Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________________________________________________________________________________
Справа № 490/5844/22
Провадження № 1-кп/490/510/2023
У Х В А Л А
15 березня 2023 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді? ? ОСОБА_1
? ? ? ? ?
при секретарі? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? -? ОСОБА_2
за участі прокурора ? ? ? ? ? ? - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 /в режимі відеоконференції/
його захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7
його представника - ОСОБА_8 /в режимі відеоконференції/
? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №? ? 12022152020001316 про обвинувачення
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Тальне Черкаської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121? Кримінального Кодексу України,
та
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185? Кримінального Кодексу України,
В? ? С? ? Т? ? А? ? Н? ? О В? ? И? ? В? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? :
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Під час судового розгляду кримінального провадження сторони вважали за необхідне викликати експерта для надання роз`яснень залученого до матеріалів кримінального провадження висновку, для чого у судовому засідання оголосити перерву.
ІІ……Окрім того, прокурор подав клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. В обґрунтуванняпослався проте,що тойобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнітяжкого злочинупроти здоров`яособи та,перебуваючи наволі,може переховуватисьвід суду,вчинити іншекримінальне правопорушенняабо незаконновпливати насвідків кримінальногоправопорушення.
Потерпілий та його представник під час судового розгляду кримінального провадження клопотання прокурора підтримали.
2. Захисник під час судового розгляду кримінального провадження просила змінити обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою.
Послалась про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та ніколи не вживав заходів для уникнення кримінальної відповідальності, зокрема - відразу після скоєного злочину залишався на місці та дочекався працівників поліції.
Обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження також просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою.
Встановлені судом обставини
1. В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин
21 листопада 2022 біля 20:30 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 перебували на території скверк Квітковий, що розташований на перетині пр. Центральний та вул. 6-та Слобідська в м. Миколаєві, де сиділи на лавочці та спілкувалися.
21.11.2022 приблизно о 20 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході спілкування, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , підійшов до ОСОБА_11 , яка сиділа на лавці і діючи умисно та протиправно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс останній долонею правої руки не менше двох ударів та один удар кулаком в область обличчя. Після нанесення ударів, ОСОБА_11 , впала з лавки на землю.
ОСОБА_4 , бажаючи продовжити свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_11 та з більшою люттю, діючи умисно та протиправно, наніс обутими у взуття ногами, невстановлену кількість ударів ОСОБА_11 в область голови та тулубу.
Після чого руками взяв за куртку потерпілу ОСОБА_11 та почав тягнути на себе, в результаті чого відтягнув її на тротуарну плитку, якою була викладена доріжка в сквері. Потерпіла ОСОБА_11 , розуміючи те, що ОСОБА_4 фізично розвиненіший за неї та в той момент, реально сприймаючи його протиправні дій як загрозу власного життя та здоров`я, з метою припинення його подальших протиправних дій нанесення ударів, намагалася звільнитися. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, тримаючи однією рукою за куртку ОСОБА_11 , нахилившись над нею, кулаком іншої руки наніс невстановлену кількість ударів в область голови останньої, в результаті чого потерпіла ОСОБА_11 втратила свідомість.
Внаслідок вказаних вище дій, ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під тверду оболонку головного мозку лівої лобно-тім`яної скроневої ділянки голови, крововиливу під м`яку оболонку головного мозку, перелому кісток носу, множинних синців обличчя підщелепової ділянки, лівої вушної раковини, шиї зліва, розриву селезінки, який ускладнився внутрішньочеревною кровотечею, які по ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
2. В межах цього кримінального провадження за підозрою у вчинення вказаного злочину 22 листопада 2022 року обвинувачений був затриманий.
3. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста ОСОБА_12 відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2023 року включно. Цією ж ухвалою був визначений розмір застави у сумі 104.000 грн., за умови внесення якої обвинувачений підлягав звільненню з-під варти.
4. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва обраний слідчим суддею відносно ОСОБА_4 обраний слідчим суддею запобіжний захід був змінений на тримання під вартою без права внесення застави на строк до 20 березня 2022 року включно.
Під час винесення цієї ухвали суд виходив з наявності ризиків того, що ОСОБА_4 може вчинити новий злочин, а також вдатись до дій щодо переховування від суду.
5. Хід цього кримінального провадження в суді може бути визначеним таким чином.
5.1. Суд завершив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду.
5.2. Під час судового розгляду кримінального провадження суд оголосив обвинувальний акт, встановив особи кожного з обвинувачених та їх ставлення до висунутого обвинувачення, а також визначив обсяг та порядок дослідження доказів.
5.3. Далі суд, відповідно до встановленого порядку, допитав потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження документи.
5.4. Окрім іншого, судом досліджений висновок експерта № 806 від 28 листопада 2022 року, у якому встановлені локалізація, характер та ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_11 тілесних ушкоджень.
Під час дослідження цього висновку в сторін у справі та суду виникла низка запитань до експерта.
5.5. Під час дослідження цих доказів обвинувачений ОСОБА_4 надавав коментарі, під час чого факту нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_11 фактично не заперечував, проте посилався про те, що події під час нанесення їй тілесних ушкоджень відбувались інакше, ніж вказав прокурор в обвинувальних актах.
6. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 ІХ), від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915 - ІХ/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
Положення закону, якими керувався суд при постановленні ухвали.
Що регулюють подальший розгляд кримінального провадження.
1. Відповідно до частини 1 статті 356 Кримінального Процесуального Кодексу України
За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.
2. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України
…
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
/частина 2/
…
Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
/частина 6/
3.? ? Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема:
-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (пункт 1);
-необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження (пункт 4);
-наявності інших підстав, визначених судом достатніми (пункт 5).
/частина 1/
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
/частина 2/.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.
/частина 3/.
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
/частина 6/.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
/частина 7/.
Що регулюють порядок застосування запобіжного заходу.
1. Відповідно до частини 3 статті 315 Кримінального Процесуального Кодексу України
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
2. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
3. Відповідно до статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України:
Запобіжними заходами є:
1.особисте зобов`язання;
2.особиста порука;
3.застава;
4.домашній арешт;
5.тримання під вартою.
/частина 1/
...
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 ... Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
/частина 6/
5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.
5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України:
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.
/частина 1/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
/частина 3/
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
-щодо злочину, який спричинив загибель людини;
-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;
-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
/частина 4/
5.2. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.
6. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
7. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
7.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:
-можна перевірити у судовому розгляді;
-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
7.2. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.
Європейський суд з прав людини судом також відзначає, що "ризик втечі або уникнення правосуддя" зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.
Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання".
/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/
Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликатитаку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п.51).
Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали.
Стосовно подальшого руху кримінального провадження.
1. Подальший розгляд цього кримінального провадження та завершення його розгляду за відсутності експерта не є можливим.
2. Відносини, що виникли в зв`язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву та викликати експерта у наступне судове засідання.
3. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.
З урахуванням навантаження суду та сторін у справі суд вважає за необхідне оголосити перерву до 05 квітня 2022 року до 12:00 години.
4. При цьому враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 наразі постійно перебуває у місцях попереднього ув`язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину.
1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, що йому інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.
Метою ж застосування запобіжного заходу відносно нього наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру.
2. В той же час, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд відзначає, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується, зокрема, на показах самого обвинуваченого, який не заперечує конфлікту між ним та потерпілою та того факту, що у розвитку цього конфлікту він /обвинувачений/ наніс потерпілій удари, чим заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження.
3. До того ж, матеріали справи не містять відомостей про те, що, висуваючи ОСОБА_4 обвинувачення, органи досудового розслідування діяли упереджено.
Отже, висунута обвинуваченому "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".
При цьому суд відзначає, що сутність цієї підозри зводиться до того, що ОСОБА_4 через малозначний привід заподіяв ОСОБА_13 тілесні ушкодження, внаслідок яких та наразі перебуває у загрозливому для життя стані.
Стосовно наявності передбачених законом ризиків.
1. Обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри свідчить про те, що він може продовжити вчиняти злочини, адже він обвинувачується у вчиненні злочину, мотиви якого не можуть бути логічно пояснені, а за такого - належним чином обмежені.
Та під час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачений логічного мотиву своїх дій щодо початку спілкування із сторонніми для нього особами та розвитку конфлікту із ними навести не спромігся.
Високий ступінь цього ризику, підтверджується також тим, що він вчинив цей злочин під час здійснення відносно нього іншого кримінального провадження.
2. До того ж, обставини здійснення цього кримінального провадження вказують про наявність ризику того, що він може переховуватись від суду.
2.1. Так, його обвинувачено у вчиненні злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років, що є цілком здатним спонукати його до зникнення..
2.2. Посилання захисту ж не містять посилань про обставини, які здатні спростувати наведені вище обставини, отже не є спроможними спростувати й наявність ризику втечі з боку обвинуваченого.
3. Прокурор посилається про наявність ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків.
З цього приводу суд відзначає, що ризик впливу на свідків узгоджується з ризиком втечі, адже мають одну спонуку уникнення кримінальної відповідальності.
Отже, оскільки ризик втчеі з боку обвинуваченого є доведеним, суд вважає, що доведеним є й ризик протиправного впливу на свідків з його боку.
Стосовно можливості запобігти цим ризикам шляхом обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.
1. Суд відзначає, що будь-який запобіжний захід, що не є пов`язаним із триманням під вартою, не здатен забезпечити контролю за поведінкою обвинуваченого такою мірою, що таке унеможливить вчинення ним злочинів з мотивів, які не можуть бути належним чином пояснені.
2. Вирішуючи питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою, суд враховує й те, що, з огляду на характер підозри, яка обґрунтовано була висунута ОСОБА_4 саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків.
Та ця теза є особливо актуальною під час дії воєнного стану, адже у цей період громадський порядок та громадська безпека є особливо вразливими.
3. Суд також відзначає, що захист не наводить аргументів, що спроможні спростувати наведені вище висновки суду.
Наведене у сукупності доводить, що забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого інакше, ніж шляхом тримання його під вартою, наразі не видається за можливе.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
1.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення:
-ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України;
-ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України
оголосити перерву до 05 квітня 2023 року до 12:00 години.
2.Забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_9 у цьому засіданні в режимі відеоконференції.
Доручити адміністрації Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити 05квітня 2023року о12-00годині участь обвинуваченого ОСОБА_9 ? у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України.
Викликати до судового засідання у приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва /м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12/ прокурора, захисника, обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого, його представника та експерта.
3.Клопотання прокурора - задовольнити .
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 13 травня 2023 року включно.
4.У задоволенні клопотання захисту про зміну обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою відмовити.
Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів; в решті ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ = ОСОБА_14 =
