ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року

м. Київ

справа № 260/4504/20

адміністративне провадження № К/990/11829/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року (судді: Гінда О.М., Затолочний В.С., Ніколін В.В.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт»

до Львівської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Фруіт" (надалі також - Позивач, ТОВ "Голден Фруіт") звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Дежмитслужби (надалі також - Відповідач; правонаступник - Львівська митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 3 листопада 2020 року №UA209000/2020/210028/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00604.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року позов задоволено.

Восьмий апеляційний адміністративний суд не погодився із рішенням суду першої інстанції, а тому постановою від 15 березня 2022 року його скасував і ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника Позивача щодо відкладення розгляду справи, оскільки витребовувані апеляційним судом документи на офіційну електронну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду (inbox@8aa.court.gov.ua) не надходили. Крім цього, суд апеляційної інстанції вважав, що представнику Позивача було надано достатньо часу для подання документів, які витребовувалися у судовому засіданні від 15 лютого 2022 року, а тому вказане клопотання розцінено апеляційним судом як затягування розгляду справи представником Позивача.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки Позивач не забезпечив переклад документів, поданих до митного оформлення, українською мовою, це унеможливлює надання правової оцінки поданим документам до митного оформлення, а отже такі не можна вважати належними та допустимим доказами у цій справі.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вважаючи, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року прийнята без врахування всіх обставин справи, необґрунтовано та однобічно, з нехтуваннями правових висновків Верховного Суду, з порушенням принципу доступу до правосуддя та з порушенням норм процесуального права, в результаті чого було скасовано законне рішення суду першої інстанції, Позивач стверджує, що суд апеляційної інстанції без законних підстав здійснив розгляд справи без участі його представника, незважаючи на те, що останній просив відкласти розгляд справи.

Так, Позивач стверджує про те, що у зв`язку із воєнним станом витребуваний 15 лютого 2022 року переклад документів було направлено в електронному вигляді на електронну пошту asspd346@spd.ics.gov.ua, з якої і отримував поштову кореспонденцію від Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому у зв`язку із подіями, що пов`язані із введенням воєнного стану, які відбувались 13 березня 2022 року у Львівській області на Яворівському полігоні та з метою не наражати представника на небезпечну поїздку до м. Львова до апеляційного суду подано клопотання про продовження строків розгляду справи та відкладення її розгляду для надання можливості представнику надати суду запитувані документи: а саме оригінал платіжного доручення та оригінали перекладів документів.

У відзиві на касаційну скаргу представник Відповідача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року - без змін.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, основні доводи представника Відповідача зводяться до того, що Позивачем не надано доказів, які підтвердили обставини щодо неможливості надіслати у визначені законодавством строки витребувані апеляційним судом переклади документів.

При цьому звертає увагу на те, що на офіційну адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду не надходили відповідні переклади документів, на підставі яких здійснювалось митне оформлення товарів.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Як свідчить апеляційна скарга та відзив на неї, сторони просили здійснювати розгляд справи за їх присутності.

Ухвалою від 12 січня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні за участі сторін на 15 лютого 2022 року.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15 лютого 2022 року зобов`язано представника Позивача надати у судове засідання 15 березня 2022 року переклад документів з турецької мови, які подавалися до митної декларації №UA209140/2020/10382, та оригінал платіжного доручення № 196.

14 березня 2022 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Представника Позивача, в якому повідомлено, що відповідні копії документів надіслані в електронному вигляді на поштову адресу asspd346@spd.ics.gov.ua, крім цього, зазначено, що такі документи будуть подані безпосередньо до суду апеляційної інстанції у наступному судовому засіданні.

Також, як підтверджується змістом цього клопотання, Представник Позивача стверджував, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану є неможливим приїзд працівника для участі в судовому засіданні. При цьому звернута увага на те, що 25 лютого 2022 року на сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду було опубліковане оголошення з рекомендаціями на час запровадження військового стану утриматись від відвідування суду та надсилати клопотання про відкладення розгляду справи.

З урахуванням цього представник Позивача просив відкласти судовий розгляд справи.

Разом з тим, як підтверджується протоколом судового засідання від 15 березня 2022 року та постановою апеляційного суду, суд дійшов висновків щодо відсутності підстав для відкладення розгляду справи і у зв`язку із ненаданням витребовуваних судом документів - про відсутність підстав для задоволення позову та скасував у зв`язку із цим рішення суду першої інстанції.

Надаючи правову оцінку таким процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд спорів адміністративними судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання адміністративними судами цих вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві.

Аналізуючи чи під час ухвалення рішення у справі, апеляційний суд виконав визначене перед ним завдання та чи дотримався справедливої процедури при вирішенні спору у цій справі, тобто чи було забезпечено реальну участь представника Позивача в розгляді справи, змагальності процесу, рівності сторін та розумні строки розгляду Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Тобто, відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у наступних випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

У касаційній скарзі Позивач зазначає, що йому було безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи в апеляційному порядку.

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при касаційному розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед адміністративним судом, та в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору.

При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.

Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.

Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

Представник Позивача просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, що, на його думку, не давало можливості надати витребуваний за ініціативою апеляційного суду оригінал платіжного доручення.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. Не можуть бути відкладеними судові засідання, на яких має розглядатися питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

25 лютого 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд на офіційному сайті виклав оголошення, за змістом якого:

"…У зв`язку із запровадженням на усій території України військового стану задля Вашої безпеки рекомендуємо утриматися від відвідування суду. Нагадуємо, що Ваше право на участь у судовому процесі є невід`ємним та непорушним.

Щодо апеляційного перегляду справи пропонуємо за Вашим вибором:

- за наявності у матеріалах справи всіх необхідних доказів, письмових документів направити клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами. Якщо Ви вважаєте, що Ваша позиція може бути додатково обґрунтована, просимо направляти Ваші аргументи разом із клопотанням у письмових заявах.

- направити клопотання про відкладення розгляду справи..."

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Аналіз наведеного вище, свідчить, що в умовах воєнного стану саме задля забезпечення визначених статтею 3 Основного Закону положень, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів суди попередили сторін щодо можливості скористатися визначеними КАС України процедурами щодо подання заяв про розгляд справи без участі сторін (в порядку письмового провадження) або відкладення розгляду справи.

За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та ін, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Так, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України відбулась атака й на Львівську область, зокрема, на військові частини. 13 березня 2022 року здійснено авіаудар по Яворівському військовому полігоні, що розташований на відстані близько 30 кілометрів від міста Львів, де знаходиться Восьмий апеляційний адміністративний суд.

Враховуючи запровадження воєнного стану та зважаючи на викладене Восьмим апеляційним адміністративним судом оголошення представник Позивача 14 березня 2022 року подав заяву щодо відкладення судового розгляду.

Наведене вище свідчить про те, що у посадових осіб Позивача, місцезнаходження якого є м.Свалява Закарпатської області, та представника Позивача, який проживає також в Закарпатський області, могли бути не ілюзорні, а реальні побоювання щодо власної безпеки при переміщенні для участі в судовому засіданні.

У попередньому судовому засіданні (15 лютого 2022 року) представник Позивача брав участь, матеріали справи не дають підстав вважати, що своїми діями чи недобросовісною поведінкою останній намагався затягнути розгляд справи, чим би сприяв порушенню розумних строків розгляду справи.

При цьому представник Позивача на виконання вимог суду апеляційної інстанції 28 лютого 2022 року помилково надіслав копії витребуваних документів в електронному вигляді не за офіційною адресою Восьмого апеляційного адміністративного суду, а за електронною адресою, з якої надходили повістки. Про факт надіслання було зазначено у клопотанні про відкладення судового розгляду (том 3, а.с.28-29).

Суд звертає увагу на те, що саме ненадання відповідних доказів до суду апеляційної інстанції слугувало підставою для відмови у позові, тобто безпосередня участь у судовому засіданні представника Позивача, якого було зобов`язано подати відповідні докази, впливала на результат розгляду справи. При цьому за реалізації представником Позивача права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції останній не зміг би забезпечити подання оригіналу платіжного доручення, обов`язок щодо подання якого визначив самостійно апеляційний суд у попередньому судовому засіданні - 15 лютого 2022 року.

Неведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, з метою своєчасного судового розгляду не дотримався передбачені частиною першою статті 2 КАС України вимоги щодо справедливого судового розгляду, що призвело до того, що справа розглянута за відсутності представника Позивача з порушенням загальних принципів адміністративного судочинства; дискреційні повноваження щодо вирішення питання про відкладення судового розгляду суд апеляційної інстанції використав без дотримання принципу пропорційності.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, з-поміж іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює, зокрема, можливість коментувати представлені докази і пояснення у належній формі та у встановлений час.

Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі "Салов проти України" (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ("Руїс-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі "Лазаренко та інші проти України" (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, як і тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами

концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 15 березня 2022 року без представника Позивача, який виявив бажання бути присутнім в судовому засіданні в період дії правового режиму воєнного стану, розуміючи певні об`єктивні ускладнені обставини щодо можливості сторін прибути до суду, зокрема у зв`язку із наявністю об`єктивних побоювань щодо власної безпеки, з метою забезпечення права учасників справи брати участь у судовому процесі, мав здійснити процесуальні не лише задля забезпечення своєчасного, а й для справедливого судового розгляду.

При цьому Суд звертає увагу на те, що схожий за змістом підхід продемонстрований Верховним Судом у справі №140/8301/21.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, постанову ухвалив без повідомлення осіб, чим порушив право скаржника на справедливий апеляційний перегляд справи, а також принципи змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Наведене є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду апеляційної - скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Фруіт" задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх