Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 132/1422/21
Ухвала
Іменем України
15.02.2023р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , підтриманого його захисником адвокатом ОСОБА_6 , про відвід прокурора в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області на розгляді з 30.04.2021 року перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 , заявив клопотання про відвід прокурора ОСОБА_8 від участі в даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що у нього є об`єктивні сумніви щодо компетентності прокурора, оскільки остання неналежним чином виконує свої посадові обов`язки, як державного обвинувача; не знайома з матеріалами кримінального провадження, в якому формулюючи позицію щодо подій кримінальних правопорушень, наводить дані, які суперечать встановленим у справі обставинам; неправильно визначила кваліфікацію за ст.185 КК України, чим грубо порушила вимоги КПК України; необ`єктивно та упереджено наводить підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу, які є недостатніми для цього, свідомо затягує розгляд справи в суді, а тому існують інші обставини, які викликають об`єктивні сумніви в її неупередженості.
Прокурор ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення заявленого обвинуваченим клопотання про її відвід, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.
Розглянувши доводи заявленого клопотання про відвід прокурора, вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження з даного приводу, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу прокурора визначені статтею 77 КПК України, згідно якої прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ч.5ст.80КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.
Обвинувачений ОСОБА_5 , як підставу для відводу прокурора, фактично зазначив п.3 ч.1 ст.77 КПК України, та в обґрунтування цієї вимоги зазначив, що прокурор ОСОБА_8 неналежним чином виконує свої посадові обов`язки, як державного обвинувача; не знайома з матеріалами кримінального провадження, в якому формулюючи позицію щодо подій кримінальних правопорушень, наводить дані, які суперечать встановленим у справі обставинам; неправильно визначила кваліфікацію за ст.185 КК України, чим грубо порушила вимоги КПК України; необ`єктивно та упереджено наводить підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу, які є недостатніми для цього, свідомо затягує розгляд справи в суді, а тому існують інші обставини, які викликають об`єктивні сумніви в її неупередженості.
Суд зауважує, що хоча й перелік підстав для відводу прокурора не є вичерпним, проте за сутністю вони мають стосуватись виключно конфлікту державних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб.
Слід зазначити, що статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст.36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України) та забезпечення законності (ст.9 КПК України).
Відповідно до приписів ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Обставини, на які, як підставу для відводу, посилається обвинувачений ОСОБА_5 не доводить упередженості та зацікавленості прокурора.
Таким чином, наявність заінтересованості прокурора ОСОБА_8 у результатах кримінального провадження, як і наявність інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, судом не встановлені.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для відводу прокурора у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання є безпідставним.
Керуючись ст.ст.75-83, 392, 532 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурора в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, - залишити без задоволення.
Суд звертаєувагу обвинуваченого ОСОБА_5 на те,що він, як учасник кримінального провадження повинен добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та не зловживати ними, оскільки такі дії, суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.
Суддя
