Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
21 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/4504/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Шестак Н.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» представник в судове засідання не з`явився;
відповідач: Галицька митниця Дежмитслужби представник не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ 39655147) до Галицької митниці Дежмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 21 жовтня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 01 листопада 2021 року.
21 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Галицької митниці Дежмитслужби, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/210028/1 від 03.11.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00604.
02 лютого 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.
26 липня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 жовтня 2020 року з метою митного оформлення товару до Галицької митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA209140/2020/103585, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 12915,00 дол. США з розрахунку 0,63 дол. США за 1 кг. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. Вказані документи не містять розбіжностей, однак всупереч діючим нормам митного законодавства відповідач відмовив у оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості такого. Вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним, оскільки воно не містить відомостей щодо інформації та джерел, що були використанні при його прийнятті. Окрім того, підставою для не застосування першого методу визначення митної вартості товару були обставини, що жодним чином не впливають на числові показники митної вартості, не можуть бути предметом митного контролю, а отже підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Вважає, що поданими до митного оформлення товару документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціни, а тому відповідач не мав підстав для незастосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту.
03 березня 2021 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позову заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити. Так, зокрема, зазначає, що за результатами опрацювання інформації, що міститься у наданих до митного оформлення документах, було встановлено, що в CMR від 28.10.2020 у графі Місце розвантаження вказано Україна, що суперечить п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Окрім того, найменування одержувача вантажу в CMR вдруковано іншим шрифтом, що ставить під сумнів достовірність такої. Також в графі 5 CMR наявні відомості щодо оформленої книжки МДП, яка не була подана до митного оформлення. Звертає увагу суду на те, що договір-замовлення від 28.10.2020р. не містить відомості про маршрут., документами, які є підтвердженням домовленості про поставку партії товару від продавця до покупця, є замовлення та інвойс. Крім того, фактура №V20243160110886013642904/1 до митного оформлення не подавалась. Існують свідчення того, що поданий платіжний документ не стосується партії товару або не є єдиним платіжним документом для цієї партії товару. Вважає, що вказані вище обставини свідчать про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару та обґрунтовують правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування такої.
12 березня 2021 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що у поданому до суду відзиві відповідач посилається на обставини, що не були підставою прийняття оскарженого рішення, а тому такі не можуть враховуватися судом. Вважає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо подані декларантом документи місять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає спаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 22 вересня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідач про час та дату судового розгляду повідомлений, шляхом доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу Галицької митниці, що узгоджується зі вимогами ст. 127 ч.1 п.2 КАС України, (а.с.72, т.2).
Явку уповноваженого представника відповідач в судове засідання не забезпечив, заяв клопотань до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомляв.
За вимогами частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 09 вересня 2020 року між AKCA AGRONOMY GIDA VE TARIM URUNLERI ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (далі ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ") (Покупець) укладено Контракт №65 (т.1. а.с. 23-30).
Відповідно до пп. 2.1 вказаного контракту, постачальник зобов`язується поставити і передати товар свіжі фрукти, що виробляються виробником покупцю, а покупець зобов`язується прийняти такий товар на умовах та положеннях контракту.
Поставка товару здійснюється партіями, які формуються за замовленням покупця і вказуються в інвойсах, що виставляються на кожну партію товару, в яких вказані опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру товару, умови поставки і оплати товару, строки поставки, загальна вартість партії товару (пункт 2.2 контракту).
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що ціна товару вказану в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару. Ціна товару може змінюватися протягом строку дії контракту. Нові ціни можуть бути встановлені на підставі письмової домовленості між сторонами.
Відповідно до пункту 3.3 контакту, загальна вартість такого складає 3000000,00 дол. США.
Згідно з пунктом 4.1 контракту доставка товару здійснюється на підставі усної домовленості сторін у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 і вказується в інвойсах.
Вартість товару оплачується покупцем на умовах, обумовлених сторонами, та вказується в інвойсах. При цьому можлива відстрочка платежу на строк не більше, ніж 20 календарних днів (пункт 6.1 контракту).
На підставі укладеного контракту та інвайса №КСА2020000000004663 від 28.10.2020 ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" придбало виноград свіжий сорту Sultani в кількості 20500,00 кг (2090 ящиків) загальною вартістю 12915,00 дол. США. При цьому вартість за одиницю товару вказана у розмірі 0,063 дол. США. Місце доставки Alasehir (т.1 а.с. 23-31).
З метою транспортування придбаного товару на територію України між ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор) укладено договір-заявка на перевезення П/Е від 28 жовтня 2020 року, (т.1 а.с. 36).
Як вбачається з тексту договору від 28.10.2020, такий стосується перевезення вантажу фруктів; дата завантаження 28.10.2020; місце завантаження Фенікс-Алашахір; адреса вивантаження Україна, м. Львів.
Вартість послуг перевезення, відповідно до рахунку на оплату № Т0311 від 03 листопада 2020 року складає 56593,00 грн. (т.1 а.с. 37).
З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209140/2020/103585, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 12915,00 дол. США з розрахунку 0,63 дол. США за 1 кг (т.1 а.с. 21)
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2020/103585 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: контракт №65 від 09.09.2020р., інвойс №КСА2020000000063 від 28.10.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) А №822813 від 28.10.2020р., митну декларацію країни відправлення 20353300ЕХ009845 від 28.10.2020р., фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4151715 від 28.10.2020 року; сертифікат з перевезення (походження) товару 0309513 від 28.10.2020 року, договір про перевезення П\Е від 28.10.2020 року, рахунок про надання транспортних послуг №Т0311-01 від 03.11.2020 року, довідка про вартість перевезення товару від 03.11.2020 року, (т.1 а.с. 21-38).
На вимогу митного органу, додатково надано проформу та платіжне доручення.
За результатами розгляду поданих декларантом документів Галицькою митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/210028/1 від 03.11.2020 із застосуванням резервного методу, згідно з яким скоригована митна вартість товару визначена в розмірі 20500,00 дол. США з розрахунку 1,0 дол. США (курс валюти 28,5827) за 1 кг. Зазначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, а саме МД №UA500500/2020/513045 від 31.10.2020 (т.1 а.с. 18).
Прийняте Галицькою митницею Держмитслужби рішення аргументоване наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, що ґрунтуються на наступному:
- у графі 3 CMR Місце розвантаження вказано Україна, що суперечить п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів;
- згідно з графою 5 CMR вантаж переміщується під книжкою МДП TIR CARNET №YX82944543, однак такий документ не подано до митного оформлення;
- відповідно до п.6.1 Контракту умови повинні бути передбачені у інвойсі, проте така інформація відсутня.
Також у зв`язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів Галицькою митницею Держмитслужби відмовлено ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" в митному оформленні товарів, про що складено картку відмови №UA209140/2020/00604, з причин неможливості завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр. 12,45,43,44 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 03.11.2020 року № UA209000/2020/210028/1, (порушено умови декларування передбачені п.1 , п.8 ст. 257 МКУ, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450, (т.1 а.с. 19).
Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, прийнятими всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до положень частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень частини 4 статті 58 МК України згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частини 1 статті 52 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 264 та частини 1 статті 54 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.
В розумінні положень частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Як визначено частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Положення частини 5 статті 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З поданої ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом за ціною договору.
Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" було подано контракт №65 від 09.09.2020р., інвойс №КСА2020000000063 від 28.10.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) А №822813 від 28.10.2020р., митну декларацію країни відправлення 20353300ЕХ009845 від 28.10.2020р., фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4151715 від 28.10.2020 року; сертифікат з перевезення (походження) товару 0309513 від 28.10.2020 року, договір про перевезення П\Е від 28.10.2020 року, рахунок про надання транспортних послуг №Т0311-01 від 03.11.2020 року, довідка про вартість перевезення товару від 03.11.2020 року, (т.1 а.с. 21-38).
Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Однак такі документи не були взяті до уваги Галицькою митницею Держмитслужби при прийнятті оскарженого рішення. Так, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на неповноту подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 4 ст. 53 МК України.
Проте суд вважає, що враховуючи не встановлення у запиті конкретного переліку документів, що необхідно подати та не зазначення конкретних сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, такі мотиви відповідача є протиправними. Так, на думку суду, вказаними діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Норми частини 2 статті 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 МК України).
Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.
У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.
Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.
З приводу того, що у міжнародній транспортній накладній вказане місце розвантаження товару - Україна, то це на думку суду не впливає на складові митної вартості, оскільки вартість перевезення не включена до ціни договору та погоджено позивачем і перевізником за узгодженим маршрутом м.Алашахір (Туреччина) п/п Порубне - м. Львів (Україна). Вартість перевезення за цим маршрутом позивач сплати в сумі 56593,00 грн., ( а.с.36, т.1)
Далі відповідач вказав, що у міжнародній транспортній накладній зазначено, що вантаж переміщувався під книжкою МДП TIR Carnet №YX82944543, однак позивач не надав її до митного оформлення товару.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до Митної конвенції про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП - TIR Carnet це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур.
На підставі цього визначення можна зробити висновок, що TIR Carnet не є документом, що підтверджує складові митної вартості, так є товаросупровідним документом, а не перевізним документом.
Більше того, суд вважає, що окремі недоліки у заповненні CMR, як і припущення митного органу про можливість існування інших документів, що не були подані при митному оформленні товару, та такі відповідачем не витребовувалися від декларанта, не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту у разі, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.
Окрім того, при оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.
Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частина 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
Зокрема, згідно з положеннями пунктів 2, 4 частини 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі Правила).
Так, відповідно до пункту 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Тобто, законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Разом з тим, в оскарженому рішенні відповідач зазначеного порядку не дотримався.
Положення частини 7 статті 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 4 204,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 14 грудня 2020 № 2522, (т.1 а.с. 39) та від 13 січня 2021 року № 172285486 у розмірі 1 149,69 грн., (т.1 а.с. 52).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ 39655147) до Галицької митниці Дежмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - задоволити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/210028/1 від 03.11.2020 року
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00604.
4. Стягнути із Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (місцезнаходження: вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ 39655147) за рахунок бюджетних асигнувань 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль
