УХВАЛА
03 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/343/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
за участю представників:
скаржника: не з?явився
позивача: не з?явився
відповідача: не з?явився
третьої особи на стороні позивача: не з?явився
третьої особи на стороні відповідача: не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Теплоенергія»
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з розгляду
касаційної скарги Сквирської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023
(головуючий - Шапран В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І.)
та рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022
(суддя - Ейвазова А.Р.)
у справі №911/343/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Теплоенергія»
до Відділу освіти Сквирської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації,
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сквирської міської ради Київської області
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.07.2023.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Теплоенергія» (далі - позивач, ТОВ «КП Теплоенергія») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Сквирської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 1 383 348,31 грн, з яких: 1 222 169,40 грн - основний борг; 122 404,34 грн - втрати від інфляції, нараховані за період 01.01.2021 по 31.12.2021; 38 774,57 грн - 3% річних за період з 01.01.2021 по 21.01.2022.
3. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі- Сквирської РДА), правонаступником якого є відділ освіти Сквирської міської ради, зобов`язань за договорами постачання теплової енергії №8 від 17.01.2020 та №10 від 04.11.2020, щодо оплати поставленої теплової енергії у встановлений договорами строк.
4. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, позов задоволено.
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Сквирська міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням усунених недоліків скарги) у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.
6. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, крім іншого зазначив про те, що у зв`язку з розглядом справи № 911/343/22 у Верховному Суді ТОВ «КП Теплоенергія» очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, докази яких будуть подані в порядку та строки, визначені процесуальним законодавством.
7. Постановою Верховного Суду від 08.06.2023 касаційну скаргу Сквирської міської ради залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 у справі № 911/343/22 залишено без змін.
8. 19.06.2023 через систему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ТОВ «КП Теплоенергія» про стягнення судових витрат та прийняття додаткової постанови. У заяві ТОВ «КП Теплоенергія» просить суд касаційної інстанції поновити строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Сквирської міської ради. До заяви додано копії договору про надання правової допомоги від 17.09.2022, рахунок від 16.06.2023 з наданих послуг за період 31.01.2023 по 16.06.2023, додаток № 2 від 18.01.2023 до договору, акт приймання правової допомоги № 3 від 16.06.2023.
Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «КП Теплоенергія» зазначає, що заяву про розподіл судових витрат, пов?язаних з правничою допомогою адвоката та ухвалення додаткового рішення у справі подано заявником одразу після проведення розрахунків між клієнтом і адвокатом.
9. Сквирською міською радою подано Суду клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на послуги правничої допомоги адвоката, у клопотанні рада просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення таких витрат, посилаючись на те, що докази понесення заявлених витрат правничої допомоги позивачем подано до суду з порушенням строку встановленого положеннями частин 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, Сквирська міська рада зазначає, що заявлений у клопотанні розмір витрати є необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи та часом витраченим адвокатом на надання адвокатських послуг у справі, а тому такі витрати є завищеними.
10. Розглянувши заяву про прийняття додаткової постанови та стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає про таке.
11. Положеннями пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
12. Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
13. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
14. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
15. Отже, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
16. Аналогічні висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
17. Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
18. Відповідно до статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
19. Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
21. Із правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках.
22. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
23. Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
24. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
25. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 24.04.2023 було відкрито касаційне провадження у справі № 911/343/22 та призначено її до розгляду на 08.06.2023, одночасно запропоновано учасникам справи у строк до 02.06.2023 надати до суду відзив на касаційну скаргу.
26. Зазначена ухвала суду касаційної інстанції була вручена ТОВ «КП Теплоенергія» 29.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
27. На виконання вище вказаної ухвали суду, 31.05.2023, через систему «Електронний суд», ТОВ «КП Теплоенергія» подало до Суду відзив на касаційну скаргу Сквирської міської ради, у якому, зокрема, посилалось на те, що у зв`язку з розглядом справи № 911/343/22 у Верховному Суді ТОВ «КП Теплоенергія» очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн, докази понесення таких витрат будуть подані в порядку та строки, визначені процесуальним законодавством.
28. Наведені обставини свідчать про те, що ТОВ «КП Теплоенергія» було обізнано про час та місце розгляду Верховним Судом касаційної скарги Сквирської міської ради, та мало об`єктивну можливість реалізувати своє процесуальне право, яке визначене частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в порядку і строки встановлені цією нормою.
29. Як вказувалось, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу), а тому безпідставним є посилання ТОВ «КП Теплоенергія» на обставину очікування щодо здійснення розрахунків між адвокатом і клієнтом в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів понесених витрат. Інших причин пропуску строку подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «КП Теплоенергія» в заяві не зазначено.
30. Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає об`єктивно непереборних обставин, які б унеможливлювали заявнику надати необхідні докази суду касаційної інстанції в межах п`ятиденного строку, визначеного вищезазначеними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
31. При цьому, заявником не доведено обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах 5 днів), тому колегія суддів визнає причини пропуску строку неповажними.
32. Оскільки заява позивача із доказами понесення фактичних витрат на правову допомогу була подана 19.06.2023 після ухвалення 08.06.2023 постанови суду касаційної інстанції у справі, позивач пропустив строк подання доказів про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), причини пропуску строку визнано неповажними, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку належить відмовити, а заяву про прийняття додаткового рішення належить залишити без розгляду.
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" про поновлення пропущеного строку подання доказу розміру фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/343/22 відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко