ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2021 року м.Дніпро
Справа № 904/7164/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 (прийняту суддею Мартюнюком С.В.) у справі № 904/7164/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будоптсервіс Україна"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заявлених вимог.
27.10.2021 до суду від ТОВ "Регул-Агро" надійшло клопотання про забезпечення вимог кредиторів, відповідно до якого ТОВ "Регул-Агро" просить суд вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом:
- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КОЛЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43100351) вчиняти дії щодо збирання сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди;
- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 38101332) під контролем арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича здійснити заходи щодо збору сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 у цій справі, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" про забезпечення вимог кредиторів.
Приймаючи вказане судове рішення місцевий господарський суд виходив із тих обставин, що подане клопотання про забезпечення вимог кредиторів не відповідає принципам співмірності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення вимог кредиторів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу та не виконує завдання інституту заходів забезпечення вимог кредиторів.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 у справі № 904/7164/20, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання боржника про забезпечення вимог кредиторів: вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом встановлення заборони ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" (код ЄДРПОУ 43100351) вчиняти дії щодо збирання сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро"(код ЄДРПОУ 38101332) на праві оренди, а саме земельні ділянки, які знаходяться в Апостолівському та Софіївському районах Дніпропетровської області за переліком, вказаним у апеляційній скарзі; зобов`язати ТОВ "Регул-Агро" (код ЄДРПОУ38101332під контролем арбітражного керуючого - Дерябкіна О.Е. здійснити заходи щодо збору сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди, а саме земельні ділянки, які знаходяться в Апостолівському та Софіївському районах Дніпропетровської області за переліком, вказаним у апеляційній скарзі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що на даний час компанія ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ", яка є конкурсним кредитором, не звернулась в порядку ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства з вимогами до Боржника, та яка не входить до реєстру кредиторів, вживає дії для задоволення своїх вимог не зважаючи на пряму заборону, встановлену Кодексу України з процедур банкрутства.
Апелянт вказує, що ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" за допомогою найманих працівників та залучених інших юридичних та фізичних осіб було розпочато збір врожаю кукурудзи та соняшника на земельних ділянках, які знаходяться в оренді у ТОВ "Регул-Агро" та були засіяні саме Боржником.
В якості підстав для такого збору було пред`явлено договір № 18/11 -20 про виготовлення продукції з давальницької сировини від 18.11.2020 з додатком № 1, який було укладено колишнім директором ТОВ "Регул-Агро", за яким нібито ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" передало давальницьку сировину (насіння, добрива тощо) ТОВ "Регул-Агро", а ТОВ "Регул-Агро" зобов`язалось виростити врожай. Договором заборонено збір врожаю ТОВ "Регул-Агро" та передано ці права ТОВ "ОПТІМА КОЛЛ".
Скаржник вважає, що підтвердженням права власності на даний врожай соняшника та кукурудзи є те, що боржник на орендованих ним земельних ділянках в 2021 році, а саме земельні ділянки, які знаходяться в Апостолівському та Софіївському районах Дніпропетровської області здійснив засів вказаних орендованих земельних ділянок насінням соняшника та кукурудзи у 2021 році.
Докази належності земельних ділянок ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 276891957 від 27.09.2021.
Також апелянт вказує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18 лютого 2020 року в справі № 918/335/17, особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках.
На думку скаржника, ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є конкурсним кредитором до якої застосовується заборона на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано жодного обґрунтування позиції Боржника, що компанія ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" є конкурсним кредитором, на яку розповсюджується заборона на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
За доводами скаржника, судом при ухваленні Оскаржуваного рішення не враховано, що компанія ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" є конкурсним кредитором, якою не заявлено в строк, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства, відповідних вимог до Боржника та на яку розповсюджується заборона на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також скаржник зазначає, що 16 жовтня 2021 року було відкрите кримінальне провадження № 12021041410000229 за заявою директора ТОВ "Регул-Агро" про те, що невстановлені особи перебуваючи на території земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ "Регул-Агро" здійснили крадіжку врожаю соняшника, чим завдали значної шкоди ТОВ "Регул-Агро".
Окрім того, апелянт вважає, що є обґрунтовані ризики повторного неправомірного вибуття майна з власності Боржника. Відтак, колишнім директором передано тому ж ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" за договорами купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва № 1/04-21Г від 28.04.2021 та № 2/04-21Г від 28.04.2021 весь врожай озимої пшениці за ціною 8 млн. грн. з відстрочкою платежів до грудня 2021 року, хоча дійсна вартість такого врожаю становить близько 45 млн. грн.
Вказане відбувалось всупереч тому, що в матеріалах господарської справи є наявні інвентаризаційні відомості від 20.04.2021 (копії були надані до клопотання) підписані попереднім директором ТОВ "Регул-Агро" - Федоровою А.Е. та арбітражним керуючим, відповідно до яких встановлено, що на полях, які орендуються Боржником, у с. Ордо-Василівка, Софіївського району Дніпропетровської області та с. Сергіївка, Апостолівського району Дніпропетровської області, посіяно озиму пшеницю та рапс.
Відтак, відповідно до частинами 7-9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що керівник або орган управління боржника у процедурі розпорядження майном не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини. вчинення яких не заборонено цим Кодексом. У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.
Скаржник вказує, що укладені договори купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва були укладені без згоди зборів кредиторів ТОВ "Регул-Агро", як це передбачено частинами 7-9 Кодексу України з процедур банкрутства, про що свідчить відсутність в матеріалах справи про банкрутство відповідного рішення зборів кредиторів боржника.
Вищевказаний врожай пшениці та рапсу вже був незаконно зібраний компанією ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" та вивезений в невідомому напрямку, що вже спричинило завдання збитків Боржнику та кредиторам у справі про банкрутство, зменшенню ліквідаційної маси.
На даний час, ведеться досудове слідство в кримінальному провадженні № 120210416600000646 щодо розслідування кримінального правопорушення вчиненого посадовими особами ТОВ "Регул-Агро" у тому числі Федорової А.Е. з приводу даних обставин.
За доводами апелянта, судом при ухваленні оскаржуваного рішення невірно встановлені та недоведені обставини наявності спору щодо права власності на спірний врожай. В матеріалах господарської справи про банкрутство відсутня відповідна позовна заява компанії ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" про визнання права власності на врожай та відсутні заявлені кредиторські вимоги до Боржника за відповідними договорами.
Тобто, на даний час компанія ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" вчиняє незаконні дії для задоволення своїх вимог не будучи учасником провадження у справі про банкрутство на шкоду інтересам як Боржника так і кредиторам всупереч процедурі, встановленій Кодексом України з процедур банкрутства.
Апелянт вважає, що посилання суду в оскаржуваній ухвалі на ч. 11 ст. 137 ГПК України, що застосування судом заходів забезпечення, викладених заявником у прохальній частині поданого клопотання, призвело б до фактичного вирішення даного спору по суті не відповідає дійсності.
На думку скаржника, застосування заходів забезпечення кредиторів, які просив вжити боржник, не вирішує спір щодо права власності на врожай по суті та не позбавляє можливості компанію ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" звернутись у справі про банкрутство з позовною заявою про визнання права власності на врожай. Вказані заходи забезпечення вимог кредиторів направлені на збереження майна боржника та ліквідаційної маси, з якої повинні забезпечуватись всі вимоги кредиторів, а не одного кредитора, який самовільно вирішив зібрати врожай та задовольнити власні вимоги не зважаючи на мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлений ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Апелянт звертає увагу, що ТОВ "Регул-Агро" отримувало доходи у грошовому вигляді переважно від реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур, а тому здійснювати задоволення кредиторських вимог у справі про банкрутство вбачається можливим тільки за рахунок надходжень від продажу зібраного врожаю соняшника та кукурудзи. Інше майно, яке б дозволило погасити кредиторські вимоги у Боржника відсутнє.
Скаржник вважає, що на даний час є реальна загроза незаконного збору та відчуження врожаю соняшника та кукурудзи, який знаходиться на орендованих земельних ділянках ТОВ "Регул-Агро". Незаконне збирання врожаю невідомими особами, а також ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" може істотно ускладнити чи унеможливити відновлення платоспроможності ТОВ "Регул-Агро", а в подальшому взагалі призвести до зменшення ліквідаційної маси та неможливості задоволення всіх вимог кредиторів, виконання зобов`язань перед бюджетом по сплаті податків і зборів, виконання зобов`язань Боржника перед фізичними особами - власниками орендованих боржником земельних ділянок, що призведе в цілому до неможливості виконання судового рішення.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Учасники справи у судове засідання не з`явились, відзив на апеляційну скаргу не надали. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 у справі № 904/7164/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.12.2021 о 14:30 год.
14.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку терміновим відрядженням представника.
14.12.2021 від арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що арбітражний керуючий мав контакт із особою, яка хворіє гострою респіраторною вірусною інфекцією COVID-19.
14.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима Колл" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення із матеріалами апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, заявники не повідомляють про намір взяти участь у судовому засіданні та не зазначають причин, які безпосередньо перешкоджають цьому.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги.
У судове засідання, призначене на 14.12.2021, сторони у справі не з`явились, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частини постанови не оголошувались.
7. Встановлені судом обставини справи.
31.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДОПТСЕРВІС УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГУЛ-АГРО".
Ухвалою господарського суду від 09.02.2021 відкрито провадження у справі №904/7164/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДОПТСЕРВІС УКРАЇНА" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича.
27.10.2021 до суду від ТОВ "Регул-Агро" надійшло клопотання про забезпечення вимог кредиторів, відповідно до якого ТОВ "Регул-Агро" просить суд вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом:
- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КОЛЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43100351) вчиняти дії щодо збирання сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди;
- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 38101332) під контролем арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича здійснити заходи щодо збору сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди.
В своєму клопотанні заявник ТОВ "Регул-Агро" зазначає про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КОЛЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43100351) та іншими невстановленими особами відбувається збір врожаю на земельних ділянках, що належать ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди.
Заявник ТОВ "Регул-Агро" вважає Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КОЛЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43100351) конкурсним кредитором до якого застосовується заборона на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021.
Аргументуючи клопотання про забезпечення вимог кредиторів, заявник ТОВ "Регул-Агро" посилається на те, що Боржник (ТОВ "Регул-Агро") отримувало доходи у грошовому вигляді переважно від реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур. На думку заявника, збір врожаю третіми особами може істотно ускладнити чи унеможливити відновлення платоспроможності боржника ТОВ "Регул-Агро", призвести до зменшення ліквідаційної маси та неможливості задоволення всіх грошових зобов`язань.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
У відповідності до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з вказаної дати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.
За приписами пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Оскільки щодо боржника порушено провадження у справі про банкрутство, і на день введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства боржник перебуває на стадії розпорядження майном боржника, то подальший розгляд справи слід продовжити відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 відкрито провадження у справі № 904/7164/20 про банкрутство ТОВ "Регул-Агро", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича.
Відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
У Частині 1 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 137 ГПК України передбачені випадки, в яких не допускається забезпечення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за власної ініціативи чи за клопотанням кредиторів вжити заходів забезпечення у справі про банкрутство шляхом зобов`язання боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.
Такі процесуальні дії господарського суду відповідають функції господарського суду щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства.
Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 911/1159/14.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; з`ясувати чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу) з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Отже необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 911/1159/14.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19 зазначив, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Системний аналіз зазначених норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
При виборі заходів забезпечення вимог кредиторів, слід дотримуватись розумного балансу між необхідністю забезпечити збереження активів боржника, та їх ефективного використання з одного боку, та неприпустимістю блокування господарської діяльності боржника, з іншого боку.
Отже, виходячи із аналізу вищенаведених положень чинного законодавства, якими врегульовано порядок та підстави забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, суд вправі забезпечити вимоги кредиторів у справі під час процедури розпорядження майном шляхом зокрема накладення арешту та зобов`язання вчинити дії щодо майна саме боржника, а не третіх осіб.
Відповідно до положень п.б ч.1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, якщо інше не передбачено законом або договором.
В свою чергу заявником ТОВ "Регул-Агро" до клопотання про забезпечення вимог кредиторів подано Договір №18/11-20 від 18.11.2020 про виготовлення продукції з давальницької сировини укладений між ТОВ "Регул-Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 38101332) (далі - Виконавець) та ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43100351) (далі - Замовник), відповідно до якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виготовити з наданої Виконавцем давальницької сировини та передати Замовникові продукцію у вигляді незавершеного сільськогосподарського виробництва - посівів соняшника, вирощених та готових для збирання (надалі - продукція).
Відповідно до п. 1.5. Договору, виготовлення з давальницької сировини у вигляді незавершеного сільськогосподарського виробництва - посівів соняшника, вирощених та готових до збирання буде проведено на земельних ділянках, які знаходяться в оренді Виконавця - ТОВ "Регул-Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 38101332).
Відповідно до п. 3.14 Договору, Виконавець не має права передавати, продавати, використовувати, передавати в заставу чи вчиняти інші дії, пов`язані розпорядженням з незавершеним сільськогосподарським виробництвом - посівами соняшника, які належать на праві власності Замовникові.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що збір готової продукції (незавершеного сільськогосподарського виробництва посівів соняшника) здійснюється Замовником самостійно.
Згідно п. 5.2 Договору, Замовник має право безперешкодного доступу до території (орендованих земельних ділянок) Виконавця для перевірки перебігу та якості робіт, що виконуються. Виконавець не має права забороняти, чи будь-яким іншим способом вчиняти перешкоди Замовникові.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що із наданих заявником документів стає очевидним, що існує спір між боржником і ТОВ "ОПТИМА КОЛЛ" щодо права власності на спірний врожай і щодо прав на його збирання. Такий спір може бути розглянутий у визначеному Господарським процесуальним кодексом та Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТИМА КОЛЛ" вчиняти дії щодо збирання сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" під контролем арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича здійснити заходи щодо збору сільськогосподарських культур врожаю соняшника та кукурудзи на всіх земельних ділянках, належних ТОВ "Регул-Агро" на праві оренди, за своїм змістом фактично не є заходом забезпечення у розумінні ст. 137 ГПК України, а є способом вирішенням спору по суті на стадії забезпечення позову.
За наведених у цій постанові обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи та доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 у справі № 904/7164/20 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 у справі № 904/7164/20 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Регул-Агро".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне судове рішення складено 20.12.2021.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
