ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" січня 2022 р. Справа№ 910/6807/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання : Добрицької В.С.
представників сторін:
від позивача - Гончарук М.П. ( ордер серія АА №1160389 від 26.11.2021);
Грибенко А.Л. директор;
від відповідача - не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021
у справі № 910/6807/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
про стягнення банківського вкладу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 800000 доларів США та 2023836, 97 грн.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/6807/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" м. Києва задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" 800000 доларів США банківського вкладу, 2023836,97 грн. три проценти річних з простроченої суми, 367048,77 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішенням місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що до матеріалів справи не надано доказів надання позивачем згоди на переведення боргу з відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», таким чином укладений відповідачем, як боржником у зобов`язанні з повернення вкладу договір від 17.11.2014 про переведення боргу не має для сторін у справі юридичної сили.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до АТ КБ «ПриватБанк» відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- згода, надана кредитором, у тому числі, яка надана шляхом вираження її через конклюдентні дії такого кредитора (тобто як юридичний факт, що породжує цивільні правовідносини), до яких відноситься також і мовчазна згода, після укладення договору про переведення боргу між первісним та новим боржниками, свідчить про досягнення ефекту переведення боргу і перебування кредитора у зобов`язальному правовідношенні з новим боржником;
- на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» 30.01.2015 у відповідному розділі банком розміщено повідомлення з наступним змістом: «у зв`язку з анексією АР Крим і зупиненням діяльності Банка на цій території і розділі « 1.1.7.Додаткові положення» Умов та правил надання банківських послуг внесені зміни про порядок взаємодії за договорами Клієнта з Банком. У разі невиконання Клієнтом обов`язків, передбачених п.1.1.7.59 цих Умов та Правил, подальша взаємодія по договору клієнта з Банком буде здійснюватись з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон». У разі незгоди Клієнта з переводом боргу, свої письмові заперечення клієнт направляє банку в строк до 15.02.2015. Ненадання Клієнтом заперечень у вказаній в цьому пункті строк, підтверджує здійснення банком переводу боргу по договорам Клієнта на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» зі згоди Клієнта»»;
- розміщення банком повідомлення від 30.01.2015 та встановлення строку для клієнтів до 15.02.2015 для подання письмових заперечень (не згоди) щодо переведення боргу(грошових коштів відповідного клієнта) на ТОВ «ФК «Фінілон» було цілком правомірною юридичною дією банку, яка кореспондувалась з вимогами законодавства, та отримання банком мовчазної згоди від клієнтів Кримської філії ПриватБанк було підтвердженням їх відношення до такого правочину, який був укладений 17.11.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «ФК «Фінілон» та досягненням ефекту переведення боргу на іншу особу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.І., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021, справу №910/6807/21 призначено на 01.12.2021.
Від позивача (26.11.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про те, що:
- позивач ніколи ( в будь-якій формі) не надавав згоди відповідачу на переведення боргу (за будь-яким правочином) на ТОВ «ФК «Фінілон» чи будь-яку іншу юридичну особу;
- для заміни сторони чи для переведення боргу на третю особу необхідне дотримання такої ж письмової форми, як і сам договір, і угода про це (так само як і згода позивача як кредитора) повинна оформлюватись письмово та підписуватись також і позивачем.
У зв`язку з перебуванням головуючої судді Пашкіної С.А. у відпустці з 01.12.2021 по 12.12.2021 розгляд справи № 910/6807/21 не відбувся. Питання про призначення справи № 910/6807/21 до розгляду здійснювалось після виходу головуючої судді з відпустки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 призначено розгляд справи № 910/6807/21 на 12.01.2022.
В судове засідання апеляційного господарського суду 12.01.2022 не з`явився представник відповідача.
Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить інформація з сайту Укрпошти, явка учасників судового процесу не визнано обов`язковою, про причини неявки суд не повідомив, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача судовою колегією встановлено.
Між позивачем та відповідачем укладено договір № 197792 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія" від 13 червня 2013р., додаткову угоду № 1 до цього договору, згідно з якими позивач зобов`язався внести грошові кошти на депозитний рахунок відкритий у банку відповідача, а останній - відкрити та обслуговувати цей депозитний рахунок позивача, виплачувати йому проценти, повернути вклад з нарахованими на нього процентами.
Відповідно до умов п.п.1.2., 3.1. додаткової угоди погоджений розмір вкладу становить 800000 доларів США.
Кошти, що розміщуються на депозитному рахунку надходять виключно з поточного рахунку клієнта. Строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлений до 14 червня 2014 р.
Вказані обставини підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезазначеного договору, додаткової угоди.
На виконання цього договору відповідач відкрив позивачу в Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" депозитний рахунок № 26152000020863.
На підставі платіжного доручення № 844 від 13 червня 2013 р. позивач перерахував на вищевказаний рахунок кошти згідно умов договору у розмірі 800000 доларів США.
Звертаючись з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» зазначає, зокрема про те, що у зв`язку із припиненням, відповідно до вимог постанови Національного банку України № 260 від 6 травня 2014р., діяльності відповідача на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь він надав відповідачу доручення щодо перерахування 800000 доларів США з його депозитного рахунку на його ж рахунок відкритий у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Києві, яке відповідач не виконав.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2017р. у справі № 904/1569/15 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2017 р. було змінено, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" задоволено частково, зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна", у т.ч. на суму 800000 доларів США щодо перерахування з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок відкритий у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Києві. Зазначені рішення судів відповідачем виконані не були.
Вказаним судовим рішенням встановлено факт припинення спірного договору 24 липня 2015 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.ч.1,3 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Доказів повернення відповідачем позивачу вкладу суду не надано.
Згідно вимог ст.520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
В силу ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
За приписом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. (ч.2 ст. 215 ЦК України).
З урахуванням викладеного, нікчемність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
До матеріалів справи не надано доказів надання позивачем згоди на переведення боргу з відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон".
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином укладений відповідачем, як божником у зобов`язанні з повернення вкладу, договір від 17 листопада 2014 р. про переведення боргу не має для сторін у справі юридичної сили, оскільки є нікчемним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 625, 1060 ЦК України підлягає стягненню 800000 доларів США банківського вкладу, 2023836,97 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/6807/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/6807/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2022
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов
