ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2023 р. Справа№ 910/10009/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін:
позивача - Петронюк Р.В.;
відповідача - Дзюбенко О.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023
у справі №910/10009/22 (суддя - Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
до Київської обласної військової адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсним акту та зобов`язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" звернулося з позовом до Київської обласної військової адміністрації про:
- визнання протиправним та скасування наказу Київської обласної військової адміністрації №2/1-в від 12.03.2022 в частині відчуження наступних автомобілів HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 та HAVAL Н6, vin код НОМЕР_2 ;
- визнання недійсним акту про примусове відчуження або вилучення майна, укладеного між Київською обласною військовою адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс", в частині відчуження вищевказаних автомобілів;
- зобов`язання Київської обласної військової адміністрації повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Київська обласна військова адміністрація без наявності відповідних повноважень видала наказ №2/1-в від 12.03.2022, згідно якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" було вилучено 2 автомобілі. Разом з тим акт про примусове відчуження або вилучення майна від 12.03.2022 складено з грубим порушенням процесуальних норм, оскільки в акті неправильно зазначено власника майна та не зазначено відомостей про оціночну вартість вилучених автомобілів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 відкрито провадження у справі №910/10009/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 (повне рішення складено 20.03.2023) у справі №910/10009/22 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
За твердженнями позивача, у Київської обласної військової адміністрації відсутні повноваження щодо прийняття самостійно (одноосібно) рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, та відповідно, винесення оскаржуваного наказу.
Вилучені автомобілі не перебували на обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а відтак не підпадали під мобілізацію транспортних засобів та виконання військово-транспортного обов`язку.
Також скаржник вказує на те, що відповідачем порушено положення ч. 4 ст. 7 Закону України «Про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», оскільки не складено акти про примусове відчуження на кожен автотранспортний засіб та не долучено до них висновки про вартість майна на дату його оцінки.
Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про те, що примусове відчуження вказаних автомобілів відбулося в протиправний спосіб.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу у справі №910/10009/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу у справі №910/10009/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/10009/22, справу призначено до розгляду на 30.05.2023, надано відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
15.05.2023 до суду від Київської обласної військової адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач заперечує проти доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Заперечуючи проти доводів позивача відповідач зазначає, що Київська обласна військова адміністрація в межах повноважень, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджує та здійснює заходи правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, що вказує на правомірне вилучення спірних автомобілів. В свою чергу, повернення колишньому власнику або уповноваженій ним особі майна, яке було примусово відчужене, у разі його збереження, може відбуватися на підставі рішення суду, яке набрало законної сили лише після скасування військового стану.
В судовому засіданні 30.05.2023, після заслуховування пояснень сторін, у розгляді справи №910/10009/22 оголошено перерву до 20.06.2023.
В судове засідання 20.06.2023 з`явились представники сторін та надали додаткові пояснення по справі.
Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» є власником автомобілів HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 та HAVAL Н6, vin код НОМЕР_3 (згідно накладних №НЭ801 від 20.04.2021 та №НЭ1406 від 01.07.2021, актів прийняття-передачі від 22.10.2019, платіжних доручень №7624 від 09.06.2021 на суму 50000,00 грн, №7751 від 25.06.2021 на суму 517111,00 грн, №7310 від 23.03.2021 на суму 722706,00 грн).
12.03.2022 начальником Київської обласної військової адміністрації Кулебою Олексієм видано наказ №2/1-в від 12.03.2022 «Про примусове відчуження (вилучення) майна в умовах правового режиму воєнного стану» про здійснення примусового відчуження (вилучення) майна, а саме:
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, червоного кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, білого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, голубого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, сірого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, чорного кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ;
- автотранспортний засіб HAVAL Н 6, сірого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION голубого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 .
Пунктами 2 та 3 цього наказу доручено: експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України провести оцінку майна, визначеного у п. 1 даного наказу, за результатами проведення якої надати до Київської обласної військової адміністрації висновок про вартість майна у термін до 31 березня 2022 року; уповноваженій особі Київської обласної військової адміністрації, за результатами примусового відчуження (вилучення) майна визначеного у п. 1 даного наказу, відповідно до вимог Порядку розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року №988, скласти акти про примусове відчуження на кожен автотранспортний засіб, долучивши до них висновки про вартість майна на дату його оцінки.
Контроль за виконанням наказу залишено за начальником Київської обласної військової адміністрації Кулебою Олексієм (п. 5 наказу).
Згідно акту про примусове відчуження або вилучення майна від 12.03.2022 на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика кільцева 2-б, за безпосередньої участі у вилученні радника голови Київської обласної військової адміністрації Власюка Віталія Вікторовича та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» Логінова А.В., було вилучено зазначені в наказі автомобілі. Вартість вилученого майна за результатами оцінки визначено в розмірі 6065920,00 грн. Власником вилученого майна (законним представником) зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс».
Позивач вказуючи на те, що наказ №2/1-в від 12.03.2022 прийнято Київською обласною військовою адміністрацією за відсутності відповідних повноважень, а під час складання акту про примусове відчуження або вилучення майна від 12.03.2022 порушено норми процесуального права (невірно зазначено власника на частину автомобілів та не здійснено оцінку вилученого майна) звернувся до суду з даним позовом.
Встановивши недоведеність позовних вимог та зауваживши, що формальні помилки при оформленні документів у межах забезпечення оборони України не можуть слугувати підставою для повернення транспортних засобів вилучених для потреб оборони в умовах воєнного стану, Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог.
Північний апеляційний господарський суд погоджується з даним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
За положеннями ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 3 ст. 321 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Законами України від 15.03.2022 року №2119-ІХ, від 21.04.2022 року №2212-ІХ, від 22.05.2022 року №2263-ІХ, від 15.08.2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757 та від 06 лютого 2023 року №58 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, а також з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Згідно ч. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до пп. 3 п. 8 цього Указу встановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р затверджено план запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, згідно п. 5 Плану запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні, органом, що відповідальний за примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів встановленого зразка, визначено раду оборони відповідного регіону або військові адміністрації (у разі утворення), військове командування. Орнами, що залучаються до здійснення вказаного заходу, крім іншого, є обласні (районні) держадміністрації військові адміністрації (у разі їх утворення), органи місцевого самоврядування всіх рівнів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленному законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану» №4765-VI від 17.05.2012 (далі - Закон №4765-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №4765-VI, примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна (ст. 3 Закону №4765-VI).
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону №4765-VI, примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
З аналізу викладених норм чинного законодавства вбачається, що відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями.
Отже, обласні військові адміністрації і військові частини є тими суб`єктами, які наділені повноваженням по визначенню потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану, відтак уповноважені вирішувати питання передачі майна на потреби Збройних Силу України та наділені повноваженнями щодо відчуження майна.
Указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Київську обласну військову адміністрацію, у зв`язку з чим Київська обласна державна адміністрація набула статусу військової адміністрації з рядом додаткових завдань та повноважень, що покладаються на неї Законом №389-VIII та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, щодо запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону №4765-VI під час примусового відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
В акті зазначаються:1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна). Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі.
У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.
Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
За положеннями ст. 8 Закону №4765-VI оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.
Позивач, пред`являючи вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Київської обласної військової адміністрації №2/1-в від 12.03.2022 в частині здійснення примусового відчуження належних йому автомобілів, покликається як на порушення відповідачем процедури відчуження, так і на недотримання вимог щодо документального оформлення факту відчуження майна.
Суд зауважує, що оспорюваний наказ виданий в період дії в Україні правового режиму воєнного стану начальником Київської обласної військової адміністрації, який в розумінні положень ч. 1 ст. 8 Закону №389-VIII, ст. 4 Закону №4765-VI, пп. 3 п. 8 Указа Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», п. 5 Плану запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р), наділений повноваженнями щодо примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.
При цьому покликання позивача на відсутність у відповідача повноважень самостійно приймати рішення про примусове відчуження приватного майна, за відсутності відповідного рішення військового командування, суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи слідує, що шість вилучених транспортних засобів 12.03.2022 були передані Військовій частині НОМЕР_11 (акт приймання-передачі транспортних засобів №13/03 від 13.03.2022). Автомобіль HAVAL Н6, vin код НОМЕР_3 , за повідомленням позивача, перебував в підпорядкуванні Добровільчого формування Борщагівської сільської територіальної громади та був повернутий власнику.
