Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 132/1422/21
Ухвала
Іменем України
08.02.2023р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області усне клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , підтриманого його захисником адвокатом ОСОБА_7 , про відвід прокурора в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області на розгляді з 30.04.2021 року перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
В судове засідання, призначене на 08.02.2023 року, з`явилась прокурор ОСОБА_8 , яка надала суду документи, що посвідчують її повноваження в даному кримінальному провадженні, а саме постанову про внесення змін до складу групи прокурорів від 21.10.2022 року.
Обвинувачений ОСОБА_9 , позицію якого підтримав його захисник адвокат ОСОБА_10 , заявив усне клопотання про відвід прокурора ОСОБА_8 від участі в даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що остання в іншій кримінальній справі при розгляді судом апеляційної інстанції питання щодо правомірності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надала суду недостовірну інформацію та ввела його в оману, а тому існують інші обставини, які викликають об`єктивні сумніви в її неупередженості.
Прокурор ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення заявленого обвинуваченим клопотання про її відвід, посилаючись на відсутність для цього правових підстав.
Розглянувши доводи заявленого клопотання про відвід прокурора, вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження з даного приводу, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судової справи за № 132/1422/21, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_8 не здійснювала в ньому повноважень прокурора.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, до фактичного вступу у справу прокурора ОСОБА_8 , обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. У зв`язку із цим, судом був допитаний обвинувачений ОСОБА_6 , який визнав повністю свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема щодо часу, місця, способу вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідків; досліджено докази, що характеризують його особу. В розгляді справи було оголошено перерву у зв`язку із задоволенням клопотання прокурора ОСОБА_12 про надання часу для підготовки до судових дебатів.
Підстави для відводу прокурора визначені статтею 77 КПК України, згідно якої прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ч.5ст.80КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.
Обвинувачений ОСОБА_6 , як підставу для відводу прокурора, фактично зазначив п.3 ч.1 ст.77 КПК України, та в обґрунтування цієї вимоги зазначив, що прокурор ОСОБА_8 в іншій кримінальній справі при розгляді судом апеляційної інстанції питання щодо правомірності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надала суду недостовірну інформацію та ввела його в оману, а тому існують інші обставини, які викликають об`єктивні сумніви в її неупередженості.
Суд зауважує, що хоча й перелік підстав для відводу прокурора не є вичерпним, проте за сутністю вони мають стосуватись виключно конфлікту державних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб.
Слід зазначити, що статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання ним своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст.36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України) та забезпечення законності (ст.9 КПК України).
Відповідно до приписів ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Обставина, на яку, як підставу для відводу, посилається обвинувачений ОСОБА_6 не доводить упередженості та зацікавленості прокурора.
Таким чином, наявність заінтересованості прокурора ОСОБА_8 у результатах кримінального провадження, як і наявність інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості, судом не встановлені.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для відводу прокурора у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання є безпідставним.
Керуючись ст.ст.75-83, 392, 532 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , підтриманого його захисником адвокатом ОСОБА_7 , про відвід прокурора в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000069 від 05 березня 2021 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.
Суддя
