ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.10.2022Справа № 916/4093/21
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Петрук Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНТ А"
(вул. Базарна 5/4, м. Одеса, Одеська область, 65048)
до Міністерства юстиції України
(вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 )
про визнання протиправним та скасування наказу
За участі представників учасників справи згідно протоколу
ВСТАНОВИВ:
30.12.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПРІНТ А" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2020р. №3735/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області №916/4093/21 від 04.01.2022 вирішено передати позовну заяву з доданими до неї документами за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
25.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №916/4093/21.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 справу №916/4093/21 передано на розгляд судді Лиськову М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи №916/4093/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2022.
Водночас 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в країні введено воєнний стан.
14.03.2022 прийнято Указ Президента України №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Судове засідання призначене на 02.03.2022 не відбулось.
Ухвалою суду від 15.04.2022 підготовче судове засідання призначено на 18.05.2022.
Ухвалою суду від 18.05.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 08.06.2022.
Ухвалою суду від 08.06.2022 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 22.06.2022.
20.06.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує із наведених у відзиві обставин.
Ухвалою суду від 22.06.2022 судом залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою суду від 22.06.2022 судом, відповідно до статті 185 ГПК України оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.07.2022.
У судовому засіданні 06.07.2022 судом ухвалено відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 07.09.2022.
В судовому засіданні 07.09.2022 після вступного слова учасників справи судом ухвалено відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 05.10.2022
05.10.2022 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
У судовому засіданні 05.10.2022 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує позивач, на підставі протоколу № 1 від 29.01.2018, статуту, посвідченого 29.01.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Медведенко Г.В. та акту приймання-передачі нерухомого майна №1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 05.03.2018, державна реєстрація якого була проведена Усатівською сільською радою Біляївського району Одеської області, ТОВ «СПРІНТ А» набуло права власності на нежитлові приміщення № 6 та № 7, а також квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , шляхом внесення їх до статутного капіталу Товариства його засновником - ТОВ «СПРІНТ А». Зазначене нерухоме майно належало засновнику на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 05.01.2018 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А.
Товариство з обмеженою відповідальністю є власником чотирьох об`єктів нерухомості в будинку під АДРЕСА_4 , про що свідчить/інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
27.10.2020 на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/rn/2020-rik) був опублікований прийнятий Міністерством юстиції України (далі за текстом - «Відповідач») Наказ від 26.10.2020 № 3735/5 (далі за текстом - «Оскаржуваний наказ»).
Згідно тексту оскаржуваного наказу, Відповідачем було прийнято рішення про скасування всіх рішень державних реєстраторів, прийнятих починаючи з 2017 року за всіма об`єктами нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
Наказ обґрунтований зверненням зі скаргою до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції громадянина ОСОБА_1 , який посилався на порушення його прав відносно права власності на квартиру АДРЕСА_5 .
Наказ Міністерства юстиції України від 26,10.2020 № 3735/5. прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.08.2020 з розгляду скарги ОСОБА_1 {далі за текстом - «Скаржник») від 31.03.2020, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.04.2020 за № 10463-33-20.
Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує, що відповідач порушив процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 {далі - Порядок № 1128), внаслідок чого Висновок, складений за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та Наказ, виданий на підставі такого висновку не можуть вважатися правомірними, а тому підлягають скасуванню.
Таким чином, Товариство обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на наступні підстави:
- невідповідності розглянутої відповідачем скарги скаржника приписам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
- прийняття рішення Відповідачем за межами компетенції визначеної Законом;
- невідповідності висновку Відповідача від 18.08.2020 положенням Постанови Кабміну «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25 грудня 2015 року;
- прийняття оскаржуваного рішення після спливу строку для розгляду та вирішення скарги;
- невідповідності відомостей про орган, який проводив державну реєстрацію права власності.
Статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації, який полягає в тому, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Згідно з пунктом 1 частини другої вказаної статті Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до Закону №1952 визначена Порядком № 1128.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації далі - колегії), положення про які затверджуються. Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.
Відповідно пункту 2 Розділу І Положення «Про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 січня 2020 року за № 24/34307 (далі - Положення №71/5), Колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації' юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації). Колегія створюється Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження її складу відповідно до цього Положення.
Згідно пункту 5 Порядку №1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції' Мін`юсту чи його територіального органу.
Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.
Частиною 5 статті 37 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, по підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в встановленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, зазначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може - ствердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до пункту 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює «явність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають і значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що їдяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
- чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, і суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;
чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Частиною 8 статті 37 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;
на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або ствердження мирової угоди сторін;
наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
є рішення цього органу з того самого питання;
в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції країни прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
За твердженням позивача, яка належними та допустимими доказами не спростовано відповідачем, при задоволенні скарги ОСОБА_1 , відповідач вийшов за межі даних повноважень, скасувавши рішення державних реєстраторів, які не оспорювались Скаржником.
Так, у оскаржуваному наказі Відповідач зазначає про часткове задоволення - скарги ОСОБА_1 та за результатами розгляду скарги на рішення державних реєстраторів, які зазначені у скарзі, окрім іншого, також скасовує ділення реєстраторів Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» від 03.01.2018 №№ 39096036 та 39096009. Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що вказані рішення державних реєстраторів не оспорював Скаржник у своїй скарзі від 31.03.2020,
Таким чином, скасовуючи рішення державних реєстраторів Оперчук Ірини Михайлівни та Хоменко Юлії Анатоліївни Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області» від 03.01.2018 №№ 39096036 та 39096009, відповідач вийшов за межі компетенції, визначеної законом.
Також про відсутність компетенції Відповідача на розгляд скарги ОСОБА_1 , свідчить наявний судовий спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , предметом спору за яким є квартири в будинку під АДРЕСА_4 .
Так, згідно інформаційного модулю «Стан розгляду справ» сайту «СУДОВА ВЛАДА УКРАЇНИ» в проваджені Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 501/2736/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи ОСОБА_4 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, укладених 05.01.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередніченко Г.А. за реєстровими номерами 61 та 64 щодо продажу квартир в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Суд зауважує, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано того факту, що Мінюстом не встановлено у оспорюваному наказі порушень закону з боку приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., хоча означене рішення теж було скасовано оскаржуваним наказом.
В контексті наведеного, судом встановлено, що між Скаржником та іншою фізичною особою ОСОБА_3 на час розгляду Відповідачем скарги був наявний судовий спір відносно того ж об`єкту нерухомого майна, який розглядається та з тих самих підстав.
Таким чином, скасовуючи рішення державних реєстраторів Оперчук Ірини Михайлівни та Хоменко Юлії Анатоліївни Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» від 03.01.2018 №№ 39096036 та 39096009, приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. - відповідач вийшов за межі компетенції, визначеної законом.
Пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Також позивач вказує, що прийняття оскаржуваного рішення відбулося після спливу строку для розгляду та вирішення скарги.
Згідно абз. 3 частини 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі Відповідача, скарга ОСОБА_1 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08,04.2020 за № 10463- 33-20. Розгляд скарги закінчився 18.08.2020, а питання про її задоволення вирішено оскаржуваним наказом лише 26.10.2020. тобто після спливу 45 календарних днів - строку визначеному для розгляду і вирішення скарги, визначеною абз. 3 частини З статті 37 Закону.
Щодо невідповідності розглянутої відповідачем скарги приписам ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Приписами частини п`ятої статті 37 Закону визначено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Суд погоджується із твердженням позивача стосовно того, що в порушення наведених приписів Закону, розглянута відповідачем скарга не містила жодного документу, який би підтверджував порушенням прав Скаржника оспорюваними рішеннями державних реєстраторів.
Таким чином скасовуючи право власності позивача ТОВ «СПРІНТ А» на нерухоме майно, відповідач в порушення ч. 5 ст. 37 Закону задовольнив скаргу особи, право власності якої не мало державної реєстрації та яка не надала жодного документу, який би підтверджував порушення її прав.
Крім того, належні Товариству квартири № 8 та № 29 жодним чином не межують з квартирою АДРЕСА_6 та відповідно ніяким чином не могли порушувати прав Скаржника.
Також порушенням приписів ч. 5 ст. 37 Закону, є задоволення скарги, поданої з пропуском строку для звернення зі скаргою (протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю).
Так на сторінці 2 скарги зазначається, що «Ми звернулись до адміністративного суду з позовом у 2017 році». Вказане свідчить, що скаржнику було відомо про обставини, на які він посилається у скарзі, щонайменше у 2017 році, тобто набагато раніше ніж зазначено ним у скарзі - 11.02.2020. Вказане свідчить на пропуск Скаржником строку визначеного законом для звернення із скаргою.
Крім того, позивачем були отримані копії ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та 02.02.2018, які підтверджують факт звернення членів кооперативу ВК ЖБК БАВАРІЯ до суду з аналогічними вимогами, що викладені у скарзі до Колегії. Наведене також підтверджує обізнаність Скаржника більше ніж 60 днів до дня подачі скарги до Колегії.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною. Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.
За приписами ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Як вже зазначалось, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною, а тому ОСОБА_1 міг дізнатись про порушення свого права з моменту його реєстрації, тобто з 2017 року, і саме з цієї дати слід починати відлік часу на оскарження рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права протягом 60 календарних днів.
Натомість, як свідчать матеріали справи, зі скаргою ОСОБА_1 звернулась до Мін`юсту лише 08.04.2020, тобто поза межами встановленого строку, що є підставою для відмови у задоволенні скарги згідно приписів п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 6 Порядку № 1128.
Відповідачем, всупереч наведених положень, прийнято скаргу до розгляду, що свідчить про протиправність рішення Міністерства юстиції України та є безумовною підставою для скасування спірного наказу Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5.
Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідачем при видачі оскаржуваного Наказу порушено приписи ч. 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в редакції, чинній на дату реєстрації скарги), п. 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (в редакції, чинній станом на час розгляду скарги).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відхилені судом як такі, що не спростовують висновків суду.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статті 76-79 ГПК України місять приписи щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів.
Належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач та третя особа суду не подали.
Отже, встановлені судом обставини у сукупності свідчать про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3735/5 від 26.10.2020 «Про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНТ А" підлягають задоволенню повністю в межах заявлених вимог.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. З огляду на що, заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3735/5 від 26.10.2020 «Про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020».
3. Стягнути з Міністерства юстиції України (Україна, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код: 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПРІНТ А" (вул. Базарна 5/4, м. Одеса, Одеська область, 65048; ідентифікаційний код: 41898377) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.11.2022
Суддя М.О. Лиськов
