ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1515/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Колос І. Б. і Селіваненко В. П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (далі - Спілка) - Неволіної А. Ю.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» (далі - ТОВ «Юніонком») - Логутової С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Юніонком»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 (суддя Марченко О. В.),

додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021 (суддя Марченко О. В.),

постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 [колегія суддів: Поляков Б. М. (головуючий), Грек Б. М., Пантелієнко В. О.]

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 [колегія суддів: Поляков Б. М. (головуючий), Грек Б. М., Пантелієнко В. О.]

зі справи № 910/1515/21

за позовом Спілки до ТОВ «Юніонком»

про укладення договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Спілка звернулася до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просила з 10.04.2020 вважати укладеним між нею і ТОВ «Юніонком» договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на умовах, викладених у позовній заяві

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права та/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Згідно з приписами статті 1 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» та вимогами частини третьої статті 20 Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон № 2415) користувачі, у тому числі і відповідач, зобов`язані укласти з організацією колективного управління договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, оскільки відповідачем здійснюється кабельна ретрансляція (програм) організацій мовлення, початок трансляції яких [передачі (програми)] не підпадає під юрисдикцію України. Спілка 19.11.2020 надіслала на адресу відповідача проєкт договору, однак відповідач, фактично здійснюючи діяльність провайдера програмної послуги, ухиляється від його укладення.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, позовні вимоги задоволено повністю.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 20 Закону № 2415, частину другу статті 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частину третю статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано: встановленням факту ретрансляції ТОВ «Юніонком» іноземних каналів; обов`язковістю укладення ТОВ «Юніонком» зі Спілкою договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та застосування тарифів за таке використання з дати завершення переговорів про їх встановлення на підставі відповідного договору, що прямо встановлено статтею 20 Закону № 2415 (тобто договір вважається укладеним з 10.04.2020 та поширюється на попередні правовідносини).

2.3. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2021 зі справи стягнуто з ТОВ «Юніонком» на користь Спілки 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи додаткове рішення місцевого суду від 19.07.2021 змінено, зменшено суму стягнення до 17 000 грн.; в решті рішення залишено без змін.

2.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 зі справи заяву Спілки про ухвалення додаткового рішення до названої постанови суду задоволено частково: з ТОВ «Юніонком» на користь Спілки стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.; в іншій частині відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

ТОВ «Юніонком» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції зазначені судові рішення зі справи скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи ТОВ «Юніонком»

4.1.1. Суд апеляційної інстанції застосував норми права щодо визначення дати укладення договору з посиланням на приписи статті 187 ГК України та частини третьої статті 631 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 зі справи № 906/1205/20 та від 19.06.2019 зі справи № 915/802/18.

4.1.2. Встановлена законодавством (стаття 187 ГК України та стаття 631 ЦК України) можливість розповсюдити дію правочину на правовідносини, що виникли до його укладення, не є ідентичним поняттю дати укладення договору.

4.1.3. Судами першої та апеляційної інстанцій в порушення норм процесуального права, зокрема приписів статей 73, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не досліджено зібрані у справі докази та не надано оцінку доказам, наданим відповідачем, зокрема: додатку 6 до ліцензії ТОВ «Юніонком» від 04.10.2013 серії НР № 1306-п; листу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Рада) від 02.04.2021 № 16/75; акту моніторингу програмної послуги від 09.03.2021 на підтвердження нездійснення ним ретрансляції іноземних каналів.

4.1.4. Попередні судові інстанції не надали оцінки відсутності в матеріалах справи доказів отримання відповідачем листа-оферти щодо укладення спірного договору та не встановили факту ухилення ТОВ «Юніонком» від укладення спірного договору.

4.1.5. В матеріалах справи відсутні докази саме ретрансляції відповідачем іноземних каналів.

4.1.6. Скасування основних судових рішень зі справи є самостійною підставою для скасування додаткових судових рішень зі справи щодо розподілу судових витрат, а тому скаржник не наводить у скарзі додаткових аргументів для скасування цих похідних рішень.

4.2. Доводи інших учасників

Спілка подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів і просила оскаржувані судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- Спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, що підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 № 14;

- ТОВ «Юніонком» є суб`єктом господарювання, що відповідно до ліцензії Ради від 04.10.2013 № 1306-п здійснює на території України діяльність провайдера програмної послуги;

- з 10.03.2020 до 09.04.2020 Спілкою та представниками провайдерів програмної послуги, а також їх об`єднань було проведено переговори стосовно встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення та 09- 10.04.2020 було складено і підписано Протокол щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення;

- згідно з протоколом переговорів затверджено такі тарифи винагороди (доходу від прав) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення за кожного абонента користувача: 2020 рік - 0,40 грн.; 2021 рік - 0,90 грн.; 2022 рік - 1,50 грн.; 2023 рік - 2 грн.; 2024 рік - 2,50 грн.; 2025 рік - 3 грн;

- 19.11.2020 Спілкою було надіслано ТОВ «Юніонком» лист від 19.11.2020 № 01-19/11/20 з проханням у двадцятиденний строк з дня його отримання підписати договір у двох примірниках та один примірник повернути позивачу; лист було надіслано разом з двома примірниками проєкту такого договору, підписаними уповноваженим представником позивача та скріпленими печаткою Спілки;

- ТОВ «Юніонком» жодної відповіді на вказаний лист позивачу не надіслало, проєкт договору не підписало;

- за інформацією, розміщеною на офіційному сайті ТОВ «Юніонком», останнім ретранслюється значна кількість іноземних каналів (зокрема й «Animal Planet» та «Discovery»), що входять до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з частиною першою статті 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» станом на 18.02.2009, затвердженого рішенням Ради від 02.04.2008 № 652;

- рішенням Ради від 28.01.2021 № 69 було встановлено ретрансляцію ТОВ «Юніонком» 10 програм, не передбачених ліцензією, зокрема, «English Club», у зв`язку з чим відповідачу оголошено попередження і зобов`язано протягом місяця привести свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України;

- згідно з Інтернет-архівом (http://web.archive.org/) вебсторінка http://www.unioncom.net.ua/?page_id=278, що належить відповідачу, була збережена Інтернет-архівом 4 рази: 07.04.2018; 14.08.2020; 01.12.2020; 20.01.2021, та у проміжок зазначеного часу на своїй вебсторінці ТОВ «Юніонком» пропонувало кабельне телебачення таких телеканалів, як «English Club», «Discovery», «Da Vinchi», «BBC World news» та «Animal Planet»;

- факт ретрансляції ТОВ «Юніонком» іноземних каналів є встановленим;

- акти фіксації фактів публічного використання музичних, аудіовізуальних творів та інших об`єктів авторського права і суміжних прав: від 25.01.2021 № 01/25/01/21, від 26.01.2021 № 01/26/01/21 та відеозаписи, здійснені 25.01.2021 з 13 год. 40 хв. до 14 год. 38 хв., 26.01.2021 з 09 год. 56 хв. до 10 год. 29 хв. програм «Animal Planet» та «Discovery», що сповіщувалися в режимі реального часу, із використанням у складі цих програм аудіовізуальних творів «Аквариумный бизнес» («Tanked») і д/с «Забытое и погребенное» (2 сезон, 21 серія; «Shed & Buried»), надані позивачем, - не містять інформації щодо ретрансляції телеканалів «Animal Planet» та «Discovery» саме ТОВ «Юніонком»;

- згідно з додатком 5 до ліцензії від 04.10.2013 серії НР №1306-п Дарницький район міста Києва є територією розташування (прийому) багатоканальної телемережі, тоді як ні ліцензія, ані додатки до неї не містять інформації щодо території розповсюдження;

- на офіційному сайті ТОВ «Юніонком» розміщено інформацію стосовно пунктів надання відповідачем телекомунікаційних послуг, якими є: м. Дрогобич; м. Київ; с. Княжичі; с. Нові Петрівці; с. Старі Петрівці; с. Плюти; с. Софіївська Борщагівка (приватний сектор); с. Петропавлівська Борщагівка; смт Партизани; с. Новогригорівка; с. Рівне; с. Нові Петрівці, ЖК «Смарагдове місто».

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. ЦК України:

частина перша статті 15:

кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

частина перша, пункт 2 частини другої статті 16:

кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;

частина перша стаття 627 :

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина третя статті 631:

- сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

6.2. ГК України:

частини третя, четверта та сьома статті 179:

- укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування;

- при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів;

частина перша - третя, сьома статті 180:

- зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства;

- господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода;

- при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору;

- строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору;

стаття 187:

- спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору; день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

6.3. Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права»

стаття1:

кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

6.4. Закон № 2415:

пункт 1 частини першої статті 12:

- організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

частина шоста статті 12:

- обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами. Обов`язкове колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах, зокрема, кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення;

абзаци перший, тринадцятий частини другої статті 20:

- тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів;

тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору;

частина третя статті 20:

- користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про авторське право і суміжні права», укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.

6.5. Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення»:

стаття 42:

- ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом;

- суб`єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги;

- максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону;

- провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

6.6. ГПК України:

частина перша та пункт 1 частини другої статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

- ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

стаття 78:

- достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи;

стаття 79:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша та друга статті 241:

- рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

частини перша, друга та третя статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

- у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається;

пункт 3 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

частини перша та четверта статті 311:

- суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права;

- зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача.

7.2. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

У частині другій статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить і визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Близька за змістом позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 07.05.2019 у справі № 914/1002/18.

У цій справі Спілка обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав у зв`язку з відмовою відповідача від укладання договору з акредитованою організацією колективного управління (Спілкою) у відповідній сфері - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

7.3. Верховний Суд зазначає, що предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.

7.4. Стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 08.10.2019 у справі № 908/203/19.

7.5. Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

7.6. Попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що в силу вимог статті 20 Закону № 2415 у відповідача існує прямий обов`язок укласти з позивачем договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та застосування тарифів за таке використання з дати завершення переговорів про їх встановлення, а тому й дійшли висновку, що договір вважається укладеним з 10.04.2020 (тобто поширюється на попередні правовідносини).

До того ж судом апеляційної інстанції з посиланням на частину другу статті 187 ГК України та частину третю статті 631 ЦК України додатково було зазначено і про необхідність укладення договору саме з 10.04.2020 - дати затвердження тарифів.

7.7. Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом № 2415.

7.8. Беручи до уваги приписи частин першої, шостої статті 12 та частини третьої статті 20 Закону № 2415, Верховний Суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства користувачі зобов`язані укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 № 906/1205/20, від 19.10.2021 у справі № 912/3580/20, від 11.11.2021 № 912/3574/20.

7.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Водночас відповідач відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 04.10.2013 серії НР №1306-п є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність провайдера програмної послуги (строк дії ліцензії з 04.10.2013 по 04.10.2023).

7.10. Відповідно до вимог чинного законодавства провайдери програмної послуги, які здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги на підставі ліцензії та відповідного дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення), а використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється на підставі відповідного договору, який укладається між провайдером програмної послуги (користувачем у розумінні Закону № 2415) та організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері. Укладання такого договору є обов`язковим в силу вимог чинного законодавства.

Враховуючи наявність відповідної ліцензії на діяльність провайдера програмної послуги у відповідача та наявність акредитації у Спілки у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, суд касаційної інстанції погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що в силу чинного законодавства укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, між ТОВ «Юніонком» та Спілкою є обов`язковим.

7.11. Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

7.12. Проєкт договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проєкт договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина друга статті 181 ГК України).

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

7.13. Договір повинен бути розроблений та відповідати договору, який затверджується компетентним органом.

З огляду на те що примірний чи типовий договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на час розгляду цієї справи, відповідними органами не розроблений, господарським судам під час вирішення спору у таких справах та дослідженні умов спірного правочину слід враховувати загальні правила цивільного законодавства та виходити з них.

7.14. Суди попередніх інстанцій встановили, що проєкт договору, запропонований позивачем, містить всі істотні умови для даного виду договорів і є обов`язковим для відповідача як користувача об`єктами авторського та суміжних прав за відповідною категорією.

7.15. Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

7.16. Звертаючись з позовом, Спілка просила визнати укладеним договір з моменту затвердження в установленому Законом порядку остаточних тарифів, тобто з 10.04.2020 (пункт 5.1 проєкту договору).

7.17. Як було зазначено в пункті 7.6. цієї постанови, попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що законодавством передбачена можливість поширення умов договору на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору.

7.18. Верховний суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20 зазначив, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.206.2018 у справі № 905/889/16 та від 19.06.2019 у справі № 915/802/18.

7.19. Таким чином, є неможливим укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним. При цьому Верховний Суд зазначає, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

7.20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини щодо укладення договору виникли між сторонами у справі в листопаді 2020 року, зокрема проєкт спірного договору було надіслано позивачем відповідачу 19.11.2020, а з позовом у даній справі до господарського суду позивач звернувся у січні 2021 року.

7.21. Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Судами не встановлено: існування будь-яких правовідносин з відповідачем з 10.04.2020 - дати затвердження тарифів, до 19.11.2020 (дати звернення позивача з пропозицією укласти спірний договір); обставин щодо волевиявлення відповідача на укладення договору, зокрема, з урахуванням умов пункту 3.1.2 саме у редакції, запропонованої позивачем (пункт 3.1.2 - зобов`язання провайдера надати інформацію найменувань програм організації мовлення, які ним ретранслюються станом на 10.04.2020, та інформації про кількість абонентів за перший квартал 2020 року).

Верховний Суд зазначає, що у переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Отже, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судами не встановлено, то, відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Враховуючи, що предметом розгляду цієї справи є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає, що доводи скаржника, викладені у пункті 4.1.1 цієї постанови, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

7.22. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що у проєкті договору, запропонованому позивачем та затвердженому рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, зокрема, у розділі 5 «Строк дії та зміни умов Договору» Спілкою викладено пункт 5.2 договору у такій редакції: «Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 31.12.2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку».

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав Законом № 2415 або будь-яким іншим законом не визначений.

З урахуванням положень частини першої статті 13 ЦК України, згідно з якою цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що строк дії договору має бути визначений з урахуванням строку акредитації позивача, тобто в межах повноважень Спілки, визначених Законом, та має бути встановлений до 10.09.2022, оскільки вчинення будь-яких дій, пов`язаних з управлінням у сфері використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції, поза межами строку акредитації Спілки неможливе, а згідно з даними Реєстру організацій колективного управління акредитація надана Спілці 10.09.2019 строком на 3 роки. Таким чином, договір не може бути чинним з дати припинення у позивача статусу акредитованої організації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20.

7.23. Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази ретрансляції відповідачем іноземних каналів, не досліджено зібрані у справі докази та не надано оцінки доказам, наданим на підтвердження нездійснення ним ретрансляції іноземних каналів, не можуть бути підставою для задоволення його вимог, оскільки попередніми судовими інстанціями факт ретрансляції ТОВ «Юніонком» іноземних каналів встановлено (з посиланням на відповідні докази, які ними було оцінено), тоді як згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 311 ГПК України).

8.2. З мотивів, викладених у розділі 7 цієї постанови, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, стосовно задоволення позовних вимог Спілки щодо викладення Договору № 01-19/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на запропонованих умовах, в частині: поширення умов цього договору на правовідносини, що виникли між Сторонами з 10.04.2020; обов`язку Провайдера надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення та кількості абонентів; строку дії цього договору до 31.12.2025; узгодження щомісячних тарифів на 2020- 2025 роки.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/1515/21 залишити без змін.

8.3. Разом з тим, беручи до уваги, що судом касаційної інстанції змінено судове рішення не в частині, що стосується необхідності укладення даного договору, Суд не вбачає підстав для скасування чи зміни додаткового рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021, постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 (якою змінено назване додаткове рішення) та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021, пов`язаних з розподілом судових витрат у справі, з наведених відповідачем у касаційній скарзі мотивів.

9. Судові витрати

9.1. З огляду на те що предметом спору є вимога немайнового характеру, а судом касаційної інстанції змінено судове рішення не в частині, що стосується необхідності укладення даного договору, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», судові витрати, понесені ТОВ «Юніонком» у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд покладає на скаржника.

9.2. Щодо клопотання Спілки про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, викладеного у відзиві на касаційну скаргу, суд касаційної інстанції зазначає, що в останньому наведено лише орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які сторона очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, тоді як докази на підтвердження цих витрат будуть подані пізніше відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України.

За таких обставин зазначене клопотання на даний час вирішенню не підлягає. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку ця заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 308, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» задовольнити частково.

2. Змінити рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи № 910/1515/21, виклавши:

- пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 у такій редакції: «Позовні вимоги громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, офіс 28; ідентифікаційний код 43080257) до товариства з обмеженою відповідальністю «Юніонком» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31; ідентифікаційний код 30057318) про укладення договору задовольнити частково»;

- пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 стосовно дати укладення договору, а також змісту абзацу першого підпункту 3.1.2 і пунктів 5.1, 5.2 договору, частини першої додатку № 3 до договору в такій редакції:

пункт 2 (абзац перший) резолютивної частини рішення суду: «Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір № 01-19/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення»;

абзац перший підпункту 3.1.2 договору: «в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів»;

пункт 5.1 договору: «Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 910/1515/21»;

пункт 5.2 договору: «Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно»;

частину першу додатку № 3 до договору № 01-19/11/20: «Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: з 06 жовтня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 0,90 грн.; з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року (включно) - 1,50 грн».

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 зі справи № 910/1515/21 залишити без змін.

3. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 зі справи № 910/1515/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко