УХВАЛА
31 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/343/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія"
про ухвалення додаткового судового рішення
у справі №911/343/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія"
до Відділу освіти Сквирської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації,
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сквирської міської ради Київської області
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Теплоенергія» (далі - ТОВ «КП Теплоенергія») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Сквирської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 1 383 348,31 грн, з яких: 1 222 169,40 грн - основний борг; 122 404,34 грн - втрати від інфляції, нараховані за період 01.01.2021 по 31.12.2021; 38 774,57 грн - 3% річних за період з 01.01.2021 по 21.01.2022.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №911/343/22 касаційну скаргу Сквирської міської ради залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2022 залишено без змін.
19.06.2023 ТОВ "КП Теплоенергія" звернулось до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №911/343/22 в якій просить поновити ТОВ "КП Теплоенергія" строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути з Сквирської міської ради на користь ТОВ "КП Теплоенергія" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №911/343/22 заяву ТОВ «КП Теплоенергія» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.08.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №911/343/22 у задоволенні заяви ТОВ "КП Теплоенергія" про поновлення пропущеного строку подання доказу розміру фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/343/22 відмовлено, заяву ТОВ "КП Теплоенергія" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
23.08.2023 ТОВ "КП Теплоенергія" подано до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в якому просить клопотання про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу задовольнити, поновити строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу, стягнути з скаржника витрати позивача на правничу допомогу, понесені у зв`язку із касаційним розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн, розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення без участі позивача та представника позивача.
Розглянувши заяву ТОВ "КП Теплоенергія" про стягнення судових витрат у справі №911/343/22, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без розгляду, з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
19.06.2023 ТОВ "КП Теплоенергія" вперше звернулось до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №911/343/22 разом з клопотанням про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №911/343/22 у задоволенні заяви ТОВ "КП Теплоенергія" про поновлення пропущеного строку подання доказу розміру фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/343/22 відмовлено, а заяву ТОВ "КП Теплоенергія" про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
23.08.2023 ТОВ "КП Теплоенергія" повторно звернулось до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в якому просить задовольнити клопотання про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, поновити строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат на правову допомогу, стягнути з скаржника витрати позивача на правничу допомогу, понесені у зв`язку із касаційним розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн, розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення без участі позивача та представника позивача.
Заявник зазначив, що в судовому засіданні 08.06.2023 представник позивача та позивач не були присутні, з повним текстом постанови Верховного Суду ознайомились 13.06.2023, в день опублікування постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Окрім того, зазначає, що представник позивача до 16.06.2023 перебував поза межами країни, а строк подання доказів припадав на вихідний день та відповідна заява, подана вперше, була подана в межах п`ятиденного строку після ознайомлення з рішенням суду, а тому вважає, що причини пропуску є поважними і наявні підстави для поновлення пропущеного строку для подання доказів про понесені судові витрати в суді касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що об`єктивно непереборних обставин, які б унеможливлювали заявнику надати докази суду касаційної інстанції в межах визначеного вказаною вище нормою Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку або обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії (подання доказів в межах 5 днів) заявником при повторному зверненні із заявою про ухвалення додаткового рішення не зазначено.
Окрім того, Суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №911/343/22 вже визнано причини пропуску строку для подання доказів щодо розміру фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/343/22, наведені у клопотанні ТОВ "КП Теплоенергія", неповажними та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку, а заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Враховуючи, що ТОВ "КП Теплоенергія", зробивши у відзиві на касаційну скаргу заяву про відшкодування судових витрат, не дотрималося вимог ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд залишає заяву ТОВ "КП Теплоенергія" без розгляду на підставі ст.118 та ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Теплоенергія" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/343/22 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко
