Справа № 760/11528/15-к
Провадження №1-кп/761/75/2022
В И Р О К
іменем України
30 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі колегії головуючого судді ОСОБА_73., суддів ОСОБА_74, ОСОБА_75,
секретар судового засідання ОСОБА_76, ОСОБА_77
номер кримінального провадження № 420 140 000 000 008 85, внесенного 29.08.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івангород Ічнянського району Чернігівської обл., громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого ФОП, не судимого, зареєстрованого за адресом АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_78,
захисників ОСОБА_79, ОСОБА_80,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представників потерпілого ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне
провадження,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 восени 2007 року вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 , засудженого вироком Солом`янського районного суду м.Києві від 09.10.2015 року , щодо участі у вчиненні шахрайства з цим майном з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потенційного покупця (добросовісного набувача).
При цьому ОСОБА_4 , у жовтні 2007 року, будучи керівником організованої злочинної групи за участю членів ОСОБА_5 , засудженого вироком Солом`янського районного суду м.Києва 09.10.2015 року та не встановлених в ході досудового розслідування осіб, справа щодо яких виділена в окреме провадження (надалі невстановлених осіб), вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами, одержаними від незаконного відчуження добросовісному набувачу права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а у подальшому забезпечити повернення майна від сторони недійсного правочину чи його витребування від третьої сторони, якій було передано майно за недійсним правочином шляхом подання позову до суду про визнання правочину недійсним чи віндикаційного позову.
З метою шахрайського заволодіння коштами потенційного покупця на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 організатор організованої групи ОСОБА_4 розробив план злочинних дій, суть якого полягала у тому, щоб підробити з відома та за сприяння обвинуваченого ОСОБА_3 його паспорт громадянина України, правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно, отримати у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» довідки - характеристики, у подальшому відчужити від імені обвинуваченого ОСОБА_3 право власності на квартири добросовісному набувачеві шляхом використання завідомо підроблених документів, а також забезпечити можливість визнання недійсними у судовому порядку вказаних правочинів та повернення ОСОБА_3 його майна. Разом з цим, згідно розробленим ОСОБА_4 планом злочинних дій, визначена ним невстановлена особа мала виступити від імені ОСОБА_3 по підробленому паспорту останнього як продавець указаних квартир, з метою створення видимості щодо непричетності ОСОБА_3 до вчинення шахрайства.
В цей же час обвинувачений ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із злочинними намірами ОСОБА_4 , дав свою згоду на участь у шахрайському заволодінні коштами потенційного покупця, шляхом підроблення та використання офіційних документів. При цьому ОСОБА_3 не був ознайомлений з єдиним злочинним планом очолюваної ОСОБА_4 організованої групи за участю її членів ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, і не став учасником цієї групи.
Далі, восени 2007 року обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 на виконання злочинних домовленостей, з метою виготовлення завідомо підроблених документів надав останньому оригінал свого паспорту громадянина України, довідку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номеру та правовстановлюючі документи, а саме: договір міни 39/100 кв. АДРЕСА_3 , від 05.12.1996 року між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу 34/100 квартири АДРЕСА_3 від 25.09.1997 року між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_7 , договір купівлі-продажу 27/100 кв. АДРЕСА_3 від 26.12.1997 року між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_8 , договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 від10.03.1998 року. Зазначені документи ОСОБА_4 передав невстановленим особам організованої злочинної групи, справа щодо яких виділена в окреме провадження, для виготовлення підроблених примірників цих офіційних документів. Разом з цим, ОСОБА_4 дав вказівку невстановленим особам, які входили до складу організованої групи, виготовити бланки довідок ф.3 Житлово-експлуатаційної контори № 905 на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Так, невстановлені особи організованої ОСОБА_4 злочинної групи, діючи за вказівкою останнього, упродовж жовтня-грудня 2007 року виготовили бланки підроблених документів: договору купівлі-продажу 27/100 кв. АДРЕСА_3 з використанням втраченого нотаріального бланку ААЕ 918614; біржового договору міни від 05.12.1996 року 39/100 кв. АДРЕСА_3 ; договору купівлі-продажу від 25.09.1997 року 34/100 квартири АДРЕСА_3 ; договору купівлі-продажу від 10.03.1998 року квартири АДРЕСА_3 із використанням втраченого нотаріального бланку ВАЕ 823658. До вказаних бланків підроблених документів невстановлені особи внесли друкований текст (зміст) договорів, відтиски печаток приватних нотаріусів, відтиски штампів Київського міського бюро технічної інвентаризації, підписи сторін правочину та осіб, які засвідчували вказані договори. Також вказані невстановлені особи, на виконання вказівки ОСОБА_4 підробили наступні завідомо неправдиві документи: довідку форми № 3 від 19.12.2007 року № 1-д 189 Житлово-експлуатаційної контори № 905 щодо квартири АДРЕСА_2 . При цьому невстановлені особи, використовуючи друкуючий пристрій, виготовили бланк довідки, за допомогою кліше нанесли відбиток печатки «житлово-експлуатаційна контора № 905» та відбиток штампу «житлово -експлуатаційна контора № 905» та підробили підписи керуючого будинками, паспортистки та бухгалтера; довідку форми № 3 від 19.12.2007 № 3д-121 Житлово-експлуатаційної контори №905 щодо квартири АДРЕСА_4 . При цьому невстановлені особи, використовуючи друкуючий пристрій, виготовили бланк довідки, за допомогою кліше нанесли відбиток печатки «житлово-експлуатаційна контора № 905» та відбиток штампу «Житлово-експлуатаційна контора № 905», після чого підробили підписи керуючого будинками, паспортистки та бухгалтера.
Крім того, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану у жовтні 2007 року у місті Києві ОСОБА_5 , спільно з невстановленими особами, підробив паспорт громадянина України ОСОБА_3 , шляхом внесення до нього відомостей громадянина України ОСОБА_9 серії НОМЕР_1 , виданого Мінським РВ ГУМВС України, до якого були внесені паспортні дані ОСОБА_3 , вклеєно фотокартку невстановленої особи- співучасника організованої злочинної групи та зазначено неправдиві відомості про його видачу 15.12.2005 Голосіївським РУ ГУМВС України у м. Києві; довідку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номеру від 04.07.2005 з помилкою написання прізвища « ОСОБА_10 ».
У подальшому у грудні 2007 року ОСОБА_3 , виконуючи злочинні домовленості з ОСОБА_4 , за вказівкою останнього прибув до його офісу за адресом АДРЕСА_5 . Разом з цим, організатор організованої групи ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_3 дав вказівку учаснику організованої групи ОСОБА_5 прибути за вказаним адресом для виготовлення підроблених документів.
Цього ж дня ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму офісному приміщенні за адресом АДРЕСА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та у його присутності, виконуючи раніше досягнуті злочинні домовленості, надав ОСОБА_11 оригінали правовстановлюючих документів на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 виготовлені підроблені примірники таких договорів, виготовлені підроблені довідки про проживання та реєстрацію за формою 3 №1-д-189 від 19.12.2007 та № 3д-121 від 19.12.2007.
Так, ОСОБА_5 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою АДРЕСА_5 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 та у присутності ОСОБА_3 у наданих йому підроблених примірниках договорів вказаних квартир у рядках відтисків штампів КП « Київське міське бюро технічної інвентаризації» виконав рукописний текст номеру квартири, адреси знаходження, даних власника, номеру реєстрації та підробив підписи від імені спеціаліста даного підприємства.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 того ж дня у грудні 2007 року, знаходячись за адресом АДРЕСА_5 , за вказівкою ОСОБА_4 та у присутності ОСОБА_3 у наданих йому довідках про проживання та реєстрацію за формою 3 № 1д-189 від 19.12.2007 та № 3д-121 від 19.12.2007 виконав рукописний текст даних про власника ОСОБА_3 , адреси проживання, стану житла та наявних комунікацій.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , будучи законним власником квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 диктував ОСОБА_5 текст, який останній вносив до підроблених довідок про проживання та реєстрацію за формою № 3.
У подальшому ОСОБА_4 , втілюючи злочинний план щодо заволодіння грошовими коштами добросовісного набувача від продажу квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 дав вказівку невстановленим особам- учасникам очолюваної ним організованої групи підшукати потенційного покупця на них.
Упродовж жовтня-грудня 2007 року ОСОБА_4 та невстановлені особи за сприяння ОСОБА_3 здійснювали пошук покупців нерухомості, для чого подавали оголошення у мережі Інтернет, розмістили на фасаді будинку банер з оголошенням про продаж, організували та проводили за участі ОСОБА_3 огляд приміщень квартир особам, що виявляли зацікавленість їх придбати, у тому числі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у якої виникало бажання її придбати.
У свою чергу доступ до жилих приміщень забезпечував ОСОБА_3 , який за вимоги надавав документи для підтвердження права власності на майно.
Діючи відповідно до визначених ОСОБА_4 ролей та на виконання узгодженого злочинного плану, невстановлені особи організованої злочинної групи, діючи за вказівкою останнього, домовились із ОСОБА_13 про укладання договору купівлі-продажу квартир.
На початку грудня 2007 року ОСОБА_4 організував отримання у Київському міському бюро технічної інвентаризації довідок характеристик на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та невстановленими особами, які входили до складу організованої групи, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи.
Так, 13.12.2007 року невстановленими особами організованої злочинної групи до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» подано замовлення № 139751 (ПБ-2007) від 13.12.2007 про видачу довідки характеристики на кв. АДРЕСА_3 , долучивши до неї копії підроблених документів, а саме: паспорта громадянина України на імя ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу цієї квартири, а 18.12.2007 отримали довідку-характеристику на вказану квартиру.
Також 17.12.2007 невстановленими особами організованої злочинної групи до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» подано замовлення № 140934 (КВ-2007) від 17.12.2007 про видачу довідки-характеристики на кв. АДРЕСА_3 , долучивши до неї копії підроблених документів, а саме: паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу цієї квартири, а 19.12.2007 отримали довідку -характеристику на вказану квартиру.
25.12.2007 року невстановлена особа з числа організованої ОСОБА_4 злочинної групи, на виконання вказівки останнього, з відома ОСОБА_3 прибула до приватного нотаріуса ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_6 , у якого, використовуючи завідомо підроблений паспорт ОСОБА_3 , підроблені довідки форми № 3 ЖЕК та підроблену довідку ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про присвоєння йому ідентифікаційного номеру з помилкою написання його прізвища « ОСОБА_10 » замість « ОСОБА_15 », видаючи себе за власника квартир, вчинила відчуження права власності на це нерухоме майно та уклала договори: купівлі-продажу від 25.12.2007, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_13 купила в будинку АДРЕСА_7 площею 227,6 кв.м; купівлі-продажу від 25.12.2007, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_13 купила в будинку АДРЕСА_7 площею 37,8 кв.м, ці правочини посвідчені приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_84, про що вчинено записи в реєстрі нотаріальних дій за № 2230 та № 2231.
При цьому ОСОБА_13 , будучи введеною в оману про те, що невстановлена особа, яка видала себе за ОСОБА_3 є законним володільцем вищевказаних квартир, переконаною у правдивості та достовірності документів на посвідчення особи власника та правовстановлюючих документів на майно, передала зазначеній особі за квартиру гроші на загальну суму 800 000 доларів США. Яка еквівалентна 4 040 000 гривень, яка більш ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені особи організованої злочинної групи за пособництвом ОСОБА_16 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_13 у спосіб обману, тобто шахрайським шляхом.
У подальшому, 20.10.2008 ОСОБА_13 , не будучи усвідомленою про протиправне походження права власності на придбане нею зазначене нерухоме майно, через свого представника ОСОБА_17 , вчинила продаж квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на користь подружжя ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за грошові кошти на загальну суму 1 350 000 дол. США., що є спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та невстановлені особи з метою завершення розробленого та узгодженого плану злочинних дій та повернення у власність ОСОБА_3 квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , яке начебто вибули з його володіння поза його волею шляхом визнання недійсним правочину від 25.12.2007 та витребування від ОСОБА_18 майна, переданого їй за недійсним правочином, організували подання позову до Шевченківського районного суду м.Києва.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25.02.2009 позов ОСОБА_3 задоволено, за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвалою колегії суддів апеляційного суду м.Києва вказане рішення залишене без змін та набрало законної сили.
Внаслідок шахрайських дій учасників очолюваної ОСОБА_4 організованої злочинної групи у складі ОСОБА_5 та невстановлених осіб, вчинених за пособництвом обвинуваченого ОСОБА_3 подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_18 спричинено матеріальну шкоду на суму 6 750 000 гривень, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що свідчить про вчинення шахрайства в особливо великому розмірі.
Таким чином ОСОБА_3 своїми умисними діями, вчинив пособництво у вчиненні шахрайства які полягають у наданні засобів, усуненні перешкод та прихованні заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 восени 2007 року, будучи власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 щодо участі у вчиненні шахрайства з цим майном з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потенційного покупця (добросовісного набувача), шляхом підроблення інших документів з метою їх подальшого використання
При цьому ОСОБА_4 у жовтні 2007 року, будучи керівником організованої злочинної групи за участю її членів ОСОБА_5 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами, одержаними від незаконного відчуження добросовісному набувачу права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
З метою шахрайського заволодіння коштами потенційного покупця на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 організатор організованої групи ОСОБА_4 розробив план злочинних дій, суть якого полягала у тому, щоб підробити з відома та за сприяння ОСОБА_3 його паспорт громадянина України, правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно, отримати у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» довідки-характеристики, у подальшому відчужити від імені ОСОБА_3 право власності на квартири добросовісному набувачеві шляхом використання завідомо підроблених документів, а також забезпечити можливість визнання недійсними у судовому порядку вказаних правочинів та повернення ОСОБА_3 його майна. Разом з цим, згідно з розробленим ОСОБА_4 планом злочинних дій, визначена ним невстановлена особа мала виступити від імені ОСОБА_3 по підробленому паспорту останнього як продавець указаних квартир, з метою створення видимості щодо непричетності ОСОБА_3 до вчинення шахрайства.
В цей же час, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із злочинними намірами ОСОБА_4 , дав свою згоду на участь у шахрайському заволодінні коштами потенційного покупця, шляхом підроблення та використання офіційних документів. При цьому, ОСОБА_3 не був ознайомлений з єдиним злочинним планом очолюваної ОСОБА_4 організованої групи за участю її членів ОСОБА_5 та не встановлених в ході досудового розслідування осіб, справа щодо яких виділена в окреме провадження, і не став учасником цієї групи.
Далі, восени 2007 року ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 на виконання злочинних домовленостей, з метою виготовлення завідомо підроблених документів надав останньому оригінал свого паспорту громадянина України, довідку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номеру та правовстановлюючі документи, а саме: договір міни 39/100 кв. АДРЕСА_3 , від 05.12.1996 між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_6 , договір купівлі-продажу 34/100 квартири АДРЕСА_3 від 25.09.1997 між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_7 , договір купівлі-продажу 27/100 кв. АДРЕСА_3 від 26.12.1997 між ОСОБА_3 та подружжям ОСОБА_8 , договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 від 10.03.1998. Зазначені документи ОСОБА_4 передав невстановленим особам організованої злочинної групи, для виготовлення підроблених примірників цих інших документів. Разом з цим, ОСОБА_4 дав вказівку невстановленим особам, які входили до складу організованої групи, виготовити бланки довідок ф.З Житлово- експлуатаційної контори № 905 на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Так невстановлені особи організованої ОСОБА_4 злочинної групи, діючи за вказівкою останнього, упродовж жовтня-грудня 2007 року виготовили бланки підроблених документів: договору купівлі-продажу від 27/100 кв. АДРЕСА_3 з використанням втраченого нотаріального бланку ААЕ 918614; біржового договору міни від 05.12.1996 39/100 кв. АДРЕСА_3 ; договору купівлі- продажу від 25.09.1997 34/100 кв. АДРЕСА_3 ; договору купівлі-продажу від 10.03.1998 кв. АДРЕСА_3 із використанням втраченого нотаріального бланку ВАЕ 823658. До вказаних бланків підроблених документів невстановлені особи внесли друкований текст (зміст) договорів, відтиски печаток приватних нотаріусів, відтиски штампів Київського міського бюро технічної інвентаризації, підписи сторін правочину та осіб, які засвідчували вказані договори. Також, вказані невстановлені особи, на виконання вказівки ОСОБА_4 підробили наступні завідомо неправдиві інші документи: довідку форми № 3 від 19.12.2007 № Ід-189 Житлово-експлуатаційної контори № 905 щодо квартири АДРЕСА_4 .
При цьому, невстановлені особи, використовуючи друкуючий пристрій, виготовили бланк довідки, за допомогою кліше нанесли відбиток печатки «житлово-експлуатаційна контора № 905» та відбиток штампу «житлово-експлуатаційна контора № 905» та підробили підписи керуючого будинками, паспортистки та бухгалтера; довідку форми № 3 від 19.12.2007 № Зд-121 Житлово-експлуатаційної контори №905 щодо квартири АДРЕСА_4 .
При цьому, невстановлені особи, використовуючи друкуючий пристрій, виготовили бланк довідки, за допомогою кліше нанесли відбиток печатки «житлово-експлуатаційна контора № 905» та відбиток штампу «житлово-експлуатаційна контора № 905», після чого підробили підписи керуючого будинками, паспортистки та бухгалтера.
Крім того, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану у жовтні 2007 року у місті Києві ОСОБА_5 , спільно з невстановленими особами підробив: паспорт громадянина України ОСОБА_3 , шляхом внесення до нього відомостей громадянина України ОСОБА_9 , серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.1992 Мінським РВ ГУМВС України, до якого було внесені паспортні дані ОСОБА_3 , вклеєно фотокартку невстановленої особи - співучасника організованої злочинної групи та зазначено неправдиві відомості про його видачу 15.12.2005 Голосіївським РУ ГУМВС України у м. Києві;
довідку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номеру від 04.07.2005.
В подальшому, у грудні 2007 року, ОСОБА_3 , виконуючи злочинні домовленості з ОСОБА_4 , за вказівкою останнього прибув до його офісу за адресом: АДРЕСА_5 . Разом з цим, організатор організованої групи ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_3 дав вказівку учаснику організованої групи ОСОБА_5 прибути за вказаною адреси для виготовлення підроблених інших документів.
Цього ж дня, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму офісному приміщенні за адресом АДРЕСА_5 , діючи за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3 та у його присутності, виконуючи раніше досягнуті злочинні домовленості, надав ОСОБА_5 оригінали правовстановлюючих документів на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , виготовлені підроблені примірники таких договорів, виготовлені підроблені довідки про проживання та реєстрацію за формою 3 № Ід-189 від 19.12.2007 та № Зд-121 від 19.12.2007.
Так, ОСОБА_5 , знаходячись в офісному приміщенні за адресом АДРЕСА_5 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 та у присутності ОСОБА_3 у наданих йому підроблених примірниках договорів вказаних квартир у рядках відтисків штампів КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» виконав рукописний текст номеру квартири, адреси знаходження, даних власника, номеру реєстрації та підробив підписи від імені спеціаліста даного підприємства.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , того ж дня у грудні 2007 року, знаходячись за адресом АДРЕСА_5 , за вказівкою ОСОБА_4 та у присутності ОСОБА_3 у наданих йому довідках про проживання та реєстрацію за формою 3 № Ід-189 від 19.12.2007 та № Зд-121 від 19.12.2007 виконав рукописний текст даних про власника ОСОБА_3 , адреси проживання, стану житла та наявних комунікацій.
При цьому ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , будучи законним власником квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , диктував ОСОБА_5 текст, який останній вносив до підроблених примірників правовстановлюючих документів на квартири (договорів) та довідок про проживання та реєстрацію за формою 3.
На початку грудня 2007 року ОСОБА_4 організував отримання у Київському міському бюро технічної інвентаризації довідок-характеристик на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та невстановленими особами, які входили до складу організованої групи, використовуючи при цьому завідомо підроблені інші документи, виготовлені за пособництва ОСОБА_3 .
Так, 13.12.2007 невстановленими особами організованої злочинної групи до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» подано замовлення № 139751 (ПБ-2007) від 13.12.2007 про видачу довідки-характеристики на кв. АДРЕСА_3 , долучивши до неї копії підроблених документів, а саме: паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу цієї квартири, а 18.12.2007 отримали довідку- характеристику на вказану квартиру.
17.12.2007 невстановленими особами організованої злочинної групи до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» подано замовлення № 140934 (КВ-2007) від 17.12.2007 про видачу довідки-характеристики на кв. АДРЕСА_3 , долучивши до неї копії підроблених документів, а саме: паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу цієї квартири, а 19.12.2007 отримали довідку-характеристику на вказану квартиру.
25.12.2007 невстановлена особа з числа організованої ОСОБА_4 злочинної групи, на виконання вказівки останнього, з відома обвинуваченого ОСОБА_3 , прибула до приватного нотаріуса ОСОБА_14 за адресом АДРЕСА_6 , у якого, використовуючи завідомо підроблені правовстановлюючі документи на указані квартири, підроблений паспорт ОСОБА_3 , підроблені довідки форми № З ЖЕК та підроблену довідку ДІЙ у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння йому ідентифікаційного номеру з помилкою написання його прізвища « ОСОБА_10 », замість « ОСОБА_15 », видаючи себе за законного власника квартир, вчинила відчуження права власності на це нерухоме майно та уклала договори: купівлі-продажу від 25.12.2007, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_13 купила в будинку АДРЕСА_7 площею 227,6 кв. м.; купівлі-продажу від 25.12.2007, відповідно до якого ОСОБА_20 продав, а ОСОБА_21 купила в будинку АДРЕСА_7 площею 37,8 кв. м., ці правочини посвідчені приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_84, про що вчинено записи в реєстрі нотаріальних дій за № № 2230, 2231.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 з метою подальшого вчинення шахрайства із квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 надав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості засобів вчинення злочинів оригінали паспорту, ідентифікаційного коду, правовстановлюючих документів на майно для виготовлення їх підроблених примірників, спільно із ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_5 виконати у підроблених документах рукописні записи для їх використання, своєю поведінкою викликав упевненість співучасників у не викритті за вчинення підроблення документів, не інформував про відомі йому обставини злочинів правоохоронні органи, чи у сукупності сприяв вчиненню підроблення інших документів та приховання вказаного злочину.
Таким чином ОСОБА_3 своїми умисними діями, які полягають у пособництві у підробленні іншого документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою шляхом надання засобів, усунення перешкод, сприянням приховування злочину, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України ( в ред. Закону від 01.10.2007 року).
Суд встановив, що сторона обвинувачення хоча і зазначає в обвинувальному акті при викладенні правової кваліфікації за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України в редакції Закону України від 01.10.2007 року, втім помилково застосовує формулювання « офіційного документу», замість «іншого документу», як то передбачено диспозицією статті, що діяла на час вчинення злочину. А тому при постановленні вироку суд застосовує належну кваліфікацію вказаної вище статті.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 та ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України не визнав.
Надав показання у яких зазначив, що квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 були придбані ним, починаючи з кінця 1996 по 1998 рік. В цей час він працював у сфері нерухомості спільно з братом в юридичній фірмі, яка займалась нерухомістю. У 1996 році до них звернувся один із співвласників квартири по АДРЕСА_2 , з проханням розділити квартири, квартира була комунальна, було три особові рахунки, проживало 3 сім`ї, вони всі мали бажання розселитися, з усіма проведено переговори, була порахована орієнтовна вартість. Оскільки таких коштів у них з братом не було, квартира була запропонована ОСОБА_22 , який погодився її придбати. Щоб не відволікати від справ ОСОБА_23 за домовленістю з останнім він погодився оформити квартиру на себе. Після розселення жильців він став власником квартир. Після чого питання щодо переоформлення цих квартир на ОСОБА_24 розтягнулось у часі і він став номінальним власником, при тому, що фактичним власником цих квартир був ОСОБА_23 Ключі і документи від квартири знаходились у офісному приміщенні. Спочатку він особисто оплачував комунальні платежі приблизно до 2000 року. Потім брат домовився з власником і вони знайшли іншу людину - прізвище якого ОСОБА_26 , яка обіймалась питання щодо внесення комунальних платежів та іншими питаннями, йому ж і були передані ключі від квартири.
З 2006 року він відійшов від спільних справ із братом та інколи з`являвся в офісі.
Правовстановлюючі документи на квартири зберігались в офісі. В кінці 2008 року йому передзвонив брат ОСОБА_27 та повідомив, що зі слів ОСОБА_23 квартири придбали інші люди під облаштування галереї. З метою перевірки цих даних він 24.11.2008 року отримав у нотаріуса витяг з Державного реєстру нерухомого майна, з якого дізнався, що оформлені на нього квартири двічі перепродані. Одразу після цього він передав усі документи ОСОБА_23 , який повідомив, що його юридична компанія буде займатись поверненням квартир. Далі він лише підписував ті документи, які готували представники ОСОБА_24.
Заперечував свою участь в шахрайських діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , стверджуючи, що не знав ОСОБА_4 , ніколи з ним не спілкувався. Вперше їх побачив в Солом`янському районному суді під час розгляду кримінальної справи. Також жодного разу не спілкувався та не був знайомий із ОСОБА_28 і ОСОБА_29 . Заперечував свою участь у підробці паспорту громадянина України, правовстановлюючих документів на квартири та довідки форми №3, вказуючи, що ніколи не був в офісному приміщенні по АДРЕСА_5 .
