УХВАЛА
11 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 923/199/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
прокурора ОГПУ - Кузнєцової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 28.09.2021
у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючого), Бєляновського В.В., Богатиря К.В.
у справі № 923/199/21
за позовом Прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача: 1. Херсонської обласної ради; 2. Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації
до 1. Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП"
про визнання недійсним додаткових угод та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
15.02.2021 прокурор - керівник Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС ГРУП" та Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", в якій просить суд: визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 16.02.2018, № 2 від 22.02.2018, № 3 від 22.02.2018 до Договору від 01.02.2018 №17-413 на поставки природного газу, укладені між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС ГРУП" та Комунальним закладом Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат"; стягнути з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС ГРУП" на користь Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації надмірно сплачені грошові кошти в сумі 141 275,22 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у даній справі апеляційну скаргу Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" - задоволено, рішення Господарського суду від 18.05.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн.
Рух касаційної скарги
08.10.2021 Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 923/199/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі № 923/199/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.10.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 923/199/21 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 923/199/21; призначено розгляд касаційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на 11.01.2022 року о 10:15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
Не погоджуючись з вказаною постановою в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн, Першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в оскаржуваній частині змінити, викласти мотивувальну та резолютивну частини постанови у такій редакції: "Стягнути з Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн солідарно". Розгляд касаційної скарги скаржник просить здійснювати за участі Офісу Генерального прокурора.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури посилається на ухвалення судом апеляційної інстанції постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та порушенням норм процесуального права, зокрема вимог п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, без урахування висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19, у подібних правовідносинах, зокрема, в частині покладання судових витрат на прокурора, а не на позивача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Херсонська обласна рада подала пояснення на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Департаментом соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Позиція Верховного Суду
У судовому засіданні 11.01.2022 з розгляду касаційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 923/199/21 в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною четвертою статті 236 ГПК України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Об`єктом касаційного перегляду є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у даній справі в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн, у зв`язку з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення, яким у задоволенні позову прокурора- керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації було відмовлено повністю.
Суд апеляційної інстанції, повністю відмовляючи у позові виходив з наступного:
- Як встановлено судом апеляційної інстанції, прокурор - керівник Каховської місцевої прокуратури звертаючись з позовом в інтересах держави в особі позивача: Херсонської обласної ради, Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про визнання недійсним додаткових угод та стягнення коштів, обґрунтовував наявність правових підстав для представництва інтересів держави, зокрема, порушенням вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час укладення спірних Додаткових угод) під час проведення закупівлі природного газу, оскільки захист інтересів держави не здійснюють уповноважені органи, у тому числі Херсонська обласна рада (як засновник Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат"), до компетенції якої віднесені відповідні повноваження;
- Проте, в прохальній частині позовної заяви прокурор просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" надмірно сплачені грошові кошти в сумі 141 275,22 грн саме на користь Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, а не на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат";
- Суд апеляційної інстанції встановив, що Департамент соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації не є стороною Договору від 01.02.2018 №17-413 поставки природного газу, укладеного Комунальним закладом Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС - ГРУП";
- Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції інстанцій про наявність підстав для стягнення надмірно сплачених коштів, зазначив, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про їх стягнення саме на користь Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, яке не є стороною спірного договору, а відтак і не може бути отримувачем надміру сплачених за цим договором коштів;
- Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках;
Отже, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у даній справі апеляційну скаргу Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" - задоволено, рішення Господарського суду від 18.05.2021 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн.
Скаржник, не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн, вважає, що судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору підлягають стягненню з Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції, в оскаржуваній частині постанови, норм матеріального права: вимог ст. 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 ГПК України та порушення норм процесуального права: п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, без урахування висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19, у подібних правовідносинах, зокрема, в частині покладання судових витрат на прокурора, а не на позивача.
Проаналізувавши практику Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України а також застосування аналогічної норми пункту 2 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила наявність суперечливої практики Верховного Суду при застосуванні аналогічних процесуальних норм щодо покладення судових витрат, зокрема, зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог прокурора, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, на прокурора.
Згідно із частиною 1 та пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно аналогічної норми ЦПК України, а саме, частини 1 та 2 статті 141 Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі 488/6719/14-ц (провадження № 61-4899св19), серед іншого, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.11.2018 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11.02.2019 в частині позовних вимог прокурора Корабельного району м. Миколаєва, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора Корабельного району м. Миколаєва, який діє в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу. В іншій частині рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.11.2018 року, в незміненій його частині, та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11.02.2019 залишено без змін. Стягнуто з Миколаївської місцевої прокуратури № 2 на користь ОСОБА_2 365,40 грн судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та 487,20 грн судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналогічних висновків щодо покладення судових витрат зі сплати судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог прокурора, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах наведені також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 366/3242/17 (провадження № 61-17062св20) та від 22.12.2021 у справі № 707/581/17 (провадження № 61-1951св20).
