ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"07" червня 2023 р.м. РівнеСправа №918/1195/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у матеріалах справи
за позовом Приватного підприємства "Іола" (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (33003, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 2А, код ЄДРПОУ 36416431)
про стягнення в сумі 169 974,48 грн..
Заяву Приватного підприємства "Іола" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від ФОП Павлик І.С.: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Іола" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" в якому просить стягнути з останнього 169 974 грн. 48 коп..
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (33003, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 2А, код ЄДРПОУ 36416431) на користь Приватного підприємства "Іола" (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815) 169 974 (сто шістдесят дев"ять дев"ятсот сімдесят чотири) грн. 48 коп. боргу та 2549,62 грн. судового збору.
23.05.2022 року видано наказ на примусове виконання рішення суду від 19.04.2022 року.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Приватного підприємства "Іола" надійшла Заява, в якій просить звернути стягнення на грошові кошти, які належать фізичній особі-підприємцю Павлику Івану Степановичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне-Торг» (ідентифікаційний код 36416431) у розмірі 40 003,20 грн. основного боргу, 35 602,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 429,62 грн. пені, 4 000,32 грн. штрафу, 2 382,69 грн 20% річних та 2 102,00 грн судового збору, всього в сумі 85520,50 гривень (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень 50 копійок) згідно рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі № 914/105/21, на користь Приватного підприємства «ІОЛА» (ідентифікаційний код 21753815) в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2022 року.
Ухвалою суду від 08.05.2023 року розгляд Заяви Приватного підприємства "Іола" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам призначено у судовому засіданні на 18.05.2023 року.
Ухвалою суду від 18.05.2023 року розгляд Заяви Приватного підприємства "Іола" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відкладено на 06.06.2023 року.
В судове засідання 06.06.2023 року повторно не з`явились представники позивача, відповідача та ФОП Павлика І.С.. Від Позивача надійшло клопотання про розгляд Заяви за відсутності останнього. Від Відповідача та ФОП Павлика І.С. повернулась Ухвала суду від 18.05.2023 року з відміткою органу поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином суд вважає, що відповідач, ФОП Павлик І.С. про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Крім того суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16.11.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №8419 від 07.02.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №3057-IX від 18.05.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.05.2023 року №3057-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (33003, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 2А, код ЄДРПОУ 36416431) на користь Приватного підприємства "Іола" (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815) 169 974 (сто шістдесят дев"ять дев"ятсот сімдесят чотири) грн. 48 коп. боргу та 2549,62 грн. судового збору.
23.05.2022 року видано наказ на примусове виконання рішення суду від 19.04.2022 року.
Як встановлено судом, Боржник станом на день подання даної заяви рішення суду не виконав.
Примусове виконання даного рішення суду здійснюється Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), виконавче провадження № 70889755 відкрито згідно постанови від 31.01.2023р. Стан виконавчого провадження - примусове виконання.
Водночас, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2021р. у справі № 914/105/21 стягнуто з фізичної особи-підприємця Павлика Івана Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-Торг» (м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 2А, ідентифікаційний код 36416431) 40 003,20 грн. основного боргу, 35 602,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 429,62 грн. пені, 4 000,32 грн. штрафу, 2 382,69 грн. 20% річних та 2 102,00 грн. судового збору. Дане рішення суду набрало законної сили 27.04.2021р. і на його виконання судом був виданий наказ від 27.04.2021 року. На даний момент примусове виконання цього рішення суду здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським Сергієм Володимировичем згідно виконавчого провадження ВП № 68002876 від 24.12.2021р.
Як встановлено судом, у відповідь на адвокатський запит № 177 від 10.04.2023р. приватний виконавець Михайловський С.В. надав лист № 201 від 20.04.2023р., згідно якого повідомив про наявність виконавчого провадження зі стягнення із ФОП Павлика І.С. на користь ТОВ «Рівне-Торг» боргу в загальній сумі 85520,50 грн., стан виконавчого провадження - примусове виконання, станом на 20.04.2023р. коштів на депозитний рахунок приватного виконавця по даному виконавчому провадженню не надходило, а також надав копію виконавчого документа (наказ № 914/105/21 від 27.04.2021р.).
У відповідності до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частки, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 зазначеного Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.
У відповідності до ч. 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України. Так, частинами першою, другою, четвертою - восьмою зазначеної статті передбачено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.
Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.
У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.
Тобто, предметом дослідження у даному випадку є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.11.2019р. у справі № 910/7023/19 особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Також у висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.07.2021р. у справі № 905/1642/19 вказано, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020р. у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018р. у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019р. у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019р. у справі № 927/313/18, від 06.02.2020р. у справі № 913/381/18, від 13.10.2020р. у справі №913/526/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц зазначено, що похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися у виконавчому провадженні.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020р. у справі № 910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018р. у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019р. у справі № 912/2199/17.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець Павлик І.С. має заборгованість перед боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг", яка підтверджена судовим рішенням, зокрема, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2021р. у справі № 914/105/21 про стягнення з фізичної особи-підприємця Павлика Івана Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-Торг» (м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 2А, ідентифікаційний код 36416431) 40 003,20 грн. основного боргу, 35 602,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 429,62 грн. пені, 4 000,32 грн. штрафу, 2 382,69 грн. 20% річних та 2 102,00 грн. судового збору.
Отже, заборгованість ФОП Павлик І.С. перед ТОВ "Рівне-Торг" підтверджена відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили.
Як зазначає заявник, та встановлено судом, наказ Господарського суду Львівської області від 27.04.2021 №914/105/21 не виконано, доказів його виконання в добровільному порядку сторонами до суду не подано.
Отже, судом встановлено, що:
- грошові кошти 40 003,20 грн. основного боргу, 35 602,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 429,62 грн. пені, 4 000,32 грн. штрафу, 2 382,69 грн. 20% річних та 2 102,00 грн. судового збору (стягнені рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/105/21 з ФОП Павлик І.С. на користь ТОВ "Рівне-Торг") належать ТОВ "Рівне-Торг", яке має заборгованість перед ПП "Іола";
- вказана заборгованість перед боржником підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили,
- боржник - ТОВ "Рівне-Торг", в свою чергу, має заборгованість перед Приватним підприємством "Іола" , що підтверджено цією справою, в сумі 169 974,48 грн..
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, Заява ПП "Іола" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, підлягає задоволенню.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 232- 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
1. Заяву Приватного підприємства "Іола" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам задоволити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти, які належать Фізичній особі-підприємцю Павлику Івану Степановичу та який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне-Торг» у розмірі 40 003,20 грн. основного боргу, 35 602,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 1 429,62 грн. пені, 4 000,32 грн. штрафу, 2 382,69 грн 20% річних та 2 102,00 грн. судового збору, всього в сумі 85520,50 гривень (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять гривень 50 копійок) згідно рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі № 914/105/21, на користь Приватного підприємства «ІОЛА» (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815) в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2022р. у справі № 918/1195/21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.