Постанова
Іменем України
08 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 164/431/20
провадження № 51-4037 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030160000019, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мала ОсницяМаневицького району Волинської області,раніше не судимого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 серпня 2020 року ОСОБА_6 засуджено до покарання:
- за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3роки;
- за ч. 1 ст. 263-1КК Україниу виді позбавлення волі на строк 4роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 травня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин встановлених судом, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він в січні 2018 року, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, на ринку в Республіці Польща придбав пневматичну гвинтівку, яку в подальшому перевіз до будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього, у січні 2018 року ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, не маючи передбачених законом дозволів на виготовлення, ремонт та переробку вогнепальної зброї, здійснив переробку придбаної гвинтівки у вогнепальну зброю, яка згідно висновку експерта № 9 від
31 січня 2020року є однозарядною гвинтівкою, виготовленою шляхом переробки саморобним способом пневматичної гвинтівки «KANDAR B3-3», заводський номер « НОМЕР_1 -P», для стрільби 5,6 мм патронами кільцевого запалення.
Крім того, влітку 2019 року ОСОБА_6 , перебуваючи в лісовому масиві між с.Заріччя та с. Старий Чорторийськ Маневицького району, знайшов 7 набоїв калібру 5,6 мм, які незаконно переніс до свого житлового будинку за вищевказаною адресою та в подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої доводи прокурор, не оспорюючи дій засудженого та рішення судів щодо призначеного покарання, вважає, що місцевий суд у вироку неповно виклав зміст обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, в частині зазначення фактичних обставин формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а саме щодо незаконного зберігання незаконно переробленої саморобним способом пневматичної гвинтівки у вогнепальну зброю однозарядну гвинтівку для стрільби 5,6 мм патронами кільцевого запалення. Водночас, апеляційний суд, в порушеннявимог ст. 419 КПК України, доводів апеляційної скарги прокурора в цій частині належним чином не перевірив, змістовних відповідей на них не надав та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала доводи касаційної скарги, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Від засудженого ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно положень ст. 419 КПК України ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованоюі вмотивованою. При цьому, з огляду на статті 2, 404 вказаного Кодексу, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши й зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами доводи, наведені в апеляційній скарзі, і давши на кожен із них вичерпну відповідь, зобов`язаний перевірити з використанням усіх процесуальних можливостей, чивідповідає оскаржуване судове рішення вимогам ст. 374 КПК України. При залишенні апеляційних вимог без задоволення, суд має навести правове обґрунтуваннясвоєї позиції, яке не може бути суперечливим та ставити під сумнів ухвалене рішення.
Проте, переглядаючи за апеляційною скаргою прокурора вирок щодо ОСОБА_6 ,суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не дотримався, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від
24 листопада 2016 року (№ 5-328кс16), під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв`язку з чим конкретність викладення фактичних обставин у кримінальному провадженні, а отже, і обвинувачення особи, не повинно викликати сумнівів.
У викладі фактичних обставин та при формулюванні обвинувачення мають міститися дані щодо кожної події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад конкретного кримінального правопорушення. Якщо обвинуваченому інкримінується вчинення кількох кримінальних правопорушень (злочинів), формулювання обвинувачення у вироку суду повинні викладатися окремо по кожному з них.
Суд зобов`язаний виявити, встановити і навести у вироку всі без винятку обставини кримінального правопорушення та його кваліфікуючі ознаки, що містять об`єктивну сторону злочину, передбаченого відповідною частиною статті КК України.
Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 при дачі показань свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України, визнав повністю, у зв`язку з чим дане провадження було розглянуто відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом належним чином роз`яснено учасникам кримінального провадження наслідки такого розгляду справи, з чим останні погодились, так як не оспорювали обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_6 , зазначені в обвинувальному акті.
У такому випадку, суд з огляду на приписи ст. 349 КПК України, визнає доведеним обвинувачення в обсязі викладеному у обвинувальному акті та не вправі, за відсутності заперечень сторін, без дослідження інших доказів, відкинути обвинувачення без будь-яких мотивів такого рішення.
Однак, суд апеляційної інстанції, при залишенні вироку без змін, не звернув належної уваги та не спростував доводи апеляційної скарги прокурора про те, що місцевий суд, обмежившись допитом засудженого та не досліджуючи інші докази на підставі приписів ч. 3 ст. 349 КПК України, помилково не виклав фактичні обставини обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України в частині щодо незаконного зберігання переробленої саморобним способом пневматичної гвинтівки у вогнепальну зброю.
Так, при зазначені фактичних обставин та формулюванні обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд у вироку не зазначив про те, що ОСОБА_6 без передбаченого законом дозволу з січня 2018 року за місцем свого проживання незаконно зберігав виготовлену шляхом переробки саморобним способом пневматичної гвинтівки «KANDAR B3-3»,однозарядну гвинтівку для стрільби 5,6 мм патронами кільцевого запалення, яка являється вогнепальною зброєю, та яку 17.01.2020 року було вилучено працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції при перегляді вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 не дотримався норм процесуального права, що відповідно до положень ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки вплинуло на ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
З урахуванням викладеного, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, узв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Під час нового розгляду кримінального провадження апеляційному суду необхідно врахувати наведене, ретельно перевірити доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора та постановити законне і обґрунтоване рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 КПК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 травня 2021 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
