ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3987/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представника Національного банку України - Колосюка С. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022
у справі № 910/3987/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вона"
до 1) Національного банку України; 2) Державної казначейської служби України
про відшкодування збитків у розмірі 5 147 159,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі 5 147 159,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/3987/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/3987/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 210 000,00 грн 3% річних та 429 507,00 грн інфляційних втрат; в цій частині справу № 910/3987/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/3987/20 (суддя Трофименко Т. Ю.) позов ПрАТ "Страхова компанія "Вона" до Національного банку України та Державної казначейської служби України про стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 3% річних у розмірі 210 000,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 429 507,00 грн залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (колегія суддів: Куксов В. В. - головуючий, Поляков Б. М., Шаптала Є. Ю.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/3987/20 скасовано.
У касаційній скарзі Національний банк України просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/3987/20.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення ст. 202, 226 ГПК України без врахування висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 01.11.2021 у справі №904/5646/20.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Страхова компанія "Вона" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Державної казначейської служби України про відшкодування збитків у розмірі 5 147 159,00 грн.
Позов мотивований посиланням на прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг протиправного Розпорядження № 3098 від 13.12.2016 та подальшої протиправної поведінки щодо невиконання Розпорядження Державної регуляторної служби України № 36 від 13.02.2017 про скасування вищевказаного розпорядження, що призвело до порушення права позивача на провадження страхової діяльності, як виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню протягом тривалого періоду часу з 14.03.2017 по 29.03.2019 та завдало позивачу суттєвих збитків.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №910/3987/20 замінено відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на його правонаступника Національний банк України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, у справі №910/3987/20, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/3987/20 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/3987/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 3% річних у розмірі 210 000,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 429 507,00 грн; в цій частині справу № 910/3987/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі №910/3987/20 (в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування шкоди, у зв`язку з порушенням ділової репутації у розмірі 1 404 000,00 грн, 3% річних у розмірі 42 120,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 22 932,00 грн) залишено без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу №910/3987/20 передано на розгляд судді Трофименко Т. Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2021 справу №910/3987/20 прийнято до провадження, підготовче засідання у справі № 910/3987/20 призначено на 02.08.2021.
Після призначення справи до розгляду сторони подали до Господарського суду міста Києва письмові пояснення з врахуванням висновків, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у цій справі.
Надалі підготовче засідання у справі № 910/3987/20 судом першої інстанції відкладалось, а також в засіданні оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 29.09.2021 за участю представників позивача та відповідача - НБУ підготовче засідання у справі № 910/3987/20 було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні 20.10.2021 судом першої інстанції розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення представника позивача та оголошено перерву в засіданні до 22.11.2021, 11 год. 20 хв.
Після перерви представник позивача в судове засідання 22.11.2021 не з`явився, розгляд справи судом першої інстанції відкладено на 13.12.2021, 12 год. 15 хв.
Разом тим, 22.11.2021 о 15 го. 35 хв., тобто після проведення судового засідання в Господарському суді міста Києва було зареєстроване клопотання ПрАТ "Страхова компанія "Вона" про відкладення розгляду справи, а також додаткові письмові пояснення.
В судове засідання 13.12.2021 представник позивача повторно не з`явився, у зв`язку з чим суд першої інстанції залишив позов ПрАТ "Страхова компанія "Вона" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що позивач уповноваженого представника в засідання суду в черговий раз не направив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 про виклик в судове засідання на 13.12.2021), у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст.202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не вказав, яким саме чином неявка представника позивача у даному випадку перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи та вирішенню спору по суті, як не вказав чим саме нез`явлення представника позивача судове засідання перешкоджає вирішенню спору, при умові, що явка такого в засідання обов`язковою не визнавалась, жодних документів та пояснень по суті спору від нього та/або відповідачів - не витребовувались, а в матеріалах справи наявний наданий позивачем обсяг документів в обґрунтування позовних вимог, і судом першої інстанції жодним чином не зазначено, чому наданий позивачем обсяг документів в обґрунтування позову є недостатнім для вирішення відповідного спору.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на обов`язковість для суду першої та апеляційної інстанцій вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду, не врахував в сукупності усіх обставин даної справи та помилково залишив позов без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 зазначила, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Крім того за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Правові висновки аналогічного змісту також викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №904/5646/20.
Як вбачається із матеріалів справи та правильно враховано судом апеляційної інстанції, постановою Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/3987/20 задоволено частково касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Вона"; рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 910/3987/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 2 808 000,00 грн, 3% річних у розмірі 210 000,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 429 507,00 грн; в цій частині справу № 910/3987/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. При цьому постанові суду касаційної інстанції надано відповідні вказівки, які згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Відтак, залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов`язкових вказівок суду вищої інстанції.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2020 у справі № 910/7827/17.
Окрім того, в судовому засіданні 20.10.2021 судом першої інстанції було розпочато розгляд справи по суті та заслухано пояснення представника позивача.
Відтак, касаційний суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду, не врахував в сукупності усіх обставин даної справи та помилково залишив позов без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
При цьому висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать правовим висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №910/16978/19, №916/3616/15 та №904/5646/20 щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України з огляду на відмінність фактичних обставин у вказаних справах із справою, яка розглядається.
Враховуючи викладене, надавши оцінку доводам скаржника, з огляду на приписи ст. 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів відхиляє доводи Національного банку України як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №910/3987/20 прийнята у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №910/3987/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.
Судді Огороднік К. М.
Пєсков В. Г.
