Ухвала
13 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 755/11605/21
провадження № 61-11935ск22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2022 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання недійсним договору довічного утримання, припинення права власності, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у липні 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., у якому просила:
- визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 01 квітня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю., за реєстровим № 357;
- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376428680000, право власності на яку було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю. 03 червня 2021 року;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2376428680000.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 20 липня 2022 року Дніпровський районний суд міста Києва залишив без задоволення позов ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням від 23 серпня 2022 року Дніпровський районний суд міста Києва стягнув зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 77 000, 00 грн.
Постановою від 08 листопада 2022 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2022 року - без змін.
Суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року змінив, зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , із 77 000, 00 грн до 50 000, 00 грн.
В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
І. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 28 листопада 2022 року з використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2022 року, додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що у касаційній скарзі заявник визначила підстави касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник, наполягаючи на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судових рішень визначила те, що:
- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 320/3970/18, за змістом яких відповідно до шлюбного договору у власність одному з подружжя переходить нерухоме майно, автотранспортні засоби, інше майно, право власності на яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, що придбане в шлюбі до укладення цього договору. Отже, у власність одному з подружжя передається нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації, яке набуте сторонами за час шлюбу;
- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 643/17707/15-ц, відповідно до яких початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обраховується не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними;
- (3) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування правил статті 60 та частини п`ятої статті 93 СК України у подібних правовідносинах;
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пунктах 1, 3 частини другої статті 389, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/11605/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання недійсним договору довічного утримання, припинення права власності, визнання права власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
