Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2023 р. Справа№ 910/10009/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Чорногуза М.Г.
секретар судового засідання: Огірко А.О.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 19.01.2023
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ніколь-Моторс
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2022
у справі № 910/10009/22 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс"
до Київської обласної військової адміністрації
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, а саме: визнати протиправним та скасувати Наказ Київської обласної військової адміністрації від 12.03.2022 №2/1-в в частині відчуження наступних автомобілів: Автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 ; Автомобіль HAVAL Н6, vin код НОМЕР_2 ; визнати недійсним акт про примусове відчуження або вилучення майна, укладений між Київською обласною військовою адміністрацією та ТОВ «Ніколь-Моторс» в частині відчуження означених автомобілів із зобов`язанням Київську обласну військову адміністрацію повернути ТОВ «Ніколь-Моторс» наступні автомобілі: Автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1.
Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль HAVAL JOLION, vin код НОМЕР_1 , заборони будь-яким особам використовувати означений автомобіль та передачі його на відповідальне зберігання ТОВ «Ніколь-Моторс» до прийняття судом рішення по суті у даній справі.
В обґрунтування необхідності вчинення заходів забезпечення позову позивач зазначає, що існує реальна загроза того, що його права не будуть захищені та відновлені у зв`язку із тим, що боржник може уникнути від відповідальності, що позбавить позивача можливості виконати рішення суду у разі задоволення вказаного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у задоволенні заяви ТОВ «Ніколь-Моторс» про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Ніколь-Моторс подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 03.10.2022 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач стверджує про неврахування судом наданих ним доказів, що призвело до передчасних висновків суду про їх відсутність. Окрім цього, за твердженням апелянта, судом 1-ї інстанції неправильно встановлені обставини справи , які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, що призвело до прийняття помилкового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує про ненадання позивачем належних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача, з урахуванням чого висновки суду 1-ї інстанції щодо доказової необґрунтованості та відсутності підстав для задоволення заяви позивача, наведені в оскаржуваній ухвалі є правомірними.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач на спростування тверджень відповідача навів доводи аналогічні тим, що вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніколь-Моторс на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі №910/10009/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2023р.
В судовому засіданні 19.01.2023р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого представник відповідача заперечував та просив про відмову у її задоволенні.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що вона не підлягає зміні чи скасуванню з огляду на наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Виконання будь - якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь - яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати відповідні докази.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Київської обласної військової адміністрації від 12.03.2022 №2/1-в в частині відчуження автомобілів, визнання недійсним акта про примусове відчуження та зобов`язання повернути автомобіль власнику.
Заявником до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Звідси, доводи позивача про те, що подальше незаконне використання відчуженого автотранспорту може ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, а також про те, що існує ймовірність знищення автомобілів, на переконання суду носять характер припущень, що не свідчить про наявність підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено або унеможливлено, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених припущень заявником до матеріалів заяви не додано.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.
Керуючись ст. 129, 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніколь-Моторс залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 910/10009/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Ніколь-Моторс.
Матеріали справи № 910/10009/22 повернути господарському суду міста Києва .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 25.01.2023.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
М.Г. Чорногуз