Крім того за змістом розписки щодо примусового відчуження майна, метою здійснення примусового відчуження є задоволення потреб Київської обласної військової адміністрації відповідно до визначених завдань. Матеріали справи не містять доказів використання спірних транспортних засобів позивача з іншою метою, ніж для використання в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, з метою виконання покладених на військові формування завдань щодо забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відтак, зважаючи на те, що в день прийняття оспорюваного наказу спірні транспортні засоби були передані військовій частині/добровільчому формуванню, вбачається, що їх вилучення було здійснено відповідачем за рішенням військового командування у відповідності до п. 5 Плану запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р). А отже, твердження позивача про неправомірне (за відсутності відповідних повноважень) відчуження відповідачем спірних транспортних засобів є безпідставним.
Разом з тим, слід зазначити, що вимоги до форми рішень військового командування встановлені ч. 2 ст. 3 Закону №389-VIII є загальними. Натомість спеціальними у спірних правовідносинах є ч. 1 ст. 4 Закону №4765, оскільки саме вона встановлює уповноваженого суб`єкта для прийняття рішення про примусове відчуження майна, а також визначає порядок такого відчуження.
Таким чином, враховуючи, що у лютому-березні 2022 року російські війська намагалися захопити Київ, а військові адміністрації разом з військовим командуванням повинні були здійснювати передбачені Законом №389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, рішення про відчуження спірного майна могло бути прийнято військовим командуванням і в усній формі, з подальшим його виконанням військовою адміністрацією.
Стосовно тверджень скаржника про порушення відповідачем положень ч. 4 ст. 7 Закону №4765-VI, оскільки неправильно зазначено власника майна, не складено акти про примусове відчуження на кожен автотранспортний засіб та не долучено до них висновки про вартість майна на дату його оцінки, слід відмітити наступне.
Колегією суддів встановлено, що на підставі оскаржуваного наказу, 12.03.2022 Київською обласною військовою адміністрацією складено акт про примусове відчуження або вилучення майна, згідно якого здійснено примусове відчуження майна за адресою с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика кільцева 2-б, власником якого вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс», а саме:
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, червоного кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, білого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, голубого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, сірого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION, чорного кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 ;
- автотранспортний засіб HAVAL Н 6, сірого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 ;
- автотранспортний засіб HAVAL JOLION голубого кольору, ідентифікаційний номер: НОМЕР_10 .
В акті зафіксовано, що вартість майна за результатами оцінки становить 6065920,00 грн. На момент підписання вказаного акта сума виплачених коштів не відшкодовувалась.
Вказаний акт підписано головою Київської обласної військової адміністрації Кулебою О.В. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» Логіновим А.В.
Із змісту вказаного акта також видно, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» підписано акт із зауваженням, зазначено: «висновок вартості майна не складався».
Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначення в акті від 12.03.2022 в якості власника майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніколь-Моторс» щодо всіх транспортних засобів, тоді як шість транспортних засобів за повідомленням позивача належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Енергія України», не порушує прав останнього, оскільки акт про відчуження може складатися і за відсутності особи, у якої відчужується майно. У такому разі власник майна має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження (ч. 5 ст. 7 Закону №4765-VI).
Відсутність же в акті про примусове відчуження майна від 12.03.2022 відомостей про документ, що встановлює право власності на майно, зумовлена тим, що транспортні засоби вилучені з автосалону, є новими та підлягають обов`язковій реєстрації в сервісному центрі МВС лише після їх придбання власниками. Крім того, відомості про документ, що встановлює право власності на майно, зазначаються в акті за їх наявності. До того ж, опис майна, зазначений в акті про примусове відчуження, достатній для його ідентифікації, оскільки містить відомості про марку, моделі, колір та vin коди відчужених транспортних засобів.
Статтею 8 Закону №4765-V1 визначено, що оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Вбачається, що вартість відчужених автомобілів вказана в акті про примусове відчуження у розмірі 6065920,00 грн. Позивачем належними та допустими доказами не доведено, що вартість автомобілів є неправильною. Крім того підписуючи спірний акт директор позивача не заперечував щодо визначеної вартості автомобілів.
Північний апеляційний господарський суд відмічає, що вартість вилучених автомобілів (кожного окремо) може бути визначена відповідно до даних балансу підприємства-власника, складеного на останню звітну дату, або ж згідно митної вартості, зазначеної в митній декларації.
Таким чином, враховуючи обстановку, за якої складався акт про примусове відчуження майна, з огляду на положення ч. 3 ст. 8 Закону №4765-VI (оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду), відсутність висновків про вартість майна на дату його оцінки не є підставою для визнання протиправним та скасування наказу Київської обласної військової адміністрації №2/1-в від 12.03.2022.
За встановлених обставин суд не вбачає порушення відповідачем порядку здійснення примусового відчуження належних позивачу транспортних засобів, а отже, підстави для визнання протиправним та скасування наказу №2/1-в від 12.03.2022 в частині здійснення примусового відчуження автомобілів позивача відсутні.
Разом з тим акт про примусове відчуження або вилучення майна не є рішенням військового командування (військової адміністрації), не являється правовим актом індивідуальної дії і його скасування не призведе до відновлення порушеного права, оскільки зазначений документ складається з метою підтвердження події примусового відчуження або вилучення майна, за наслідками чого виникає право державної власності на майно, та є підставою для наступного повного відшкодування за примусово відчужене майно попередньому власнику.
З огляду на те, що спірний акт про примусове відчуження або вилучення майна від 12.03.2022 складено за наслідками прийняття рішення військовою адміністрацією та лише фіксує подію примусового відчуження майна, позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого акта не підлягає судовому розгляду, а тому в задоволенні позову і в цій частині правомірно відмовлено судом першої інстанції.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги які стосуються приведених в апеляційній скарзі недоліків акту від 12.03.2022 про примусове відчуження належного позивачу транспортного засобу (незазначення певних відомостей, які за своєю суттю не перешкоджають ідентифікувати приналежність транспортного засобу певному власнику, зазначення загальної вартості відчужуваного майна), колегія суддів зазначає, що надання переваги у застосуванні наслідків недотримання порядку складання приведеного документу є неприпустимим з огляду на перебування України в умовах воєнного стану та невідкладної необхідності відсічі Збройними Силами України та народом України збройної агресії російської федерації з метою забезпечення її національної безпеки, державної незалежності, територіальній цілісності та збереження життя мільйонам громадян України.
Отже, втручання у право на мирне володіння майном у випадку, що розглядається, з урахуванням обставин повномасштабної агресії зі сторони російської федерації та запровадження у зв`язку із цим в Україні воєнного стану переслідує законну мету та здійснене в інтересах суспільства. Поряд з цим забезпечення справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи забезпечується, зокрема, передбаченим приписами Закону №4765 правом позивача на повне відшкодування вартості вилученого майна та встановленням порядку його реалізації.
Як наслідок колегія суддів вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що формальні помилки при оформленні документів у межах заходів та повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави не можуть слугувати підставою для повернення транспортних засобів вилучених для потреб оборони в умовах воєнного стану.
Розглядаючи позовну вимогу позивача про зобов`язання відповідача повернути вилучені транспортні засоби власнику, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 9 Закону №4765-VI право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.
Частиною 2 ст. 10 Закону №4765-VI встановлено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому, для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму надзвичайного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до органу, що прийняв рішення про таке відчуження, за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
За приписами ст. 12 Закону №4765-VI, у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов`язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв`язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998 (далі - Порядок).
Пунктами 2-4 Порядку встановлено, що право на відшкодування вартості майна в разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають особи, зазначені в статті 9 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно (далі - заява) приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна: в умовах правового режиму воєнного стану - територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.
Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.
За результатами розгляду заяви органи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану (п. 7, 8 Порядку).
Матеріалами справи підтверджується, що відчуження належних позивачу транспортних засобів проведено з наступним повним відшкодуванням вартості відчуженого майна, у зв`язку із неможливістю попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів констатує, що після закінчення воєнного стану, позивач відповідно до ст. 12 Закону №4765-VI наділений правом повернути собі майно, або отримати компенсацію відповідно до Порядку.
Оскільки на момент розгляду даної справи належні позивачу транспортні засоби відчужено на користь держави, а також враховуючи дію правового режиму воєнного стану, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути відчужений транспортний засіб є передчасною та задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.
За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вказані обставини, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/10009/22 прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" не підлягає задоволенню.
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/10009/22 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 21.06.2023.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко
