ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа №935/154/20
провадження № 51-2177км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої закрите
кримінальне провадження ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої таапеляційної інстанцій, на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, постановлені у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021 року кримінальне провадження №42019061190000007 за обвинуваченням ОСОБА_8 увчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_9 частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, ОСОБА_6 частиною 2 статті 367 КК, закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особам про підозру.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовими рішеннями, постановленими у справі, просить їх скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує, що суди дійшли помилкових висновків про недотримання процесуальних строків у кримінальному провадженні. Наполягає, що судами не враховано приписів пункту 2 частини 6 статті 219 КПК, якою встановлено правила обчислення строку досудового розслідування у разі об`єднання кримінальних проваджень. Окрім того, зазначає, що ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій, не встановлена дата початку перебігу строку досудового розслідування, що позбавило можливості встановити й дату його закінчення.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не відповідають приписам статей 284, 370 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , стверджує про закінчення строків досудового розслідування укримінального провадженні, а відтак і відсутність підстав для подальшого судового провадження стосовно його підзахисного.
Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , зазначає про законність таобґрунтованість постановлених у справі судових рішень та наполягає набезпідставності доводів, викладених прокурором у поданій касаційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, зазначених в ній.
ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 вважають прийняті судові рішення законними, а касаційну скаргу прокурора необґрунтованою.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони нез`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. Водночас захисник ОСОБА_10 у наданому ним Суду запереченні зазначив, що участі у розгляді справи брати не бажає.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, позицію особи, стосовно якої закрите кримінальне провадження, та його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин інемає права досліджувати докази, встановлювати тавизнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Порядок установлення й обчислення строків досудового розслідування, який діяв на час здійснення досудового розслідування у цьому провадженні та продовжує діяти і дотепер, був уведений на підставі Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року. Відповідно до нього строки досудового розслідування складаються з двох проміжків часу: 1) з моменту внесення відомостей до ЄРДР до дня повідомлення про підозру; 2) з дня повідомлення про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Чинний КПК установлює граничні строки, які входять до другої складової строків досудового розслідування (частини 3, 4 статті 219 КПК).
При цьому, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).
Згідно із частиною 6 статті 219 КПК загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченомустаттею 217цього Кодексу, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
Обрахований відповідно до частини 4 статті 219 КПК загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним участині 4 статті 295 КПК, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об`єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження (частина 7 статті 219 КПК).
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Згідно з пунктом 2 частини 3. статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини 1 абочастиною 2 статті 284цього Кодексу.
Крім того Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19) зазначив, що з огляду на положення пункту 1 частини 2 статті 412 КПК, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито, статті 415 КПК, яка визначає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, статті 417 КПК, яка уповноважує суд апеляційної інстанції закрити кримінальне провадження у разі встановлення усіх без виключення підстав, передбачених статтею 284 КПК, статті 440 КПК, яка надає такі ж повноваження суду касаційної інстанції, у разі встановлення обставини, передбаченої пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, суд апеляційної чи касаційної інстанцій зобов`язаний скасувати судові рішення нижчих інстанцій і закрити кримінальне провадження.
Задля правильного застосування положень пункту 10 частини 1 статті 284 КПК важливе значення має вірне встановлення моментів початку відліку строків досудового розслідування та їх спливу
У згаданій вище постанові Верховний Суд зробив правовий висновок щодо визначення моменту закінчення досудового розслідування та наслідків недотримання положень КПК щодо направлення обвинувального акта до суду.
У кримінальному провадженні, яке є предметом касаційного розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про направлення обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.
Такий висновок зроблений на підставі аналізу реєстру матеріалів досудового розслідування, причому без перевірки та посилання в ухвалі про закриття кримінального провадження на процесуальні документи, які, на думку колегії суддів, є необхідними для постановлення законного судового рішення.
Хоча реєстр матеріалів досудового розслідування є обов`язковим додатком до обвинувального акта, Суд вважає, що прийняття рішення лише на підставі його аналізу є недостатнім, з огляду на те, що в ньому не відображається зміст прийнятих процесуальних рішень.
Визначаючи момент закінчення часу ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Коростишевського районного суду Житомирської області (яка, до речі, не зазначена у реєстрі матеріалів) встановлено підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику строк для ознайомлення до 28 квітня 2020 року, а іншою ухвалою того ж суду підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам до 20 травня 2020 року.
З огляду на це суд дійшов висновку, що час ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування закінчився саме 20 травня 2020 року.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт надійшов до суду стосовно трьох осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Судом першої інстанції в ухвалі про закриття кримінального провадження не надано жодної висновку щодо закінчення часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_9 та його захисником.
Зазначене унеможливило, на думку Суду, правильне визначення як моменту закінчення часу ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, так і закінчення досудового розслідування у цілому, а, отже, висновок про те, що у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування, у зв`язку з чим воно підлягає закриттю, є передчасним.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що системний аналіз норм закону свідчить, що законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння… час ознайомлення з матеріалами сторони захисту не включається у строки, передбачені частиною 5 статті 219 КПК.
Така позиція висловлювалася Верховним Судом (див.: ухвала Верховного Суду від 14 вересня 2021 року (справа № 760/34267/19, провадження № 51-4332 ск 21) і колегія суддів не убачає підстав для відступу від неї.
Також Суд вказує на правильність обраного судами першої та апеляційної інстанцій порядку обчислення строків досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у цьому провадженні.
З огляду на зазначене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021року та ухвала Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід надати аналіз усім процесуальним документам, які тим чи іншим способом надають можливість правильно обчислити строки досудового розслідування у цьому провадженні і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями433,434,436, 440, 441,442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої таапеляційної інстанцій, задовольнити частково.
Ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 07 квітня 2021року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, постановлені укримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
