печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32009/22-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2., при секретарі ОСОБА_3, за участю прокурора ОСОБА_4., захисника-адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року та зобов`язання вчинити дії.
В скарзі адвокат ОСОБА_8. просить скасувати постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування від 28 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року та зобов`язати заступника Генерального прокурора прийняти, протягом трьох днів з дня набрання ухвалою законної сили, процесуальне рішення у формі постанови про повернення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року до Бюро економічної безпеки України.
В обґрунтування доводів скарги адвокат ОСОБА_8. зазначає, що постанова про зміну підслідності, в частині доручення здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року слідчому відділу відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, відповідно до ст. 9, ч. 2 ст. 110 КПК України є немотивованою та незаконною.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8., який діє в інтересах ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи та просив задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_4. у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, просив відмовити у відкритті провадження за даною скаргою, оскільки дана скарга подана на рішення прокурора, що не підлягає оскарженню та не підлягає розгляду в Печерському районному суді м. Києва, оскільки Офіс Генерального прокурора не є органом досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи в інтересах, якої подано скаргу та прокурора, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Так, Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року, за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Карпатнафтохім», вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за підозрою генерального директора ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який долучений до матеріалів скарги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 216 КПК визначено, що досудове розслідування кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ст. 212 КК України здійснюють детективи органів Бюро економічної безпеки України.
Згідно з ч. 9 ст. 216 КПК України, у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 і 209-1 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування або до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, що передував легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно із цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року доручено здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року слідчому відділу відділення поліції № Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року здійснювати прокурорам Офісу Генерального прокурора.
Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, передувало вчиненню кримінального правопорушенню, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, однак винесення зазначеної постанов, свідчить про суперечність вимогам ч. ч. 4, 9 ст. 216 КПК України.
Зокрема, як вбачається з норм КПК України передбачає три різновиди підслідності, саме: ст. 216 КПК України, визначено органи, на які покладено функцію досудового розслідування, з переліком статей особливої частини КК України або інших ознак, які встановлюють розмежування між компетенцією слідчих органів; ст. 218 КПК України, визначає за територіальним принципом місце здійснення досудового розслідування, відповідно до якого досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення; ч. 5 ст. 36 КПК України передбачає можливість змінити орган, який здійснює досудове розслідування, а саме право прокурора доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Винятком із зазначеного правила є кримінальні провадження, підслідні НАБУ.
Так, зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право в разі неефективності досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення доручити його проведення іншому органу.
Тобто, передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України повноважень має бути здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності.
Однак, норми КПК не визначають, що слід розуміти під терміном «неефективне досудове розслідування».
Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень не раз акцентував увагу на необхідності дотримання стандартів ефективності досудового розслідування, наводячи як перелік мінімальних критеріїв цього, як приклад: незалежність, безсторонність, громадський контроль, зразкова ретельність та оперативність (п.44 рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», п.80 рішення у справі «Гордієнко проти України»), так і виокремлюючи цілу систему критеріїв ефективності досудового розслідування, зокрема зазначаючи, що: 1) метою проведення досудового розслідування завжди має бути досягнення завдань кримінального провадження (спрямованість на досягнення завдань кримінального провадження); 2) здійснення досудового розслідування повинно відповідати принципу законності, зокрема забезпечувати ефективне виконання положень національного законодавства (законність); 3) досудовому розслідуванню має бути притаманна засада публічності (ініціативності органу досудового розслідування), яка полягає в оперативній реакції на вчинене кримінальне правопорушення компетентною особою, яка не залежатиме від волі зацікавлених осіб (публічність); 4) вимога розумної швидкості досудового розслідування, що передбачає здійснення процесуальних дій на цьому етапі судочинства без зайвих затримок, їх своєчасність, відсутність необґрунтованого зупинення кримінального провадження тощо (розумна швидкість); 5) всебічність та повнота застосування заходів, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення, яка насамперед, передбачає правильність, послідовність та логічність отримання доказів та оперування ними, обґрунтування процесуальних рішень (всебічність та повнота розслідування); 6) незалежність та неупередженість особи, яка здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення (незалежність та неупередженість); 7) прозорість досудового розслідування, захист прав та інтересів потерпілого та його родичів, що передбачає своєчасне надання їм процесуального статусу, залучення до проведення процесуальних дій, ознайомлення з матеріалами провадження (прозорість); 8) врахування під час досудового розслідування індивідуальних особливостей особи правопорушника, зокрема, його віку, гендерної належності, національності (індивідуалізація); 9) диференціація форм досудового розслідування з метою його оптимізації (диференціація форм розслідування).
Отже, при оцінці ефективності досудового розслідування слід виходити з того, що ефективність досудового розслідування є співвідношенням процесуальних дій, процесуальних рішень, реалізованих учасниками кримінального провадження, а також їх результатів із положеннями КПК, що визначають підстави, умови і порядок їх проведення чи прийняття, з урахуванням оптимальних затрат часу та зусиль на це.
Тобто, для констатації неефективності досудового розслідування необхідна оцінка досудового розслідування для того, щоб прийняти рішення про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.
Більш того, у кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідній постанові прокурора, адже постанова Генерального прокурора (особа, яка виконує його обов`язки), керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.
Зокрема, заступником Генерального прокурора у мотивах постанови, чому досудове розслідування слідчими слідчого відділу відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області він вважає більш ефективним, ніж досудове розслідування, яке на момент винесення постанови вже здійснювали детективи Бюро економічної безпеки України, і чому останні у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, спеціалізації не здатні були здійснити належне досудове розслідування кримінального провадження за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Карпатнафтохім», вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за підозрою генерального директора ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, необгрунтовано.
Водночас ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, процесуальне керівництво полягає в організації процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координації процесуальних дій, сприяння створення умов для нормального функціонування слідчих.
Однак, в слідчого судді відсутні будь-які дані, що згідно вимог ч. 2 ст. 36 КПК України процесуальним керівником надавалися органу досудового розслідування у письмовій формі вказівки, зокрема на проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, які були б відображенні в постанові від 28.09.2022 року й які органом досудового розслідування виконано не було, що в свою чергу стало підставою для винесення постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування.
При цьому, аби стверджувати про неефективність здійснення досудового розслідування детективами органами Бюро економічної безпеки України, прокурором в судовому засіданні слідчому судді жодних даних, що здійснення ефективного досудового розслідування слідчим відділом відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, який є територіально віддаленим від органу, який здійснює процесуальне керівництво - Офіс Генерального прокурора, забезпечать законність та обґрунтованості розслідування, своєчасному всебічному і повному з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення у конкретному провадженні, не надано.
Разом з тим, сам по собі факт того, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 26.05.2022 року по дату винесення заступником Генерального прокурора постанови - 28.09.2022 року, минуло чотири місяці та за вказаний проміжок часу слідчим не встановлено та не допитано як свідків службових осіб ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Ольфіс», ТОВ «Галлон Груп», ТОВ «Полінез», ТОВ «Компанія Глобус», ТОВ «Завод рейкових скріплень», не отримано тимчасового доступу до речей і документів, які свідчать про відкриття, використання та обіг коштів на розрахункових рахунках згаданих товариств, не отримано тимчасового доступу до документів щодо проведених ТОВ «Карпатнафтохім» експортно-імпортних операцій, не проведено огляду вилучених первинних документів тощо, не є і не могло бути свідченням неефективного досудового розслідування, яке здійснювали детективи Бюро економічної безпеки України, а також правовою підставою для проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, слідчим слідчого відділу відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Тобто, зі змісту постанови таких порушень заступником Генерального прокурора встановлено не було, то не було і неефективності, а відповідно, у прокурора не було і підстав передбачених ч. 5 ст. 36 КПК для доручення здійснення досудового розслідування, яке проводили детективи Бюро економічної безпеки України, у кримінальному провадженні іншому органу.
Зокрема, слід зауважити, що позиція слідчого судді повністю відповідає правовій позиції, що висловлена об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 24.05.2021 року у справі №640/5023/19, провадження №51-2917 кмо20.
Водночас, встановлені об`єднаною палатою критерії винесення постанови прокурора є визначальними і в даному випадку, оскільки об`єднана палата у вказаній правовій позиції звертала увагу на необхідність дотримання Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками належної правової процедури реалізації повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, зазначаючи, що така процедура є належною, якщо вона містить такі елементи: а) належний суб`єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові; г) вмотивованість такої постанови.
Разом з тим, постанова заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року не містить таких елементів, що зазначені в пунктах б,в,г, тобто відсутні оцінка досудового розслідування як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.
Більш того, об`єднана палата, посилаючись на положення ч.2 ст. 19 Конституції України, а також ст. 2 КПК зазначила про необхідність дотримання уповноваженими прокурорами під час застосування ч. 5 ст. 36 КПК України належної процедури, яка є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. А також вказали, що недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Отже, для доручення здійснення досудового розслідування іншому органу на будь-якому етапі досудового розслідування необхідна констатація неефективності досудового розслідування, в разі її відсутності потягне за собою порушення належної правової процедури реалізації повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК.
Таким чином, досудове розслідування кримінального провадження 42022000000000634 від 26.05.2022 року здійснювалося Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, а також за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто органом досудового розслідування, якому така справа була підслідна в силу вимог ч. 3 ст. 216 КПК України, однак заступник Генерального прокурора ОСОБА_9. без встановлення неефективності змінив підслідність та передав для розслідування слідчому відділу відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, якому взагалі не підслідні такі категорії справ. Тобто, не дотримався належної процедури, що в свою чергу порушивши право на справедливий суд.
Разом з тим, постанова заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року, суперечать як самій сутності інституту підслідності, так і порушена належна правова процедура, передбаченої ч. 5 ст. 36 КПК України, а саме, що доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 відбулось без встановлення неефективності досудового розслідування, що прямо суперечить положенням ст.ст. 36, 216 КПК України.
Щодо твердження прокурора про не підслідність даної скарги Печерському районному суду м. Києва, слід зазначити наступне.
Оскільки, у скарзі адвокат оскаржує рішення заступника Генерального прокурора (м. Київ, вул. Різницька, 13/15), що відноситься до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 110, 216, 303, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
Постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.09.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року, - скасувати.
Зобов`язати заступника Генерального прокурора прийняти, протягом трьох днів з дня набрання ухвалою законної сили, процесуальне рішення у формі постанови про повернення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 року до Бюро економічної безпеки України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2
