ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року
м. Київ
Cправа № 910/1515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Колос І. Б. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (далі - Спілка) - не з`явився,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» (далі - Товариство) - Логутова С. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) Спілки
за результатами розгляду касаційної скарги Товариства
на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 (суддя Марченко О. В.),
додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021 (суддя Марченко О. В.),
постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 [колегія суддів: Поляков Б. М. (головуючий), Грек Б. М., Пантелієнко В. О.]
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 [колегія суддів: Поляков Б. М. (головуючий), Грек Б. М., Пантелієнко В. О.]
зі справи № 910/1515/21
за позовом Спілки до Товариства
про укладення договору.
ВСТАНОВИВ:
Спілка звернулася до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просила з 10.04.2020 вважати укладеним між нею і Товариством договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на умовах, викладених у позовній заяві.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, позовні вимоги задоволено повністю.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2021 зі справи стягнуто з Товариства на користь Спілки 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи додаткове рішення місцевого суду від 19.07.2021 змінено, зменшено суму стягнення до 17 000 грн.; в решті рішення залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 зі справи заяву Спілки про ухвалення додаткового рішення до названої постанови суду задоволено частково: з Товариства на користь Спілки стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.; в іншій частині відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.12.2021 касаційну скаргу Товариства задоволено частково. Змінено рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи шляхом викладення в іншій редакції: пункту 1 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021; пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 стосовно дати укладення договору, а також змісту абзацу першого підпункту 3.1.2 і пунктів 5.1, 5.2 договору, частини першої додатку № 3 до договору. В іншій частині зазначені рішення та постанову залишено без змін. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 (за результатами перегляду додаткового рішення) та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 зі справи залишено без змін.
23.12.2021 Спілка надіслала до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат та документи на підтвердження її витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду касаційної скарги зі справи, в якій просила стягнути з Товариства на користь Спілки 15 000 грн.
При цьому попередньо заяву про те, що Спілка очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, зроблено у відзиві на касаційну скаргу, в якому зазначено, що орієнтовний розрахунок цих витрат позивача в суді касаційної інстанції становить 20 000 грн.
Товариство надіслало заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких, посилаючись на неподання Спілкою в суді першої інстанції попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, а також те, що заявлені до стягнення витрати на правову допомогу не є співмірними зі складністю справи, просить відмовити Спілці у відшкодуванні цих витрат.
За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Розглядаючи названу заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд має дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не внесено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами, та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 ГПК України.
Дослідивши заяву Спілки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат (копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.02.2020 № 01/02/2020, укладеного Спілкою і Адвокатським об`єднанням «Гур`єв і партнери», копію додаткової угоди від 26.11.2021 № 01-26/11/21 до цього договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2021 № 23/12/21 з детальним описом послуг, наданих адвокатом Неволіною А. Ю., необхідних для надання правової допомоги в суді касаційної інстанції, та наявну в матеріалах справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Адвокат Неволіна А. Ю., дійсно, брала участь у двох судових засіданнях Верховного Суду у цій справі та надала відзив на касаційну скаргу, який був прийнятий судом до розгляду. Надані Спілкою докази є належними, допустимими та такими, що у своїй сукупності підтверджують витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У справі, що переглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, приймаючи до уваги викладені у запереченнях на заяву про розподіл судових витрат доводи Товариства, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 зі справи № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
Приймаючи постанову від 23.12.2021 у цій справі, Верховний Суд щодо розподілу судових витрат зазначив, що з огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, а суд касаційної інстанції змінив судові рішення не в частині необхідності укладення договору сторонами, ураховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», судові витрати, понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд покладає на скаржника. Водночас суд задовольнив касаційну скаргу відповідача частково, зокрема, змінивши рішення і постанову судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування норм права в контексті предмета та підстав позову.
При цьому, беручи до уваги характер спірних правовідносин у справі, враховуючи, що постановою Верховного Суду від 23.12.2021 касаційну скаргу Товариства задоволено частково та змінено рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи у відповідній частині, Верховний Суд з огляду на принципи пропорційності та розумності вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення заяви Спілки про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 7 500 грн., у решті заявленої до стягнення суми витрат суд касаційної інстанції відмовляє. Таку ж правову позицію викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про розподіл судових витрат у справі № 910/1515/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» на користь громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті стягнення відмовити.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Колос
Суддя В. Селіваненко
