Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/4504/20 пров. № А/857/11241/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді:Улицького В.З.
суддів:Заверухи О.Б., Большакової О.О.
при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року (рішення ухвалене у м. Ужгороді судом у складі головуючого судді Скраль Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» до Галицької митниці Дежмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Дежмитслужби, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/210028/1 від 03.11.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00604.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 03 жовтня 2020 року з метою митного оформлення товару до Галицької митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA209140/2020/103585, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 12915,00 дол. США з розрахунку 0,63 дол. США за 1 кг. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. Вказані документи не містять розбіжностей, однак всупереч діючим нормам митного законодавства відповідач відмовив у оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості такого. Вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним, оскільки воно не містить відомостей щодо інформації та джерел, що були використанні при його прийнятті. Окрім того, підставою для не застосування першого методу визначення митної вартості товару були обставини, що жодним чином не впливають на числові показники митної вартості, не можуть бути предметом митного контролю, а отже підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Вважає, що поданими до митного оформлення товару документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціни, а тому відповідач не мав підстав для незастосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту. Просив позов задоволити.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/210028/1 від 03.11.2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00604.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 року Апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено. ? ? суду від 21.03.2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Фруіт задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року скасовано. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 вересня 2020 року між AKCA AGRONOMY GIDA VE TARIM URUNLERI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (далі ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ") (Покупець) укладено Контракт №65.
Згідно пп. 2.1 вказаного контракту, постачальник зобов`язується поставити і передати товар свіжі фрукти, що виробляються виробником покупцю, а покупець зобов`язується прийняти такий товар на умовах та положеннях контракту.
Поставка товару здійснюється партіями, які формуються за замовленням покупця і вказуються в інвойсах, що виставляються на кожну партію товару, в яких вказані опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру товару, умови поставки і оплати товару, строки поставки, загальна вартість партії товару (пункт 2.2 контракту).
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що ціна товару вказану в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару. Ціна товару може змінюватися протягом строку дії контракту. Нові ціни можуть бути встановлені на підставі письмової домовленості між сторонами.
Відповідно до пункту 3.3 контакту, загальна вартість такого складає 3000000,00 дол. США.
Згідно з пунктом 4.1 контракту доставка товару здійснюється на підставі усної домовленості сторін у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 і вказується в інвойсах.
Вартість товару оплачується покупцем на умовах, обумовлених сторонами, та вказується в інвойсах. При цьому можлива відстрочка платежу на строк не більше, ніж 20 календарних днів (пункт 6.1 контракту).
На підставі укладеного контракту та інвайса №КСА2020000000004663 від 28.10.2020 ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" придбало виноград свіжий сорту Sultani в кількості 20500,00 кг (2090 ящиків) загальною вартістю 12915,00 дол. США.
Вартість за одиницю товару вказана у розмірі 0,063 дол. США. Місце доставки Alasehir.
З метою транспортування придбаного товару на територію України між ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор) укладено договір-заявка на перевезення П/Е від 28 жовтня 2020 року.
Згідно тексту договору від 28.10.2020, такий стосується перевезення вантажу фруктів; дата завантаження 28.10.2020; місце завантаження Фенікс-Алашахір; адреса вивантаження Україна, м. Львів.
Вартість послуг перевезення, відповідно до рахунку на оплату № Т0311 від 03 листопада 2020 року складає 56593,00 грн.
З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209140/2020/103585, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 12915,00 дол. США з розрахунку 0,63 дол. США за 1 кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2020/103585 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: контракт №65 від 09.09.2020р., інвойс №КСА2020000000063 від 28.10.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) А №822813 від 28.10.2020р., митну декларацію країни відправлення 20353300ЕХ009845 від 28.10.2020р., фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4151715 від 28.10.2020 року; сертифікат з перевезення (походження) товару 0309513 від 28.10.2020 року, договір про перевезення П\Е від 28.10.2020 року, рахунок про надання транспортних послуг №Т0311-01 від 03.11.2020 року, довідка про вартість перевезення товару від 03.11.2020 року.
