Постанова

Іменем України

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 635/5223/20

провадження № 61-9976 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

секретар судового засідання - Алекса М. Є.,

учасники справи:

позивач - Південна міська рада Харківського району Харківської області;

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації;

за участю:

представника позивача - адвоката Свіщова Романа Володимировича:

відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) касаційну скаргу Південної міської ради Харківського району Харківської області на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2021 року у складі судді Бобко Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Південна міська рада Харківського району Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовна заява мотивована тим, що на території Південної міської ради Харківського району Харківської області проживають відповідачі, які зарекомендували себе за час проживання з негативного боку, як особи, які зловживають спиртними напоями, не виконують своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх малолітніх дітей, байдуже ставляться до здоров`я останніх, їх фізичного, духовного та морального розвитку. Вихованням малолітніх дітей займається бабуся з боку батька - ОСОБА_3 , яка перенесла два інсульти. Мати дітей - ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно своїх старших синів від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виховуються батьком.

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходиться з 21 серпня 2015 року, від якого мають 7 дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Родина ОСОБА_11 знаходиться під соціальним супроводом Харківського районного центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді, а діти знаходяться на обліку в Службі у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області. З метою надання допомоги родині, спеціалістами служб, виконавчого комітету Південної міської ради та депутатами Південної міської ради постійно проводилась профілактична робота, надавалися юридичні консультації, гуманітарна і благодійна допомога, однак всі застосовані заходи не дали результатів та в повній мірі не пробудили у відповідачів почуття відповідальності щодо виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей. Поведінка батьків неодноразово була предметом розгляду на засіданнях комісії у справах дітей Південної міської ради, на яких їм виносились попередження про недопустимість такої поведінки та попередження про можливість позбавлення батьківських прав. Однак всі ці заходи не змінили ставлення відповідачів до виконання своїх батьківських обов`язків.

Так, 15 червня 2019 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збило ударною хвилею від поїзда, дитина вдарилась та отримала подряпини.

15 серпня 2020 року о 19 год. 30 хв. на пероні Зелений Гай малолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знайшли без будь-якого одягу, діти знаходились без нагляду дорослих більше двох годин. За даним фактом співробітниками поліції були складені відповідні акти, а дітей тимчасово влаштували до Мереф`янської ЦРЛ для проведення медичного обстеження та надання допомоги, де вони знаходяться по теперішній час.

Зазначені обставини підтверджують наявність безпосередньої загрози життю та здоров`ю малолітніх дітей, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у тому числі, яка пов`язана із залишенням дітей віком до семи років в громадському місці без нагляду осіб, які досягли 14 років, залишенням дітей до 10 років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу.

Ураховуючи викладене, Південна міська рада Харківського району Харківської області просила суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батьківських прав відносно їх малолітнього сина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої доньки - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частин з усіх видів заробітку, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року, у задоволені позову Південної міської ради Харківського району Харківської області відмовлено.

Суди виходили із того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, проте протягом судового розгляду позивачем не було доведено достатню необхідність застосування до відповідачів позбавлення батьківських прав щодо двох малолітніх дітей як санкції за протиправну винну поведінку відповідачів по відношенню до своїх дітей.

У висновку Південноміської ради Харківського району Харківської області від 25 серпня 2020 року № 682 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 указано, що останні мають негативні характеристики, родина ОСОБА_14 знаходиться під соціальним супроводом Харківського районного центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді, а діти знаходяться на обліку при службі у справах дітей Харківської районної державної адміністрації; 15 серпня 2020 року малолітні діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знаходились на залізничному пероні Зелений Гай без супроводу дорослих, що поставило їх життя та здоров`я під загрозу. Проте, позивачем не надано жодного доказу з`ясування причин такої сімейної обстановки та доказів про проведення ефективних заходів впливу з боку державних органів для її усунення, доказів беззаперечної вини батьків у ситуації, що склалася з вихованням дітей, а також доказів проведених заходів для запобігання настання подібних випадків неналежного догляду за дітьми у майбутньому.

Сам факт знаходження родини ОСОБА_14 під соціальним супроводом та перебуванням на обліку при службі у справах дітей не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків. Позивачем не надано жодних доказів, що перед зверненням до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ним були вчинені якісь дії щодо застосування до відповідачів альтернативних, більш м`яких заходів впливу, які б мали попереджувальний вплив на них, зокрема: профілактичні бесіди, надання соціальної допомоги та інші. Надані позивачем офіційні попередження відповідачів щодо відповідальності по дотриманню малолітніх та неповнолітніх згідно із чинним законодавством носять формальний характер, виготовлені на друкованих бланках, не містять будь-яких відомостей щодо розуміння відповідачами змісту попереджень, проведення певних заходів під час винесення таких попереджень, тобто з наявних у матеріалах справи попереджень відповідачі не отримували вичерпної інформації щодо можливості урегулювання даної ситуації, та не мали повного розуміння щодо наслідків .

Також суди зауважили, що позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не відповідає інтересам дітей, адже крім зазначених дітей відповідачі мають ще п`ятьох неповнолітніх дітей, які є рідними братами та сестрами, постійно проживають разом з усіма дітьми та матір`ю відповідача - ОСОБА_15 однією сім`єю, а отже мають міцні зв`язки не тільки з батьками, але із рідними братами, сестрами та бабусею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року Південна міська рада Харківського району Харківської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 635/5223/20 із Харківського районного суду Харківської області.

У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, не поновив пропущений строк на їх подання, проте надані позивачем докази, зокрема відеозапис, свідчать про протиправну поведінку ОСОБА_1 та бездіяльність ОСОБА_2 , вживання відповідачкою міцних алкогольних напоїв. Судами не надана належна правова оцінка постановам Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року у справі № 635/5269/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 635/7199/21, якими ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, та накладено стягнення у виді попередження, а також поясненням ОСОБА_2 , який підтвердив вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв. Судами не враховано, що протиправні дії відповідачів мають систематичний характер, що підтверджується, зокрема, листом Національної поліції Харківської області від 12 серпня 2022 року, якому судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, під час розгляду справи відповідачі не довели, що в повній мірі виконують свої обов`язки по вихованню дітей.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 21 серпня 2015 року виконавчим комітетом Південної міської ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 22 (а. с. 101).

Батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с. 8, 11).

У будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_15 (бабусі дітей та матері відповідача ОСОБА_2 ), зареєстровані відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також їх діти.

Згідно повідомлення Південної міської ради Харківського району Харківської області від 26 лютого 2018 року № 179, направленого на адресу Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, родина ОСОБА_14 опинилась в складних життєвих обставинах, оскільки мати малолітніх ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 не виконують повною мірою свої батьківські обов`язки, зловживають спиртними напоями (особливо мати), ведуть асоціальний спосіб життя, у звязку з чим рада просила взяти родину ОСОБА_14 на облік (а. с. 103).

Наказом Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 27 лютого 2018 року № 27-СЖО малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на підставі проживання в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (а. с. 104-105).

Наказом Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 27 лютого 2018 року № 28-СЖО малолітню ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на підставі проживання в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (а. с. 106-107).

За інформацією КНП Харківської районної ради «Мереф`янська міська центральна районна лікарня» від 17 серпня 2020 року № 01-14/1882, 15 серпня 2020 року о 19 годині в педіатричне відділення були доставлені діти: ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в супроводі інспектора ІОП, які були виявлені у с. Зелений Гай на залізничній станції мешканцями с. Н. Березівка.

Зі змісту актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 15 серпня 2020 року, убачається, що 15 серпня 2020 року о 19 год 00 хв. на пероні Зелений Гай були знайдені діти ОСОБА_12 та ОСОБА_11 без будь-якого одягу, які більше двох годин знаходились без догляду дорослих. Зазначені обставини також підтверджуються листом т. в. о. начальника Харківського ВП ГУНП в Харківській області Дмитрієва Андрія від 18 серпня 2020 року № 8633/119-90/03/20-2020 (а. с. 23-24, 25-26, 108).

За даним фактом відносно ОСОБА_1 17 серпня 2020 року складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 КУпАП у зв`язку з невиконанням останньою своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а. с. 109).

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді попередження.

Наказом Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 28 серпня 2020 року № 37-СЖО малолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а. с. 119-120).

Згідно довідок виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області від 25 серпня 2020 року № 680 та від 25 серпня 2020 року № 681, за час поживання на території м. Південне відповідач ОСОБА_2 зарекомендував себе з посереднього боку, як особа, яка спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, з боку сусідів заяв та клопотань відносно ОСОБА_2 не надходило, скарг та заяв відносно останнього до органів внутрішніх справи також не надходило.

ОСОБА_1 зарекомендувала себе з посереднього боку, час від часу зловживає спиртними напоями, інколи порушує громадський порядок, з боку сусідів періодично надходили усні звернення та повідомлення до органів внутрішніх справ та Південної міської ради щодо нетактовної та грубої поведінки ОСОБА_1 в родині та неналежного виховання неповнолітніх дітей.

Згідно інформації, наданою Південною міською радою Харківського району Харківської області 05 січня 2021 року № 10 та № 11, ОСОБА_2 за час проживання на території м. Південне зарекомендував себе з негативного боку, як особа, яка зловживає спиртними напоями та схильна до правопорушень. ОСОБА_2 зареєстрований приватним підприємцем, підробляє і має тимчасовий заробіток, веде аморальний спосіб життя, доброзичливих відносин не підтримує. Відносно ОСОБА_2 неодноразово надходили скарги та заяви до органів внутрішніх справ про вчинення домашнього насильства відносно дружини; належної уваги дітям останній не надає.

ОСОБА_1 за час мешкання на території м. Південне зарекомендувала себе з негативного боку, як особа, яка зловживає спиртними напоями та схильна до вчинення правопорушень, не працює та не має бажання працювати, веде аморальний спосіб життя, участі в житті міста не приймає, з оточуючими, сусідами та в родині доброзичливих відносин не підтримує. Відносно ОСОБА_1 неодноразово надходили скарги та заяви до органів внутрішніх справ про грубе, нетактовне поводження з громадянами, оточуючими, сусідами, членами родини (а. с. 126, 127).

18 серпня 2020 року та 26 травня 2021 року Південною міською радою Харківського району Харківської області складені акти № 150 та № 24 відповідно щодо умов проживання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а. с. 110-118, 129-132).

Відповідачам неодноразово виносились офіційні попередження про відповідальність за недотримання законодавства України щодо виконання батьківських обов`язків (а. с. 16-22, 137).

Згідно інформації, наданої Комунальним закладом «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» 30 листопада 2020 року № 12-04/771, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 телефоном та іншими засобами зв`язку з дітьми за час їх перебування в закладі не спілкувалися, зв`язок з адміністрацією не підтримували, наприкінці жовтня 2020 року до закладу приїздила бабуся дітей ОСОБА_15 (а. с. 125).

Південною міською радою Харківського району Харківської області складені акти про відвідування родини ОСОБА_14 , зі змісту яких вбачається, що здебільшого з малолітніми дітьми знаходиться бабуся ОСОБА_15 , яка фактично піклується та виховує дітей, дохід родини складає заробітна плата батька дітей та соціальні виплати на дітей, проживають діти у будинку, який належить бабусі ОСОБА_15 , мати дітей не працює.

22 січня 2021 року комісією Служби у справах дітей Південної міської ради складений акт обстеження умов проживання малолітніх дітей, в результаті якого батько та мати дітей попереджені про відповідальність за порушення законодавства України щодо захисту прав дітей.

Діти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 задекларовані у лікаря ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м. Південне ОСОБА_18 , профілактичні огляди проходять щорічно, профілактичні щеплення виконуються згідно календаря щеплень, що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» від 26 березня 2021 року № 233 (а. с. 141).

Виконуючою обов`язки директора комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Південної міської ради» ОСОБА_19 надано довідку, зі змісту якої вбачається, що з 09 квітня 2021 року родина ОСОБА_14 знаходиться під соціальним супроводом, мета якого: допомога у формуванні навичок відповідального батьківства, створення безпечних та комфортних умов проживання для дітей, формування навичок здорового способу життя. Однак працювати за планом не має можливості, оскільки мати дітей ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомила, що з родиною не проживає, у вихованні дітей участі не приймає. Батько дітей ОСОБА_2 працює на будівництві, часу на виховання дітей не має. За дітьми фактично доглядає бабуся ОСОБА_15 , яка йде на контакт, прислухається до порад, намагається підтримувати чистоту в будинку, слідкує, щоб діти були нагодовані та охайні.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей від першого шлюбу - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Виконавчий комітет Південної міської ради, як орган опіки та піклування, надав висновок від 25 серпня 2020 року № 682 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 27).

Харківською районною державною адміністрацією 19 березня 2021 року надано висновок № 01-22/448, у якому вказано, що ухилення від виконання обов`язків з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 має місце, а тому вважала за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей у судовому порядку (а. с. 76-85).

1. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Південної міської ради Харківського району Харківської області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини визначено,

що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 указаної Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом

з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.