УХВАЛА
21 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6807/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Паламар П.І.)
від 14.09.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пашкіна С.А., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)
від 12.01.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна"
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
про стягнення банківського вкладу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 800 000 доларів США та 2 023 836, 97 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - Товариство) звернулося до Госпосподарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) про стягнення 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 3% річних з простроченої суми.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на повернення вкладу порушене у зв`язку з невиконанням Банком рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 у справі № 904/1569/15, яке змінене постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2017, відповідно до якого зобов`язано Банк виконати платіжні доручення Товариства, у т.ч. на суму 800 000 доларів США щодо перерахування на рахунок, відкритий у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Києві.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, позов задоволено. Стягнуто з Банку на користь Товариства 800 000 доларів США банківського вкладу, 2 023 836,97 грн 3% річних з простроченої суми, 367 048,77 грн витрат по оплаті судового збору.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні докази надання згоди Товариства на переведення боргу з Банку на ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон", тому укладений Банком, як боржником у зобов`язанні з повернення вкладу, договір від 17.11.2014 про переведення боргу не має для сторін у справі юридичної сили.
5. 28.01.2022 Банк звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. 03.02.2022 Товариство подало заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає перегляду в касаційному порядку, тому просить у відкритті касаційного провадження відмовити.
7. 11.02.2022 Банк подав до Верховного Суду, в межах строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 ГПК України, зміни до касаційної скарги, в яких просить:
- зупинити виконання судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку;
- змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції шляхом виключення з неї речення (фрази): "Таким чином укладений відповідачем, як божником у зобов`язанні з повернення вкладу, договір від 17 листопада 2014 р. про переведення боргу не має для сторін у справі юридичної сили, оскільки є нікчемним";
- скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. Верховний Суд перевірив форму і зміст зміненої касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
9. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
11. В обґрунтування скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій порушили норми частини 1 статті 41, частини 1 статті 45, частини 2 статті 48 ГПК України, оскільки вирішили спір до неналежного відповідача, натомість у цій справі відповідачем має бути ТОВ «ФК «Фінілон» та не врахували висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 та постановах від 18.02.2020 у справі № 305/1849/17, від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, якщо позов пред`явлений до неналежного відповідача і підстави для заміни на належного відсутні, то суд відмовляє у позові до такого відповідача.
12. Неправильно застосували норми статей 205, частини 1 статті 520, статті 521 ЦК України та статті 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що договір про переведення боргу є нікчемним та не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 910/13/21, щодо необхідності встановлення судом: які матеріально-правові відносини існують на момент звернення до суду між учасниками справи, які обов`язки сторони за депозитним договором перейшли до нового боржника та хто, і за якими позовними вимогами є належним відповідачем.
13. Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм процесуального права, зокрема:
- частин 1, 2, 3 статті 50 ГПК України, оскільки суд безпідставно відмовив Банку у задоволенні заяви про залучення до участі у справі третьої особи ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон";
- пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки суд не закрив провадження у справі з огляду на наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017 у справі № 904/1569/15, яким були розглянуті і задоволені аналогічні позовні вимоги.
14. Водночас, в частині оскарження судових рішень з підстав порушення процесуальних норм (частин 1, 2, 3 статті 50, пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України) касаційна скарга не містить зазначення передбаченої частиною 2 статті 287 ГПК України підстави.
15. Постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не охоплюють застосування зазначених норм процесуального права.
16. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
17. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 у справі № 910/6807/21 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції: а саме зазначити підставу касаційного оскарження судових рішень щодо порушення норм частин 1, 2, 3 статті 50, пункту 2 частини 1 статті 175, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