Уважає, що його обмовляють з тим, щоб не були зняті арешти зі спірних квартир. Вказав, що до моменту його звернення з клопотанням про зняття арешту до Солом`янського районного суду м.Києва під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та інших, будь-яких обвинувачень щодо нього не було. Лише після того, як його представник адвокат ОСОБА_85 подав клопотання про зняття арешту зі спірних квартир, уважає, що тоді потерпілий ОСОБА_2 зрозумів, що арешт може бути скасовано, а квартира переоформлена на реального власника ОСОБА_23 , що позбавить його можливості отримати витрачені на придбання цих квартир кошти. Лише після цього з`явились показання ОСОБА_30 , в яки[ той обмовив його ( ОСОБА_31 ) у співучасті у вчиненні шахрайських дій зі спірними квартирами. До цього часу ніяких доказів проти нього у слідства не було.
Додатково повідомив, що не був причетний до вчинення шахрайських дій з квартирами, оскільки з 21.12.2007 по 03.01.2008 року знаходився у лікарні.
Підтвердив, що ніяких договорів на продаж спірних квартир не підписував і взагалі не знав, що вони двічі продані. За вказівкою ОСОБА_32 ним подано цивільний позов та заява про вчинення злочину, щодо шахрайського заволодіння квартирами. В справі, яка розглядалась в Солом`янському районному суді, не фігурував як співучасник злочину, мав статус потерпілого. Зазначив, що зі слів захисника ОСОБА_42, останнього схилили до надання відного нього обвинувальних показань. Про що потім ОСОБА_33 особисто йому повідомив перед одним із засідань Солом`янського районного суду м.Києва.
Спростовував свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України, стверджуючи, що в матеріалах справи відсутні докази передачі ним своїх особистих документів та правовстановлюючих документів на квартири для наступної їх підробки. Свій паспорт він втратив ще у 2005 році.
Стверджує, що він не винуватий у тих кримінальних правопорушеннях, що йому інкримінують. Став заручником впливових осіб, які не змогли розібратись між собою з приводу права власності на спірні квартири, де він рахувався лише номінальним власником. З цих же підстав не визнав цивільний позов.
Незважаючи на те, що обвинувачений не визнав вину, його вина у повному обсязі пред`явленого обвинувачення доведена сукупністю належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених у судовому засіданні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який повідомив суду, що у 2008 році вирішив знайти приміщення для облаштування художньої галереї. Пошуком квартири за його дорученням займалась ОСОБА_34 , яка в червні цього ж року повідомила, що знайшла квартиру по АДРЕСА_8 . Після чого організували зустріч з власником квартири з ОСОБА_35 , куди також прийшов її близький родич ОСОБА_36 , з яким вони і спілкувались з приводу придбання квартири. Квартира коштувала 1 млн. 350 тис. доларів, ціна його влаштовувала. Протягом місяця власники квартири займались питанням зняття арешту і лише після вирішення цього питання він разом з дружиною поїхали до нотаріуса, де оформили договір купівлі- продажу та передали кошти ОСОБА_37 , який за дорученням від ОСОБА_38 був у нотаріуса її представником.
В кінці 2008 року передзвонила ОСОБА_39 , яка повідомила, що від дружини ОСОБА_24 дізналась, що ця квартира належить йому і була незаконно продана. Після цього він звернувся з заявою до правоохоронних органів. Коли зустрічався з адвокатом ОСОБА_24 - ОСОБА_86 та повідомила, що справжнім власником квартири є ОСОБА_24 , а ОСОБА_31 є лише номінальним власником на якого були оформлені документи. Після чого були судові розгляди за позовом ОСОБА_31 , внаслідок яких він втратив право на спірні квартири.
Підтримав заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди у розмірі 28415106,45 грн. -вартості квартири та 1 000 000 грн. моральної шкоди, вказуючи, що від шахрайських дій зазнав репутаційних втрат, був порушений його звичайний спосіб життя, оскільки він був позбавлений значної суми коштів, втратив квартиру, що негативно вплинуло на його моральний стан.
Вина обвинуваченого підтверджується також показаннями свідків:
Свідок ОСОБА_40 зазначив, що працював в агентстві нерухомості, займався питаннями оформлення документів для купівлі-продажу нерухомості. Був знайомий з ОСОБА_5 та з ОСОБА_41 , які зверталась до нього з приводу консультацій та надання допомоги у отриманні документів з БТІ у м.Києві. Пам`ятає, як зустрів ОСОБА_42 біля приміщення БТІ у період з жовтня 2007 по лютий 2008 року точно не може сказати дату. ОСОБА_33 був разом з обвинуваченим ОСОБА_31 , прізвище якого йому стало відомо під час проведення очної ставки з останнім. Тоді ОСОБА_33 звернувся з проханням допомогти прискорити отримання довідки з БТІ, яка стосувалась нерухомості. Після того, як він відмовив у наданні такої допомоги ОСОБА_33 висловив надію, що сам зможе вирішити ці питання. Зазначив, що часто зустрічав ОСОБА_30 біля приміщення БТІ, однак чітко не пам`ятає чи був він в той самий день, коли він зустрівся з ОСОБА_42 та ОСОБА_31 .
Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що у грудні 2007 року вирішила придбати квартиру по АДРЕСА_8 . Декілька разів оглядали цю квартиру разом з хресником ОСОБА_43 , який суто займався документами та допомагав їй в цьому. Квартиру показував власник - з упевненістю на 90% може стверджувати, що це був обвинувачений. Після обговорення ціни вона вирішила придбати квартири, домовились, що підпишуть документи 25.12.2007 року. Для цього усі приїхали до нотаріуса, звернула увагу, що від продавця було два чоловіки, один з яких був одягнутий у спортивний костюм та без носків. Пам`ятає, що до одного з них звертались по прізвищу « ОСОБА_31 ». Коли оформили усі документи у нотаріуса через декілька днів звернулась до БТІ для реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 . Потім зверталась до ЖЕКУ за місцем обслуговування квартир, де їй повідомили, шо приходив колишній власник ОСОБА_31 для отримання довідок. Через деякий час ОСОБА_44 запропонував продати квартири і купити будинок, в липні 2008 року знайшли покупця ОСОБА_45 , який надав згоду на придбання квартир і приблизно 15 чи 16 грудня 2008 року через свого представника ОСОБА_44 вона продала квартиру ОСОБА_46 . Через деякий час їй повідомив адвокат, що квартира фактично належить ОСОБА_47 . Разом з ОСОБА_43 вони поїхали на зустріч з помічником народного депутата ОСОБА_23 , яка повідомила, що ОСОБА_31 не мав права продавати квартиру, що він підставна особа. Вона запропонувала зустрітись із ОСОБА_31 в БТІ. Приїхали в БТІ де була ОСОБА_48 та двоє чоловіків на прізвище « ОСОБА_31 ». Пам`ятає, що один з них був під час підписання договору купівлі -продажу, хоча тоді у нього було чорне волосся, а зараз сиве. Після чого відкрили кримінальну справу щодо шахрайських дій з квартирами. У міліції під час впізнання їй пред`явили фото на якій вона впізнала ОСОБА_31 . Коли розглядалась справа у Солом`янському районному суді м.Києва бачила як ОСОБА_31 спілкувася з ОСОБА_42 , якого випустили з під варти.
Свідок ОСОБА_5 надав показання у яких зазначив, що був знайомий з ОСОБА_42 , знав його, як співробітника СБУ, офіс якого знаходився на вул. Мельникова у м.Києві. Приблизно у грудні 2007 року ОСОБА_33 попросив приїхати до нього. Коли він приїхав, біля офісу зустрів ОСОБА_42 та обвинуваченого ОСОБА_31 , якого йому представили як ОСОБА_49 . Після чого усі разом пішли до приміщення. Обвинувачений запитав який у мене почерк, на що, ОСОБА_33 сказав що нормальний. Після чого його ( ОСОБА_30 ) попросили заповнити документи, які дістали із сумки ОСОБА_42 . Дали зразок, мені потрібно було заповнити, це були договори купівлі-продажу, перший бланк я зіпсував, потім ОСОБА_33 дістав новий бланк, я заповнив, крім того, заповнив форму № 3 БТІ, на якій стояла печатка. Пізніше дізнався, що приймав участь у підробленні документів купівлі-продажу квартир, довідок БТІ, які він заповнював за проханням ОСОБА_42 .
Під час слідства впізнав обвинуваченого ОСОБА_31 , який був разом з ОСОБА_42 в офісному приміщенні по вул. Мельникова у м.Києві. Невдовзі після того, як заповнив документи бачив ОСОБА_42 і ОСОБА_31 біля приміщення БТІ. ОСОБА_33 спілкувався з ОСОБА_50 , якого він також знає. Останній повідомив, що ОСОБА_33 просив сприяти в пришвидшенні в отриманні довідки з БТІ.
Вказав, що був засуджений вироком Солом`янського районного суду за шахрайські дії, пов`язані з нерухомим майном разом з ОСОБА_42 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , у тому числі й за підробку документів по квартирам АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що працював у сфері купівлі-продажу нерухомості, знав ОСОБА_30 та ОСОБА_53 .. Останній неодноразово звертався до нього з проханням перепродажу квартир. Точно дату не пам`ятає, ОСОБА_4 запропонував йому допомогти у продажу двох квартир по АДРЕСА_8 , у будинку який розташований неподалік від ст. метро «Золоті Ворота». Зустріч відбулась за ініціативою ОСОБА_4 , він просив сфотографувати квартиру та виставити її на продажу. Коли він прибув на огляд квартири двері відчиняв власник, чоловік віком приблизно 50 років, худорлявої статури, з сивим волоссям. У 2014 році за його участю проводили слідчу дію під час якої на фото він впізнав ОСОБА_3 , -власника квартир по АДРЕСА_8 . Саме він показував квартиру, коли він на прохання ОСОБА_4 приїзжав для її огляду та фотографування. Підтвердив, що саме він розміщував оголошення про продаж цих квартир.
Свідок ОСОБА_54 суду показав, що з 2006 по 2012 рік працював водієм у ОСОБА_4 .. Підтвердив, що в 2007 році приблизно у грудні бачив обвинуваченого ОСОБА_3 біля офісу, що розташований по вул. Мельникова у м.Києві, в якому працював ОСОБА_4 .. Останній просив його заповнити якісь документи, однак він відмовився, пояснивши, що в нього поганий почерк. Після чого ОСОБА_33 зателефонував ОСОБА_30 . Через деякий час від ОСОБА_30 він дізнався, що його просили також заповнити документи на квартиру во АДРЕСА_8 . Зазначив, що під час проведення слідчих дій впізнав обвинуваченого ОСОБА_31 , якого бачив разом з ОСОБА_42 біля його офісного приміщення.
Свідок ОСОБА_55 зазначали, що знала ОСОБА_4 , як особу, що займалась перепродажем житла та іншого нерухомого майна, за його проханням декілька разів готувала проектну документацію у тому числі на приміщення по АДРЕСА_9 .
Вина обвинуваченого підтверджується й іншими доказами, які у сукупності вказують на його винуватість, а саме:
- протоколом слідчого експерименту від 24.03.2015 під час проведення якого свідок ОСОБА_54 вказав на місце розташування офісного приміщення, яким є корпус 20 по АДРЕСА_5 , де він у грудні 2007 року зустрічався з ОСОБА_4 , поряд з яким перебував обвинувачений ОСОБА_3 . Під час цієї зустрічі останній запропонував йому заповнити документи на квартири, на що він відмовився, після чого ОСОБА_4 у його присутності викликав для заповнення документів ОСОБА_30 . Також вказав на місце де він бачив обвинуваченого ОСОБА_3 поряд з ОСОБА_4
- даними, що містяться на ДВД диску, який відтворено під час судового засідання, на якому зафіксовані події слідчого експерименту за участю ОСОБА_54
-даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 30.03.2015 року під час проведення якого свідок ОСОБА_5 вказав на місце розташування офісного приміщення за адресою АДРЕСА_10 , де він у грудні 2007 року на прохання ОСОБА_4 заповнював бланки на квартиру. Там же зустрічався з водієм ОСОБА_56 , та бачив обвинуваченого ОСОБА_3 , який спілкувався з ОСОБА_4 з приводу продажу квартири.
-даними, що містяться на флешнакопичувачі, який відтворено у судовому засіданні та на якому зафіксовано слідчий експеримент за участю ОСОБА_5
-Листом від 19.02.2015 № 2120 (И-2015) направленого на запит слідчого Київським міським бюро технічної інвентаризації, у якому міститься інформація щодо права власності ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Легат» та ОСОБА_4 на нежитлове приміщення заг. площею 1189,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 . з 20.06.2007 року та від 24.12.2007 року відповідно.
Даними, які містяться у копіях документів з особової справи ТОВ «МЮК «Легат», отриманих на запит слідчого у ДФС у Голосіївському районі у м.Києві № 1528 від 20.03.2015 з яких убачається, що ОСОБА_4 був одним засновником вказаної юридичної компанії.
Отже вказаними доказами підтверджено, що ОСОБА_4 спочатку, як засновник товариства, а потім як фізична особа мав у власності нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_5 у якому за співучасті та при пособництві ОСОБА_3 здійснювалось підроблення офіційного документу на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Даними, що отримані на запит слідчого від 13.11.2014 № 15/1/3-4362-11 в порядку ст.93 КПК України з матеріалів кримінального провадження № 12012000000000034 та № 1201300000000087 - копіями письмових доказів на 71 аркуші:
-Копією протоколу виїмки та огляду від 22.01.2009 року, проведеного у нотаріуса ОСОБА_14 , під час якої було вилучено ряд документів, що стали підставою для укладення договору купівлі продажу квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , що належать ОСОБА_3
-Копією договору купівлі-продажу частини квартири АДРЕСА_3 від 26.12.1997 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 3337.
-Копією договору міни від 05.12.1996 року, укладеного на Українській біржі «Десятинная» щодо обміну частини квартири АДРЕСА_3 .
-Копією договору купівлі-продажу частини квартири АДРЕСА_3 від 25.09.1997 року, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_87 зареєстровано в реєстрі № 2457.
-Копією договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 10.03.1998 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_88, зареєстровано в реєстрі № 1083.
Отже вищевикладені докази, що були підроблені, були видані за правовстановлюючі документи, які підтверджували право власності обвинуваченого ОСОБА_3 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
-Довідкою форми № 3 від 19.12.2007 № 3д-121 Житлово-експлуатаційної контори № 905 щодо квартири АДРЕСА_3 ,
-Довідкою форми № 3 від 19.12.2007 № 1д-189 Житлово-експлуатаційної контори № 905 щодо квартири АДРЕСА_3 .
-
Вказані довідки містять підроблені підписи головного бухгалтера, паспортистки та бухгалтера щодо належності особового рахунку обвинуваченому ОСОБА_3 по спірним квартирам, які були надані нотаріусу під час укладання угоди купівлі-продажу квартир від імені ОСОБА_3 добросовісному набувачу ОСОБА_38 з метою наступного вчинення шахрайських дій з вказаними квартирами.
-Договори купівлі продажу квартири від 21.12.2007 та від 25.12.2007 року на підставі якого від імені обвинуваченого та за його сприянням було продано квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 ОСОБА_13 , засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_84
-
-Довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 ОСОБА_3 , в якій зроблено описку у прізвищі « ОСОБА_10 », яка також була підробною.
-
-Копія паспорту громадянина України ОСОБА_9 серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.1992 року Мінським РВ ГУ МВС України до якого внесені паспортні дані ОСОБА_3 та вклеєно фото невстановленої особи - співучасника злочинної групи та зазначено неправдиві відомості про його видачу 15.12.2005 року Голосіївським РУ ГУМВС України у м.Києві.
-
Отже вказані підробні документи були надані невстановленою особою за пособництвом ОСОБА_3 для укладення угод купівлі-продажу квартир, що були об`єктом шахрайських дій, з наступною метою повернення цих квартир у власність ОСОБА_57 шляхом звернення до суду з позовом.
Також вина обвинуваченого ОСОБА_31 підтверджується й іншою сукупністю доказів, що отримані під час тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи № 2-4430/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та інших щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир, визнання права власності на квартири, витребування майна із чужого незаконного володіння:
-позовною заявою про визнання договорів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії, яка подана обвинуваченим ОСОБА_3 до Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2008 року з відповідними додатками до неї (копії правовстановлюючих документів на спірні квартири).
-рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25.02.2009 року відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсними з моменту укладення, укладені 25.12.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та договори укладені 20.10.2008 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 на ці ж самі квартири. Визнано право власності за ОСОБА_3 на вказані квартири, які витребувані з володіння ОСОБА_18 на користь обвинуваченого ОСОБА_3 , яке набрало законної сили 28.04.2009 року на підставі ухвали Апеляційного суду м.Києва.
Отже саме з набранням чинності судового рішення обвинувачений ОСОБА_3 знов набув права власності на об`єкти шахрайських дій - квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , довівши у такий спосіб свій злочинний умисел до кінця.
Також вина обвинуваченого підтверджується сукупністю доказів, які отримані в ході тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 29.10.2021 року в Солом`янському районному суді м.Києва, а саме - копіями, засвідченими у належний спосіб матеріалами судової справи № 760/12094/13-к (провадження № 1-кп/760/413/13 ) по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 в яких містяться наступні докази:
-Протоколи виїмки від 24.12.2008 року під час проведення якого у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності нерухомого майна» за адресою АДРЕСА_11 здійснено виїмку документів: нотаріально засвідчені копії правовстановлюючих документів та технічну документацію на квартиру АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 з документами, на підставі яких видавались довідки-характеристики.
-Висновок експерта № 4 від 20.01.2012 року у відповідності до якого установлено, що рукописні тексти у договорах купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 (серія ААЕ № 918614 від 26.12.1997, серія НБ № 0822762 від 25..09.1997, серія ВАЕ № 823658 від 10.03.1998 ; рукописні тексти у довідках форми №3 на квартиру АДРЕСА_12 виконані ОСОБА_5
-Протокол пред`явлення для впізнання від 04.05.2012 року в ході проведення якого свідок ОСОБА_54 вказав на обвинуваченого ОСОБА_3 як на ту особу, яку він у кінці 2007 року бачив разом з ОСОБА_4 поруч з офісом останнього.
-Протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 12.10.2013, у відповідності до якого свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_3 , вказавши на нього як на особу, якого він бачив разом з ОСОБА_41 , та які разом пропонували для продажу квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
-Протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 18.10.2013 під час проведення якого підозрюваний ОСОБА_5 вказав на обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначивши, що бачив останнього в офісному приміщенні ОСОБА_61 , яке розташоване по АДРЕСА_5 .
-Протокол виїмки від 10.07.2012 у відповідності до даних якого у ОСОБА_3 було здійснено виїмку правовстановлюючих документів на спірні квартири.
-Протокол виїмки від 14.01.2009 року під час проведення якого здійснено виїмку у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_62 - примірників договору купівлі-продажу квартир від 20.10.2008 року ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , та оригінали усіх документів, на підставі яких вчинялась нотаріальна дія, отже цими доказами зафіксовано продаж спірних квартир від покупця ОСОБА_13 , яка придбала зазначені квартири у наслідок пособництва в шахрайських діях обвинуваченого ОСОБА_3 - наступному покупцю - ОСОБА_18 - дружині потерпілого Багрія.
-Протокол виїмки від 17.12.2011 року який складене за наслідками проведеної слідчої дії в Київському державному нотаріальному архіві та додатками до нього у вигляді копій правовстановлюючих документів (договори купівлі-продажу від 26.12.1997 та від 25.09.1997 року та інші документи), на підставі яких ОСОБА_3 набув право власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що у наступному стали об`єктом його шахрайських дій.
-постановою про порушення кримінальної справи № 07-7860 від 22.02.2012 року за ч.3,4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України приводом для порушення якої стала заява ОСОБА_3 від 26.11.2008 року ( подану фактично після 11місяців з моменту відчуження квартир).
-Даними, отриманими у наслідок проведення виїмки на підставі протоколу виїмки та огляду від 04.04.2012 року, в ході якої було вилучено у Голосіївській районній у м.Києві державній адміністрації статутні документи ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Легат» та інші правовстановлюючі документи з яких вбачається, що серед його засновників поряд з іншими був ОСОБА_4
-Даними, отриманими в ході проведення виїмки у відповідності до протоколу виїмки від 08.06.2011 року у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_14, проведеної на підставі постанови про проведення виїмки від 04.05.2011 року, в ході якої вилучені усі документи, які стали підставою для вилучення 17.10.2008 року з єдиного реєстру заборон обтяження об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 :
-Копією листа банку «Фінанси та Кредит» адресованому усім нотаріальним органам про виключення спірних квартир з Державного реєстру іпотек та зняття заборони
-Заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна та інші документи.
-Даними вироку Солом`янського районного суду м.Києва від 09.10.2015 року, яким визнано винуватими та засуджено, зокрема ОСОБА_4 , за вчинення злочинів за ч.4 ст.190, ч.3 ст.15,, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209, ч.3 ст.209, ст.27 ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.357, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.200 КК України та ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190,ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358 КК України та інших.
Вказаним вироком встановлена винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та особи, судовий розгляд за обвинуваченням якої здійснюється в окремому кримінальному провадженні та невстановленими особами організованої групи, зокрема у тому, що ОСОБА_4 у жовтні 2007 року, будучи організатором організованої групи за участю її члена ОСОБА_5 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, справи щодо яких виділені в окреме провадження, вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами, одержаних від незаконного відчуження добросовісному набувачу права власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та у подальшому забезпечити повернення майна від сторони правочину шляхом подання позову до суду про визнання правочину недійним та витребування майна на користь особи, судовий розгляд за обвинуваченням якої здійснюється в окремому провадженні, тобто на користь обвинуваченого ОСОБА_3 .
З метою шахрайського заволодіння коштами потенційного покупця на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ОСОБА_33 розробив план сутність якого полягала у тому, щоб підробити з відома та за сприяння власника вказаного житла його паспорт громадянина України, правовстановлюючи документи на зазначене нерухоме майно, отримати у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» довідки-характеристики, у подальшому відчужити від імені власника право власності на квартири добросовісному набувачу шляхом використання завідомо підроблених документів, а також забезпечити можливість визнання недійсними у судовому порядку вказаних правочинів та повернення у подальшому вказаного майна.
Цим же вироком встановлено коло осіб, які вчиняли дані злочини, до яких належить власник об`єктів злочинних посягань - квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 - яким є обвинувачений ОСОБА_3 , встановлений механізм вчинення вказаного злочину шляхом підробки правовстановлюючих документів з метою створення видимості непричетності власника майна- обвинуваченого ОСОБА_3 до вказаного злочину, встановлено спосіб повернення вказаного майна шляхом подання позову до суду з метою визнання правочину недійсним та заволодіння коштами потенційного покупця - потерпілих родини ОСОБА_46 .
Даним вироком встановлено спосіб та механізм підробки паспорту громадянина України ОСОБА_3 , оригінал якого був наданий безпосередньо ОСОБА_3 , довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про присвоєння ідентифікаційного номеру на його ім`я, правовстановлюючих документів: договору міні 39/100 кв. АДРЕСА_3 від 05.12.1996 року між ним та подружжям ОСОБА_6 , договору купівлі-продажу 34/100 квартири АДРЕСА_3 від 25.09.1997 року з подружжям ОСОБА_7 , договору купівлі-продажу 27/100 кв. АДРЕСА_3 від 26.12.1997 року з подружжям ОСОБА_8 , договору - купівлі-продажу кв. АДРЕСА_3 від 10.03.1999 з ОСОБА_63 та, бланків довідок форми №3 від 19.12.2007 № 1д-189 Житлово-експлуатаційної контори № 905 та від 19.12.2007 № 3-д-121 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Також встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 у грудні 2007 року прибули до офісу останнього за адресом АДРЕСА_5 , діючи за попередньою змовою ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_3 підробляв документи, шляхом внесення до них рукописних текстів.
Вказаний вирок був переглянутий Апеляційним судом м.Києва на підставі ухвали від 27.12.2017 року вирок був змінений в частині призначеного ОСОБА_4 покарання. В іншій частині залишений без змін.
Отже зазначений вирок має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини не потребують повторного доведення і є обов`язковим для врахування при постановленні даного вироку у відповідності до ст. 90 КПК України.
Оцінка безпосередньо досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємному зв`язку приводить суд до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів доведена стороною обвинувачення.
Розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2 внаслідок шахрайських дій учасників очолюваної ОСОБА_4 організованої злочинної групи у складі ОСОБА_5 та невстановлених осіб, вчинених за пособництва ОСОБА_3 подружжю ОСОБА_46 підтверджується даними, які містяться у договорах купівлі-продажу від 20.10.2008 року квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , укладених між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , за даними вказаних договорів вбачається, що їх вартість визначена у гривні 6 750 000 гривень, що у еквіваленті до дол. США становить 50 000 дол.США та 1300 000 дол.США відповідно.
Доводи сторони захисту з приводу невизнання вини суд не приймає до уваги, розцінює як обрану позицію для захисту, оскільки вина ОСОБА_3 у пособництві у вчиненні шахрайства в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та у сприянні вчиненню підроблення іншого документу, які видаються підприємствами, установами, організаціями, приватним нотаріусом, які надають права, з метою їх використання підроблювачем чи іншою особою, шляхом надання засобів, усунення перешкод, сприянням приховування злочину, вчиненим за попередньої змовою групою осіб у повному обсязі пред`явленого обвинувачення доведена поза розумним сумнівом та підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказами, детально викладеним у вироку, а саме: допитами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_40 , ОСОБА_13 .
З показань зазначених свідків чітко встановлюються зв`язок ОСОБА_3 з організатором організованої групи ОСОБА_4 та учасником цієї групи ОСОБА_5 , які були засуджені у тому числі за вчинення шахрайських дій з квартирами, які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності за його пособництвом.
Так, ОСОБА_64 підтвердив, що бачив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , разом біля приміщення БТІ наприкінці 2007 року, де ОСОБА_4 просив допомоги у сприянні прискорення в отриманні довідок форми № 3. Показання свідка ОСОБА_64 підтвердив свідок ОСОБА_5 , який також бачив приблизно у той самий період спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_64 у присутності ОСОБА_3 , окрім того вказав, що у приміщенні офісу ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_31 він заповнював рукописні тексти у документах на квартири, що стали об`єктом шахрайських дій.
Свідок ОСОБА_12 також підтвердив факт знайомства ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , окрім того засвідчив суду, що саме ОСОБА_3 демонстрував квартири, щодо продажу яких він ( ОСОБА_28 ) робив оголошення в мережі «Інтернет» за проханням ОСОБА_42 .
Аналогічні показання дала і свідок ОСОБА_65 , яка вказала на обвинуваченого ОСОБА_3 як на особу, що надавала спірні квартири для огляду.
Обставини знайомства ОСОБА_3 та перебування в офісному приміщенні за адресою АДРЕСА_5 в грудні 2007 року підтвердив свідок ОСОБА_66 .
Отже доводи сторони захисту з цього приводу спростовуються сукупністю вищевказаних доказів, які узгоджуються між собою.
Той факт, що офісне приміщення за адресою АДРЕСА_5 належало ОСОБА_4 підтверджується належними письмовими доказами, а саме: листом від 19.02.2015 № 2120 (И-2015), направленого на запит слідчого Київським міським бюро технічної інвентаризації, у якому міститься інформація щодо права власності ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Легат» та ОСОБА_4 на нежитлове приміщення заг. площею 1189,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 . з 20.06.2007 року та з 24.12.2007 року відповідно.
Даними, які містяться у копіях документів з особової справи ТОВ «МЮК «Легат», отриманих на запит слідчого у ДФС у Голосіївському районі у м.Києві № 1528 від 20.03.2015 з яких убачається, що ОСОБА_4 був одним засновником вказаної юридичної компанії.
Отже вказаними доказами підтверджено, що ОСОБА_4 спочатку, як засновник товариства, а потім як фізична особа мав у власності нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_5 у якому за співучасті та при пособництві ОСОБА_3 здійснювалось підроблення офіційного документу на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
А відтак доводи ОСОБА_3 та його захисника в цій частині спростовуються сукупністю доказів, які узгоджуються між собою та є належними та допустимими.
З цих саме підстав суд неодноразово відмовляв захисту у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, які на думку сторони захисту мали спростувати зазначені обставини, з огляду на те, що такі обставини мають підтверджуватись належними доказами, якими є складені у відповідності до вимог закону документи, що підтверджують право власності.
Також судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що його обмовили та оговорили за сприянням потерпілого ОСОБА_2 , оскільки такі доводи спростовуються доказами, дослідженими у судовому засіданні. Так, усі свідки безпосередньо допитувались судом, їх показання були послідовними, логічними та суд їх розцінив як правдиві, з огляду на те, що показання вказаних свідків узгоджені між собою, підтверджуються іншими доказами, зокрема протоколами впізнання ОСОБА_3 , де свідки вказали на обставини при яких вони бачили обвинуваченого. Жодної зацікавленості свідків, які були допитані безпосередньо у суді - не встановлено. Окрім того, сторона захисту скористалась своїм правом на перехресний допит, під час якого не було встановлено жодних даних, які б вказували на протилежне. Отже у суду відсутні підстави не довіряти вказаним свідкам. Незначні розбіжності у показаннях вказаних свідків суд пов`язує зі спліном значного часу, що частково відобразилось на властивостях пам`яті. Вказані розбіжності не є суттєвими та не впливають на висновки суду.
Доводи сторони захисту, що у період укладення угоди купівлі-продажу спірних квартир за підробленими документами, що були виготовлені та надані за пособництвом обвинуваченого ОСОБА_3 , останній перебував у лікарні дійсно підтверджується.
Втім, вказаний факт не спростовує висновків суду про його винуватість у у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а навпаки підтверджує факт штучного створення алібі власнику квартир, які стали об`єктом злочинних дій.
До такого висновку суд прийшов з огляду на аналогічну поведінку останнього під час судових засідань, коли ОСОБА_3 систематично за декілька днів до судових засідань лягав на лікування до різних медичних закладів, у такий спосіб систематично зривав судові засідання.
Твердження сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_3 ініціював порушення кримінальної справи за фактом заволодіння його квартирами шахрайським шляхом не можуть слугувати підставою для виправдання останнього, оскільки вказана дія на думку суду була частиною злочинного умислу з метою створення видимості непричетності останнього, як власника квартир, до злочинів.
Доводи сторони захисту з того приводу, що спірні квартири фактично придбані на гроші колишнього банкіра ОСОБА_24 не впливають на висновки суду, з огляду на те, що у відповідності до правовстановлюючих документів власником цих квартир є саме ОСОБА_3 , а отже він і несе відповідальність за дії з об`єктом злочинних посягань.
Також суд не знайшов підстав для задоволення клопотань сторони захисту для виклику та допиту свідків з цих підстав, оскільки вони не впливають на висновки суду з приводу винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів.
Також судом відмовлено у задоволенні клопотання з приводу допиту свідка ОСОБА_4 оскільки місце знаходження останнього невідоме, окрім того, його винуватість встановлена вироком суду, висновки якого про обставини вчинення даного злочину є обов`язковими та преюдиціальними при вирішенні вказаного кримінального провадження. Окрім того, дії по розшуку ОСОБА_4 суттєво затягнули б розгляд зазначеної справи та призвели б до спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_67 , до чого своїми систематичними діями прагнула сторона захисту.
Доводи сторони захисту з приводу однобічності та упередженості при розгляді даного кримінального провадження є необґрунтованими та голослівними. Так вказане кримінальне провадження перебувало на розгляді у Шевченківському районному суді м.Києва з 2015 року та не знаходило свого вирішення у зв`язку з систематичними зривами судових засідань під різним приводом саме з боку сторони захисту.
Така поведінка сторони захисту, на думку суду, пов`язана з намаганням затягнути розгляд справи з метою досягнення збігу строків давності, визначених ст.49 КК України та уникнення в майбутньому відбування покарання за вчинення особливо тяжкого злочину. А відтак суд змушений був вживати дієвих заходів, у тому числі й призначати захисника з Центру безоплатної вторинної правової допомоги, виносити рішення про зупинення розгляду кримінального провадження, звертатись до Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури з приводу систематичної неявки захисника ОСОБА_79
У відповідності до вимог ст. 28 КПК України розгляд судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Окрім того, суд повинен дотримуватись вимог ст.10 КПК України та забезпечувати рівність учасників кримінального провадження перед судом і законом, у тому числі й дотримуватись права потерпілих на справедливий та розумний строк розгляду кримінального провадження. Отже суд діяв виключно у відповідності вимог кримінального процесуального закону та не порушував права обвинуваченого на захист. При цьому обвинуваченому роз`яснювалось, що у період тривалої невиправданої відсутності його адвоката, який відмовлявся від проведення судових засідань у режимі відеозвязку з застосуванням технічних засобів, він - ОСОБА_68 , може скористатись послугами іншого захисника, і лише після його відмови суд залучив безоплатного захисника.
Надані стороною захисту письмові докази на спростування вини ОСОБА_3 ( протокол усної заяви про злочин від 26.11.2008 року, заява адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_69 , протоколи допиту свідків та інші т.7 а.с.131-251) визнаються судом не допустимими з огляду на відсутність даних про джерело та спосіб їх отримання, а тому не приймаються судом до уваги. Окрім того вказані докази не містять даних, які б спростовували висунуте ОСОБА_3 обвинувачення та впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Поміж іншого доводи сторони захисту спростовуються обставинами та доказами, викладеними у вироку Солом`янського районного суду м.Києва від 09.10.2015 року, який був переглянутий та лише частково змінений Апеляційним судом м.Києва та Верховним Судом, втім зміни вироку не стосувались встановлених судом обставин, а лише стосувались призначених покарань.
Вказаним вироком встановлено коло осіб, спосіб та механізм вчинення шахрайських дій з квартирами, які належать ОСОБА_3 за його пособництвом, визначена роль та участь кожного із встановлених на той час учасників злочинної групи. Вказаний вирок не переглядався за нововиявленими обставинами, про такі обставини суду також не повідомлялось, а відтак відсутні законні підстави ставити під сумнів вирок суду, який набрав законної сили.
Судом визнаються недопустимими та не приймаються до уваги докази сторони обвинувачення: протоколи одночасного допиту ОСОБА_70 та обвинуваченого ОСОБА_3 від 05.03.2015, Ландишева і ОСОБА_31 від 30.03.2015, ОСОБА_40 та ОСОБА_3 від 06.03.2015, копія протоколи допиту потерпілого ОСОБА_3 від 02.11.2011 року та від 08.01.2008 року, , протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 28.10.2009 року, протокол допиту підозрюваного від 29.05.2015 року з огляду на те, що свідки та потерпілі повинні бути допитані безпосередньо у судовому засіданні, за виключенням вимог, передбачених ст. 225 КПК України.
Оскільки протокол огляду ДВД дисків від 19.03.2015 під час проведення якого проводився огляд дисків з записами допитів свідків ОСОБА_54 , потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_40 , ОСОБА_13 , що були допитані під час судових засідань Солом`янським районним судом м.Києва у кримінальному провадженні № 120 120 000 000 00034 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_59 , ОСОБА_58 , ОСОБА_71 та додані до цих протоколів диски - не приймаються судом до уваги, так як вони є похідними доказами від тих, що визнані судом недопустимими. А отже має застосовуватись доктрина «плодів отруйного дерева».
Також визнається недопустимим журнал судового засідання Печерського районного суду від 27.01.2015 та доданий до нього ДВД диск - на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_5 в порядку ст.225 КПК України, з огляду на те, що такі докази здобуті в порушення вимог КПК, зокрема ст.225 КПК України, оскільки сторона захисту була позбавлена можливості здійснити перехресний допит вказаного свідка. Окрім того свідок ОСОБА_5 був допитаний безпосередньо у судовому засіданні, а відтак відсутня потреба у цьому доказі.
Між тим визнання зазначених доказів недопустимими не впливає на висновки суду про винуватість ОСОБА_31 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Щодо клопотання захисту про визнання недопустимими протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2013 та від 18.10.2013 року, то суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на відсутність суттєвих порушень норм КПК при проведенні вищевказаних слідчих дій. Загалом вказана слідча дія проведене з дотриманням вимог ст. 228 КПК України.
Окрім того свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_54 безпосередньо були допитані у судовому засіданні, їх показання підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, всі вони вказали на обвинуваченого, якого бачили при певних обставинах, що детально ними викладено в показаннях при їх допиті. При цьому сторона захисту реалізувала право на перехресний допит вказаних свідків під час якого не було встановлено жодних підстав ставити під сумнів показання вказаних свідків.
А отже, встановлена винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України та ч.5 ст.27 ч.2 ст.358 КК України ( в ред. Закону від 01.10.2007 року), а саме в тому, що він своїми умисними діями, вчинив пособництво у вчиненні шахрайства, яке полягає у наданні засобів, усуненні перешкод та прихованні заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України та своїми умисними діями, які полягають у пособництві у підробленні іншого документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою шляхом надання засобів, усунення перешкод, сприянням приховування злочину, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України ( в ред. Закону від 01.10.2007 року).
За вчинення даних кримінальних правопорушень обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, інший на даний час відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який є не судимим, одружений, працює, на спеціальних обліках не перебуває, має ряд захворювань.
Судом не встановлено обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
Беручи до уваги вказані вище дані, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, враховує ставлення ОСОБА_3 до висунутого обвинувачення, який вину не визнав, не проявив розкаяння, не вжив заходів для компенсування спричиненої матеріальної та моральної шкоди потерпілому, а тому, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.5 ст.27 ч.2 ст.358 КК України у виді обмеження волі, звільнивши його від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст.74 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, визначених у підп. 2 п.1 ст.49 КК України.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України ОСОБА_3 належить призначити покарання у виді позбавлення волі на термін ближче до середньої межі, визначеною санкцією відповідної статті з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за виключенням квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Зазначене майно не підлягає конфіскації з метою забезпечення виконання вироку суду в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 .
З огляду на суворість покарання, яке обране відносно обвинуваченого, з врахуванням його процесуальної поведінки, коли він неодноразово не з`являвся у судові засідання, суд уважає, що існує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від відбування покарання, а відтак уважає за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно, рахувати строк відбування покарання з моменту взяття під варту.
Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 28 415 106, 45 -вартості квартир, якими у шахрайський спосіб, шляхом пособництва заволодів обвинувачений та моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.
Вирішуючи цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної та моральної шкоди доходить висновку, що вказаний позов є законним та обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги потерпілий вказав, що внаслідок шахрайських дій засуджених ОСОБА_72 , ОСОБА_5 та за пособництвом ОСОБА_16 подружжю ОСОБА_46 спричинено матеріальної шкоди на суму 1 350 000 дол. США, що становить 28 415 106,45 грн.
Розмір зазначеної шкоди підтверджується даними, які містяться у договорах купівлі-продажу від 20.10.2008 року квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , укладених між ОСОБА_13 та ОСОБА_18 , за даними вказаних договорів вбачається, що їх вартість визначена у еквіваленті до долару США і становить 50 000 дол.США в еквіваленті та 1300 000 дол.США в еквіваленті.
Звертаючись з позовом, потерпілий вказує розмір спричиненої шкоди, завданої внаслідок вчинення щодо його майна злочину, у грошовій одиниці- гривні, виходячи із розрахунку вартості долару США по курсу НБУ станом на день подання позовної заяви, що становить 100 дол. США = 2104,8227 грн. А відтак розмір спричиненої матеріальної шкоди у сумі 28415106,45 грн становить 1350 000 дол. США (на день подання позовної заяви) та є доведеним та обґрунтованим.
Щодо розміру моральної шкоди у сумі 1000 000 гривень, то в цій частині суд уважає, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути на користь потерпілого 500 000 гривень - компенсації за спричинені моральні страждання. При цьому суд виходив із принципу розумності та співмірності, відповідно до вимог ст.23,1167 ЦК України.
Суд уважає, що потерпілий зазнав суттєвих страждань у зв`язку із злочинними діями обвинуваченого щодо його майна. Так, потерпілий ОСОБА_2 планував в придбаних ним квартирах організувати картинну галерею, З цією метою для втілення його мрії родина усе життя збирала кошти, які були втрачені унаслідок злочинних дій за пособництвом обвинуваченого.
Злочинні дії обвинуваченого призвели до зміни звичного життєвого укладу усієї його родини, він та дружина вимушені були значний час витрачати на вчинення дій, які пов`язані із зверненням до правоохоронних органів, проведенням процесуальних дій, відвідуванням суду у зв`язку із вчиненням злочину щодо їх майна. Все це у сукупності знизило його авторитет, престижність та вплинуло на робочі та ділові стосунки, погіршило внутрішній психологічний стан.
Вказані доводи суд уважає такими, що заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що потерпілому в результаті протиправних дій обвинуваченого завдано матеріальної та моральної шкоди. А відтак з огляду на особливо великий розмір спричиненої шкоди, яка до цього часу не відшкодована, втрату житлового приміщення, яке має значну вартість, значні страждання, які довелось пережити подружжю та зокрема потерпілому ОСОБА_46 , значний проміжок часу більш ніж 10 років з моменту втрати квартир, враховуючи тривалість страждань з приводу незаконних дій відносно придбаного ними житла, суд уважає, що на відшкодування спричиненої шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню спричинена моральна шкода, яку оцінено у 500 000 гривень та матеріальна шкода у сумі 28 415 106,45 грн на підставі ст.23,1166,1167 ЦК України.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував тривалість пережитих моральних страждань та потрясінь, пов`язаних з втратою квартири в центральній частині м.Києва, врахував розмір спричиненої шкоди - який є особливо великий та в еквіваленті становить 1350 000 дол. США, що на час винесення вироку відповідає 36,57 грн. за 1 дол США і дорівнює вартості 49 369 500 грн., а відтак розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 500 000 гривень буде співмірним з вартістю втраченого майна. З врахуванням вищевказаних обставин в іншій частині позову суд відмовив.
Судом також враховано, що цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частково задовольнявся Солом`янським районним судом м.Києва при постановленні вироку.
Втім відсутні будь-які дані щодо стягнення на його користь спричиненої матеріальної шкоди, окрім того, обвинувачений ОСОБА_3 не позбавлений звернутись з позовом у порядку регресу до співучасників кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
З метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації та цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно ОСОБА_3 у відповідності до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 21.01.2015 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст.369-371КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України (в ред. Закону України від 01.10.2007 року) та призначити йому покарання:
ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі, звільнивши його від призначеного судом покарання на підставі п.5 ст.74 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.
за ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності усього майна, окрім квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу та взяти його під варту у залі суду негайно, утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дня взяття під варту, тобто з 30.11.2022 року.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 28 415 106,45 гривень та моральну шкоду у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, а всього стягнути з нього на користь потерпілого 28 915 106, 45 грн.
В задоволенні іншої частини позову- відмовити.
Арешт, накладений на особисте майно ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 21.01.2015 року залишити без змін з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна та цивільного позову.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Судді:
________________ _______________ ____________________
ОСОБА_73. ОСОБА_74 ОСОБА_75