На вимогу митного органу, додатково надано проформу та платіжне доручення.
За результатами розгляду поданих декларантом документів Галицькою митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/210028/1 від 03.11.2020 із застосуванням резервного методу, згідно з яким скоригована митна вартість товару визначена в розмірі 20500,00 дол. США з розрахунку 1,0 дол. США (курс валюти 28,5827) за 1 кг.
Зазначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, а саме МД №UA500500/2020/513045 від 31.10.2020.
Прийняте Галицькою митницею Держмитслужби рішення аргументоване наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, що ґрунтуються на наступному:
- у графі 3 CMR Місце розвантаження вказано Україна, що суперечить п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів;
- згідно з графою 5 CMR вантаж переміщується під книжкою МДП TIR CARNET №YX82944543, однак такий документ не подано до митного оформлення;
- відповідно до п.6.1 Контракту умови повинні бути передбачені у інвойсі, проте така інформація відсутня.
У зв`язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів Галицькою митницею Держмитслужби відмовлено ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" в митному оформленні товарів, про що складено картку відмови №UA209140/2020/00604, з причин неможливості завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр. 12,45,43,44 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 03.11.2020 року № UA209000/2020/210028/1, (порушено умови декларування передбачені п.1 , п.8 ст. 257 МКУ, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450.
Згідно частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частини 1 статті 52 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини 5 статті 264 та частини 1 статті 54 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Положення частини 5 статті 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.
Частинами 2, 3 статті 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно поданої ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом за ціною договору.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" було подано контракт №65 від 09.09.2020р., інвойс №КСА2020000000063 від 28.10.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) А №822813 від 28.10.2020р., митну декларацію країни відправлення 20353300ЕХ009845 від 28.10.2020р., фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4151715 від 28.10.2020 року; сертифікат з перевезення (походження) товару 0309513 від 28.10.2020 року, договір про перевезення П\Е від 28.10.2020 року, рахунок про надання транспортних послуг №Т0311-01 від 03.11.2020 року, довідка про вартість перевезення товару від 03.11.2020 року.
Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Однак такі документи не були взяті до уваги Галицькою митницею Держмитслужби при прийнятті оскарженого рішення.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на неповноту подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 4 ст. 53 МК України.
Враховуючи не встановлення у запиті конкретного переліку документів, що необхідно подати та не зазначення конкретних сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, такі мотиви відповідача є протиправними.
Вказаними діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Норми частини 2 статті 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 МК України).
За результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.
Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.
З приводу того, що у міжнародній транспортній накладній вказане місце розвантаження товару - Україна, то це на думку суду не впливає на складові митної вартості, оскільки вартість перевезення не включена до ціни договору та погоджено позивачем і перевізником за узгодженим маршрутом м.Алашахір (Туреччина) п/п Порубне - м. Львів (Україна). Вартість перевезення за цим маршрутом позивач сплати в сумі 56593,00 грн..
Далі відповідач вказав, що у міжнародній транспортній накладній зазначено, що вантаж переміщувався під книжкою МДП TIR Carnet №YX82944543, однак позивач не надав її до митного оформлення товару.
Згідно Митної конвенції про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП - TIR Carnet це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур.
На підставі цього визначення можна зробити висновок, що TIR Carnet не є документом, що підтверджує складові митної вартості, так є товаросупровідним документом, а не перевізним документом.
Окремі недоліки у заповненні CMR, як і припущення митного органу про можливість існування інших документів, що не були подані при митному оформленні товару, та такі відповідачем не витребовувалися від декларанта, не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту у разі, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.
При оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.
Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 зазначеної статті МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
Відповідно до положень пунктів 2, 4 частини 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі Правила).
Згідно пункту 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
В оскарженому рішенні відповідач зазначеного порядку не дотримався.
Положення частини 7 статті 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 року у справі №260/4504/20 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. Б. Заверуха О. О. Большакова Повне судове рішення складено 30.08.2022
