Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/2654/18Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля М.П.,
суддів Кравця О.О.,
Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ПЛЮС+» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ПЛЮС+» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації.
06 вересня 2022 року від ОСОБА_1 за вх. № 28309/22 надійшло клопотання (звернення), за результатом розгляду якого третя особа просила суд, керуючись ст. 55 Конституції України:
«звернутись з мотивованою ухвалою (постановою) до Великої палати Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі.
Так після встановлення судом що завод «Продмаш», ТОВ «Темп плюс +» та ТОВ «Темп плюс сервіс» порушили норми володіння, користування майном у багатоквартирному будинку, а саме:
ч.1 ст. 355 ЦК України в якій зазначено: «Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
ч.3 ст. 355 ЦК України в якій зазначено: «Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом».
ч.1 ст. 368 ЦК України в якій зазначено: «Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
ч.2 ст. 368 ЦК України в якій зазначено: «Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом».
ч.1 ст. 369 ЦК України в якій зазначено: «Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними».
ч.2 ст. 369 ЦК України в якій зазначено: «Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена».
ч.4 ст. 369 ЦК України в якій зазначено: «Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень».
Що підтверджується наказом управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/123ДБК від 22.05.2018 р., про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 008212080240 від 22.05.2012р., згідно з яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ОД 008212080240 від 22.05.2012 року «Реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири АДРЕСА_1 », замовник - ТОВ «Темп Плюс». В якому відсутні відомості стосовно надання згоди співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 на проведення реконструкції та захвату земельної ділянки.
Поставити питання чи відповідає п.1 п.2, ст.244 КАС в частині не відображення в судовому рішенні порушення позивачем норм ч.1 ст. 355, ч.3 ст. 355, ч.1 ст. 368, ч.2 ст. 368, ч.1 ст. 369, ч.2 ст. 369, ч.4 ст. 369 ЦК України - нормам статті 55, 64, 124 Конституції України».
Також, 06 вересня 2022 року від ОСОБА_1 за вх. № 28330/22 надійшло клопотання (звернення), за результатом розгляду якого третя особа просила суд:
«звернутись з мотивованою ухвалою (постановою) до Великої палати Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі.
Так після встановлення судом що в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2014 р. за №ОД142142600351 зазначено дата початку будівництва: 24.05.2007 р., дата закінчення будівництва: 05.03.2012 р., та декларацій про початок виконання будівельних робіт № ОД №008212080240 від 22.05.2012р., 22.05.2012р. не може вплинути на які небудь події коли вона зареєстрована після закінчення будівельних робіт.
Що підтверджується наказом управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/123ДБК від 22.05.2018 р., про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт за №ОД 008212080240 від 22.05.2012р., згідно з яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ОД 008212080240 від 22.05.2012 року «Реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири АДРЕСА_1 » замовник - ТОВ "Темп Плюс». В якому відсутні відомості стосовно надання згоди співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на проведення реконструкції та захвату земельної ділянки.
Поставити питання чи відповідає п.1 п.2, ст.244 КАС в частині не відображення в судовому рішенні, що в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2014р. за №ОД142142600351 зазначено, дата почату будівництва: 24.05.2007 р., дата закінчення будівництва: 05.03.2012р. та декларацій про початок виконання будівельних робіт № ОД №008212080240 від 22.05.2012р. не може вплинули на які небудь події коли вона зареєстрована після закінчення будівельних робіт».
Також, 06.09.2022 року від ОСОБА_1 за вх. № 28332/22 надійшло клопотання (звернення), за результатом розгляду якого третя особа просила суд:
«звернутись з мотивованою ухвалою (постановою) до Великої палати Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі.
Так після встановлення судом що в діях посадових осіб заводу «Продмаш», ТОВ «Темп плюс +» та ТОВ «Темп плюс сервіс» вбачається склад кримінального правопорушення передбачений ст. ст. 358, 366 КК України
Що підтверджується наказом управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/123ДБК від 22.05.2018 р., про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 008212080240 від 22.05.2012р., згідно з яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ОД 008212080240 від 22.05.2012 року «Реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири АДРЕСА_1 », замовник - ТОВ «Темп Плюс». В якому відсутні відомості стосовно надання згоди співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 на проведення реконструкції та захвату земельної ділянки.
Поставити питання чи відповідає п.1 п.2, ст.244 КАС в частині не відображення в судовому рішенні ознак фіктивності декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 008212080240 від 22.05.2012 року - нормам статті 55, 64, 124 Конституції України».
В обґрунтування наданих клопотань, ОСОБА_1 зазначав, що завод «Продмаш» та ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» без узгодження з співвласниками багатоквартирного будинку на підставі фіктивних декларацій про початок виконання будівельних робіт № ОД № 008212080240 від 22.05.2012 року розпочали будівництво готелю, самовільно захопивши прибудинкову територію та використали конструктивні елементи будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , співвласниками якого являються треті особи. Самовільно захватили цілу стіну багатоповерхового будинку, приєднавши до неї незаконно збудований об`єкт готель «GAUDI», загальною площею 350 кв.м. ОСОБА_1 зазначає, що завод «Продмаш» та ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» порушили ч. 1, ч. 3 ст. 355, ч. 1, ч. 2 ст. 368, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 369 ЦК України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року клопотання (звернення) ОСОБА_1 за вх. № 28309/22, вх. № 28330/22, вх. № 28332/22 від 06.09.2022 року повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, зазначити в судовому рішенні : «звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується» та направити клопотання (звернення) за вх. № 28309/22, вх. № 28330/22, вх. № 28332/22 для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що головним обов`язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України). Апелянт звертає увагу суду на те, що Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, що зобов`язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України. Посилаючись на висновки Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», апелянт вказує, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд будь-якої інстанції за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.І50 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно- правових актів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у клопотаннях (зверненнях) ОСОБА_1 визначеної КАС України підстави для подання таких клопотань (звернень) та встановлення судом факту, що КАС України взагалі не передбачено прав учасників справи на звернення із такими клопотаннями (зверненнями) до суду першої інстанції та відповідно повноважень суду вирішувати такі клопотання (звернення) є підставою для повернення клопотань (звернень) третьої особи на підставі положень ст.167 КАС України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ч.1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Проаналізувавши зміст клопотань (звернень) ОСОБА_1 за вх. № 28309/22, вх. № 28330/22, вх. № 28332/22, колегія суддів зазначає, що вони фактично містять в собі висновки, зроблені третьою особою, стосовно порушення позивачем норм Цивільного кодексу України та наявності в діях його посадових осіб складу кримінального правопорушення. З урахуванням власних висновків, третя особа просила суд першої інстанції звернутись до Великої Палати Верховного Суду, який в свою чергу може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Закону Конституції України, з питанням про відповідність вимог ч.1, ч.2 ст. 244 КАС України в частині не відображення певних відомостей в судовому рішенні Конституції України.
При цьому, повноваження суду для звернення до Верховного Суду чітко регламентовані положеннями КАС України. Зокрема, у відповідності до положень ч. 4 ст. 7 КАС України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Жодних інших норм права, які б дозволяли суду першої інстанції звертатись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, КАС України не містить.
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно повернуто клопотання (звернення) ОСОБА_1 за вх. № 28309/22, вх. № 28330/22, вх. № 28332/22 без розгляду на підставі положень ч. 2 ст. 167 КАС України, оскільки вказані клопотання, з огляду на зміст та обсяг процесуальних можливостей суду, є завідомо безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ПЛЮС+» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва
