УХВАЛА
01 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 923/199/21
Провадження № 12-1гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді Бєляновський В. В., Богатир К. В.)
за позовом Прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації
до Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каховський геріатричний пансіонат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2021 року Керівник Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради (далі - Рада), Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі -Департамент) звернувся із позовом до Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каховський геріатричний пансіонат» (далі - Пансіонат) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» (далі -Товариство), в якому просив:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 16.02.2018 до договору від 01.02.2018 поставки природного газу (далі - Договір), укладену між Товариством та Пансіонатом;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.02.2018 до Договору, укладену між Товариством та Пансіонатом;
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 22.02.2018 до Договору, укладену між Товариством та Пансіонатом;
- стягнути з Товариства на користь Департаменту надмірно сплачені грошові кошти в сумі 141 275, 22 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021 (суддя Ярошенко В. П.) позовні вимоги задоволено; визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 16.02.2018, № 2 від 19.02.2018, № 3 від 22.02.2018 до Договору, укладені між Товариством та Пансіонатом; стягнуто з Товариства на користь Пансіонату надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 141 275, 22 грн; стягнуто з Товариства на користь Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 4 054, 00 грн; стягнуто з Пансіонату на користь Прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 4 054, 00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Позивачів за поданим позовом, визнавши підставними та доведеними заявлені позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод № № 1-3 до Договору, а також вимоги про стягнення на користь Департаменту надмірно сплачених грошових коштів.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу Пансіонату задоволено; рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову; стягнуто з Прокуратури на користь Пансіонату витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 620, 00 грн; Господарському суду Херсонської області доручено видати наказ із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, вказавши, що у даному випадку в діях уповноваженого органу влади вбачається бездіяльність щодо захисту порушених інтересів держави протягом розумного строку, оскільки після отримання повідомлення прокуратури самостійно не звернувся до суду з позовом, що відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погодилася з висновками місцевого господарського суду про недійсність спірних додаткових угод № № 1-3 до Договору, уточнивши, що такі додаткові угоди є нікчемними в силу закону, у зв`язку з чим визнали помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання цих додаткових угод до Договору недійсними. Також суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення надмірно сплачених грошових коштів саме на користь Департаменту, оскільки останній не є стороною спірних правочинів, тому не може бути належним отримувачем цих коштів, зазначивши, що належний позивач за такою вимогою не позбавлений права звернутися з відповідним позовом.
У жовтні 2021 року Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Скаржник) звернувся з касаційною скаргою на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, в якій просить її змінити в частині стягнення з Прокуратури на користь Пансіонату витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 620, 00 грн; викласти мотивувальну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду в цій частині у такій редакції: «Стягнути з Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каховський геріатричний пансіонат» у розмірі 13 620, 00 грн солідарно»; касаційний розгляд цієї скарги здійснювати в судовому засіданні за участі Офісу Генерального прокурора. Також Скаржник просив зупинити виконання постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині стягнення з Прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийнята з неправильним застосуванням норм статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням положень статті 53, пункту 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у цій справі; призначено розгляд касаційної скарги; відмовлено у задоволенні клопотання Скаржника про зупинення виконання постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині стягнення судового збору з Прокуратури, а ухвалою від 11.01.2022 цю справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України. Колегія суддів КГС ВС вважала за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.12.2021 у справі № 488/6719/14-ц, в частині застосування пункту 2 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) стосовно покладення судових витрат зі сплати судового збору на прокурора та формування Верховним Судом єдиного висновку щодо застосування як частини четвертої статті 129 ГПК України, так і аналогічної норми пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України щодо можливості покладення судових витрат, зокрема зі сплати судового збору на прокурора у випадку відмови йому в задоволенні позову, якщо прокурор звернувся до суду в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до положень частини п`ятої статті 53 ГПК України і частини п`ятої статті 56 ЦПК України прокурор не є позивачем, та, зокрема, чи підлягають стягненню з Прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у зв`язку з відмовою в задоволенні позову прокурора, у тому числі, коли прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави, визначив неналежного позивача (орган) за вимогою про стягнення надмірно сплачених коштів.
Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою. При цьому у частині другій статті 121 цього Кодексу зазначено, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою.
Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, частиною четвертою статті 302, Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22) за касаційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 за позовом прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації до Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каховський геріатричний пансіонат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-Груп» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
2. Призначити справу № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 05 квітня 2022 року о 12 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:Т. О. АнцуповаЛ. Й. Катеринчук В. В. БританчукГ. Р. Крет Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко І. В. Григор`єваВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. М. Сімоненко І. В. Желєзний О. С. ЗолотніковІ. В. Ткач С. П. Штелик
