ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/6023/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника ТОВ "М`ясна ферма" - адвоката Плющової Н.О. та арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021
у справі № 904/6023/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна ферма"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко авто Інвест"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року ТОВ "М`ясна ферма" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 (суддя Первушин Ю.Ю.) відкрито провадження у справі № 904/6023/21 про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест"; визнано грошові вимоги ТОВ "М`ясна ферма" в розмірі 22 700,00 грн судового збору (1 черга), 54 000,00 грн суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 766 767,72 грн суми основного боргу (4 черга); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 904/6023/21 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 залишено без змін.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 у справі № 904/6023/21; прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені постановах від 07.10.2019 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 24.11.2020 у справі № 902/560/20, внаслідок чого невірно застосовано положення ч. 1-6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у касаційній скарзі зазначає, що ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо вжиття заходів унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що полягають у розгляді заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, водночас, попри наявність з боку банку мотивованих сумнівів щодо обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, на заявника таких кредиторських вимог не покладено обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Крім того, не погоджуючись з висновками місцевого та апеляційного судів про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, заявник касаційної скарги доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами; судами не виконано вимог процесуального законодавства щодо вирішення справи у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та з повним дотриманням норм процесуального права; судами прийнято рішення, які обґрунтовані неналежними та недопустимими доказами.
АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у касаційній скарзі наголошує, що суди не перевірили в повному обсязі відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства підстав виникнення грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, зокрема, не перевірили належним чином обґрунтування саме такого розміру кредиторських вимог, що не підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.
Розпорядник майна ТОВ "Ніко авто Інвест" - арбітражний керуючий Штельманчук М.С. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, у якому просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 у справі № 904/6023/21 - залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті судами з повним дослідженням усіх доказів та обставин справи, відповідно до норм матеріального та процесуального права, а отже, є законними і обґрунтованими.
Водночас, від ТОВ "Ніко авто Інвест" і ТОВ "М`ясна ферма" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу разом з клопотаннями про продовження строків на їх подання.
Перевіривши аргументи клопотань про продовження ініціюючому кредитору та боржнику строків на подання відзивів на касаційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про їх задоволення.
ТОВ "Ніко авто Інвест" і ТОВ "М`ясна ферма" у відзивах на касаційну скаргу просять постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 у справі № 904/6023/21 - залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічно досліджених доказів, повно та об`єктивно встановлених обставин, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та дійшли обґрунтованого висновку про відкриття провадження у цій справі про банкрутство.
Разом з цим, від арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 904/6023/21 за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України з посиланням на те, що у справах, на правові висновки у яких послався заявник касаційної скарги, обставини не є подібними обставинам цієї справи про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
Перевіривши доводи клопотання про закриття касаційного провадження, заслухавши думку ТОВ "М`ясна ферма", колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки судом після відкриття касаційного провадження у справі № 904/6023/21 за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" не було встановлено наведених у п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України підстав для закриття касаційного провадження.
Крім того, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Ніко авто Інвест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 904/6023/21 з посиланням на неможливість з`явитися у судове засідання 20.07.2022 у зв`язку з сімейними обставинами.
Зазначене клопотання колегією суддів відхиляється, оскільки явка представників сторін у судове засідання касаційного суду не є обов`язковою, розгляд справи вже відкладався за клопотанням, зокрема, ТОВ "Ніко авто Інвест", а позиція боржника викладена у відзиві на касаційну скаргу, який прийнято судом.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "М`ясна ферма" та арбітражного керуючого Штельманчука М.С., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
За змістом ч. ч. 1 - 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2021 року ТОВ "М`ясна ферма" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
Зазначена заява мотивована наявністю заборгованості ТОВ "Ніко авто Інвест" у загальному розмірі 766 767,72 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань за укладеними з ТОВ "Ніко Інвест" договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019 і № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019 щодо повного і своєчасного внесення орендних платежів.
Водночас, обґрунтовуючи своє право на звернення з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Ніко авто Інвест", заявник - ТОВ "М`ясна ферма" посилається на те, що внаслідок укладення 30.04.2021 між ТОВ "Ніко Інвест" і ТОВ "М`ясна ферма" договорів про відступлення прав вимоги № 3004/21-ЗН і № 3004/21/6УТ відбулась зміна кредитора у зобов`язанні.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство визначений ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз ст. ст. 1, 8, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Аналогічні правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19.
Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, про необхідність застосування яких зазначає і заявник касаційної скарги.
Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство обґрунтована наявністю заборгованості ТОВ "Ніко авто Інвест" за договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019 та № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019.
Так, попередніми судовими інстанціями з`ясовано, що між ТОВ "Ніко Інвест" (орендодавець) і ТОВ "Ніко авто інвест" (орендар) 26.04.2019 укладено Договір оренди № НІ-НАІ/3Н, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає у платне строкове користування (оренду), а орендар приймає 80/100 частки об`єкту нерухомого майна: автомобільний комплекс (у складі станції технічного обслуговування, складських та інших побутових будівель і споруд), який знаходиться у м. Києві по вул. Новокостянтинівська, буд. 4-а, загальною площею 2 655,76 м.кв.
У п. 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата за користування приміщенням орендодавця за один місяць становить 70 022,02 грн, у т.ч. 11 670,34 грн ПДВ.
Відповідно до акту від 01.05.2019 орендодавець передав орендарю у платне користування (оренду) 80/100 частки об`єкту нерухомого майна, що є предметом договору № НІ-НА/ЗН від 26.04.2019.
За період з 01.05.2019 по 31.12.2020 орендар користувався приміщенням згідно договору оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019, про що сторонами укладено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № НИ000188 від 31.05.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000211 від 30.06.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000240 від 31.07.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000266 від 31.08.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000280 від 30.09.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000295 від 31.10.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000320 від 30.11.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000335 від 31.12.2019 на суму 70022,02 грн, № НИ000013 від 31.01.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000028 від 29.02.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000043 від 31.03.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000058 від 30.04.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000071 від 31.05.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000086 від 30.06.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000101 від 31.07.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000114 від 31.08.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000134 від 30.09.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000149 від 31.10.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000166 від 30.11.2020 на суму 70022,02 грн, № НИ000181 від 31.12.2020 на суму 70022,02 грн.
Згідно з заявою кредитора, загальний розмір орендної плати за користування орендарем приміщенням орендодавця за договором оренди №НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019 за період з 01.05.2019 по 31.12.2020 становить 1 400 440,40 грн; за період з 01.05.2019 по 31.12.2020 орендарем частково сплачено орендодавцю оренду плату у загальному розмірі 365 281,89 грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, 28.12.2020 ТОВ "Ніко Інвест" уклало з ТОВ "Ніко авто інвест" Договір про розірвання договору оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019, при цьому 31.12.2020 сторони підписали акт приймання-передачі орендованого майна та акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди № НІ-НАІ/ЗН, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Ніко авто інвест" перед кредитором складає 1 035 158,51 грн.
Також судами встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ "Ніко Інвест" (первісний кредитор) і ТОВ "М`ясна ферма" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 3004/21-ЗН, за умовами якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги до ТОВ "Ніко авто інвест" за Договором оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019. Розмір права вимоги, що відступається первісним кредитором новому кредитору, становить 1 035 158,51 грн. При цьому сторони 30.04.2021 підписали акт приймання-передачі прав і документів до вказаного договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "М`ясна ферма" і ТОВ "Ніко авто інвест" було підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019, відповідно до якого заборгованість боржника становить 1 035 158,51 грн.
Згідно поданого до суду розрахунку ініціюючого кредитора - ТОВ "М`ясна ферма" вбачається, що на момент звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто інвест", прострочена заборгованість боржника за Договором оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019 складає 534 938,31 грн, що виникла за період з 31.05.2019 по 29.02.2020 включно.
Поряд з викладеним, ініціюючий кредитор, звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто інвест", послався на існування у боржника заборгованості також за Договором оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019, укладеним ТОВ "Ніко інвест" (орендодавець) з ТОВ "Ніко авто інвест" (орендар), за умовами якого орендодавець передав у платне користування (оренду), а орендар прийняв частину асфальтного майданчику з площею 63177,00 м.кв., що розташований за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Миру,4.
Так, як з`ясовано судами та підтверджується матеріалами справи, у п. 3.1 Договору оренди № НІ-НАІ/6УТ сторони погодили, що орендна плата за користування об`єктом орендодавця за один місяць становить 32 329,45 грн в т.ч. 5 388,24 грн ПДВ.
Сторони Договору оренди № НІ-НАІ/6УТ підписали 01.06.2019 акт приймання-передачі об`єкту в оренду, орендодавцем передано орендарю у платне користування (оренду) частину асфальтного майданчику з площею 63177,00 м2, що розташований за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Миру,4.
Загальний розмір орендної плати за користування орендарем об`єктом орендодавця згідно Договору оренди № НІ-НАІ/6УТ за період з 01.06.2019 по 31.12.2020 становить 614 259,55 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг).
Судами встановлено, що згідно з заявою кредитора, за період з 01.06.2019 по 31.12.2020 орендарем частково сплачено оренду плату у розмірі 59 135,64 грн; загальний розмір заборгованості орендаря за Договором оренди № НІ-НАІ/6УТ за період з липня 2019 року по грудень 2020 року включно, складає 555 123,91 грн.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами, 28.12.2020 ТОВ "Ніко Інвест" уклало з ТОВ "Ніко авто інвест" Договір про розірвання з 31.12.2020 договору оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019, при цьому 31.12.2020 сторони підписали акт приймання-передачі об`єкту оренди та акт звірки взаємних розрахунків за договором оренди № НІ-НАІ/6УТ, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Ніко авто інвест" перед кредитором складає 555 123,91 грн.
Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ "Ніко Інвест" (первісний кредитор) і ТОВ "М`ясна ферма" (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 3004/21-6УТ, за умовами якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги до ТОВ "Ніко авто інвест" за договором оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019. Розмір права вимоги, що відступається первісним кредитором новому кредитору, становить 555 123,91 грн. При цьому сторони 30.04.2021 підписали акт приймання-передачі прав і документів до вказаного договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "М`ясна ферма" і ТОВ "Ніко авто інвест" було підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019, відповідно до якого заборгованість боржника станом на 14.05.2021 становить 555123,91 грн.
Суди встановили, що згідно поданого до суду розрахунку ініціюючого кредитора - ТОВ "М`ясна ферма", на момент звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, прострочена заборгованість ТОВ "Ніко авто інвест" за Договором оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019 складає 231 829,41 грн.
Перевіривши наведені вище обставини та докази, що надані на їх підтвердження, вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест", місцевим господарським судом на підставі актів звірки взаєморозрахунків, пояснень ТОВ "Ніко авто Інвест" встановлено, що боржник не заперечує проти наявної заборгованості за договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 28.04.2019 та № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019 у загальному розмірі 766 762,72 грн.
При цьому, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, досліджено та встановлено, що кредиторські вимоги ТОВ "М`ясна ферма" у розмірі 766 767,72 грн, в силу положень договорів відступлення прав вимоги № 3004/21-ЗН від 30.04.2021 та № 3004/21-6УТ від 30.04.2021, є заборгованістю ТОВ "Ніко авто Інвест" за договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 28.04.2019 та № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019, і є грошовим зобов`язанням у розумінні ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
У справі, що розглядається, оцінивши в сукупності доводи ініціюючого кредитора, пояснення боржника та наявні у справі докази, судом першої інстанції було встановлено неможливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, та відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест" за заявою ТОВ "М`ясна ферма".
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечує проти задоволення заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест", просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на нікчемність правочинів, заборгованість за якими стала підставою для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.
Так, за твердженням скаржника, договір оренди № НІ-НАІ/ЗН від 26.04.2019 є нікчемним на підставі положень ст. 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки передане боржнику в оренду майно є предметом іпотеки за договором № 27317Z12 від 15.06.2017, укладеним між ТОВ "Ніко авто Інвест" (іпотекодавець-1), ТОВ "Ніко Інвест" (іпотекодавець-2) та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель).
Разом з цим, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" вважає нікчемним і Договір оренди № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019, оскільки на його думку, сторони правочину при його укладенні порушили положення ст. 793 ЦК України щодо нотаріального посвідчення такого договору, правовим наслідком чого в силу положень ст. 220 цього Кодексу є нікчемність такого договору.
Так, підставою для відмови у відкритті провадження у справі норми ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Як було зазначено вище, судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів встановлено, що боржник не заперечує проти наявної заборгованості за договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 28.04.2019 та № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019 у загальному розмірі 766 762,72 грн, однак зазначає про неможливість сплатити борг, оскільки перебуває в критичному фінансовому стані.
За змістом ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, надаючи оцінку наведеним АТ "Державний експортно-імпортний банк України" підставам для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, апеляційним судом було досліджено та перевірено обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора і надані ним докази, встановлено наявну заборгованість боржника у загальному розмірі 766 762,72 грн, а також те, що боржник проти наявності у нього заборгованості за договорами оренди № НІ-НАІ/ЗН від 28.04.2019 та № НІ-НАІ/6УТ від 31.05.2019 не заперечує.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено і обставин заперечення боржника чи іншої особи щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення договорів оренди, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора), який було б подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
До того ж, апеляційним судом правильно враховано, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, встановивши наведені вище обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що між заявником та боржником відсутній спір про право як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ТОВ "М`ясна ферма" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест" дійшов законного та обґрунтованого висновку про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відхиляються доводи касаційної скарги, які охоплюються підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо неврахування в оскаржуваних судових рішеннях висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, оскільки викладені у вказаних постановах правові висновки були враховані у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій.
Разом з тим, колегією суддів не приймаються до уваги аргументи скаржника щодо неврахування судами висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 902/560/20, оскільки у справі, що розглядається, та у зазначеній АТ "Державний експортно-імпортний банк України" справі, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Наведені заявником касаційної скарги підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
При цьому, доводи АТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо необґрунтованості вимог ініціюючого кредитора були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні, при цьому зводяться до посилань на обставини справи та необхідність здійснити їх переоцінку, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест" судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми ч. ч. 1 - 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Отже, виходячи з аналізу наведених вище норм, встановлених судами обставин справи у їх сукупності, меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест".
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Відтак, наведені АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніко авто Інвест" за заявою ТОВ "М`ясна ферма".
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 у справі № 904/6023/21 прийняті у відповідності до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2021 у справі № 904/6023/21 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Огороднік К.М.
