УХВАЛА
19 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10009/22
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. (головуючого), Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Малашенкової Т.М., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023
у справі № 910/10009/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
до Київської обласної військової адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним акту та зобов`язання вчинити дії,-,
ВСТАНОВИВ:
1. 29.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" подало позов про визнання протиправним та скасування наказу Київської обласної військової адміністрації від 12.03.2022 № 2/1-в "Про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану" в частині відчуження автомобілів (HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 ; Автомобіль HAVAL Н6, vin код НОМЕР_2 ), визнання недійсним акту про примусове відчуження або вилучення майна, укладеного між сторонами в частині відчуження вказаних автомобілів, та зобов`язання відповідача повернути позивачу автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 .
2. Позов обґрунтований відсутністю у відповідача повноважень приймати рішення про примусове відчуження (вилучення) майна в умовах воєнного стану з огляду на те, що відповідач не належить до військового командування; а також тим, що оспорюваний акт про відчуження (вилучення) майна складений з порушенням процесуальних норм, оскільки за цим актом було вилучено окрім двох автомобілів позивача також п`ять автомобілів, що належать іншій особі (ТОВ "Нова Енергія України"), що перебували у позивача на відповідальному зберіганні, що позбавляє власника вказаних п`яти автомобілів на передбачену законом компенсацію. Також позивач зазначив, що оцінка вилучених автомобілів не проводилась, акт не містить відповідної інформації і до нього не додано висновку про вартість вилученого майна, що унеможливлює отримання власником передбаченої законом компенсації.
Обґрунтовуючи юрисдикцію спору за вимогами позивача, він зазначив про виникнення між сторонами спірних правовідносини, які не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових правовідносин спору, оскільки спір, ініційований позивачем, спрямований на захист майнових прав позивача на вилучені відповідачем автомобілі, що має вирішуватись в порядку господарського судочинства.
3. 01.03.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023) про відмову в задоволенні позову.
4. Судові рішення мотивовані правомірністю здійсненого відповідачем примусового відчуження автомобілів у позивача, дотриманням при цьому відповідної процедури, натомість недоведенням позивачем відсутності у відповідача повноважень видавати оспорюваний наказ з оформленням відповідного акту, що, на противагу аргументам позивача, містить оцінку вилученого майна в сумі 6 065 910 грн 00 коп., у зв`язку з чим позивач має право на отримання повної компенсації за примусово відчужені у нього два автомобілі.
5. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, 10.07.2023 позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі № 910/10009/22 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. Згідно з аргументами в касаційній скарзі позивач, зазначаючи про неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних рішень Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про оборону України", Указу України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" тощо, вказав, що відповідач не належить до військового командування, жодний чинний нормативний акт не передбачає такого статусу військової адміністрації, а тому відповідачу не надано право ухвалювати рішення про примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану. При цьому скаржник зауважив, що військове командування має право ухвалювати відповідне рішення без погодження з держадміністрацією або виконавчим органом місцевої влади, якщо на відповідних територіях ведуться бойові дії, що мало місце у спірних правовідносинах - під час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.
Також скаржник зазначив, що в ухвалі від 30.12.2022 (за результатами розгляду скарги позивача та іншого власника вилучених відповідачем автомобілів - ТОВ "Нова Енергія України", на бездіяльність щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне порушення) Вищий антикорупційний суд, задовольнивши цю скаргу, та керуючись чинними актами законодавства з питань примусового відчуження майна (а саме, Законами України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", Указом України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"), зазначив, зокрема, про підстави стверджувати, що примусове відчуження автомобілів у заявників відбулось у протиправний спосіб.
7. Верховний Суд ухвалою від 13.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі №910/10009/22, та призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.08.2023 о 12:30.
8. Ухвалою від 30.08.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., справу № 910/10009/22 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. Під час касаційного перегляду колегія суддів з`ясувала, що Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справи щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду: Могила С.К. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В., у справі № 904/868/22 розглянув касаційній скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Сіті" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022) - про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. За результатами розгляду касаційних скарг у справі № 904/868/22 касаційний суд виніс постанову від 14.02.2023, якою скасував оскаржувані судові рішення у справі № 904/868/22, а справу направив до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі.
10. Предметом позовних вимог у справі № 904/868/22 були наказ, виданий військовою частиною НОМЕР_3 за погодженням з та Дніпровською міською радою, та акти про примусове відчуження у позивачів нерухомого майна, вилученого за рішенням командира військової частини під час дії воєнного стану.
11. Підставою для скасування судових рішень та направлення справи № 904/868/22 до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження, за висновком касаційного суду, стало те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідний спір має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, а не господарського. При цьому касаційний суд виходив з неправильного застосування судами правил визначення юрисдикції спору у вказаній справі. Так, за висновком касаційного суду у справі № 904/868/22, суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі обмежились дослідженням суб`єктного складу учасників правовідносин, однак не врахували предмет спору та характер спірних правовідносин, а саме те, що виникнення спору хоча і у площині публічного інтересу, виходячи з оскарження актів щодо примусового відчуження нерухомого майна позивачів під час дії воєнного стану, між тим стосується прав позивачів на це майно.
12. У вказаному висновку касаційний суд у справі 904/868/22, окрім положень Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", норм ГПК України та Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) щодо правил визначення юрисдикції спору, який виник у зв`язку із примусовим відчуженням/вилученням майна, щодо способу захисту порушеного права згідно з положеннями Цивільного кодексу України, керувався також висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 06.11.2019 № 756/4477/18 та від 23.10.2019 у справі № 352/536/17, згідно з якими, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
13. У справі № 910/10009/22 предметом спору є наказ Київської обласної військової адміністрації та укладений між позивачем та Київською обласною військовою адміністрацією акт про примусове відчуження або вилучення у позивача майна позивача. Разом з вимогами про скасування вказаних актів позивач заявив вимогу про повернення позивачу вилученого у нього майна.
В оскаржуваних судових рішеннях у справі № 910/10009/22 також, як і у справі № 904/868/22 встановлено, що відповідно до оскаржуваних актів у позивача було примусово відчужено майно (автомобілі) в умовах правового режиму воєнного стану.
14. Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, до яких, зокрема, відноситься примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів встановленого зразка.
15. Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" встановлено, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
16. Відповідно до частини другої статті 353 Цивільного кодексу України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
17. Водночас, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
18. З урахуванням того, що за обставинами у справі № 910/10009/22 примусове відчуження автомобілів у позивача було здійснено у порядку визначеному положеннями Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що позов у справі № 910/10009/22 не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки вказане вилучення майна було вчинене в умовах правового режиму воєнного стану, а тому є вилученням для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, тоді як для цієї категорії спорів (зокрема, про оскарження актів про вилучення майна з мотивів суспільної необхідності, що порушують право власності та/або інше речове право на майно), законодавець в пункті 6 частини першої статті 20 ГПК України встановив виняток для їх розгляду господарськими судами, так як віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів прямо суперечить положенням пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України.
19. У зв`язку з наведеним колегія суддів зазначила про наявність правових підстав для відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів, а саме в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справи щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду постанову від 14.02.2023 у справі № 904/868/22.
20. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
21. Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання Судом єдності правових позицій щодо застосування норм процесуального права в питанні визначення юрисдикції спору про відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, справа № 910/10009/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, підлягає прийняттю та призначенню до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Прийняти справу № 910/10009/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 20 жовтня 2023 року о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кім. № 203.
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді О.М. Баранець
І.В. Булгакова
Т.Б. Дроботова
Т.М. Малашенкова
В.Г. Пєсков
Л.І. Рогач
Ю.Я. Чумак