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 366/3242/17 (провадження № 61-17062св20): Касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Кулаков В.В., задоволено частково. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 15.01.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21.10.2020 року в частині вирішення вимог керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним та скасування рішення Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.
У позові керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 15.01.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21.10.2020 року в частині вирішення вимог керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державного підприємства "Іванківське лісове господарство", до Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки скасовано. Позовні вимоги керівника Броварської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Державного підприємства "Іванківське лісове господарство", до Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного залишено без розгляду. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_3 6 400,00 грн - витрати зі сплати судового збору.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 707/581/17 (провадження № 61-1951св20) касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27.09.2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23.12.2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державного підприємства «Черкаське лісове господарство» до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації залишено без розгляду. Стягнуто з Черкаської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_5 8 000,00 грн судового збору.
Водночас, згідно практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеної у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19, викладено інші правові висновки, а саме, що судові витрати зі сплати судового збору (за розгляд апеляційної скарги) у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог підлягають покладенню не на прокурора, а на орган, в інтересах якого подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, який відповідно до частини 5 статті 53 ГПК України набуває статусу позивача у справі.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 суд касаційної інстанції, залишаючи без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018, враховуючи вимоги пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України, погодився з висновками апеляційного суду щодо наявності підстав для покладання понесених орендарем судових витрат саме на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, з огляду на прийняте судом першої інстанції рішення від 15.05.2018, яким у задоволенні позову керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовлено повністю.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19 суд касаційної інстанції змінив постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020, виклавши пункт 5 резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути з Воздвижівської сільської на користь Селянського (фермерського) господарства Прилуки витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп". Суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для покладання понесених орендарем судових витрат саме на позивача (Воздвижівську сільську раду) з огляду на прийняту судом апеляційної інстанції постанову, якою у задоволенні позову Першого заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Воздвижівської сільської ради відмовлено повністю.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19 суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 в частині стягнення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги змінив, виклавши резолютивну частину додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 в цій частині у такій редакції: "Стягнути з Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області на користь Фермерського господарства "Прерій" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн"; у решті додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 залишив без змін. Суд касаційної інстанції зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції (в частині стягнення витрат зі сплати судового збору) не відповідає положенням статті 129 ГПК України та зроблений без урахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 та від 23.11.2019 у справі № 908/1578/19.
Крім того, такі аналогічні висновки також наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 908/730/19 та від 15.06.2021 у справі № 922/4293/19.
Отже, згідно практики касаційного суду господарської юрисдикції обов`язок з відшкодування фактично понесених відповідачем судових витрат зокрема, щодо сплати судового збору згідно з положенням статті 129 ГПК України підлягає покладенню не на прокурора, а на орган, в інтересах якого подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, який відповідно до частини 5 статті 53 ГПК України набуває статусу позивача у справі.
Наведене є підставою для відступу від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі 488/6719/14-ц (провадження № 61-4899св19) в частині застосування пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України щодо покладення судових витрат щодо сплати судового збору на прокурора та формування Верховним Судом єдиного висновку щодо застосування як частини 4 статті 129 ГПК України так і застосування аналогічної норми пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України щодо можливості покладення судових витрат, зокрема зі сплати судового збору на прокурора, у випадку відмови у задоволенні позову прокурора, який звернувся до суду в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки прокурор відповідно до положень частини 5 статті 53 ГПК України і частини 5 статті 56 ЦПК України не є позивачем, та, зокрема, чи підтягають стягненню з Херсонської обласної прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у зв`язку із відмовою у задоволенні позову прокурора, у тому рахунку, коли прокурор звертаючись з позовом в інтересах держави, визначив неналежного позивача (орган) за вимогою про стягнення надмірно сплачених коштів.
У судовому засіданні 11.01.2022 прокурор ОГПУ щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України покладалася на розсуд суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28.10.1999). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, рішення ЄСПЛ від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22.11.1995).
Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба з`ясувати неоднозначні моменти і адаптувати норми законодавства до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, рішення ЄСПЛ від 11.04.2013; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, рішення ЄСПЛ від 21.10.2013).
Згідно з частиною 3 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
З огляду на необхідність відступу від висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі 488/6719/14-ц (провадження № 61-4899св19) в частині застосування пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України щодо покладення судових витрат щодо сплати судового збору на прокурора, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність передачі справи № 923/199/21 разом із касаційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 235, ч. 3 ст. 302, 303 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
1. Справу № 923/199/21 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620,00 грн, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк
