Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"15" червня 2022 р. Справа № 918/1195/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Саврій В.А.
судді Миханюк М.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 918/1195/21
за позовом Приватного підприємства "Іола"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг"
про стягнення в сумі 169 974,48 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року у справі № 918/1195/21 позов Приватного підприємства "Іола" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" про стягнення в сумі 169 974,48 грн задоволено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" на користь Приватного підприємства "Іола" 169 974,48 грн боргу та 2549,62 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Рівне-Торг" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Рівне-Торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19.04.2022 у справі № 918/1195/21 залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, докази чого надати суду.
14.06.2022 на адресу апеляційного суду від скаржника надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить суд продовжити ТОВ "Рівне-Торг" строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 15 календарних днів.
Вказана заява обгрунтована тим, що у ТОВ "Рівне-Торг" відбувся спад активності господарської діяльності; контрагенти відмовляються працювати з товариством та перераховувати кошти за надані послуги, як наслідок, у апелянта бракує грошових коштів, в тому числі і на сплату судового збору. Неможливість виконання своїх зобов`язань перед ТОВ "Рівне-Торг" контрагенти пояснюють форс-мажорними обставини, спричиненими дією воєнного стану на території держави, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Разом з тим заявник зазначає, що на даний час позбавлений значної частини доходу та перебуває у скрутному матеріального становищі, у зв`язку з чим не має можливості виконати вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 у справі №918/1195/21, проте останнім активно вживаються відповідні заходи та дії, спрямовані на отримання коштів для сплати судового збору.
Крім того, в заяві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт просить врахувати введення воєнного стану на території держави.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Господарським процесуальним кодексом України також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Поряд з тим слід зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до 23 серпня 2022 року.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно із пунктом 6 яких судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
04.03.2022 Верховний Суд у своїх рекомендаціях щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих на офіційному веб-сайті, зазначив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Отже, оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 про залишення апеляційної скарги ТОВ "Рівне-Торг" без руху, судом вирішено питання про права, інтереси та обов`язки відповідча шляхом вчинення останнім відповідних процесуальних дій (усунення недоліків апеляційної скарги), скаржник має право на продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене, повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню господарського судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Разом з тим, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №911/1106/16 від 31.05.2017, Постанові Верховного Суду у справі №6/6 від 27.02.2018).
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати відповідачу - ТОВ "Рівне-Торг" можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
З метою забезпечення конституційного права особи на доступ до суду, враховуючи продовження воєнного стану до 23.08.2022, беручи до уваги обставини, викладені в заяві ТОВ "Рівне-Торг", колегія суддів вважає за необхідне задоволити заяву ТОВ "Рівне-Торг" та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 22.07.2022.
При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч.4 ст.174, ч.2 ст.260 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задоволити.
2. Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2022 року у справі № 918/1195/21 до 22.07.2022.
3. Скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" не пізніше 22.07.2022, усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, докази чого надати суду.
4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг".
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
