Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2023 р. Справа№ 911/343/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання Місюк О.П.
за участю представників:
позивача - Рагімова Т.О.;
відповідача - не з`явилися;
третьої особи на стороні позивача - не з`явилися;
третьої особи на стороні відповідача - Кваша І.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Сквирської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022
у справі №911/343/22 (суддя - Ейвазова А.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія"
до Відділу освіти Сквирської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні: позивача - Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації, відповідача - Сквирської міської ради Київської області
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Сквирської міської ради про стягнення 1383348,31 грн, з яких: 1222169,40 грн - основний борг; 122404,34 грн - втрати від інфляції, нараховані за період 01.01.2021 по 31.12.2021; 38774,57 грн - 3% річних за період з 01.01.2021 по 21.01.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації зобов`язань за договорами постачання теплової енергії №8 від 17.01.2020 та №10 від 04.11.2020 в частині оплати поставленої теплової енергії у встановлений такими договорами строк. При цьому, як вказує позивач, до відповідача у справі - Відділу освіти Сквирської міської ради, який створений відповідно до рішення Сквирської міської ради №25-3-VIIІ від 22.12.2020, перейшли не лише повноваження у сфері освіти, але й обов`язки щодо фінансування закладів освіти, у т.ч. погашення боргу, який виник у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2022 відкрито провадження у справі №911/343/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2022 (повний текст складено 30.11.2022) у справі №911/343/22 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Сквирська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга третьої особи на стороні відповідача мотивована порушенням судом першої інстанції процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що факт універсального правонаступництва Відділу освіти Сквирської міської ради за договірними зобов`язаннями які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" та Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації не може мати місця, оскільки в матеріалах справи відсутні докази передачі майна, прав та обов`язків від Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації до Відділу освіти Сквирської міської ради. А відтак, за твердженням скаржника, належним відповідачем у даній справі є Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації, адже саме ця юридична особа, яка досі не припинена, виступала в ролі споживача та є стороною договірних відносин за якими виникли боргові зобов`язання. При цьому апелянт відмітив, що Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації підписавши спірні договори взяв на себе бюджетне зобов`язання та мав би сплатити за надані послуги в межах бюджетних асигнувань, тоді як у відповідача відсутні грошові кошти для погашення заборгованості за бюджетними зобов`язаннями Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації.
Крім того скаржник стверджує, що новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. В підтвердження вказаних доводі покликається на постанови Верховного Суду у справі №686/6276/19 від 01.09.2020, №522/19127/18 від 15.10.2020, №201/11406/20 від 26.01.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 апеляційну скаргу у справі №911/343/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сквирської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 у справі №911/343/22, справу призначено до розгляду на 31.01.2023, надано іншим учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.
25.01.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскаржуване рішення - без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач відмічає, що Сквирська міська рада рішенням №1502-61-VII від 22.10.2020 прийняла безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майно згідно додатку №1, в тому числі й навчальні заклади, яким надано послуги за спірними договорами. В подальшому, рішенням Сквирської міської ради №25-3-VIIІ від 22.12.2020 створено Відділ освіти Сквирської міської ради, який утворено шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради. З огляду на викладене позивач вважає, що оскільки усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ними передано районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, до Відділу освіти Сквирської міської ради перейшли не лише повноваження у сфері освіти, але й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти (в тому числі погашення заборгованості), які виникли відповідно до договорів.
Крім того позивач зазначає, що перебування Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації в стані припинення не є достатньою підставою для висновку про ненастання правонаступництва управління щодо прав і обов`язків відповідача в спірних правовідносинах, що слідує з висновків наведених у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №9901/348/19 та від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" повідомило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із апеляційним розглядом справи складає 15000,00 грн.
30.01.2023 Відділ освіти Сквирської міської ради подав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача, доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/449/23 від 30.01.2023, у зв`язку з перебуванням судді Андрієнко В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/343/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу у справі №911/343/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І., у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід прийняти до провадження визначеним складом суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 справу №911/343/22 за апеляційною скаргою Сквирської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
В судовому засіданні 31.01.2023 представники позивача та скаржника надали пояснення по суті спору.
Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.01.2022 між Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" (постачальник) укладено договір №8 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію для потреб Рудянської філії Шамраївського НВК, Горобіївського НВК, Малолисовецького НВК, Дулицького НВК, Самгородоцької ЗОШ з використанням власного обладнання й в орендованому приміщенні (далі - енергія), а споживач - своєчасно проводити оплату за використану енергію за погодженими тарифами в терміни, передбачені договором.
Згідно п. 2.2 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
Пунктами 2.8, 2.9 договору передбачено, що ціна договору становить 4340000,00 грн. Обсяг закупівлі 2800 Гкал (вартість 1 Гкал становить 1550,00 грн).
Розрахунки за енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.6 договору).
Як визначено п. 5.7 договору, оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником актів обліку (підписаних директором школи), актів виконаних робіт та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках. У платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору та призначення платежу.
Договір діє до 31.12.2020. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної оплати за використану енергію (п. п. 9.1, 9.5 договору).
Матеріалами справи підтверджено, що в період з січня по грудень 2020 року на виконання умов договору позивач поставив, а Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації прийняв теплову енергію на загальну суму 4340000 грн, що підтверджується актами приймання-передачі: №001 від 22.01.2020 на суму 430900,00 грн; №002 від 03.02.2020 на суму 748650,00 грн; №003 від 07.02.2020 на суму 750200,00 грн; №004 від 08.04.2020 на суму 723850,00 грн; №005 від 08.04.2020 на суму 289850,00 грн; №006 на суму 651000,00 грн; №007 від 22.12.2020 на суму 745550,00 грн.
Разом з тим Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації лише частково оплатив поставлену теплову енергію на суму 3148956,71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:
- №13 від 28.01.2020 на суму 430900,00 грн (за актом №001 від 22.01.2020);
- №24 від 07.02.2020 на суму 477902,19 грн та №35 від 17.02.2020 на суму 270747,81 грн (за актом №002 від 03.02.2020);
- №71 від 08.04.2020 на суму 200000,00 грн, №226 від 19.08.2020 на суму 191248,79 грн та №292 від 26.08.2020 на суму 358951,21 грн (за актом №003 від 07.02.2020);
- №222 від 17.08.2020 на суму 400000,00 грн та №288 від 26.08.2020 на суму 323850,00 грн (за актом №004 від 08.04.2020);
- №221 від 14.08.2020 на суму 55916,49 грн та №286 від 26.08.2020 на суму 233933,51 грн (за актом №005 від 08.04.2020);
- №763 від 30.12.2020 на суму 205506,71 грн (за актом №007 від 22.12.2020).
Відтак, за твердженнями позивача, борг за договором №8 становить 1191043,29 грн, з яких, 651000 грн за актом №006 та 540043,29 грн за актом №007 від 22.12.2020.
Крім того, 04.11.2020 між Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" (постачальник) укладено договір №10 про постачання теплової енергії (постачання пари та гарячої води), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію (пара та гаряча вода) для потреб Рудянської філії Шамраївського НВК, Горобіївського НВК, Малолисовецького НВК, Дулицького НВК, Самгородоцької ЗОШ з використанням власного обладнання й в орендованому приміщенні (далі - енергія) відповідно до умов договору та "Правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж", а споживач - своєчасно проводити оплату за використану енергію за погодженими тарифами в терміни, передбачені договором.
Пунктами 2.8, 2.9 договору передбачено, що ціна договору становить 199950,00 грн. Обсяг закупівлі 129 Гкал (вартість 1 Гкал становить 1550,00 грн).
Сторонами договору передбачено, що облік споживання енергії проводиться за приладами. Розрахунковий метод застосовується тільки при тимчасовому підключенні терміном до 6 місяців. (п. 5.1 договору).
Споживач, що має прилади, щомісячно з 26 по 31 число направляє свого представника для підписання акту про фактичне споживання енергії за розрахунковий місяць (п. 5.3 договору).
Розрахунки за енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.6 договору).
Як визначено п. 5.7 договору, оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником актів обліку (підписаних директором школи), актів виконаних робіт та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках. У платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково вказувати номер договору та призначення платежу.
Договір діє до 31.12.2020. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної оплати за використану енергію (п. п. 9.1, 9.6 договору).
Згідно матеріалів справи, на виконання умов договору №10 позивач поставив, а Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації прийняв теплову енергію на суму 139500,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі №008 від 24.12.2020.
Проте Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації здійснив лише часткову оплату за відповідним актом, про що свідчить платіжне доручення №770 від 29.12.2020 на суму 108373,89 грн.
А отже, за твердженнями позивача, борг за договором №10 становить 31126,11 грн.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів", шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1, зокрема, Сквирську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою позасудового врегулювання спору, зважаючи на часткове виконання Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації зобов`язань за договорами №№8, 10 та наявність заборгованості у розмірі 1222169,40 грн, 07.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" направило на адресу Білоцерківської районної державної адміністрації лист в якому повідомило про наявність боргу Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації за договорами №№8, 10 та просило вжити відповідних заходів для його оплати. Вказаний лист залишено без відповіді Білоцерківською районною державною адміністрацією.
В подальшому, 25.11.2021 позивач звернувся з листом до Відділу освіти Сквирської міської ради Київської області, згідно якого повідомив про наявність боргу Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації та просив його оплати, вважаючи відповідача правонаступником Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації у спірних правовідносинах.
У відповідь на вказаний лист Відділ освіти Сквирської міської ради повідомив, що наразі кредиторська заборгованість Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації не перереєстрована, а тому останній не може сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію.
24.12.2021 позивач направив до Відділу освіти Сквирської міської ради претензію з вимогою оплатити борг, у відповідь на яку останній повідомив, що кредиторська заборгованість Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації ще не перереєстрована.
З огляду на вказані відповіді, стверджуючи, що до Відділу освіти Сквирської міської ради перейшли всі права та обов`язки пов`язані з фінансуванням закладів освіти територіальної громади (у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що він є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади і йому не передана кредиторська заборгованість Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації. Разом з тим відповідач не оспорює суму спірної заборгованості за договорами.
Відтак предметом спору у даній справі є наявність/відсутність у відповідача обов`язку з оплати вартості спожитої теплової енергії за відповідними договорами, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення відповідного зобов`язання.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації було реорганізовано шляхом приєднання до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації (розпорядження Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021), який було припинено (розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 09.03.2021) внаслідок ліквідації. Поряд з цим, рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 №253-3-VIII створено Відділ освіти Сквирської міської ради шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради, а рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 №1502-61-VII до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради передано у власність навчальні заклади що знаходяться на відповідній території.
З огляду на викладене та враховуючи, що усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ними передані районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах до Відділу освіти Сквирської міськради перейшли не виключно повноваження у сфері освіти, але й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти, у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти. А тому, враховуючи борг Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації за надану теплову енергію, поставлену позивачем за спірними договорами, суд визнав правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1222169,40 грн, 122404,34 грн втрат від інфляції та 38774,57 грн 3% річних.
Північний апеляційний господарський суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія", з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В даному випадку виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується договорами №№8, 10 та діями сторін: постачальник надав послуги з постачання теплової енергії, між сторонами підписано акти здачі-приймання робіт, споживач частково оплатив отримані послуги.
За змістом та умовами договорів, аналізом правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань, які виникли між сторонами на підставі вказаних договорів (правочинів), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за своєю юридичною природою між ними укладені договори енергопостачання.
Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України унормовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Таким чином, укладені між сторонами у справі договори про постачання теплової енергії №№8, 10 від 17.01.2020 та від 04.11.2020 відповідно, у розумінні ст. ст. 173, 174 ГК України та ст. ст. 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків та є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладені вимоги чинного законодавства, з огляду на встановлені фактичні обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на виконання умов спірних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" у 2020 році поставило Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації теплову енергію для потреб закладів освіти на загальну суму 4479500,00 грн (4340000,00 грн за договором №8 та 139500,00 грн за договором №10), що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств. В актах указано, що сторони претензій одна до одної не мають.
В свою чергу споживач свої зобов`язання в частині оплати вартості поставленої теплової енергії виконав частково, сплативши на користь постачальника 3257330,60 грн, у зв`язку із чим у Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" в сумі 1222169,40 грн.
За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно визнав, що неналежним виконанням своїх договірних зобов`язань Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації порушив права та законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 1222169,40 грн є обґрунтованими та підставними.
У зв`язку з неналежним виконанням Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації грошового зобов`язання позивачем також були заявлені вимоги про стягнення, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційних втрат у розмірі 122404,34 грн та 3% річних у розмірі 38774,57 грн, які нараховані за загальний період прострочення з 01.01.2021 по 31.12.2021.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
Здійснивши арифметичну перевірку наданих позивачем розрахунків, в межах заявленого періоду, суд встановив, що такі є арифметично правильними та виконаними з урахуванням вимог законодавства, а відтак, позовні вимоги про стягнення 122404,34 грн інфляційних втрат та 38774,57 грн 3% річних за заявлений період прострочення є обґрунтованими.
Водночас, оцінюючи доводи скаржника щодо необхідності стягнення спірної заборгованості із Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації, оскільки до відповідача перейшли лише повноваження у сфері освіти, при дослідженні питання переходу обов`язків з оплати спірної заборгованості до відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
У частині 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.
Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.
Разом з тим чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Зважаючи на викладене та на те, що положеннями ст. ст. 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, колегія суддів вважає, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
А отже, твердження скаржника про те, що належним відповідачем у даній справі є Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації, оскільки в державному реєстрі відсутній запис про його припинення, є помилковими, тоді як для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Вбачається, що спірні у цій справі правовідносини носять господарський характер, проте особою, яка допустила порушення грошових зобов`язань за указаними вище договорами є структурний підрозділ органу державної влади (Сквирської районної державної адміністрації) - Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено у Київській області Білоцерківський район у складі, зокрема, Сквирської міської територіальної громади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» до Білоцерківської районної державної адміністрації приєднано Сквирську районну державну адміністрацію, яка реорганізовується шляхом приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.
Відповідно до п. п. 2, 3 зазначеного розпорядження районні державні адміністрації, визначені згідно з додатком 4, не реорганізуються як юридичні особи публічного права. Юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.
Частинами 4 і 5 ст. 7-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1321 від 16.12.2020 (далі - Порядок №1321), визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.
Пунктами 7 - 10 Порядку №1321передбачено, що перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
- у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації);
- у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
Перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
- у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації;
- у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.
Райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.
Райдержадміністрації, що припиняються, до складу яких входять структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права, після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, а у разі створення райдержадміністрацій на території новоутвореного району - після державної реєстрації створення райдержадміністрацій видають акт про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права. У акті про реорганізацію визначається її спосіб, заходи з реорганізації, строк її завершення та інші необхідні умови (п. 11 Порядку №1321).
Відповідно до розпорядження Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 №7 "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області", вирішено, зокрема, реорганізувати Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації Київської області шляхом приєднання до відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області. Встановлено, що відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області є правонаступником Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації. Зобов`язано голів комісії з реорганізації вжити заходів щодо реорганізації підпорядкованих структурних підрозділів відповідно до Порядку №1321.
09.03.2021 Білоцерківська районна державна адміністрація видала розпорядження №41 "Про ліквідацію відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації", а в подальшому - 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1003531110021000537.
З огляду на зазначене, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на даний час правонаступник Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації - Білоцерківська районна державна адміністрація є припиненим внаслідок ліквідації.
Поряд з цим, згідно рішення Сквирської міської ради від 22.10.2020 №1502-61-VII «Про безоплатне прийняття майна із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради» змінено засновника, зокрема, Рудянської філії Шамраївського НВК, Горобіївського НВК, Малолисовецького НВК, Дулицького НВК, Самгородоцької ЗОШ із «Сквирська районна рада» на «Сквирська міська рада» (п. п. 1.22, 1.15, 1.25, 1.16, 1.20 розпорядження, а.с. 124-126, т.1).
Рішенням Сквирської міської ради Київської області №25-3-VII від 22.12.2020 «Про створення Відділу освіти Сквирської міської ради та затвердження його Положення» створено Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи (09001, м. Сквира, вул. Богачевського, 55). За вказаним місцезнаходженням юридичної особи, у свій час, був зареєстрований Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації.
Пунктами 1.3-1.5, 1.7 Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради, затвердженого рішенням Сквирської міської ради №25-3-VІІІ від 22.12.2020, визначено, що Відділ освіти реалізує свої повноваження на території Сквирської міської територіальної громади. Відділ освіти фінансується за рахунок кошів місцевого бюджету. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ освіти Сквирської міської ради утворено шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради.
Згідно з п. 1.8 зазначеного Положення Відділ освіти Сквирської міської ради є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.
В силу п. п. 3.1.1, 3.1.3, 3.4,3.5, 3.5.3 Положення до функцій Відділу освіти Сквирської міської ради належать: здійснення управління закладами загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, дитячого будинку, розташованими на території громади; сприяння фінансовому та матеріально-технічному забезпеченню таких закладів; сприяння фінансовому забезпеченню установ та закладів освіти; організація фінансового та матеріально-технічного забезпечення відповідних закладів; здійснення розподілу коштів, затверджених сесією міської ради між закладами освіти з урахуванням потреб та реального фінансування, планування й здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг через систему Прозоро відповідно до вимог чинного законодавства, укладання фінансових договорів, договорів оренди тощо.
Тобто, з 22.10.2020 було змінено засновника закладів освіти, які були об`єктами з надання послуг в рамках спірних договорів, засновниками вказаних закладів та власником їх будівель і майна стала Сквирська міська рада, а з 22.12.2020 їх фінансування та утримання здійснюється через Відділ освіти Сквирської міської ради.
Колегія суддів зауважує, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.
Водночас можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
У разі відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.
При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Відповідні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №901/348/19.
Ураховуючи викладене, оскільки усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ними передано районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади (в даному випадку до територіальної громади Сквирської міської ради), зважаючи на ліквідацію правонаступника Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації - Білоцерківської районної державної адміністрації та створення Відділу освіти Сквирської міської ради (шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської районної державної адміністрації до Сквирської міської ради), колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у даних спірних правовідносинах до Відділу освіти Сквирської міської ради перейшли не виключно повноваження у сфері освіти, але й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти (у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти). Адже саме Відділ освіти Сквирської міської ради є тим органом, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача, що відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Скаржник у апеляційній скарзі вказує на те, що відповідач не є органом, компетентним відновити порушені права позивача, оскільки фінансування послуг за договорами відбувалось в межах бюджетних асигнувань, тоді як у відповідача відсутні грошові кошти для погашення заборгованості за бюджетними зобов`язаннями Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації.
Крім того, скаржник зазначає, що Відділ освіти Сквирської міської ради утворено шляхом передачі лише повноважень у сфері освіти, тоді як кредиторська заборгованість Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації йому не передана.
Північним апеляційним господарським судом відхиляються зазначені доводи скаржника з огляду на встановлені обставини щодо ліквідації правонаступника Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації - Білоцерківської районної державної адміністрації та створення Відділу освіти Сквирської міської ради, який здійснює управляння закладами освіти, що були об`єктами з надання послуг в рамках спірних договорів, та відповідно, має нести відповідальність за спірними зобов`язаннями.
Крім того, наявність чи відсутність у правонаступника юридичної особи видатків бюджету, з яких має здійснюватися погашення заборгованості не є підставою для звільнення правонаступника від відповідальності, оскільки наявність у відповідача обов`язку з оплати отриманих послуг не залежить від строків або обсягів бюджетних асигнувань, які є лише засобом реалізації державних програм.
Вказане підтверджено також ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 (Заява №70297/01), де зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
До того ж, відповідно до п. 39 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом; з 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.
Відповідно до п. 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованої районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.
Отже, видатки з фінансування закладів освіти (в тому числі боргові зобов`язання) здійснюються з бюджету громади, в даному випадку - Сквирської міської територіальної громади.
Посилання скаржника, як на підставу для звільнення відповідача від відповідальності з оплати вартості отриманої Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації для потреб закладів освіти теплової енергії за спірними договорами, на постанови Верховного Суду у справі №686/6276/19 від 01.09.2020, №522/19127/18 від 15.10.2020, №201/11406/20 від 26.01.2022 колегія суддів вважає помилковими, оскільки правовідносини у вказаних справах та у даній справі не є релевантними.
Так, у вказаних постановах Верховного Суду предметом позовів є стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, що були спожиті фізичними особами - попередніми власниками квартир, з нових власників. При цьому судом зазначено, що новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд встановить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Тоді як в даній справі предметом позову є стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, що отримані закладами освіти, які фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, а судом встановлено, що саме на відповідача покладено обов`язок з погашення спірної заборгованості.
За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача - Відділу освіти Сквирської міської ради 1222169,40 грн основного боргу, 122404,34 грн втрат від інфляції та 38774,57 грн - 3% річних.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 у справі №911/343/22 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Київської області про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим апеляційна скарга Сквирської міської ради не підлягає задоволенню.
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Сквирської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 у справі №911/343/22 залишити без змін.
3. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Сквирську міську раду.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст складено 02.02.2023.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.А. Пашкіна
С.І. Буравльов
