тягне за собою порушення прав територіальної громади міста Покров як власника земельних ділянок на отримання орендної плати у встановленому чинним законодавством розмірі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
5.3. Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
5.4. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
5.5. У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 Цивільного кодексу України).
5.6. У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
5.7. Також у статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.8. Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.9. У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
5.10. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
5.11. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
5.12. Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
5.13. За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
5.14. Отже, за загальними правилами, договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, що виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів із зазначенням його істотних умов та у відповідній формі.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.
5.15. Визначення договору оренди землі міститься у статті 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
5.16. У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
5.17. За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
5.18. У частині першій статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
5.19. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
5.20. Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
5.21. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
5.22. Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.
Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.
5.23. Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.
5.24. Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
5.25. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
5.26. Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
5.27. У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
5.28. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).
5.29. У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
5.30. Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
5.31. У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
5.32. Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
5.33. Крім того, з аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Подібні правові висновки містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.
5.34. Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано виснував, що впровадження нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати за договором оренди землі.
Водночас, суд апеляційної інстанції застосував орендну ставку, яка затверджена рішенням Міськради від 27.06.2019 №11.
В контексті зазначеного судова колегія звертає увагу, що рішення органу місцевого самоврядування не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.
Такі рішення місцевого самоврядування можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.
Висновки про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №910/7905/17, від 21.11.2018 у справі №911/3627/17, від 27.11.2018 у справі №910/21685/17, від 19.02.2019 у справі №910/21590/17, від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, від 20.11.2019 у справі №916/2769/18, від 16.01.2020 у справі №904/1912/19, від 04.02.2020 у справі №922/378/19.
У справі, яка переглядається договором оренди землі не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.
Однак, судом апеляційної інстанції вищенаведеного враховано не було, що призвело до передчасних висновків.
5.35. Крім того, Суд звертає увагу, що під час розгляду справи, як в місцевому суді, так і в апеляційній інстанції, Відповідач наголошував, що він є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування корисних копалин загальнодержавного значення - марганцевої руди на території Нікопольського району Дніпропетровської області.
5.36. Так, Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
5.37. Як вже зазначалося, відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
В такий спосіб, при внесенні змін до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України законодавець застосував саме загальне поняття "плата за землю", яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.
5.38. Пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України також визначено суб`єктний склад осіб щодо яких вона може бути застосована, а саме - гірничодобувні підприємства.
5.39. У статті 1 Гірничого закону України від 06.10.1999, який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій закріплено наступні визначення:
гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення;
гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).
5.40. Отже, вищезазначена норма Податкового кодексу може бути застосована до підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу.
5.41. За змістом пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України його дія поширюється не на всі земельні ділянки, які є в користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
5.42. Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
5.43. Статтею 66 Земельного кодексу України передбачено, у тому числі, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.
Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
5.44. При цьому статтею 12 Гірничого закону України встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.
Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.
5.45. Статтею 18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
5.46. Тільки за умови дотримання попередніх критеріїв особа має право на встановлення їй плати за надані їй земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку.
5.47. Водночас, Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, в тому числі податок на майно. У свою чергу плата за землю входить до складу податку на майно (підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 284 Податкового кодексу України "Особливості оподаткування платою за землю" встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території належить до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
В такий спосіб, за змістом пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього орендна плата встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі.
5.48. Отже, підсумовуючи наведене, при вирішенні спору про внесення змін до існуючого договору оренди за рішенням суду з урахуванням приписів пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України зазначені обставини або їх відсутність підлягають доведенню сторонами та, відповідно оцінці судом при встановленні підстав для задоволення позовних вимог або відмови у їх задоволенні.
5.49. Як встановлено місцевим судом, Відповідач є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування корисних копалин загальнодержавного значення - марганцевої руди на території Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №597 від 29.05.2019, наданого Державною службою геології та надр України із терміном дії до 06.08.2036.
Однак, судом не з`ясовано чи використовує Відповідач орендовані земельні ділянки для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
5.50. За наведених обставин, у випадку підтвердження обставин використання Відповідачем орендованих земельних ділянок для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового Кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 16.07.2019 у справі №904/3720/18, від 08.08.2019 у справі №904/3706/18, від 27.08.2019 у справі №904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі №904/3712/18, від 24.09.2019 у справі №904/5636/18, від 15.10.2019 у справі №904/5630/18, від 22.10.2019 у справі №904/5639/18 та від 29.10.2019 у справі №904/5628/18.
5.51. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку щодо визначення розміру орендних платежів на підставі ставки орендної плати, а не ставки податку для відповідної земельної ділянки.
При цьому місцевий суд лише частково встановив вищенаведені істотні обставини справи щодо статусу Відповідача і мети надання йому відповідних земельних ділянок та взагалі не досліджував питання правильності запропонованого Позивачем розрахунку орендної плати.
5.52. Крім того, в контексті доводів скаржника та відповідних заперечень Відповідача, а також статті 3 Цивільного кодексу України і його позиції протягом розгляду справи, Суд звертає увагу, що відносини, які склались між сторонами мають зобов`язальний характер.
До загальних засад цивільного законодавства належить не тільки свобода договору, а й принципи добросовісності, розумності та справедливості.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України).
Згідно з положенням частини першої статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини перша, третя статті 13 Цивільного кодексу України).
За змістом частин першої, другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
5.53. Сторони погоджуючи умови договору щодо розміру орендної плати визначили, що її обрахування залежить від нормативно грошової оцінки землі.
5.54. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель". Відповідно до частини третьої статті 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". А згідно з частинами першою та другою цієї статті за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
5.55. Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Відповідно до частини першої цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Згідно з частиною третьою цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що рішення зазначених у ній рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
5.56. Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.
5.57. Згідно з частинами першою, третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, з огляду на подвійний статус орендної плати, сторони договору не тільки мали право, а й зобов`язані були у випадку зміни нормативно грошової оцінки землі вчинити дії спрямовані на її приведення у відповідність до умов законодавства, що вони, зокрема, прямо передбачили у договорі та на що не звернули увагу суди попередніх інстанцій.
Зважаючи на викладене, доводи Відповідача про відсутність правових підстав для внесення змін до умов договору, а також сплати орендної плати у більшому розмірі без внесення відповідних змін, не відповідають критеріям розумності, добросовісності та справедливості і фактично є формою ухилення від належного виконання умов договору.
5.58. Отже, господарські суди попередніх інстанцій повинні були дослідити обставини справи щодо актуальних розміру нормативної грошової оцінки землі та ставки податку на земельну ділянку, яка є предметом спірного договору, станом на момент ухвалення судом рішення по суті спору та, виходячи з встановлених обставин, оцінити обґрунтованість відповідних доводів сторін. Водночас судом апеляційної інстанції зазначене було зроблено без урахування у повному обсязі вимог податкового законодавства, а судом першої інстанції взагалі не здійснено.
Таким чином, доводи скаржника про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для подання касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.
При цьому при встановленні вищенаведених обставини, суди попередніх інстанцій вірно врахували, що з 01.06.2021 у Відповідача припинено право оренди земельної ділянки площею 0,2721 га, кадастровий номер 1222985500:01:450:0001, тобто, вказана земельна ділянка вже не є предметом спору у цій справі і це визнається сторонами.
5.59. У свою чергу, посилання в касаційній скарзі в якості підстави для її подання на відсутність висновків Верховного Суду про застосування норм статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статей 1, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" та положень Податково кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені норми чинного законодавства є чіткими й однозначними, та їх застосування цілком залежить від встановлених під час розгляду конкретної справи фактичних обставин.
При цьому правові висновки щодо їх застосування містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
5.60. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.61. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.62. Отже, для правильного вирішення спору господарським судам попередніх інстанцій необхідно було належним чином дослідити обставини справи, з якими норми чинного законодавства пов`язують можливість внесення змін до договору оренди землі, у тому числі і щодо ставки земельного податку, використання орендованих земельних ділянок для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
6.2. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
6.4. Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
6.5. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2023 у справі №904/4380/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко
