Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1195/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Іола" (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (33003, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 2А, код ЄДРПОУ 36416431)
про стягнення в сумі 169 974,48 грн..
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Козак А.Ю.;
від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Іола" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" в якому просить стягнути з останнього 169 974 грн. 48 коп..
Даний позов обгрунтовує наступним. ПП "Іола" впродовж 2020 року поставило ТОВ "Рівне-Торг" товар - плівку різного найменування, асортименту, розміру та кількості, та надало супутні послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, що підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін видатковими, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг: Видаткова накладна № 222 від 27.04.2020р. на суму 86397,84 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р222 від 27.04.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20 від 27.04.2020р. на суму 1347,60 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 250 від 06.05.2020р. на суму 30303,24 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р250 від 06.05.2020р.; Видаткова накладна № 380 від 26.06.2020р. на суму 33711,16 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р380 від 26.06.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 32 від 26.06.2020р. на суму 6120,00 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 477 від 07.08.2020р. на суму 27540,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р477 від 07.08.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 42 від 07.08.2020р. на суму 5616,00 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 511 від 21.08.2020р. на суму 4224,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р511 від 21.08.2020р.; Видаткова накладна № 515 від 27.08.2020р. на суму 16290,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р515 від 27.08.2020р.; Видаткова накладна № 540 від 09.09.2020р. на суму 11790,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р540 від 09.09.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 51 від 02.10.2020р. на суму 4982,80 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 614 від 07.10.2020р. на суму 30090,00 грн. з ПДВ.. Однак, ТОВ "Рівне-Торг" здійснило оплату за поставлений товар частково, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 169 974,48 грн..
Ухвалою суду від 28.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
05.01.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній просить поновити строк подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Дану заяву мотивує тим, що на переконання Відповідача розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження унеможливить встановлення всіх обставин даної справи та зібрання необхідних доказів. Крім того, Відповідач зазначає, що має намір подати зустрічний позов про стягнення з ПП "Іола" вартості кліше, який було передано Позивачу за Договором поставки №1-037 від 02.02.2015 року. Крім того, зазначає, що заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подана з пропуском процесуального строку, встановленого для подання вказаної заяви. А тому просить визнати причини пропуску процесуального строку для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи в порядку загального позовного провадження поважними та поновити Відповідачу відповідний строк для подання заяви.
Ухвалою суду від 06.01.2022 року визнано причини пропуску процесуального строку для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи в порядку загального позовного провадження поважними та поновлено Відповідачу відповідний строк для подання заяви. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "01" лютого 2022 р..
26.01.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує. При цьому зазначає наступне. Заявлена ПП "Іола" сума до стягнення не відповідає дійсності. На думку відповідача, при здійсненні розрахунку розміру такої заборгованості позивачем не враховано вартість фотополімерного кліше, які були передані відповідачем позивачу та є його власністю. Відповідач зазначає, що в Актах № 51 від 02.10.2020р., № 42 від 07.08.2020р., № 32 від 26.06.2020р., № 20 від 27.04.2020р., № 18 від 10.04.2020р., № 14 від 27.03.2020р., № 11 від 06.03.2020р., № 3 від 30.01.2020р.; № 2 від 23.01.2020р., № 39 від 29.11.2016р. міститься посилання на Договір поставки №16-016 від 20.01.2016р., який у відповідача відсутній. Водночас в Акті № 1-00000040 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2015р. на суму 1036,80 грн. з ПДВ та Акті № 1-00000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2015р. на суму-4147,20 грн. з ПДВ міститься посилання на Договір поставки № 1-037 від 02.02.2015р.. Зазначає, що ТОВ "Рівне-Торг" було передано ПП "Іола" належні йому оригінал-макети (фотополімерні кліше) на загальну суму 60391,21 гривень, що підтверджується актами. Відповідач вважає, що фотополімерні кліше належать ТОВ "Рівне-Торг", а ПП "Іола" продовжує його зберігати без достатньої правової підстави, а тому має відшкодувати їх вартість.
У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Марач В.В. з 01.02.2022 року по 04.02.2022 року (наказ ГГСРО №04-44/24/22 від 31.01.2022 року) розгляд справи, призначений на "01" лютого 2022 р. на 10:00 год. не відбувся.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "01" березня 2022 р..
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" звернулося в Господарський суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Іола" в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Іола" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Торг" вартість безпідставно набутого майна в розмірі 60391 (шістдесят тисяч гривень триста дев`яносто одна) гривня 84 копійки.
Зустрічний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" мотивує наступним.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне-Торг» та Приватним підприємством «Іола" тривалий час існували господарські відносини щодо поставки товару та надання супутніх послуг із додрукарської підготовки оригінал-макетів. ПП «ІОЛА» здійснювало поставку товару ТОВ «Рівне-Торг» із нанесенням зображення. Для виготовлення та постачання такої продукції відповідачем було виготовлено, а позивачем оплачено вартість низки фотополімерних кліше (оригінал макетів). Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) підтверджується, що ПП «Іола» було виготовлено, а ТОВ «Рівне-Торг» здійснено оплату додрукарської підготовки оригінал макетів.
У зазначених актах здачі-приймання робіт (надання послуг): №51 від 02.10.2020 р., №42 від 07.08.2020 р„ №32 від 16.06.2020 р., №20 від 27.04.2020 р„ №18 від 10.04.2020 р., №14 від 27.03.2020 р., №11 від 06.03.2020 р., №3 від 30.01.2020 р., №2 від 23.01.2020 р., як на підставу надання послуг, вказано Договір поставки №16-016 від 20.01.2016 р.
Даний договір відсутній у ТОВ «Рівне-Торг», виготовлення та оплата вказаних оригінал-макетів (фотополімерних кліше) здійснювалося на підставі досягнутих між сторонами усних домовленостей та підтверджується вищенаведеними актами здачі- прийняття виконаних робіт.
ТОВ «Рівне-Торг» зазначає, що Акт №I-00000040 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.11.2015 р. та акт №I-00000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2015 р. містять посилання на Договір поставки №1-037 від 02.02.2015 р.
Договір поставки №1-037 від 02.02.2015 р. було укладено між ПП «Іола» (Постачальник) та ТОВ «Рівне-Торг».
У п. 1.1. Договору поставки №1-037 від 02.02.2015 р. вказано, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пакувальний матеріал у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного Договору на підставі замовлення та накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору поставки №1-037 від 02.02.2015 р. у випадку поставки товару з нанесенням зображення фотополімерне кліше, необхідне для нанесення даного зображення, є власністю покупця, при умові, що покупець оплатив вартість даного кліше.
Відповідно до п. 1.3. Договору поставки №1-037 від 02.02.2015 р. покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару в строку встановлені даним договором.
ТОВ «Рівне-Торг» зазначає, що всі виготовлені та оплачені оригінал-макети (фотополімерні кліше) були передані відповідачу - ПП «Іола», які в подальшому використовувались ним для виготовлення продукції.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що наразі між позивачем та відповідачем відсутні господарські відносини щодо поставки товарів, а тому відповідач безпідставно набув майно позивача (фотополімерні кліше), в зв`язку з чим, єдиним ефективним способом захисту його прав та інтересів є відшкодування відповідачем вартості безпідставно набутого майна на підставі ст.1213 ЦК України.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне Торг".
07.02.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає наступне. Твердження відповідача, що ТОВ "Рівне-Торг" було передано ПП "Іола" належні йому оригінал-макети (фотополімерні кліше) на загальну суму 60391,21 гривень, що підтверджується актами, не відповідають дійсності. Так само не відповідає дійсності твердження відповідача, що матеріали справи містять достатньо доказів, що фотополімерні кліше належать ТОВ "Рівне-Торг", а ПП "Іола" продовжує його зберігати без достатньої правової підстави.
Зазначає, що предметом підписаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) є надані позивачем відповідачу послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, а не товар (фотополімерні кліше), що підтверджується змістом самих актів. Крім самих актів надання послуг, є наявні у матеріалах справи податкові накладні із такою самою назвою наданих послуг та підписаний відповідачем Акт звірки взаєморозрахунків станом 31.03.2021р. за період: жовтень 2020 р. - березень 2021 р., в якому за цей період звірки в дебеті позивача відображено акт про надання виробничих послуг № 51 від 02.10.2020р. на суму 4982,80 гривень. Крім того, відповідач не надав жодних доказів того, що він замовляв і оплачував у позивача фотополімерні кліше. У матеріалах справи відсутні докази про передання і відповідно знаходження цих кліше у позивача, не містять жодної інформації про назву, форму, вигляд та зміст фотополімерних кліше, які нібито знаходяться у позивача. Надані до відзиву акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не підтверджують заперечень відповідача проти позову, не містять в собі інформації про передання фотополімерного кліше позивачу та їх опис і вартість, а свідчать про надання позивачем на замовлення відповідача послуг із додрукарської підготовки оригінал-макетів, неоплачена вартість яких включена до ціни позову.
Позивач зазначає, що вартість поставленого товару згідно видаткових накладних та вартість наданих позивачем послуг згідно актів здачі-приймання наданих послуг, що підписані обома сторонами, входили у кредиторську заборгованість відповідача і оплачувались відповідачем в загальному порядку. Лише частина з них залишились неоплаченими, що спричинило звернення до суду.
Ухвалою суду від 29.03.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на "19" квітня 2022 року.
У судове засідання 19.04.2022 року не з`явився представник відповідача. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №33013 1198156 1.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Приватне підприємство "Іола" впродовж 2020 року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" товар - плівку різного найменування, асортименту, розміру та кількості, та надало супутні послуги із додрукарської підготовки оригінал-макетів, що підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками сторін видатковими, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг, а саме: Видаткова накладна № 222 від 27.04.2020р. на суму 86397,84 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р222 від 27.04.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20 від 27.04.2020р. на суму 1347,60 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 250 від 06.05.2020р. на суму 30303,24 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р250 від 06.05.2020р.; Видаткова накладна № 380 від 26.06.2020р. на суму 33711,16 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р380 від 26.06.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 32 від 26.06.2020р. на суму 6120,00 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 477 від 07.08.2020р. на суму 27540,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р477 від 07.08.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 42 від 07.08.2020р. на суму 5616,00 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 511 від 21.08.2020р. на суму 4224,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р511 від 21.08.2020р.; Видаткова накладна № 515 від 27.08.2020р. на суму 16290,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р515 від 27.08.2020р.; Видаткова накладна № 540 від 09.09.2020р. на суму 11790,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортна накладна № Р540 від 09.09.2020р.; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 51 від 02.10.2020р. на суму 4982,80 грн. з ПДВ; Видаткова накладна № 614 від 07.10.2020р. на суму 30090,00 грн. з ПДВ..
Як встановлено судом, Акти наданих послуг, видаткові і товарно-транспортні накладні містять підписи представників сторін, скріплені печатками підприємств, є первинними обліковими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції, і, відповідно, є підставою виникнення обов`язку розрахуватися за надані послуги та отриманий товар.
Крім того, ПП «Іола» також виписано і зареєстровано у встановленому Законом порядку податкові накладні за результатами здійснених господарських операцій, що стверджується відповідними квитанціями про реєстрацію, та на основі яких відповідачем задекларовано податковий кредит.
ТОВ «Рівне Торг» підписано видаткові та товарно-транспортні накладні, що підтверджують поставку товару, а також отримано зареєстровані податкові накладні і задекларовано податковий кредит за результатами господарських операцій по поставці товару.
Проте, ТОВ «РІВНЕ-ТОРГ» не проведено повну оплату вартості отриманого товару і наданих послуг, а лише здійснено часткове виконання взятих на себе зобов`язань перед ПП «Іола».
В підтвердження наявного боргу сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 31.03.2021р. і встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 257 974,48 гривень (двісті п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят чотири гривні 48 коп.), яка підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом 31.03.2021р. за період: жовтень 2020 р. - березень 2021 року.
Як встановлено судом, після проведеної звірки і до моменту направлення вимоги на адресу відповідача, останній сплатив позивачу 15000,00 гривень, що стверджується банківськими виписками від 06.04.2021р. на суму 5000 грн., від 08.04.2021р. на суму 5000 грн., від 19.04.2021р. на суму 5000 грн., у зв`язку із чим заборгованість вказана в претензії становила 242 974,48 гривень.
Після пред`явлення Позивачем вимог вих. № 27/04/2021-1 та 27/04/2021-2 від 27 квітня 2021 року про оплату боргу, відповідач додатково погасив ще 73000,00 гривень боргу, що підтверджується банківськими виписками від 11.06.2021р. на суму 5000 гри., від 18.06.2021р. на суму 5000 грн., від 25.06.2021р. на суму 5000 грн., від 02.07.2021р. на суму 5000 грн., від 09.07.2021р. на суму 5000 гри., від 16.07.2021р. на суму 10000 грн., від 23.07.2021р. на суму 5000 грн., від 13.08.2021р. на суму 8000 грн., від 20.08.2021р. на суму 5000 грн., від 27.08.2021р. на суму 5000 грн., від 03.09.2021р. на суму 5000 грн., від 13.09.2021р. на суму 5000 грн. та від 06.10.2021р. на суму 5000 грн.
Відтак, ТОВ "Рівне-Торг" здійснило оплату за отриманий товар частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ПП "Іола" у сумі 169 974,48 грн..
Станом на день звернення до суду заборгованість Відповідачем не оплачена.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов`язків.
Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов`язання, так і окремими зобов`язаннями, зокрема, купівля-продаж.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За нормами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 цього ж Кодексу боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як встановлено судом Відповідач зобов`язання з повернення товару Позивачу та/або оплати його вартості не виконав, доказів сплати Відповідачем боргу Позивачу в сумі 169 974 (сто шістдесят дев"ять дев"ятсот сімдесят чотири) грн. 48 коп. матеріали справи не містять.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 169 974 (сто шістдесят дев"ять дев"ятсот сімдесят чотири) грн. 48 коп. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення Відповідача, що фотополімерні кліше належать ТОВ "Рівне-Торг", а ПП "Іола" продовжує його зберігати без достатньої правової підстави, а тому має відшкодувати їх вартість, не підтверджені матеріалами справи, спростовані всім вищенаведеним, а відтак не приймаються судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язань, а Відповідач вказаного не спростував, суд дійшов висновку про задоволення позову.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" (33003, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, 2А, код ЄДРПОУ 36416431) на користь Приватного підприємства "Іола" (45602, Волинська обл., Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, код ЄДРПОУ 21753815) 169 974 (сто шістдесят дев"ять дев"ятсот сімдесят чотири) грн. 48 коп. боргу та 2549,62 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2022 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.
