ОКРЕМА ДУМКА
Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І., Антоненко Н. О.,
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 371/903/16-ц
провадження № 61-32793св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишив без задоволення. Рішення апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2017 року залишив без змін.
При цьому Верховний Суд застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20) та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 607/11542/16-ц (провадження № 61-29436сво18).
У пунктах 48-53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20) зроблено висновок, що:
«студентам, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти державної або комунальної власності, призначається академічна стипендія за результатами навчання з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, або соціальна стипендія - як частина державних пільг і гарантій.
Таким чином, витрати на виплату академічної стипендії включаються до витрат на підготовку за державним замовленням одного фахівця.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, стипендія, надана фізичній особі як засіб до існування, належить до особистих майнових виплат, яка виплачується громадянинові і не підлягає поверненню.
Водночас академічна стипендія призначається студентам як засіб заохочення академічної успішності і не ставить на меті забезпечення студента засобами для існування, на відміну від соціальної стипендії, яка призначається студенту саме як частина державної допомоги, тобто надається саме як засіб до існування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що академічні стипендії, які сплачуються студентам закладів вищої освіти, належать до категорії витрат на навчання таких студентів, які за наявності на те підстав підлягають компенсації замовникові відповідного навчання».
Не можемо погодитися із висновками, зробленими в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20) щодо стипендії з таких мотивів.
1. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
2. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
3. Вартість навчання - це вартість тих послуг, які надаються студенту (аспіранту) в навчальному процесі. Стипендія (лат. stipendium - оклад) - постійна чи тимчасова грошова виплата, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням і студентам, аспірантам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Стипендія є матеріальною підтримкою (утримання) студента (аспіранта) у вигляді грошових виплат. Якщо вартість навчання є витратами закладу освіти, то стипендія сплачується студенту (аспіранту).
4. Недопустимим є стягнення стипендії(як академічної, так і соціальної)з таких підстав:
4.1. аналіз норм ЦК України дає можливість стверджувати, що законодавець встановлює специфічний правовий режим для стипендії. Це проявляється, зокрема, у:
використанні щодо стипендії таких формулювань як: «грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування» (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України); «інших соціальних виплат» (частина перша статті 1227 ЦК України);
наданні для неповнолітніх самостійного права розпоряджатися стипендією та специфічному механізмі обмеження чи позбавлення цього права (стаття 31 ЦК України);
недопустимості повернення стипендії як безпідставно набутого майна (пункт 1 частини першої статті 1215 ЦК України);
4.2. законодавець розмежовує стипендії, що призначаються державою, та стипендії, призначені юридичними та фізичними особами, які направили студента на навчання;
право на стипендію виникає через наявність в особи певних особистих «якостей», зокрема успішного навчання;
вочевидь, що з урахуванням специфічної правової природи законодавець оперує словосполученням «забезпечуються стипендіями».
5. Отримана студентом (аспірантом) під час навчання стипендія (як академічна, так і соціальна) не входить до складу витрат, які випускник (аспірант) такого закладу має компенсувати замовникові у разі неприбуття за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням. Тому стипендію (як академічну, так і соціальну) не можна вважати ані витратами, ані вартістю навчання та, як наслідок, її стягнення з випускника (аспіранта) не можливе. Тим більш неможливе стягнення персональної стипендії під час навчання, яка виплачується за особливі досягнення студента і представляє собою грошову виплату за результати навчання.
6. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
7. За таких обставин колегії суддів необхідно було постановити ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20).
Суддя В. І. Крат
Суддя Н. О. Антоненко
