Ухвала
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 761/23538/20
провадження № 61-10026ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «ТВК» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: запропоновано заявниці сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
08 листопада 2022 року від заявниці на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заява про усунення недоліків касаційної скарги; квитанція про сплату судового збору.
Таким чином недоліки касаційної скарги усунуто.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, заявниця у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 607/83/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17. Таке обґрунтування відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України щодо підстав касаційного оскарження.
Водночас, посилання заявниці у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі № 909/887/18 та від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14 не є належним обґрунтуванням такої підстави касаційного оскарження судового рішення, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки у вказаних справах правовідносини не є подібними до справи, про перегляд якої подано касаційну скаргу.
На предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
У справі № 909/887/18 судами вирішувався спір щодо компенсації вартості недопроданого товару за договором поставки та повернення майна, а отже, висновки у цій справі не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, у справі № 761/23538/20, що переглядається.
У справі № 750/3192/14 спір стосується оскарження членом адвокатського об`єднання, якого виключили з числа членів останнього, відповідного рішення президії цього об`єднання та рішення його загальних зборів про припинення адвокатського об`єднання і передання всього майна громадській організації, а тому висновки у цій справі не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, у справі № 761/23538/20, що переглядається.
Наведене свідчить, що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи те, що заявницею усунуто недоліки касаційної скарги, касаційна скарга містить посилання на підставу оскарження судового рішення, а саме, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної справи.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «ТВК» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали зазначеної цивільної справи № 761/23538/20.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний
