ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/6807/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

за участю представників учасників справи:

відповідача - Тузова В.О. (адвокат);

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»

про розподіл витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»

до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

про стягнення банківського вкладу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 800 000 доларів США та 2 023 836, 97 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) про стягнення 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 грн - 3% річних з простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Банком права Товариства на повернення вкладу після закінчення строку розміщення коштів (14.06.2014) та невиконання судового рішення у справі № 904/1569/15, яким зобов`язано Банк виконати платіжне доручення Товариства на суму 800 000 доларів США щодо перерахування на рахунок, відкритий у філії «КиївСіті» ПАТ «КБ «Приватбанк» у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 позов задоволено. Стягнуто з Банку на користь Товариства 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 грн 3% річних з простроченої суми, 367 048,77 грн витрат по оплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

28.01.2022 АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022.

05.07.2022 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 змінив, виключивши з її мотивувальної частини висновок щодо нікчемності договору про переведення боргу від 17.11.2014 року, укладений між АТ «КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон». У решті рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 залишив без змін. Касаційну скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 залишив без задоволення, а судові рішення - без змін.

11.07.2022 до Верховного Суду від ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив ухвалити додаткову постанову та стягнути з АТ «КБ «ПриватБанк» 40 000,00 грн компенсації вартості витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/6807/21.

15.07.2022 АТ «КБ «ПриватБанк» подало клопотання про зменшення судових витрат, в якому проти задоволення заяви заперечувало з огляду на такі обставини:

- для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін;

- суд має враховувати чи змінювалась правова позиція сторін у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій та чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги;

- позивачем не надано доказів оплати коштів адвокату, як і не зазначено вартості кожної з наданих послуг;

- суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору;

- матеріали справи не містять, а заявником не надано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу у цій справі;

- суд не повинен відшкодувати стороні, на користь якої було прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Розглянувши заяву Товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

19.04.2021 між ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (клієнт) та Адвокатським бюро «Гончарук та партнери» (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 19/04-21, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення у судовому порядку грошових коштів з АТ «КБ «Приватбанк» (боржник), що належить замовнику на підставі договору № 197792 від 13.06.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія», на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції під час здійснення господарського судочинства у справі щодо стягнення в судовому порядку грошових коштів за договором № 197792 від 13.06.2013 про розміщення коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» з АТ «КБ «Приватбанк» клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 40 000,00 грн.

Сторони погодили, що при визначенні розміру гонорару було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, тощо (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові ви-трати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для на-дання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом на-даних адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» надало копію договору про надання правової допомоги № 19/04-21 від 19.04.2021 та ордер про надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

З огляду на наявність клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі та проаналізувавши детальний опис наданих товариству адвокатом послуг, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 20 000,00 грн.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів оплати коштів адвокату, Верховний Суд відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Також суд касаційної інстанції відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності акту приймання - передачі виконаних робіт, оскільки договором сторони погодили фіксований розмір вартості наданих послуг та крім того, подані позивачем документи дозволяють встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/6807/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 2, код 31576194) 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у справі №910/6807/21 залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Баранець

Н. Губенко